Рішення

від 23.06.2014 по справі 910/7952/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7952/14 23.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРД БУД"

про стягнення 10 654,00 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: Колбасов Ю.О. (за довіреністю від 13.12.2013);

від відповідача: не з'явилися.

В судовому засіданні 23 червня 2014 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

28.04.2014 до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРД БУД" про стягнення 10 654,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2014 суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/7952/14. Розгляд справи призначено на 02.06.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 відкласти розгляд справи у судовому засіданні на 23.06.2014.

У судове засідання, призначене на 23.06.2014, з'явився представник позивача надав документи для долучення до матеріалів справи, усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово (ст.29 Цивільного кодексу України).

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч. 4 ст. 89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Наразі, всю судову кореспонденцію було направлено за адресою відповідача, що зазначена у позовній заяві та повністю узгоджуються з відомостями з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

З огляду на неявку відповідача в судове засідання, господарський суд враховує, що за змістом ст. 22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

За приписами ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, керуючись принципами розумності строків судового провадження, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рамірент Україна» (далі за текстом - ТОВ «Рамірент Україна», орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРД БУД» (далі за текстом - ТОВ «АРД БУД», орендар) було укладено Договір оренди обладнання №763К.

З 06.12.2013, згідно рішення власника від 15.11.2013, що оформлено Протоколом зборів засновників ТОВ «Рамірент Україна» (ЄДРПОУ 32664239) №35 перейменовано в ТОВ «Фортрент» (ЄДРПОУ 32664239).

Позивач зазначає, що відповідно до умов Договору орендодавець передав орендарю у строкове платне користування (оренду) обладнання, що підтверджується Актом прийому-передачі №310513-010К від 31.05.2013.

Орендарем було повернуто майно орендодавцю, передане в користування по зазначеному Акту, про що між сторонами було складено Акт повернення №200613-005К від 20.06.2013.

Позивач вказує на те, що відповідачем Акт повернення не підписано, оскільки відповідач не забезпечив в момент повернення обладнання наявність свого представника.

В позовній заяві вказано, що відповідачу нарахована орендна плата за користування обладнанням в період з 31.05.2013 по 20.06.2013 в розмірі 12 804,00 грн.

Всупереч взятих на себе зобов'язань, відповідачем перераховано на рахунок позивача лише 3 000,00 грн.

Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що ТОВ «Фортрент» було надано відповідачу послуги з доставки на суму 850,00 грн., які станом на час звернення до суду відповідачем не оплачено.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача суму боргу по орендній платі у розмірі 9 804,00 грн. та борг по послугам доставки у сумі 850,00 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 30.04.2014, 02.06.2014 суд зобов'язував відповідача надати письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правового обґрунтування своїх заперечень. Однак, всупереч вимог суду відповідач відзив не надав та не надіслав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.05.2013 між ТОВ «Рамірент Україна» та ТОВ «АРД БУД» було укладено Договір оренди обладнання №763К (як відомо, 06.12.2013, згідно рішення власника від 15.11.2013, що оформлено Протоколом зборів засновників ТОВ «Рамірент Україна» (ЄДРПОУ 32664239) №35 перейменовано в ТОВ «Фортрент» (ЄДРПОУ 32664239)).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.1.1. вказаного Договору орендодавець передає, орендар приймає в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання, яке є об'єктом власності орендодавця. Орендар використовує отримане за цим Договором обладнання у власній господарській діяльності, дотримуючись вимог законодавства України та положень цього Договору.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що факт передачі кожної одиниці обладнання засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін Акту прийому-передачі згідно встановленої у Додатку №2 до цього Договору форми, який засвідчує дату передачі конкретної одиниці обладнання орендарю та інші умови, які сторони вважають необхідними при підписанні Акту прийому-передачі.

Згідно з п.4.1. Договору початок перебігу строку оренди кожної одиниці обладнання, зазначеного у протоколі до цього Договору, за який нараховується орендна плата, відраховується з дати передачі обладнання за Актом прийому-передачі.

На виконання умов Договору між сторонами було укладено Акт прийому-передачі від 31.05.2013 №310513-010К, відповідно до якого позивачем було передано відповідачу обладнання, загальною відновною вартістю 81 260,37 грн.

В матеріалах справи наявний Протокол погодження істотних умов Договору оренди №300513-028К від 30.05.2013, відповідно до якого орендодавець погоджується передати орендарю в тимчасове оплатне користування будівельне та інше обладнання згідно Протоколу та Договору оренди. У вказаному протоколі затверджено перелік, ідентифікація, кількість та комплектність обладнання.

Розділом 6 вказаного Договору передбачено порядок розрахунків орендної плати.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, п.6.2. Договору визначено, що орендна плата нараховується в розмірі, встановленому орендодавцем за добу, тиждень або календарний місяць оренди одиниці обладнання, узгодженому та наведеному у відповідному Протоколі до цього Договору, з можливістю отримання орендарем за рішенням орендодавця відповідних знижок.

Пунктом 6.3. Договору сторони дійшли згоди про те, що орендна плата підлягає індексації згідно офіційному індексу інфляції гривні, оголошеного Державним Комітетом Статистики України. Застосування індексації орендної плати є виключним правом, а не обов'язком орендодавця.

У відповідності до п.6.6. Договору орендна плата та інші, передбачені Договором платежі, вносяться орендарем в безготівковій формі на рахунок орендодавця на підставі та в розмірі згідно умов цього Договору та Протоколу до нього. Орендар повинен сплатити орендну плату та інші, передбачені цим Договором платежі, згідно умов та в строки згідно даного Договору та відповідного Протоколу до нього, інакше, орендар буде вважатися таким, що прострочив оплату орендної плати та інших, передбачених Договором платежів.

Згідно з п.6.9 Договору орендна плата вважається сплаченою орендарем з дня зарахування її на рахунок орендодавця. У всіх інших випадках орендна плата вважається несплаченою.

Відповідно до п.5.5. Договору обладнання вважається доставленим (поверненим) на склад орендодавця за адресою, за якою обладнання було отримане орендарем, або в інше місце, вказане орендодавцем в межах міста Київ після настання останньої з наступних подій, зокрема, підписання Акту повернення належним представником орендаря, а за відсутності останнього застосовується процедура, передбачена п.п.5.10, 5.11 цього Договору.

Пунктом 5.11. Договору встановлено, що підтвердженням факту повернення орендованого обладнання орендодавцю є відповідним чином складений та підписаний Акт повернення.

На виконання умов Договору між сторонами було укладено Акт повернення №200613-005К від 20.06.2013, що є належним підтвердженням факту повернення орендованого обладнання у відповідності до умов Договору, враховуючи відсутність підпису представника орендаря.

В підтвердження належного виконання позивачем умов Договору в матеріалах справи наявний Акт №200613-020К здачі-прийняття робіт (надання послуг), з якого вбачається, що позивачем надано послуг відповідачу на суму 12 163,80 грн.

З матеріалів справи, а саме довідки АТ «Райффайзен Банк Аваль» №Р1-В59/32/1-92 від 26.05.2014 та Листа ТОВ «АРД БУД» вбачається, що відповідачем було оплачено платежі по орендній платі лише на суму 3 000,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідач взятих на себе згідно Договору зобов'язань по сплаті орендних платежів належним чином не виконало, а відповідач доказів на спростування такого твердження суду не надав.

У відповідності до п.8.1.5. Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендні платежі.

Таким чином, беручи до уваги наявність в матеріалах справи виставленого Акту №200613-020К здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 12 163,80 грн., враховуючи часткову оплату орендних платежів на суму 3 000,00 грн., станом на час розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендних платежів складає 9 804,00 грн.

Суд приходить до висновку, що позивачем належними доказами доведено прострочення виконання відповідачем зобов'язання за Договором зі сплати орендних платежів, а відповідачем не надано належних доказів, які спростовували б обставини, викладені у позовній заяві, а також не надано доказів виконання зобов'язань.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у сумі 9 804,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості по послугам доставки суд зазначає наступне.

Як передбачено умовами Договору, а саме п.6.7. орендна плата не включає в себе витрати на доставку, монтаж, нагляд за проведенням монтажних робіт, обслуговування, завантаження, розвантаження, ремонт обладнання на робочому майданчику орендаря, витрачені орендарем енергоносії та витратні матеріали, необхідні для належної експлуатації обладнання. Вказані послуги можуть бути надані орендарю за окрему плату на підставі відповідного Договору, або окремо виставленого рахунку орендодавця.

В підтвердження надання послуг позивачем з доставки, в матеріалах справи наявний Акт №250613-011К здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.06.2013 на суму 500,00 грн. та Акт №230813-046К здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 26.08.2013 на суму 350,00 грн.

Таким чином, беручи до уваги наявність виставлених позивачем рахунків на оплату послуг з доставки, враховуючи відсутність проведення такої оплати відповідачем, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу по послугам доставки підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 850,00 грн.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Станом на день розгляду спору відповідач сплату заборгованості по орендній платі та послугам доставки не провів, тому вимогу позивача про зобов'язання відповідача виконати зобов'язання на умовах Договору необхідно визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що доказів сплати заборгованості відповідачем станом на час розгляду даної справи до суду не представлено, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме: заборгованість по орендній платі у сумі 9 804,00 грн. та заборгованість по послугам доставки у сумі 850,00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент"- задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АРД БУД" (02121, м. Київ, Дарницький район, вул. Автопаркова, 7, код ЄДРПОУ 38566549) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фортрент" (08140, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Білогородка, вул. Богатирська, 2-А, код ЄДРПОУ 32664239) на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: заборгованість по орендній платі у сумі 9 804,00 грн. (дев'ять тисяч вісімсот чотири гривні 00 копійок), заборгованість по послугам доставки у сумі 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 01.07.2014р.

Суддя Ю.В. Цюкало