Рішення

від 26.06.2014 по справі 913/1319/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

26 червня 2014 року Справа № 913/1319/14

Провадження № 1/913/1319/14

За позовом позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трійка-Діалог", м. Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 265887 грн. 11 коп.

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Вороніна О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув ;

від відповідача - представник не прибув ;

Суть спору: про стягнення з відповідача 240000 грн. 00 коп. боргу, 9172 грн. 59 коп. пені, 1834 грн. 52 коп. 3% річних, 14880 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань за договором № 01/15-10 про надання поворотної фінансової допомоги від 15.10.2013 (з урахуванням заяви позивача про зменшення ціни позову за листом від 02.06.2014 № 108/ю).

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, його представник у судове засідання не прибув.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття вдруге у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи, є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані позивачем документи, суд дійшов до наступного.

Так, підставою позову у даній справі є порушення відповідачем умов договору № 01/15-10 про надання поворотної фінансової допомоги від 15.10.2013, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трійка-Діалог" /позивачем/ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання" /відповідачем/, за умовами якого позикодавець прийняв на себе зобов'язання надати позичальнику поворотну фінансову допомогу у вигляді грошових коштів. Розмір позики визначено у сумі 2000000 грн. 00 коп., та за умовами п. 3.1 договору сторони дійшли згоди про повернення коштів протягом 90 календарних днів з дати отримання коштів.

Матеріалами справи підтверджено, що на протязі періоду з жовтня-листопада 2013 року позивач перерахував відповідачу 1930000 грн. 00 коп. позики за платіжними дорученнями від 15.10.2013 № 937 на суму 200000 грн. 00 коп., від 24.10.2013 № 974 на суму 100000 грн. 00 коп., від 25.10.2013 № 975 на суму 100000 грн. 00 коп., від 12.11.2013 № 1046 на суму 430000 грн. 00 коп., від 13.11.2013 № 1051 на суму 260000 грн. 00 коп., від 13.11.2013 № 1050 на суму 410000 грн. 00 коп., від 13.11.2013 № 1047 на суму 430000 грн. 00 коп.

Однак, відповідач не повернув позичені кошти у встановлений договором строк, тому позивач звернувся до суду.

За несвоєчасне проведення розрахунків відповідачем позивач просить суд застосувати до нього відповідальність у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України та пені, сплату якої передбачено п. 4.2 договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неповернутої суми боргу за кожний день прострочення.

Встановивши фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими, а позов таким, що підлягає повному задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється Цивільним кодексом України та, зокрема, ст. 1046 цього Кодексу передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Щодо форми, то ст. 1047 ЦК України визначено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України /ст. 1048 ЦК України/.

Як свідчать матеріали справи, відповідач повернув позичені кошти частково у сумі 1690000 грн. 00 коп., тому виникла заборгованість у сумі 240000 грн. 00 коп., яка відповідачем не сплачена.

Як передбачено ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Таким чином матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем зобов'язання по поверненню суми позики на суму 240000 грн. 00 коп., які стягуються на користь позивача.

Щодо стягнення 1834 грн. 52 коп . 3 % річних та 14880 грн. 00 коп . інфляційних нарахувань, то у цій частині позов також цілком обґрунтований та відповідає ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми.

Пунктом 4.2 договору сторони обумовили, що у разі прострочення повернення фінансової допомоги, позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неповернутої суми за кожний день прострочення повернення.

За уточненим розрахунком пені, складеним позивачем за період з 12.02.2014 по 15.05.2014 пеня складає 9172 грн. 59 коп., яка також стягується на користь позивача.

Відповідачем позов не оспорений, доказів погашення боргу не надано.

За таких обставин позов підлягає повному задоволенню у зазначених вище сумах з віднесенням судового збору на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Свердловський завод гірничо-шахтного обладнання", м. Свердловськ Луганської області, вул. Інтернаціональна, буд. 96, ідент. код 19074691 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трійка-Діалог", м. Луганськ, вул. Краснодонська, буд. 1з, ідент. код 37288105 - 240000 грн. 00 коп. боргу, 9172 грн. 59 коп. пені, 1834 грн. 52 коп. 3% річних, 14880 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань та 5317 грн. 74 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 01.07.2014.

Суддя Н.М. Зюбанова