Постанова

від 23.06.2014 по справі 826/6513/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

23 червня 2014 року 11:18 справа №826/6513/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Мірель Трейд") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року №0000372203, №0000342203, №0000362203 та №0000352203, №0004942203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 травня 2014 року відкрито провадження у справі №826/6513/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 02 червня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач свого представника не направив.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 02 червня 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі від 20 січня 2014 року №0000342203 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Мірель Трейд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 221 384,00 грн., в тому числі за основним платежем - 814 256,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 407 128,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі від 20 січня 2014 року №0000372203 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України, за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Мірель Трейд" зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31 459,00 грн., у тому числі за жовтень 2011 року на 31 459,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі від 20 січня 2014 року №0000362203 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, абзацом 2 пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "Мірель Трейд" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 862 757,50 грн., в тому числі за основним платежем - 744 165,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 118 592,50 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі від 20 січня 2014 року №0000352203 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "Мірель Трейд" зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток всього у розмірі 85 041,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 31 грудня 2013 року №889/26-54-22-03/37688432 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" (код за ЄДРПОУ 37688432) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Флорена-Плюс" (код за ЄДРПОУ 35851839), ТОВ "Мірель Компані" (код за ЄДРПОУ 35920561) за серпень 2011, ТОВ "Мірель Компані" (код за ЄДРПОУ 35920561) за вересень 2011, ТОВ "Мерлін Телеком" (код за ЄДРПОУ 331055823) та ТОВ "ТД "Копійка" (код за ЄДРПОУ 37060369) за жовтень 2011, ТОВ "Мірель Компані" (код за ЄДРПОУ 35920561) за листопад-грудень 2011, лютий 2012, квітень-травень 2012, ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) травень 2012, ТОВ "Арагон Торг" (код за ЄДРПОУ 38164764) серпень 2012, ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) вересень 2012, ТОВ "БРАВО СРЛ" (код за ЄДРПОУ 34527595) жовтень 2012, ТОВ "Фудмаркет" (код за ЄДРПОУ 363872233) листопад 2012, ТОВ "Мірель Фудз" (код за ЄДРПОУ 37143146) січень 2013, ПрАТ "МТС" (код за ЄДРПОУ 14333937) лютий 2013, ТОВ "Палтос" (код за ЄДРПОУ 32432397) березень 2013, ПП "Алпакс" (код за ЄДРПОУ 32958896) квітень-травень 2013, ТОВ "Стендпласт" (код за ЄДРПОУ 32590377), ПП "Вайс Кайман" (код за ЄДРПОУ 38402111) червень 2013, ТОВ "Транс-Логістик" (код за ЄДРПОУ 36949424) липень 2013, ПАТ "Облагротехсервіс" (код за ЄДРПОУ 913545) серпень 2013, ПП "Флеш" (код за ЄДРПОУ 19365595) серпень 2013" (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України", в результаті чого занижено суму податку на прибуток всього у розмірі 744 165,00 грн., зокрема по періодах: 2-3 квартали 2011 року - 68 079,00 грн.; 2-4 квартали 2011 року - 506 980,00 грн., І півріччя 2012 року - 32 293,00 грн., 3 квартал 2012 року - 125 804,00 грн., 4 квартал 2012 року - 237 185,00 грн., та завищення від'ємного значення з податку на прибуток на загальну суму 85 541,00 грн., у тому числі у І кварталі 2012 року - 59 926,00грн., півріччя 2012 року - 85 541,00 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період з 01 серпня 2011 року по 31 грудня 2011 року, лютий 2012 року, квітень - листопад 2012 року, лютий - серпень 2013 року у розмірі 814 256,00 грн., зокрема по періодах: серпень 2011 року - 59 199,00 грн., вересень 2011 року - 177 349,00 грн., жовтень 2011 року - 153 111,00 грн., листопад 2011 року - 45 952,00 грн.,грудень 2011 року - 5 242,00 грн., лютий 2012 року - 11 985,00 грн., квітень 2012 року - 14 549,00 грн., травень 2012 року - 9 343,00 грн., серпень 2012 року - 29 893,00 грн., вересень 2012 року - 267,00 грн., жовтень 2012 року - 251 189,00 грн., листопад 2012 року - 468,00 грн., лютий 2013 року - 1 287,00 грн., березень 2013 року - 597,00 грн., травень 2013 року - 180,00 грн., червень 2013 року - 887,00 грн., липень 2013 року - 117,00 грн., серпень 2013 року 52 641,00 грн., та зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 31 459,00 грн.

Рішенням Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про результати розгляду первинної скарги від 03 квітня 2014 року №3064/10/261510-06-15 скасовано податкове повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року №0000372203 в частині винесеної форми зобов'язано ДПІ у Оболонському районі винести податкове повідомлення-рішення форми "В4" про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на 31 459,00 грн.

Так, на підставі акта перевірки та рішення Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про результати розгляду первинної скарги від 03 квітня 2014 року №4549/7/26-15-10-06-12 прийнято податкове повідомлення-рішення від 09 квітня 2014 року №0004942203, згідно якого, за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "Мірель Трейд" зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 31 459,00 грн., у тому числі за жовтень 2011 року на 31 459,00 грн.

Вказані в Акті перевірки порушення відповідач обґрунтовує наступним: контрагенти позивача здійснювали діяльність пов'язану з наданням податкової вигоди третім особам; у контрагентів позивача відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком та прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям; реальність вчинення фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентами-постачальниками відсутня.

Наведене на думку відповідача свідчить про те, що правочини укладені в межах спірних господарських операцій порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків.

Позивач вважає протиправними спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції з ТОВ "Флорена-Плюс", ТОВ "Мірель Компані", ТОВ "Мерлін Телеком", ТОВ "ТД "Копійка", ОСОБА_1, "Арагон Торг", ОСОБА_2, ТОВ "БРАВО СРЛ", ТОВ "Фудмаркет", ПрАТ "МТС", ТОВ "Палтос", ПП "Алпакс", ТОВ "Стендпласт", ПП "Вайс Кайман", ТОВ "Транс-Логістик", ПАТ "Облагротехсервіс", ПП "Флеш" підтверджені первинними документами та податковими накладними, є реальними та відповідають дійсному економічному змісту, а ТОВ "Мірель Трейд" дотримано передбачені умови для формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ "Мірель Трейд" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ "Мірель Трейд" з ТОВ "Флорена-Плюс", ТОВ "Мірель Компані", ТОВ "Мерлін Телеком", ТОВ "ТД "Копійка", ОСОБА_1, ТОВ "Арагон Торг", ОСОБА_2, ТОВ "Браво СРЛ", ТОВ "Фудмаркет", ПрАТ "МТС", ТОВ "Палтос", ПП "Алпакс", ТОВ "Мірель Фудз", ТОВ "Стендпласт", ПП "Вайс Кайман", ТОВ "Транс-Логістик", ПАТ "Облагротехсервіс", ПП "Флеш", мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

На підставі копій документів по взаємовідносинах ТОВ "Мірель Трейд" з ТОВ "Браво СРЛ", що вилучені згідно протоколу обшуку від 05 вересня 2013 року, які надані слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Оболонському районі, судом встановлено, що згідно видаткових накладних, датованих жовтнем 2012 року, ТОВ "Браво СРЛ" поставило позивачу товари: абрикоси половинки, ананас кільцями, мандарини очищені у світлому сиропі та інші.

ТОВ "Браво СРЛ" виписало позивачу податкові накладні, на загальну суму 1 212 009,06 грн., у тому числі податок на додану вартість 202 001,51 грн.

Згідно договору від 01 серпня 2012 року №286, укладеного між ТОВ "Арагон Торг" (постачальник) та ТОВ "Мірель Трейд" (покупець), постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити товари широкого вжитку, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти й оплатити товар.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних, згідно яких ТОВ "Арагон Торг" поставило позивачу наступну продукцію: корнішони мариновані міні Мікадо, зелені оливки крупні без кісточки, грибне асорті, маслини крупні тощо.

ТОВ "Арагон Торг" виписало позивачу податкові накладні, на загальну суму 179 359,92 грн., у тому числі податок на додану вартість 29 893,32 грн.

01 серпня 2012 року, між ТОВ "Мірель Трейд" (замовник) та ТОВ "Мірель Компані" (виконавець) укладено договір про надання послуг №14, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати наступну роботу: надання послуг з передпродажної підготовки товарів, які включають стикерування, етикетування та пакування товарів, які поставляються замовником виконавцю.

Як свідчать акти здачі-прийняття робіт, датованих серпнем 2012 року, ТОВ "Мірель Компані" виконало на замовлення позивача роботи з етикетування та упаковки продукції, та виписало та виписало податкові накладні.

Згідно договору поставки від 28 травня 2011 року №28, укладеного між ТОВ "Мірель Трейд" (замовник) та ТОВ "Мірель Компані" (постачальник), постачальник зобов'язується постачати та передавати у власність товар у терміни та в порядку передбачені цим договором та додатками до нього, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату.

Згідно специфікацій до договору, заявок на поставку товару та видаткових накладних, датованих серпнем 2011 року - травнем 2012 року, ТОВ "Мірель Компані" поставило позивачу наступні товари: огірки, томати мариновані Мікадо, шампіньйони цілі, грибне асорті, полуниця в легкому сиропі тощо, та виписало податкові накладні.

Відповідно до договору від 01 серпня 2011 року №01/08, укладеного між ТОВ "Флорена-Плюс" (постачальник) та ТОВ "Мірель Трейд" (покупець), постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, поставити товари широкого вжитку, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором прийняти й оплатити товар.

Видаткова накладна від 01 серпня 2011 року №10816 підтверджує, що ТОВ "Флорена-Плюс" поставило позивачу наступні товари: огірки мариновані ананаси кільця, персики половинки в легкому соусі, грибне асорті тощо, та виписало податкову накладну від 01 серпня 2011 року №18.

За умовами договору на надання послуг доступу до мережі Інтернет від 08 вересня 2011 року №1368, укладеного між ТОВ "Мерлін Телеком" (провайдер) та ТОВ "Мірель Трейд" (абонент), провайдер надає, а абонент користується та оплачує надані йому послуги доступу до мережі Інтернет, згідно з умовами цього договору.

Згідно до специфікації до вказаного договору, рахунку-фактури від 01 жовтня 2011 року №СФ-0004516 та акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31 жовтня 2011 року №ОУ-004516, ТОВ "Мерлін Телеком" надало позивачу послуги та виконало роботи: Інтернет-послуга за необмежений український та зарубіжний трафік, оренда порта комутатора, доступ до дискового простору.

Акт підключення до мережі Інтернет від 08 вересня 2011 року підтверджує, що ТОВ "Мерлін Телеком" підключило позивача до мережі Інтернет відповідно до умов договору від 08 вересня 2011 року №1368.

ТОВ "Мерлін Телеком" виписало позивачу податкову накладну, на загальну суму 882,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 147,00 грн.

Відповідно до договору транспортного експедирування на транспортно-експедиційне обслуговування від 31 березня 2012 року №ДГ-000028, укладеного між ОСОБА_1 (виконавець) та ТОВ "Мірель Трейд" (замовник), виконавець зобов'язується виконати транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень в міжміському сполученні, а також доставку довіреного йому вантажу автомобільним вантажним транспортом в пункт призначення, а замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця за власний рахунок.

В матеріалах справи наявний лист за підписом ОСОБА_1, у якому зазначено, що будь-які перевезення на виконання умов договору за спірний період не виконувались.

07 вересня 2012 року, між ФО-П ОСОБА_2 (перевізник) та ТОВ "Мірель Трейд" (замовник-експедитор), укладено договір про надання послуг (перевезення вантажів) №44, за умовами якого, перевізник зобов'язується доставити за заявкою замовника-експедитора вантаж від пункту відправлення до пункту призначення, а замовник-експедитор зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату, погоджену сторонами.

Згідно актів здачі-прийняття виконаних робіт (послуг) та рахунків-фактур, датованих вереснем 2012 року, ФО-П ОСОБА_2 надано позивачу транспортно-експедиційні послуги.

Відповідно до договору на транспортне експедирування від 11 вересня 2012 року №120912, укладеного між ТОВ "Мірель Трейд" (замовник) та ТОВ "Транс-Логістик" (перевізник), замовник зобов'язується надавати для перевезення вантажі, а перевізник приймати їх на умовах обумовлених в заявці.

Акт виконаних робіт та рахунок-фактура, датовані липнем підтверджують, що перевізником надано позивачу послуги з вантажного перевезення.

Згідно договору про надання транспортних послуг від 01 лютого 2013 року №3, укладеного між ПП "Вайс Кайман" (перевізник) та ТОВ "Мірель Трейд" (замовник), останній доручає, а перевізник бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок замовника організувати транспортне обслуговування замовника згідно заявок, що є невід'ємними частинами договору.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунком-фактурою та товарно-транспортними накладними, відповідно до яких ПП "Вайс Кайман" надано позивачу транспортно-експедиційні послуги.

Як свідчить зміст договору від 12 березня 2013 року №4-03-13, укладеного між ТОВ "Мірель Трейд" (замовник) та ТОВ "Стендпласт" (виконавець), замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з виготовлення стендів, в кількості та за ціною, які зазначені у специфікації до договору.

Згідно специфікації до вказаного договору, загальна кількість продукції, що виготовляється та постачається за договором становить три штуки; виконання умов вказаного договору підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною від 08 квітня 2013 року №21.

09 квітня 2013 року між ТОВ "Мірель Трейд" (покупець) та ПП "Алпакс" (постачальник), укладено договір поставки №090407, відповідно до якого, постачальник зобов'язується поставляти пакувальні матеріали, матеріали господарського споживання та вироби для харчової промисловості, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати оплату за нього на умовах договору.

Видаткові накладні, датовані квітнем - травнем 2013 року, підтверджують, що ПП "Алпакс" поставило позивачу скотч з логотипом (Мірель Компані, 66м*48мм), скотч пакувальний, стретч-плівку палетну тощо.

За умовами договору постачання товару від 27 травня 2011 року №16, який укладено між ПП "Флеш" (постачальник) та ТОВ "Мірель Трейд" (покупець), продавець зобов'язується систематично постачати і передавати у власність покупцю консервовані овочі, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

Згідно видаткової накладної від 06 серпня 2013 року №РН-0001115, ПП "Флеш" поставило позивачу наступні товари: полуниця в сиропі у скляних банках, ананас кільцями в сиропі, груші половинками консервовані, лисички консервовані.

Відповідно до договору на виконання транспортно-експедиційних послуг від 01 січня 2013 року №01012013, укладеного між ТОВ "Палтос" (перевізник) та ТОВ "Мірель Трейд" (замовник), перевізник забезпечує по замовленню і за рахунок замовника організацію перевезення вантажу обумовленими видами транспорту із портів Іллічівськ, Одеса в різних напрямках, а також виконує інші послуги по взаємодомовленості.

Згідно актів прийому-здачі виконаних робіт, датованих лютим-березнем 2013 року ТОВ "Палтос" надало позивачу транспортно-експедиторські послуги по експедируванню та доставці контейнерів.

За умовами договору оренди складського приміщення від 25 грудня 2012 року №78, ПАТ "Облагротехсервіс" (орендодавець) зобов'язується передати ТОВ "Мірель Трейд" (орендар) у тимчасове платне користування (оренду) складські приміщення.

Як свідчать наявні в матеріалах справи акти приймання-передачі приміщення, датовані січнем, серпнем 2013 року орендодавець передав, орендар прийняв приміщення: складське приміщення №17 блоку складів №3, площею 2500 м 2 , що знаходяться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8-д; рампа блоку складів №3, фіксованою площею 320м 2 , що знаходяться за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8-д, та складське обладнання: балки, рами, фіксатори тощо.

Згідно договору про надання послуг від 22 вересня 2011 року №4600033983, ТОВ "Фудмаркет" (виконавець) зобов'язується в порядку та на умовах договору, на підставі поданих замовлень надати послуги з додаткового розміщення товару на акційних торцях в торговельних залах мережі магазинів виконавця на період 14 календарних днів, а ТОВ "Мірель Трейд" (замовник) зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги.

Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 31 жовтня 2012 року №910677668 та від 30 листопада 2012 року свідчать, що ТОВ "Фудмаркет" надало позивачу логістичні послуги.

Відповідно до договору про надання послуг з розміщення товарних позицій від 29 червня 2011 року №РТП 29/6-2, укладеного між ТОВ "ТД "Копійка" (торгове підприємство) та ТОВ "Мірель Трейд" (замовник), торгове підприємство приймає на себе зобов'язання надати право розміщення товарних позицій замовника на території своїх магазинів, а замовник зобов'язується сплатити вказане вище право.

На підтвердження господарських взаємовідносин з ПрАТ "МТС" позивачем надано в матеріали справи рахунки за телекомунікаційні послуги, які факт надання послуг абоненту, інформацію про заборгованість на рахунках, замовлені послуги, вартість тарифного пакета тощо.

Згідно договору від 02 липня 2012 року №02/07, укладеного між ТОВ "Мірель Фудз" (постачальник) та ТОВ "Мірель Трейд" (покупець), постачальник зобов'язується в порядку та на умовах договору поставити товари широкого вжитку, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар.

Як підтверджують видаткові накладні, ТОВ "Мірель Фудз" поставило позивачу наступні товари: ананаси кільцями, персики половинками, абрикоси половинками тощо, та виписало податкові накладні.

Оплата за придбані товари, надані послуги та виконані роботи здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується відповідними довідками про рух коштів по рахунку, які долучено до матеріалів справи.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні податкові накладні по взаємовідносинам з такими контрагентами, як ФО-П ОСОБА_2, ТОВ "Транс-Логістик", ПП "Вайс Кайман", ТОВ "Стендпласт", ПП "Алпакс", ПП "Флеш", ТОВ "Палтос", ПАТ "Облагротехсервіс", ТОВ "Фудмаркет", ТОВ "ТД "Копійка", порушення щодо яких встановлено в акті перевірки.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

При цьому формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та придбання товарів/послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Позивач в обґрунтування реальності здійснених господарських операцій та використання придбаних товарів та послуг у межах господарської діяльності зазначив: придбані в межах спірних господарських операцій товари, в подальшому реалізовано покупцям, зокрема таким як, ТОВ "Лакомка, ТОВ "Новус Україна", ТОВ "Три ведмеді", ТОВ "Фудторг", ТОВ "Київ-Кетерінг", а транспортно-експедиторські послуги замовлялись з метою перевезення придбаного товару покупцям; послуги доступу до мережі Інтернет та мобільного зв'язку використовуються позивачем постійно, оскільки є необхідними для ведення господарської діяльності; послуги з виготовлення стендів придбано для наглядної демонстрації товару; обґрунтовуючи реальність здійснення господарських операцій з ПП "Алпакс", позивач зазначив про те, що пакувальні матеріали поставлено та оплачено у повному обсязі.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивач надав суду копії господарських договорів, оборотно-сальдові відомості, виписки банку, видаткові накладні, копії заявок на здійснення перевезення вантажу, копії товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт.

Разом з тим, надані позивачем документи, не дають суду можливості достовірно встановити реальність здійснених операцій та факт використання придбаних товарів та послуг в господарській діяльності позивача, а лише фіксують господарські операції з ТОВ "Флорена-Плюс", ТОВ "Мірель Компані", ТОВ "Мерлін Телеком", ТОВ "ТД "Копійка", ОСОБА_1, ТОВ "Арагон Торг", ОСОБА_2, ТОВ "Браво СРЛ", ТОВ "Фудмаркет", ПрАТ "МТС", ТОВ "Палтос", ПП "Алпакс", ТОВ "Мірель Фудз", ТОВ "Стендпласт", ПП "Вайс Кайман", ТОВ "Транс-Логістик", ПАТ "Облагротехсервіс", ПП "Флеш", зокрема з огляду на наступні обставини.

Так, наявні в матеріалах справи документи не містять доказової інформації, на підставі якої можливо встановити, що позивач продавав контрагентам-покупцям продукцію, яку було придбано у ТОВ "Флорена-Плюс", ТОВ "Арагон Торг", ПП "Флеш", ТОВ "Мірель Фудз" та ТОВ "Браво СРЛ", та саме у тому обсязі, який було придбано, тобто не можливо встановити факт реалізації товару, придбаного в межах спірних господарських операцій, у зв'язку із неможливістю ідентифікувати цей товар.

Суд звертає увагу, що позивачем не наведено жодних доводів на підтвердження мети придбання пакувальних матеріалів, виробів для харчової промисловості у ПП "Алпакс", а саме яким чином в господарській діяльності позивача використано такі товари, як скотч пакувальний, стретч-плівку палетну, не зазначено для якої саме продукції замовлялись такі пакувальні матеріали та в такому обсязі.

Документи, які містяться в матеріалах справи не дають можливості встановити з якою метою придбано послуги з передпродажної підготовки товарів, які включають стикерування, етикетування та пакування товарів у ТОВ "Мірель Компані", чому в такому обсязі, з метою пакування, стикерування та етикетування якої продукції, зокрема акти здачі-прийняття робіт не містять інформації про характерні ознаки цієї продукції.

Також, позивачем не доведено факту використання в межах спірних господарських операцій права розміщення товарних позицій на території магазинів, яке придбано у ТОВ "ТД "Копійка", чи послуги з додаткового розміщення товару на акційних торцях в торговельних залах мережі магазинів ТОВ "Фудмаркет", а саме не можливо встановити, які товарні позиції позивача розміщено на території зазначених магазинів та в якому обсязі, місцезнаходження цих магазинів та факт розміщення товарів позивача в цих магазинах взагалі.

Позивачем також не доведено використання у своїй господарській діяльності послуг з виготовлення стендів, які придбано у ТОВ "Стендпласт", оскільки в матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких можливо встановити, як використовуються такі стенди, необхідність їх придбання саме у такій кількості, а фотокопія стенду з продукцією не містить інформації про те, що його виготовлено саме ТОВ "Стендпласт" на виконання договору від 12 березня 2013 року №4-03-13.

Наявні в матеріалах справи докази не підтверджують, що послуги мобільного зв'язку придбані в межах господарських операцій з ПрАТ "МТС", використано саме в межах господарської діяльності позивача, наприклад, рахунки за телекомунікаційні послуги містять посилання на номери контрактів (НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5) та номери телефонів абонентів (НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8), однак суд не має можливості встановити хто користується вказаними мобільними номерами, та яким чином це відноситься до господарської діяльності позивача.

Матеріали справи також не містять доказів на підтвердження використання в межах господарської діяльності позивача послуг доступу до мережі Інтернет, наприклад, позивачем не надано доказів наявності у нього оргтехніки, доказів на підтвердження необхідності придбання, зокрема, Інтернет-послуг за необмежений український та зарубіжний трафік, оренди порта комутатора, а посилання позивача на використання системи "Інтернет-Клієнт-Банк" та наявність договору з відповідачем про забезпечення електронного документообігу засобами телекомунікаційного зв'язку, як на підставу необхідності придбання послуг доступу до мережі Інтернет не знайшли свого підтвердження, оскільки вказані доводи не підтверджуються документально.

Враховуючи те, що позивачем не надано документів на підтвердження використання в межах своєї господарської діяльності придбаних в межах спірних господарських операцій товарів, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції з вказаними контрагентами носять реальний характер, а придбані товари використано в межах господарської діяльності позивача, чи придбано з такою метою.

Таким чином, з огляду на недоведеність мети використання придбаних товарів у господарській діяльності ТОВ "Мірель Трейд", суд вважає, що висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток та завищення від'ємного значення є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є наявність податкових накладних, їх відповідність порядку заповнення та мета подальшого використання придбаних товарів/послуг (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому формальна наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за перевірений період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Флорена-Плюс", ТОВ "Мірель Компані", ТОВ "Мерлін Телеком", ТОВ "ТД "Копійка", ОСОБА_1, ТОВ "Арагон Торг", ОСОБА_2, ТОВ "БРАВО СРЛ", ТОВ "Фудмаркет", ПрАТ "МТС", ТОВ "Палтос", ПП "Алпакс", ТОВ "Мірель Фудз", ТОВ "Стендпласт", ПП "Вайс Кайман", ТОВ "Транс-Логістик", ПАТ "Облагротехсервіс", ПП "Флеш", у зв'язку з придбанням товарів та послуг.

При цьому, суд звертає увагу на те, що податкові накладні по взаємовідносинам з такими контрагентами, як ФО-П ОСОБА_2, ТОВ "Транс-Логістик", ПП "Вайс Кайман", ТОВ "Стендпласт", ПП "Алпакс", ПП "Флеш", ТОВ "Палтос", ПАТ "Облагротехсервіс", ТОВ "Фудмаркет", ТОВ "ТД "Копійка", на підставі яких позивач відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість в матеріалах справи відсутні.

При дослідженні питання щодо заниження податку на прибуток судом не встановлено пов'язаності придбаних товарів та послуг з господарською діяльністю позивача.

Наведені обставини, на думку суду, виключають можливість віднесення до складу податкового кредиту позивача відповідної суми податку на додану вартість по спірних взаємовідносинах.

Враховуючи не доведеність мети придбання послуг у межах господарської діяльності, суд вважає, що висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому збільшення позивачу суми грошового зобов'язання та зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість є правомірним.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Мірель Трейд" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 січня 2014 року №0000342203, №0000362203 та №0000352203, №0004942203 нормативно та документально не підтверджуються.

В частині позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 20 січня 2014 року №0000372203, суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні, оскільки вказане рішення скасовано рішенням Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про результати розгляду первинної скарги від 03 квітня 2014 року №3064/10/261510-06-15.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Оболонському районі доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Мірель Трейд" не підлягає задоволенню.

Частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Матеріали справи підтверджують, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Відповідно до частин першої-третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, решта суми судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, а саме 4 384,80 грн. (4 872,00 грн. - 487,20 грн.) має бути стягнута на корить Державного бюджету України з позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірель Трейд" (код ЄДРПОУ 37688432, 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 18/14) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Печерському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) решту суми судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чести гривні вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко