Рішення

від 25.06.2014 по справі 902/754/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 червня 2014 р. Справа № 902/754/14

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Фотченко М.О.

За участю представників сторін:

позивача: Дьоміна Ю.І., представник за довіреністю;

відповідача : не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом :Приватного акціонерного товариства "Агрокомплекс Хмільникпродукт" (22000, Вінницька область, м. Хмільник, вул. Жданова, 44)

до :Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (22000, АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості 11 639,26 грн. по суборендній платі та по витратам, що підлягають компенсації за договором суборенди приміщень, штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ :

Приватним акціонерним товариством "Агрокомплекс Хмільникпродукт" заявлено позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 11 639,26 грн., з яких: 6714,29 грн. - суборендної плати; 3632,43 грн. - витрат що підлягають компенсації; 376,62 грн. - пені; 424,29 грн. - індексу інфляції; 28,07 грн. - 3% річних та 463,56 грн. - 30% річних.

Ухвалою суду від 02.06.14 р., за вказаним позовом, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.06.14 р.

23.06.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 25.06.14 р. представником подано заяву про уточнення позовних вимог.

Суд на підставі ст. 22 ГПК України прийняв дану заяву.

Представник позивача в судовому засіданні заперечила щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки вважає дане клопотання лише затягуванням розгляду справи.

Суд відхилив лопотання відповідача як необґрунтоване.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних документів не надав, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

19.12.2013 р. між Приватним акціонерним товариством "Агрокомплекс Хмільникпродукт" (далі позивач, Орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі відповідач, Суборендар) укладено договір суборенди приміщень № А-14-188.

Відповідно до п.1.1 Договору Орендар передає, а Суборендар приймає у тимчасове платне користування нежилі приміщення магазину-кафе (перелік та план-схема приміщень визначено у відповідному додатку) з метою здійснення ним господарської діяльності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (далі приміщення).

Орендар передає Суборендарю в користування, на термін дії договору, за актом приймання-передачі меблі, бокали та інше майно. Перелік майна, що передається в користування та його заставна вартість вказується в акті приймання-передачі цього майна (пункт 1.8. Договору).

Згідно з п. 2.1., 2.2 Договору передача приміщень в суборенду Суборендарю здійснюється за Актом приймання-передачі приміщень, підписання якого свідчить про фактичну передачу приміщень в суборенду. Вступ Суборендаря у користування приміщеннями наступає одночасно із підписанням Акту приймання-передачі приміщень. Акт приймання-передачі приміщень підписується Сторонами не пізніше 5 календарних днів з дати укладення цього договору.

Відповідно до п. 5.1.8 Договору у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні протягом трьох робочих днів за Актом приймання-передачі приміщень повернути об'єкт суборенди Орендарю, а також в той самий строк повернути Орендарю майно, що було передане в користування Суборендарю згідно з п. 1.8. даного Договору за відповідним Актом приймання-передачі.

В розділі 10 Договору сторони визначили строк дії договору оренди, а саме договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 березня 2014 року (включно).

3 розділом даного договору сторони визначили суборендну плату, а саме:

- суборендна плата за один календарний місяць складає 4 000,00 грн. у тому числі ПДВ.

- суборендна плата нараховується починаючи з дня підписання Акта приймання-передачі приміщень.Останнім днем нарахування суборендної плати є дата підписання Сторонами Акта приймання-передачі приміщень при поверненні об'єкта суборенди.

- суборендна плата сплачується Суборендарем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Орендаря або готівкою в касу Орендаря у приміщенні Орендаря з підписанням касового ордеру.

- вартість комунальних послуг та інші витрати не входять до складу суборендної плати та компенсуються Суборендарем окремо. Щомісячно до 30 числа поточного місяця сторони підписують Акт витрат, що підлягають компенсації з переліком таких витрат за поточний місяць. Сума що підлягає компенсації сплачується Суборендарем протягом трьох календарних днів з моменту підписання Сторонами Акту витрат.

В силу п. 5.1.1. Договору Суборендар зобов'язаний своєчасно сплачувати суборендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

19 лютого 2014 року позивач та відповідач уклали Додаткову угоду № 1 до Договору суборенди приміщень № А-14-188 від 19.12.2013 року про розірвання Договору суборенди.

Згідно п. 2 Додаткової угоди Сторони погодили, що розірвання договору не звільняє Сторони від зобов'язань та відповідальності за їх порушення, які мали місце під час дії договору.

Пунктом 3 Додаткової угоди визначено, що у зв'язку з розірванням Договору Суборендар зобов'язується у строк до 10 березня 2014 року сплатити суборендну плату у розмірі 4 000,00 грн. за січень місяць та 2 714,29 грн. за лютий місяць, а також вартість комунальних послуг за січень в сумі 2022,38 та за лютий 1610,05 грн. згідно підписаних Актів розрахунку від 31.01.2014 р і 22.02.2014 року.

Станом на день подачі позову та на день слухання справи борг відповідача по суборенд ній платі та комунальним послугам складає 10346,72 грн.

Дія даного договору закінчилась 19.02.2014 року (достроково) згідно Додаткової угоди про розірвання договору та Акту прийому передачі об'єкту оренди від 19.02.2014 року.

За час оренди нерухомого майна по даному договору з 19.12.2013 р. по 19.02.2014 р. орендар мав сплатити : 6714,29 грн. - суборендної плати та 3632,43 грн. - комунальних послуг, однак жодних розрахунків не провів, у зв'язку з чим у нього перед орендарем утворився борг за користування суборендованим приміщенням у розмірі 10 346,72 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суборендної плати та комунальних послуг підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 3 ст. 174 ЦК України передбачає, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по суборендній платі в сумі - 6714,29 грн. та 3632,43 грн. - комунальних послуг підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Окрім основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 376,62 грн. - пені; 424,29 грн. - індексу інфляції; 28,07 грн. - 3% річних та 463,56 грн. - 30% річних.

Так, розглянувши питання щодо обґрунтованості заявлених вимог судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.6. Договору у разі несвоєчасної сплати суборендної плати Суборендар сплачує Орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 19 лютого 2014 року про розірвання договору суборенди приміщень сторони передбачили, що Суборендар зобов'язується у строк до 10.03.2014 року сплатити орендарю суборендну плату та комунальні послуги в загальній сумі 10346,72 грн. (п. 3 Додаткової угоди).

Пунктом 4 Додаткової угоди передбачено, що у разі несвоєчасної оплати суборендної плати та витрат, що підлягають компенсації Суборендар сплачує Орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язання, а також суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, та 30% річних від простроченої суми.

Зважаючи на наведені приписи закону, суд провівши перерахунок заявлених до стягнення пені, 3% річних та 30 відсотків річних встановив, що вони здійснені в межах чинного законодавства.

Таким чином позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 376,62 грн. - пені, 28,07 грн. - 3% річних та 463,56 грн. - 30% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки у позивача за договором суборенди прострочення виконання зобов'язання, за січень місяць почалося 06.01.2014р., а за лютий 06.02.2014 р., а тому розрахунок інфляційних втрат слід здійснювати з 01.02.2014р. та з 01.03.2014 р.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 424,29 грн. - індексу інфляції підлягають задоволенню в межах заявлених вимог за період з 01.02.2014 р по 01.06.2014р.(по заборгованості 4000,00 грн.) та за період з 01.03.2014 р. по 01.06.2014 р. (по заборгованості 2974,44 грн.).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати пов'язані із сплати судового збору покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 32, 33,43-44, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (22000, АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "Агрокомплекс Хмільникпродукт" (22000, Вінницька область м. Хмільник, вул. Жданова, 44, код 35797976) 6714,29 грн. - суборендної плати; 3632,43 грн. - витрат що підлягають компенсації; 376,62 грн. - пені; 424,29 грн. - індексу інфляції; 28,07 грн. - 3% річних; 463,56 грн. - 30% річних та 1 827,00 грн. - витрат пов'язаних із сплатою судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення направити відповідачу.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 01 липня 2014 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (22000, АДРЕСА_1)