Постанова

від 26.06.2014 по справі 826/6299/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 червня 2014 року 10 год. 40 хв. № 826/6299/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Принт» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 23 грудня 2013 року № 0005652220 і № 0005662220, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВВ Принт» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ВВ Принт») з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протриманими та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 грудня 2013 року № 0005652220 і № 0005662220.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.12.2013р. № 1921/26-53-22-01-21-35822436, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВВ Принт» з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Трак Сервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 37012734), ТОВ «Граннос» (код ЄДРПОУ 38202233), ТОВ «Корадс» (код ЄДРПОУ 38202228), ТОВ «Каргаріус» (код ЄДРПОУ 38319825), ТОВ «Будівельна компанія Інтер Груп» (код ЄДРПОУ 37653478), ТОВ «РАРТ» (код ЄДРПОУ 38320736), ТОВ «Артмікс К» (код ЄДРПОУ 38271637), ТОВ «ВК Дейлант» (код ЄДРПОУ 37617335), ТОВ «Гранд Тор Стиль» (код ЄДРПОУ 38271621), ТОВ «Компанія ІКС» (код ЄДРПОУ 33782879), ТОВ «Київ Корект Груп» (код ЄДРПОУ 38282366), ТОВ «Форестерцентр» (код ЄДРПОУ 38463525), ТОВ «ВК Грайдер» (код ЄДРПОУ 38264857), ТОВ «Фроус Стат» (код ЄДРПОУ 38264841), ТОВ «Бравіус» (код ЄДРПОУ 38292369), ТОВ «Оутлендер» (код ЄДРПОУ 38506982), ПП «Київський будинок тканин» (код ЄДРПОУ 33240500), ТОВ «Аверсі пром» (код ЄДРПОУ 38393927), ТОВ «Мурелі Груп» (код ЄДРПОУ 383485684), ТОВ «ТЕХКАСЕУС» (код ЄДРПОУ 38312311), ТОВ «Ревель» (код ЄДРПОУ 38320720), ТОВ «Індепендент груп» (код ЄДРПОУ 36050449), документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на наступному: позивач не може нести відповідальність за невиконання обов'язків його контрагентом, реальність здійснення господарської операції за договором купівлі - продажу підтверджуються належними чином складеними первинними і розрахунковими документами; на момент укладення та виконання спірного договору обидві Сторони (як Покупець, так і Продавці) були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, мали необхідні дозвільні документи. Таким чином, висновки ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, що викладені в Акті перевірки від 03.12.2013р. № 1921/26-53-22-01-21-35822436, з посиланнями на недостовірні докази є безпідставними та необґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення - такими, що винесенні без належних на то правових підстав.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення №3302/9/26-53-10-15 від 03.06.2014. та додаткові докази, в яких послався на те, що працівниками ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВВ Принт» (код ЄДРПОУ 35822436) з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Трак Сервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 37012734), ТОВ «Граннос» (код ЄДРПОУ 38202233), ТОВ «Корадс» (код ЄДРПОУ 38202228), ТОВ «Каргаріус» (код ЄДРПОУ 38319825), ТОВ «Будівельна компанія Інтер Груп» (код ЄДРПОУ 37653478), ТОВ «РАРТ» (код ЄДРПОУ 38320736), ТОВ «Артмікс К» (код ЄДРПОУ 38271637), ТОВ «ВК Дейлант» (код ЄДРПОУ 37617335), ТОВ «Гранд Тор Стиль» (код ЄДРПОУ 38271621), ТОВ «Компанія ІКС» (код ЄДРПОУ 33782879), ТОВ «Київ Корект Груп» (код ЄДРПОУ 38282366), ТОВ «Форестерцентр» (код ЄДРПОУ 38463525), ТОВ «ВК Грайдер» (код ЄДРПОУ 38264857), ТОВ «Фроус Стат» (код ЄДРПОУ 38264841), ТОВ «Бравіус» (код ЄДРПОУ 38292369), ТОВ «Оутлендер» (код ЄДРПОУ 38506982), ПП «Київський будинок тканин» (код ЄДРПОУ 33240500), ТОВ «Аверсі пром» (код ЄДРПОУ 38393927), ТОВ «Мурелі Груп» (код ЄДРПОУ 383485684), ТОВ «ТЕХКАСЕУС» (код ЄДРПОУ 38312311), ТОВ «Ревель» (код ЄДРПОУ 38320720), ТОВ «Індепендент груп» (код ЄДРПОУ 36050449), за результатами якої складений Акт від 03.12.2013р. № 1921/26-53-22-01-21-35822436. Так, в ході проведення контрольного заходу були встановлені порушення ним вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток підприємства на загальну суму 1595,00 грн. та податку на додану вартість на суму 29161,00 грн. Дані висновки перевіряючими були сформовані з урахуванням інформації, отриманої з листа відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції у Запорізькій області від 26.07.2013р. №16634/04/89, відповідно до якого Міським відділом управління юстиції проведено реєстрацію смерті громадянина ОСОБА_3, про що складено актовий запис про смерть №98 від 05.01.2012р. з датою смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 З огляду на викладене та зазначення у договорі купівлі - продажу, підписаного між позивачем та ТОВ «Індепендент груп» про його підписання з боку продавця (ТОВ «Індепендент груп») ОСОБА_3працівником відповідача не встановлено факту реального здійснення господарської операції ТОВ «Індепендент груп», що стало підставою для встановлення відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. ст. 22, 185, 198 Податкового кодексу України.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

23.06.2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 30.11.2013р. по 26.11.2013р. згідно з нормами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідно до наказу начальника ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.11.2013р. №923, працівником відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ВВ Принт» (код ЄДРПОУ 35822436) з питань правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Трак Сервіс Плюс» (код ЄДРПОУ 37012734), ТОВ «Граннос» (код ЄДРПОУ 38202233), ТОВ «Корадс» (код ЄДРПОУ 38202228), ТОВ «Каргаріус» (код ЄДРПОУ 38319825), ТОВ «Будівельна компанія Інтер Груп» (код ЄДРПОУ 37653478), ТОВ «РАРТ» (код ЄДРПОУ 38320736), ТОВ «Артмікс К» (код ЄДРПОУ 38271637), ТОВ «ВК Дейлант» (код ЄДРПОУ 37617335), ТОВ «Гранд Тор Стиль» (код ЄДРПОУ 38271621), ТОВ «Компанія ІКС» (код ЄДРПОУ 33782879), ТОВ «Київ Корект Груп» (код ЄДРПОУ 38282366), ТОВ «Форестерцентр» (код ЄДРПОУ 38463525), ТОВ «ВК Грайдер» (код ЄДРПОУ 38264857), ТОВ «Фроус Стат» (код ЄДРПОУ 38264841), ТОВ «Бравіус» (код ЄДРПОУ 38292369), ТОВ «Оутлендер» (код ЄДРПОУ 38506982), ПП «Київський будинок тканин» (код ЄДРПОУ 33240500), ТОВ «Аверсі пром» (код ЄДРПОУ 38393927), ТОВ «Мурелі Груп» (код ЄДРПОУ 383485684), ТОВ «ТЕХКАСЕУС» (код ЄДРПОУ 38312311), ТОВ «Ревель» (код ЄДРПОУ 38320720), ТОВ «Індепендент груп» (код ЄДРПОУ 36050449), за результатами якої складений Акт від 03.12.2013р. № 1921/26-53-22-01-21-35822436 (далі - Акт перевірки).

Під час проведення перевірки, працівником відповідача були використані первинні документи, перелік яких наведений на стор. 4 та 5 Акту перевірки.

Так, в ході проведення вказаної документальної перевірки посадовою особою податкового органу встановлено, що між позивачем та ТОВ «Індепендент груп» у період, що перевірявся існували договірні відносини, за результатами яких перевіряєме підприємство безпідставно віднесло до складу валових витрат за IІІ-ий квартал 2012 року суму витрат у розмір 7594,00 грн., а до складу податкового кредиту 29161,00 грн. за липень 2012 року.

При цьому, працівниками відповідача при проведенні вказаної документальної перевірки позивача було враховано інформацію, викладену у листі відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції у Запорізькій області від 26.07.2013р. №16634/04/89.

На підставі вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «ВВ Принт» правових підстав для формування валових витрат і податкового кредиту на підставі первинних документів, оформлених за результатами господарської операції з названим контрагентом.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 03.12.2013р. № 1921/26-53-22-01-21-35822436 перевіряючий встановив порушення ТОВ «ВВ Принт» наступних норм законодавства України:

- п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток підприємств на загальну суму 1595,00 грн., в тому числі за IІІ квартал 2012 року на суму 638,00грн. та за 2012 рік - 1595,00 грн.;

- п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на додану вартість на загальну суму 29161,00 грн., в т.ч. за липень 2012 року - 11239,00 грн., за серпень 2012 року - 4477,00 грн., за вересень 2012 року - 13445,00 грн.

Не погоджуючись з викладеними у Акті перевірки висновками. Суб'єктом господарювання 11.12.2013р. були подані заперечення до акту, за результатами розгляду яких листом від 18.12.2013р. №12032/10/26-53-22-01-10 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві висновки акту перевірки залишила без змін.

23.12.2013 року ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі Акта перевірки від 03.12.2013р. № 1921/26-53-22-01-21-35822436 прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення:

- за № 0005662220, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначила ТОВ «ВВ Принт» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1994,00 грн., в т.ч. 1595,00 грн. - основний платіж, 399,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0005652220, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123, п. 7 п.60 розділу ХХ цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначила ТОВ «ВВ Принт» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 36451,00 грн., в т.ч. 29161,00 грн. - основний платіж, 7290,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з рішеннями податкового органу, платником податків такі рішення було оскаржено в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України. За результатами розгляду названих скарг, рішеннями від 18.02.2014р. №1653/10/26-15-10-04-04 та від 14.04.2014 №6608/6/99-99-10-01-15 податкові повідомлення - рішення залишено без змін.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а податкові повідомлення - рішення такими, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, ТОВ «ВВ Принт» звернулось з відповідним позовом до суду.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року) (далі по тексту - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів .

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що 27.07.2012р. між ТОВ «ВВ Принт» (Покупець), в особі директора Онищука В.П. і ТОВ «Індепендент Груп» (Постачальник), в особі директора ОСОБА_3, був укладений письмовий договір за № 270701. За умовами цього Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар згідно з накладними і т.д. до цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і своєчасно сплатити його на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 2.1. Договору закріплено, що кількість товару, що поставляється визначається згідно накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Розділом 5 названого Договору також передбачено, що розрахунок за товар здійснюється шляхом переказу Покупцем коштів на розрахунковий рахунок Постачальника не пізніше 30 банківських днів з моменту відвантаження партії товару.

На підтвердження факту виконання ремонтних робіт позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору від 27.07.2012р. № 270701;

- видаткової накладної №27.07.144 від 27.07.2012р. на суму 174965,00 грн., в тому числі ПДВ 29160,83 грн.;

- податкової накладної від 27.07.2012р. №144 на суму 174965,00 грн., в тому числі ПДВ 29160,83 грн.;

- виписки з рахунка позивача за 31.07.2012р. на підтвердження проведення перерахування ТОВ «Індепендент Груп» коштів у сумі 174965,00 грн.

Додатково на підтвердження реальності названого вище договору, під час розгляду справи судом позивачем надано копії картки рахунку 631 по контрагенту ТОВ «Індепендент Груп», договорів оренди нежитлових приміщень № 63-о від 01.11.2010р. та № 7-о від 01.10.2013р. на підтвердження наявності виробничої можливості здійснювати господарську діяльність з використанням широкоформатного принтера, придбаного у ТОВ «Індепендент Груп», наказів про затвердження штатного розкладу на 2012р. від 29.12.2011р. №10-П, про прийняття на роботу робітника з після друкарської обробки від 04.05.2011р. №2-К та про введення в експлуатацію придбаного у ТОВ «Індепендент Груп» принтера від 27.07.2012р. №2-П, а також відомостей нарахування амортизації на серпень 2012 року - березень 2014 року.

Крім того, позивачем надано копії договорів, укладених з третіми особами на виконання першим робіт по виготовленню рекламних плакатів та іншої поліграфічної продукції з доказами на підтвердження їх виконання.

У той же час, названими документами підтверджується наявність у позивача можливості здійснювати господарську діяльність, зокрема, виготовлення поліграфічної продукції та проведення такої діяльності, однак жодним чином не підтверджується реальне виконання договору, укладеного з ТОВ «Індепендент Груп».

Крім того, суд звертає увагу на те, що до позовної заяви позивачем надано копії договору від 27.07.2012р. №270701, видаткової та податкової накладної, підписані від ТОВ «Індепендент Груп» директором Чебанюк Т.А., у той час як податковому органу під час проведення перевірки суб'єктом господарювання було надано названі документи за підписом ОСОБА_3, який згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 27.07.2012р. був керівником ТОВ «Індепендент Груп».

Зазначений факт також був підтверджений представником позивача під час розгляду справи судом.

За таких обставин та враховуючи факт смерті ОСОБА_3 на час укладення та підписання ним первинних документів, оформлених у зв'язку зі здійсненням позивачем придбання широкоформатного принтера, суд приходить до висновку, що такі документи оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, а отже позивачем не доведено факт здійснення господарської операції з отримання товару від ТОВ «Індепендент Груп» належними первинними документами.

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарської операції з його контрагентом (ТОВ «Індепендент Груп») належними первинними документами, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу сум податку на прибуток і податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВ Принт» відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова