Постанова

від 19.06.2014 по справі 826/16816/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16816/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Муржак А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альфабуд» до Державної податкової інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.07.2013 №0001672220, №0001682220, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Альфабуд» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві, в якому просили суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.07.2013 №0001672220, №0001682220.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції не вірно застосовано норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу № 780 від 01.06.2013 року виданого начальником Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві, старшим державним податковим ревізором-інспектором, відповідно до п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альфабуд» з питань правильності обчислення податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року по взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтіс» (код за ЄДРПОУ 30782038).

За результатами проведення перевірки, службовими особами Державної податкової інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві складено Акт №6/22-20/38063292 від 10.06.2013 року.

На підставі даного акта відповідачем прийняті податкові - повідомлення рішення від 05.07.2013 року: 0001682220, яким позивачу за порушення п.138.2 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 3500грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 2800грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 700грн. та 0001672220, яким позивачу за порушення п.198.3, 198.6, 201.4, 201.6, 201.10 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 3334грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 2667грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 667грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентом носять реальний характер та спрямовані на одержання конкретного результату.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного адміністративного суду погодитися не може з наступних підстав.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закон.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 02.07.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Альфабуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елтіс» укладено договір № 2379 про надання послуг, а саме провести ремонтні роботи автонавантажувача.

З акту перевірки технічного стану автонавантажувача від 09.07.2012 вбачається, що відповідними посадовими особами ТОВ «Компанія Альфабуд» виявлено технічні несправності автонавантажувача, що і зумовило, як зазначає представник позивача, звернення до ТОВ «Елтіс» з метою ремонту основного засобу. Відповідно до розрахунку вартості робіт, складеного ТОВ «Елтіс», загальна вартість робіт складає 16000 грн., в т.ч. ПДВ.

Дослідивши Акт №ОУ-0002379 здачі-прийняття робіт (надання послуг), що виписаний TOB «ЕЛТІС» (код ЄДРПОУ 30782038) в адресу TOB «КОМПАНІЯ АЛЬФАБУД», на підставі якого суму в розмірі 13333,33грн. віднесено позивачем до витрат, колегія суддів дійшла висновку, що він не відповідає вимогам п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV. п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 року.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (пп. 201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 ст. 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

На підставі Акту №ОУ-0002379 здачі-прийняття робіт TOB «ЕЛТІС» (код ЄДРПОУ 30782038) в адресу TOB «КОМПАНІЯ АЛЬФАБУД» виписало податкову накладну №59, яка не відповідає вимогам п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV. п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95 року.

Проаналізувавши наведені докази, судова колегія звернула особливу увагу на той факт, що договір № 2379 про надання послуг (ремонтні роботи автонавантажувача) був укладений 02.07.2012 року, а акт перевірки технічного стану автонавантажувача - 09.07.2012 року, в результаті фактичної перевірки технічного стану. Тобто підстави для укладення даного договору виникли у позивача лише після виявлення несправностей.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що реальність вчинення господарських операцій між TOB «КОМПАНІЯ ЛЛЬФАБУД» та TOB «ЕЛТІС» (код ЄДРПОУ 30782038) відсутня, а наслідком для додаткового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, таким чином, у TOB «КОМПАНІЯ АЛЬФАБУД» не було підстав для податкового обліку вказаних вище операцій.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року - задовольнити .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року - скасувати.

Постановити по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Альфабуд» до Державної податкової інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити .

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 24.06.2014 року)

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.