Рішення

від 26.06.2014 по справі 904/3002/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.06.14р. Справа № 904/3002/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СНІЖНЯНСЬКА ВИНОРОБНА КОМПАНІЯ", м. Сніжне, Донецька обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМ-ДНІПРОПЕТРОВСЬК", м. Дніпропетровськ

про стягнення 37 388,22 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалєй Я.О.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СНІЖНЯНСЬКА ВИНОРОБНА КОМПАНІЯ" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМ-ДНІПРОПЕТРОВСЬК" (далі - відповідач) про стягнення 37388,22 грн.

Ухвалою господарського суду від 06.05.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 03.06.14р.

Ухвалою господарського суду від 03.06.14р. відкладено розгляд справи на 26.06.14р.

26.06.14р. у судове засідання повноважний представник позивача не з'явився. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення.

Господарський суд бере до уваги події, які перебувають на території Донецької області та вважає за можливе розглянути дану справу без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами.

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання також не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило.

Господарський суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, оскільки:

По-перше, копію ухвали господарського суду від 06.05.14р. про порушення провадження у справі відповідач отримав 20.05.14р., що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.116), тобто за 15 днів до початку розгляду справи в судовому засіданні, яке було призначено на 03.06.14р. Крім того, відповідачем не надано суду жодних обґрунтованих пояснень щодо причини неявки та невиконання вимог ухвали суду від 06.05.14р. Таким чином, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про те, що позовна заява розглядається господарським судом. та у відповідача було достатньо часу для надання суду відзиву на позов та інших витребуваних судом документи.

По-друге, відповідно до вимог ст. 69 ГПК України суд обмежений в строках розгляду спору, а саме спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Виходячи з того, що позовна заява надійшла до господарського суду 06.05.14р., то спір повинен бути вирішено господарським судом до 07.07.14р. включно. Господарський суд вважає за необхідне зазначити про те, що жодного клопотання про продовження строку розгляду спору до господарського суду не надходило.

По-третє, судом було належним чином виконано вимоги ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.06.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.11р. між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки № 45 (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставити та передати у власність відповідачу, а відповідач прийняти та оплатити товар на умовах та в порядку передбаченому цим договором, відповідно до замовлення на постачання та товаросупровідної документації.

Як зазначає позивач, на виконання умов вищезазначеного Договору поставки, останній поставив відповідачу товар на загальну суму 49 022,22 грн. (з урахування накладних про повернення товару).

Позивач зазначає про те, що відповідач за поставлений товар повністю не розрахувався, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 37 388,22 грн.

Посилаючись на п. 5.3 Договору поставки позивач зазначає про те, що відповідач зобов'язаний сплачувати кожну товарну накладну, переданого позивачем товару не пізніше 14 банківських дні з моменту реалізації такої партії товару.

Позивач стверджує, що у нього наявні відомості, що товар вже був реалізований, однак в строк встановлений договором, відповідач не розрахувався з позивачем.

З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово звертався до відповідача і в усному порядку і в письмовому порядку з приводу надання пояснень щодо реалізації товару. В усному порядку відповідач повідомив позивачу, що товар реалізований.

Разом з тим, відповідачем заборгованість за договором погашена так і не була. Наявність заборгованості підтверджується видатковими накладними.

Позивач звертає увагу суду на те, що накладні на поставку товару за вказаним договором підписані відповідачем без будь-яких зауважень та скріплені печатками обох сторін. Крім того, відповідачем було надано гарантійного листа, відповідно до якого відповідач зобов'язувався погасати заборгованість перед позивачем та просив позивача не призупиняти поставки.

Таким чином, позивач зазначає про те, що виконуючи вимоги Договору поставки, позивач своєчасно за замовленням відповідача надав продукцію останньому, проте протягом обумовленого в Договорі поставки строку відповідач грошові кошти за поставлений товар на рахунок позивача не перерахував, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 37 388,22 грн.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору поставки на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання (ч. 1 ст. 706 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено в ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, умови укладеного між сторонами Договору поставки та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Крім того, господарський суд вважає, що відповідач визнав себе зобов'язаною особою перед позивачем, що підтверджує гарантійний лист та графік погашення заборгованості. Таким чином, відповідач своїми діями у повному обсязі прийняв умови Договору поставки.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 629, 706 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 218, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст.4, 32-34, 43-44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІМ-ДНІПРОПЕТРОВСЬК" (49087, м.Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 87, код ЄДРПОУ 36295169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СНІЖНЯНСЬКА ВИНОРОБНА КОМПАНІЯ" (86500, Донецька обл., м. Сніжне, вул. Танкістів, буд. 1, код ЄДРПОУ 34686212) заборгованість за поставлений товар у розмірі 37 388,22 грн. (тридцять сім тисяч триста вісімдесят вісім грн. 22 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 01.07.14р.