Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(в порядку письмового провадження)
06 червня 2014 року Справа № П/811/1613/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мирошниченка В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Вільшанського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю , -
ВСТАНОВИВ:
Вільшанський районний центр зайнятості (надалі - Вільшанський РЦЗ, позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1, відповідач) допомоги по безробіттю в сумі 6437,36 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебувала на обліку у Вільшанському РЦЗ із статусом безробітної з 09.04.2012 р. по 05.06.2013 р. Була знята з обліку у зв'язку з припиненням реєстрації (невідвідування без поважних причин РЦЗ протягом 30 календарних днів). За період з 16.04.2012 р. (початок виплати допомоги по безробіттю) по 10.04.2013 р. (закінчення терміну виплати допомоги по безробіттю) відповідачу було нарахована та перерахована на особовий рахунок допомога по безробіттю в сумі 6437, 36 грн. 02.04.2014 р. Вільшанський РЦЗ було отримано відповідь від державного реєстратора реєстраційної служби Вільшанського районного управління юстиції про те, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець і є нею по цей час. Таким чином, внаслідок приховування відповідачем набуття статусу фізичної особи-підприємця нею було безпідставно отримано допомогу по безробіттю за період з 16.04.2012 р. по 10.04.2013 р. в сумі 6437,36 грн. Відповідачу направлялись наказ та лист-повідомлення про наявність заборгованості, проте добровільно нею кошти не сплачено.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження ( а.с.30).
У судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, правом подати заперечення не скористалася (а.с. 28).
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 ст.128 передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не з'явився, а позивач надав заяву про розгляд справив порядку письмового провадження, суд вирішив справу розглянути у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів..
Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до п.5 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-III (далі - Закон № 1533-III) встановлено, що Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.
Частиною 1 ст.34 Закону №1533-ІІІ передбачено, що Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
Отже, законом передбачено право Вільшанського РЦЗ на звернення до адміністративного суду з позовами про стягнення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю.
16.04.2012 року відповідач звернулася до Вільшанського РЦЗ заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення" (а.с.5). Відповідач в заяві зазначила, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності,
З 17.04.2012 року ОСОБА_1 надано статус безробітної відповідно до п.п.2,4 ст. 22, п.2 ст.23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", підпунктів 2.7, 2.9 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності" призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю, що підтверджено даними витягу із наказів про прийняті рішення по відповідачу (а.с. 6).
Згідно доповідної записки №03/179/03-13 від 18.04.2014 р. ОСОБА_1 за період з 16.04.2012 р. по 10.04. 2013 р. отримала допомогу по безробіттю в сумі 6437,36 грн. (а.с.18).
В порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, Вільшанським РЦЗ було проведено перевірку, за результатом якої було складено акт № 23 від 18.04.2014 р
Перевіркою встановлено, що відповідач була зареєстрована як фізична особа-підприємець державним реєстратором реєстраційної служби Вільшанського районного управління юстиції з 17.09.1999 р., станом на 02.04.2014 р. державна реєстрація припинення фізичної особи-підприємця не проводилась згідно витягу з ЄДР (а.с. 12-15).
На підставі акту перевірки, 16.04.2014 року директором Вільшанського РЦЗ було винесено наказ № 29-О "Про повернення виплат матеріального забезпечення" (а.с.16).)
З метою досудового врегулювання питання про добровільну сплату отриманих коштів, на адресу відповідача було направлено лист-повідомлення від 18.04.2014 року за вих. №02-178/03-13 щодо добровільного відшкодування коштів, сплачених як допомога по безробіттю на рахунок центру зайнятості в сумі 6437,36 грн. ( а.с.17).
Станом на день розгляду справи, відповідачем доказів добровільної сплати допомоги по безробіттю суду не надано.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року №803-XII (надалі - Закон №803-XII) визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Підпунктом "б" п. 3 ст.1 Закону №803-XII визначено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах і які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".
Відповідно до ч. 2,3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Виходячи з аналізу зазначеної норми суд дійшов висновку, що факт перебування у статусі фізичної особи-підприємця відповідачем під час перебування на обліку в Вільшанському РЦЗ відноситься до обставин, що впливають на умови виплати йому допомоги по безробіттю.
При цьому, п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю. у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 20.11.2000 № 307 передбачено, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.
Тобто, допомога по безробіттю виплачена на підставі документів, що містять неправдиві відомості, підлягає стягненню з винної особи у повному розмірі її виплати.
Зважаючи на викладене, а також враховуючи факт приховування ОСОБА_1 відомостей про те, що вона була зареєстрована як фізична особа-підприємець та призначення їй у зв'язку з цим допомоги по безробіттю, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Вільшанського РЦЗ є обґрунтованими, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Судові витрати сторонами у справі не понесені.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Позов Вільшанського районного центру зайнятості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Вільшанського районного центру зайнятості допомогу по безробіттю в сумі 6437,36 грн. (шість тисяч чотириста тридцять сім гривень тридцять шість копійок).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградській окружний адміністративний суд шляхом подання в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду В.С. Мирошниченко
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2014 |
Оприлюднено | 03.07.2014 |
Номер документу | 39509773 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
В.С. Мирошниченко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні