Вирок

від 01.04.2014 по справі 1307/1-169/11

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1307/1-169/11

Провадження № 1/443/2/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2014 Жидачівський районний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

з участю адвоката ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Старий Добротвір

Кам`янко-Бузького р-ну Львівської обл., проживаючого

АДРЕСА_1 , ук

раїнця, гр-на України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючо

го, інваліда другої групи, раніше не судженого, -

за ст.367 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 , працюючи згідно Наказу №1 від 07.05.1998 року директором Гніздичівського державного спиртового заводу Жидачівського району Львівської області і, будучи зобов`язаним організовувати, здійснювати фінансово-господарську діяльність товариства, видавати накази, давати вказівки, забезпечувати рентабельність, прибутковість роботи, представляти товариство у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, розпоряджатися майном, укладати угоди (договори, контракти), а також будучи відповідальним за повноту та своєчасність сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, що входять в систему оподаткування, в період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 рік вчинив службову недбалість, тобто неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, а саме 2 млн.232 тис.307 грн.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні даного злочину визнав частково і суду пояснив, що він не мав умислу на ухилення від сплати податків чи на заволодіння грошовими коштами. Він здійснював реальну діяльність підприємства, всі документи щодо проведення бухгалтерських операцій є в наявності , вони відповідають чинному законодавству і дають підстави для проведення їх по бухгалтерському та податковому обліку.

Підсудний пояснив, що договори з ФГ «Кулеші» укладав та підписував особисто він. При складанні договорів, актів прийому меляси, він не переконався в тому, що ФК «Кулеші» являється не виробником, а лише продавцем сировини.

Крім того підсудний пояснив, що податкову звітність, а також декларації з податку на додану вартість він підписував та здавав в податкову інспекцію.

ОСОБА_6 визнав, що як службова особа, відповідальна за фінансово-господарську діяльність Гніздичівського державного спиртового заводу повинен був належно поставитись до виконання своїх службових обов`язків.

У вчиненому підсудний розкаявся і просить застосувати до нього Закон про амністію, оскільки він хворіє, являється інвалідом другої групи.

Недивлячись на те, що підсудний ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому йому звинуваченні визнав частково, його вина в судовому засіданні доведена поясненнями свідків, іншими дослідженими в ході судового розгляду справи доказами.

Так, свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він проводив позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності Гніздичівського державного спиртзаводу, роботою якого керував підсудний ОСОБА_5 , з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з СФГ «Кулеші М.М.», яке знаходиться в с.Світанок Рогатинського району Івано-Франківської області за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 рік. Відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб`єкта господарювання був директор спиртзаводу та головний бухгалтер ОСОБА_8 .

В ході проведення позапланової перевірки встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4., п.п.7.4.5 п.7.4. ст..7 Закону України від 03.04.1997 р. «Про податок на додану вартість», тобто занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 2 млн.235 тис.307 грн., в тому числі по періодах: за липень 2007 р.- на суму 14376 грн., листопад 2007 р.-на суму 56625 грн., грудень 2007 р.-на суму 152084 грн., січень 2008 р.- на суму 130909 грн., березень 2008 р.-на суму 102483 грн., квітень 2008 р.- на суму 6293 грн, червень 2008 р.- на суму 158000 грн., липень 2008 р.- на суму224583 грн., серпень 2008 р.- на суму 388740 грн., вересень 2008 р.- на суму 117943 грн., жовтень 2008 р.- на суму 165 тис.грн., листопад 2008 р.- на суму160 тис. грн.., грудень 2008 р.-на суму153 тис. грн.., січень 2009 р.- на суму 86250 грн., лютий 2009 р.- на суму 125717 грн. та березень 2009 р. на суму 193304 грн.

Проведеною перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість Гніздичівського державного спиртзаводу за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2009 р.встановлено, що на формування показників податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за вказаний період мало вплив здійснення операцій із придбання меляси у СФГ «Кулеші М.М.».

Однак згідно матеріалів зустрічної перевірки ДПІ у Рогатинському районі від 11.05.2009 р.Гніздичівським спиртзаводо укладалися договори із СФГ «Кулеші М.М.» на поставку меляси, а саме:

Договір №4/1 від 01.10.2007 р.на поставку меляси в кількості 5 тис.тонн по ціні 500 грн.; Договір№1 від 02.01.2008 р.на 5 тис.тонн по ціні 550 грн.;

Договір №2 від 01.03.2008 р. на 2 тис. тонн по 650 грн.;

Договір №3 від 01.04.2008 р. на 2 тис. тонн по 750 грн. та Договір №4 від 01.07.2008 р. на поставку меляси в кількості 8 тис. тонн по ціні 950 грн.

Свідок пояснив, що в податковому обліку Гніздичівського спиртзаводу відображено, що згідно наявних завірених копій податкових накладних, отриманих в результаті зустрічної перевірки СФГ «Кулеші», на виконання укладених договорів останнім в період з 01.04.2007 року по 31.03.2009 року реалізовано на Гніздичівський спиртзавод 25 901 074 кг меляси на загальну суму 18 948 120 грн.64 коп., в т.ч. ПДВ 3 080 379 грн.96 коп. Але перевіркою встановлено, пояснив свідок, що СФГ «Кулеші М.М.» не має технічних можливостей для виготовлення такої кількості меляси, ні земельних ресурсів, ні техніки, що необхідне для виготовлення 25901.074 т меляси. Також перевіркою встановлено, пояснив свідок, що частина реалізованої на Гніздичівський спиртзавод меляси в кількості 1622.254 т на суму 12 455 146 грн. оприбуткована по бухгалтерському та податковому обліку без наявних транспортних та супроводжувальних документів, а саме: накладних, товаро-транспортних накладних за формою № 1-ТН, що також свідчить про відсутність таких поставок.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона працювала в.о.директора СФГ «Кулеші» з 2005 по 2009 роки, а в даний час вже більше двох років як у СФГ не працює, але коли виконувала обов`язки директора, то укладала та підписувала у 2007-2008 роках договори на поставку меляси Гніздичівському спиртзаводу, а також виписувала податкові накладні про таку поставку в період 2007-2009 років.

ОСОБА_9 не змогла пояснити суду про кількість фактично поставленої меляси Гнізличівському спиртзаводу та визнала, що виписувала податкові накладні в період 2007-2009 років незнаючи достовірно яку кількість насправді поставлялось меляси на спиртзавод, але в період 2007-2009 років меляси в кількості 25 тис. 901 тонн 74 кг СФВ «Кулеші» ні виготовити самостійно, ні поставити на Гніздичівський спиртзавод не могло і не поставляло.

Свідок також пояснила, що розрахунок за поставлену мелясу з спиртзаводом проводився як через банк так і готівкою, а також пояснила, що господарство ще займалося купівлею меляси на цукрових заводах, а плюс своя меляса і всю цю мелясу реалізовували . Мелясу господарство купувало дешевше, а продавало дорожче. Господарство крім Гніздичівського спиртзаводу більше нікому мелясу не відвантажувало. Чи була в господарстві меляса із цукрової тростини, свідку невідомо, можливо і була, але в документах вказувалась просто меляса (патока) та її кількість. Господарство також отримувало цукровий бур`як від населення, за який розраховувались з ними цукром і жомом.

Так, ОСОБА_5 протягом 2007-2008 років уклав договори на поставку меляси із СФГ «Кулеші», яке знаходиться в с.Світанок Рогатинського району Івано-Франківської області, а саме:

згідно договору №4/1 від 01.10.2007 року в кількості 5 тис.тонн по ціні 500 грн.за 1 кг;

згідно договору №1 від 02.01.2008 р. в кількості 5 тис.тонн по ціні 550 грн.за 1 кг;

згідно договору №2 від 01.03.2008 р. в кількості 2 тис.тонн по ціні 650 грн.за 1 кг;

згідно договору №3 від 01.04.2008 р. в кількості 2 тис.тонн по ціні 750 грн.за 1 кг;

згідно договору №4 від 01.07.2008 р. в кількості 8 тис.тонн по ціні 950 грн.за 1 кг. на виконання яких СФГ «Кулеші М.М.» в період з 01.04.2007 по 31.03.2009 року реалізовано на Гніздичівський державний спиртовий завод мелясу в кількості 7441,117 тонн на суму 5 151 301 грн.).

Як встановлено в судовому засіданні Акт перевірки №1535/23-2/25551043 від 27.09.2010 року ДПІ у Жидачівському районі Львівської області та податкове повідомлення-рішення форми В1 № 000043230/0/15139 від 08.10.2010 року скасовано адміністративним судом, а так само скасований акт №768/23-1/25551043 від 16.08.2011 року «Про результати позапланової виїзної перевірки Гніздичівського державного спиртового заводу (ЄДРПОУ 25551043) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, щодо здійснення фінансово-господарських відносин з СФГ «Кулеші М.М.» (ЄДРПОУ 22172888) за період з 01.01.07 р. по 31.12.09 р. та з питань дотримання вимог законодавства щодо виробництва та обігу спирту за період з 01.07.08 р. по 30.06.09 р.

За тих обставин, що обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони складу злочинів, передбачених ст.ст.212 та 191 КК України є вина у формі умислу, несплата податків без наявності умислу не утворює складу цього злочину. Але якщо розмір податків, які не надійшли до бюджету при їх несплаті без наявності умислу складає не менше 100 установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, такі дії формально утворюють склад злочину, передбачений статтею 367 КК України.

На необхідність розмежовувати ухилення від сплати податків і несвоєчасну їх сплату за відсутності умислу на несплату вказав Пленум Верховного Суду України у п.4 постанови від 08 жовтня 2004 року № 15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, інших обов`язкових платежів». Згідно з цим пунктом особа, яка не мала наміру ухилитися від сплати податків, а не сплатила їх із інших причин, може бути притягнута лише до встановленої законом відповідальності за порушення податкового законодавства, пов`язані з обчисленням і сплатою цих платежів, а саме: відповідальності, яка настає на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ЗУ «Про державну податкову службу в Україні».

Про умисний характер поведінки правопорушника податкового законодавства можуть свідчити, наприклад, такі обставини як: складання і використання підроблених документів; ведення «Подвійного» (офіційного та неофіційного) обліку товаро-матеріальних цінностей (так звана подвійна бухгалтерія); наявність у місцях реалізації документально неоформленої продукції; неоприбуткування готівкової виручки, отриманої за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги; заниження обсягу реалізованих товарів; укладання фіктивних угод; відсутність документів, необхідних для складання податкових декларацій і розрахунків, знищення документів або відмова від їх подання; приховування від контролюючих органів інформації про рух безготівкових і готівкових грошових коштів; невідображення у документах об`єктів оподаткування; необґрунтоване завищення валових витрат; нез`явлення протягом встановленого строку незареєстрованого суб`єкта підприємства до податкового органу для взяття на облік як платника податків, тощо.

Як вбачається з викладеного, допущена службовою особою несплата податків без наявності умислу є злочином і має кваліфікуватися як злочинна недбалість за ч.2 ст.367 КК України, як службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам.

Судом достовірно встановлено, що за організацію бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві, за повноту та своєчасність нарахування і сплати податків та інших обов`язкових платежів, що передбачено ст.67 Конституції України, ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХIV від 15.07.1999 року із змінами та доповненнями, ст.ст.9,11 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року (із змінами та доповненнями), ст.10 Закону України «Про підприємство», в період з 01.04.2007 року по 31.03.2009 року відповідав директор підприємства підсудний ОСОБА_5 , який неналежно виконував дану функцію в результаті чого до бюджету не надішло 2 235 307 грн.податку на додану вартість.

Оцінивши всі зібрані в ході досудового слідства і перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що дії ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ст..367 ч.2 КК України, оскільки він працюючи згідно директором Гніздичівського державного спиртового заводу і, будучи зобов`язаним організовувати, та здійснювати фінансово-господарську діяльність підприємства, видавати накази, давати вказівки, забезпечувати рентабельність, прибутковість роботи, представляти підприємство у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, розпоряджатися майном, укладати угоди (договори, контракти), а також будучи відповідальним за повноту та своєчасність сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, що входять в систему оподаткування, в період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 рік вчинив службову недбалість, тобто неналежно виконував свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах, а саме 2 млн.232 тис.307 грн.

Обираючи підсудному покарання суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до злочинів середньої тяжкості, особу підсудного, який розкаявся у вчиненому, позитивно характеризується, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також його стан здоров`я (визнаний інвалідом другої групи) , тому до нього слід застосувати мінімальну міру покарання, передбачену санкцією ст.367 ч.2 КК України.

Врахувавши те, що злочин підсудним вчинено до вступу в дію Закону України «Про амністію у 2011 року», згідно якого (ст.1) підлягають звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 Кримінального кодексу України п.г) осіб, яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідом першої, другої чи третьої групи…, тому при таких обставинах слід застосувати Закон України «Про амністію у 2011 році».

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним за ст.367 ч.2 КК України і призначити покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст.1 п.г) Закону України «Про амністію у 2011 році» засудженого ОСОБА_5 звільнити від призначеного покарання.

Постанову слідчого від 29.08.2011 року про накладення арешту на все майно ОСОБА_5 , де б воно не знаходилося та заборонення його відчуження (т.7 а.с.97-98, а.с.102-103) скасувати

Контрольний журнал обліку сировини, яка використовується для виробництва спирту повернути Гніздичівському державному спиртзаводу.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом п`ятнадцяти днів з часу його проголошення шляхом подачі апеляції через Жидачівський районний суд.

Головуючий суддя підпис.

Суддя Жидачівського

районного суду ОСОБА_1 .

ПРИМІТКА: оригінал вироку знаходиться в суді в матеріалах справи № 1-169.