Рішення

від 23.06.2014 по справі 437/17286/13-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЛУГАНСЬК

437/17286/13ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2014 р. Ленінський районний суд м. Луганська, у складі:

головуючого - судді Антоненко М.В.

при секретарі Єсауленко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Луганьбудсервіс» про відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась з позовом до Приватного підприємства «Луганьбудсервіс» про відшкодування збитків. До початку судового засідання позовні вимоги уточнив, в обґрунтування яких зазначив, що він ОСОБА_1, згідно Договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2, купив нежитлове приміщення з окремим зовнішнім входом, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Придбане позивачем нежитлове приміщення належало Продавцям: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2007 p., посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 01.09.2012 р. позивач, як фізична особа, уклав Договір № 08/233 з приватним підприємством «Луганьбудсервіс» на предмет забезпечення обслуговування, експлуатації та поточного ремонту будівлі, згідно затвердженим переліком комунальних послуг по утриманню будинку за адресою АДРЕСА_1, де знаходиться вищевказане, придбане позивачем нежитлове приміщення. Згідно цього договору позивач брав на себе участь у витратах по виконанню вказаних робіт, згідно розрахунку. Згідно цих обов'язків ОСОБА_1 сплачував кожного місяця відповідачу вказану у договорі суму. Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 26.03.2013 р. №75 відповідач був позбавлений права на виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на об'єктах житлового фонду, що розташовані на території Жовтневого району м. Луганська і визначений для цього другий виконавець. Тобто з 01.04.2013 року відповідач припинив виконувати свої обов'язки по вищевказаному договору і фактично договір був розірваний у зв'язку з істотною зміною обставин. У той же час відповідач не проінформував про цю подію позивача, і порушуючи ст. 654 ЦКУ не вчинив письмово розірвання договору між ними. В наслідок цього ОСОБА_1 продовжував сплачувати відповідачу за невиконані ним послуги ще три місяці (квітень, травень і червень 2013 p.), а ж доки не дізнався про факт невиконання відповідачем своїх обов'язків по договору і фактичним його припиненням. 19.07.2013 р. позивач письмово звернувся до відповідача з заявою, в якій просив повернути йому переплачені гроші у сумі 245,43 грн., або перерахувавши їх на його рахунок новому виконавцю означених послуг ( МКП «Центрожилклом»), або перерахувавши їх на його банківський рахунок. На свою заяву позивач отримав усну обіцянку повернути йому гроші у вересні 2013 р. Але свою обіцянку відповідач не виконав. І 30.09 2013 р. позивач звернувся до відповідача з повторною заявою. 23.10.2013 р. ОСОБА_1 отримав письмову відповідь від відповідача, що за адресою: АДРЕСА_1 рахується заборгованість по квартплаті громадянина ОСОБА_6, ще з 2003 p., у сумі 630,16 грн., яку він повинен терміново сплатити. Яке відношення ця заборгованість по квартплаті гр. ОСОБА_6 має до позивача йому не пояснили. Але відповіли що гроші йому не повернуть і вони зараховані в рахунок заборгованості. На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з рахунків відповідача на його користь переплачені кошти у сумі 245,43 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові. Наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача ПрАТ «Луганьбудсервіс» в судове засідання не з'явився, про час та дату слухання справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не доповів. До початку судового засідання надав суду заперечення на позовну заяву, відповідно до якої зазначив, що позовні вимоги необґрунтовані, та просив відмовити в їх задоволенні.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 дослідивши письмові докази по справі, вважає уточнений позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, згідно Договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_2, купив нежитлове приміщення з окремим зовнішнім входом , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Придбане позивачем нежитлове приміщення належало Продавцям: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 27.07.2007 p., посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с.5-6).

01.09.2012 р. ОСОБА_1, як фізична особа, уклав Договір № 08/233 з приватним підприємством «Луганьбудсервіс» на предмет забезпечення обслуговування, експлуатації та поточного ремонту будівлі, згідно затвердженим переліком комунальних послуг по утриманню будинку за адресою АДРЕСА_1, де знаходиться вищевказане, придбане нежитлове приміщення. Згідно цього договору ОСОБА_1 брав на себе участь у витратах по виконанню вказаних робіт, згідно розрахунку. Згідно цих обов'язків ОСОБА_1 сплачував кожного місяця відповідачу вказану у договорі суму (а.с.7-11).

Рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради від 26.03.2013 р. №75 приватне підприємство «Луганьбудсервіс» було позбавлено права на виконання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на об'єктах житлового фонду, що розташовані на території Жовтневого району м. Луганська і визначений для цього другий виконавець. Тобто з 01.04.2013 року відповідач припинив виконувати свої обов'язки по вищевказаному договору і фактично договір був розірваний у зв'язку з істотною зміною обставин (а.с. 12).

Позивач неодноразово звертався до Директора ПП «Луганьбудсервіс» з заявами про повернення зайво сплачених коштів, однак йому було відмовлено (а.с.13-15).

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, та матеріалами справи.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що на загальних підставах майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки судом встановлено, що позивач виконував належним чином взяті на себе обов'язки відповідно до укладеного договору про надання послуг № 08/233 від 01.09.2012 р. та заяво сплатив грошові кошти у розмірі 245,43 грн., то відповідач повинен відшкодувати позивачеві вказану матеріальну шкоду у названому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України матеріальна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, і майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оцінюючи здобуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що уточнені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 84, 88, 130, 174, 210, 212, 213,224-228 ЦПК України, ст. 1166 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1, задовольнити.

Стягнути з рахунків Приватного підприємства «Луганьбудсервіс» (р/р2600912100338 АБ «Український комунальний Банк», Луганськ, МФО 304988, ОКПО 34720986) 91054, м. Луганськ, кв. Норинського 4а на користь ОСОБА_1 переплачені кошти у сумі 245,43 грн.

Стягнути з Приватного підприємства «Луганьбудсервіс» (р/р2600912100338 АБ «Український комунальний Банк», Луганськ, МФО 304988, ОКПО 34720986) 91054, м. Луганськ, кв. Норинського 4а на користь держави суму судового збору у розмірі 107,30 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя М.В. Антоненко