Рішення

від 25.06.2014 по справі 908/1640/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 3/38/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2014 Справа № 908/1640/14

За позовом: Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 15, ідентифікаційний код 08596891)

до відповідача: Комунального підприємства "Приморська центральна районна лікарня" Приморської районної ради Запорізької області (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Морська, 74, ідентифікаційний код 01992989)

про стягнення заборгованості в сумі 668, 94 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Прокопенко М.О.

Представники:

від позивача: Красняк О.С., юрисконсульт, довіреність № 19/1-2934/Рб від 27.12.2013р.

від відповідача: не з'явився

УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача КП "Приморська ЦРЛ" Приморської районної ради Запорізької області про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором від 31.01.2011р. № 11-11331/21 в сумі 5 353, 72 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 16.05.2014р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 193, 202, 174 ГК України, ст. 11, 205, 509, 525, 526, 530 ЦК України, ст. 1, 22, 28, 49, 54-57 ГПК України, Законом України "Про міліцію", Законом України "Про здійснення державних закупівель".

Ухвалою від 19.05.2014р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1640/14, справу до розгляду в засіданні суду призначено на 03.06.2014р. об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 03.06.2014р. задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розгляд справи відкладений на 16.06.2014р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою від 16.06.2014р. прийнято заяву позивача від 16.06.2014р. № 19/1-б/н про зменшення позовних вимог до 668,94 грн. та розгляд справи відкладений на 25.06.2014р. об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 25.06.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 27.06.2014р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 25.06.2014р. представник позивача підтримав заяву про зменшення позовних вимог від 16.06.2014р. № 19/1-б/н та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором від 31.01.2011р. № 11-11331/21 в сумі 668, 94 грн. за травень 2014р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на виконання умов зазначеного договору позивач надав відповідачу в травні 2014 року послуги з охорони Об'єкта на якому знаходиться майно відповідача, шляхом спостереження за технічними засобами сигналізації, встановлених на Об'єкті, проте відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за даним договором, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 668, 94 грн.

Заборгованість підтверджена актом звірки розрахунків станом на 26.05.2014р., який підписаний обома сторонами.

Відповідач, повідомлений про час і місце проведення судового розгляду в засіданні господарського суду в порядку, передбаченому ГПК України, в судове засідання 25.06.2014р. не з'явився.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У відповідності до роз'яснень пленуму Вищого господарського суду України, наданих господарським судам в підпункті 3.9.2 постанови від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області (Виконавець) та КП "Приморська ЦРЛ" Приморської районної ради Запорізької області (Замовник) укладений договір на централізовану охорону "Об'єкта" технічними засобами сигналізації, з реагуванням наряду міліції ДСО та перезакриттям об'єкту від 31.01.2011р. № 11-11331/21, за яким Виконавець здійснює охорону Об'єкта, на якому знаходиться майно Замовника, шляхом спостереження за технічними засобами сигналізації, встановлених на Об'єкті, та обслуговування сигналізації на ньому, а також в разі необхідності його перезакриття (п. 2.1 Договору).

Згідно п.3.1 Договору, вартість охоронних послуг за цим Договором є договірною і визначається Сторонами в Розрахунку та Протоколі узгодження договірної ціни (додатки № 2, 3 до Договору), які є невід'ємною частиною цього Договору.

Також сторонами підписані додатки до договору від 31.01.2011р. № 11-11331/21:

додаток № 1 від 01.01.2011р. (Дислокація);

додаток від 01.01.2011р. (Протокол узгодження ціни).

Згідно п. 3.3 Договору, оплата за охоронні послуги здійснюється Замовником самостійно на умовах попередньої оплати, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Виконавця, щомісячно до 15 числа поточного місяця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів Замовника на банківський рахунок Виконавця.

Оплата витрат за обкладання Об'єкту технічними засобами тривожної сигналізації, за ремонт та за спостереження проводиться Замовником у відповідності із затвердженими в установленому порядку розцінками на ці послуги.

Відповідно до п. 3.5 Договору, Замовник своєчасно надсилає до бухгалтерії Виконавця свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату, актів виконаних робіт та інших необхідних йому фінансових документів. Неотримання, несвоєчасне отримання цих документів, а також відмова від їх підписання (або не повернення до Виконавця протягом 3-х днів) не є підставою для відмови від оплати і вважається, що охоронні послуги виконані своєчасно та в повному обсязі.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги в травні 2014р. на суму 668, 94 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом № 11_УО-02021 здачі-приймання робіт (надання послуг) за травень 2014р. від 31.05.2014р. на суму 668, 94 грн. (а.с. 47).

Бердянський відділ УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області неодноразово звертався до відповідача з листами про погашення суми боргу: № 575 від 02.12.2013р. та № 614 від 30.12.2013р. (а.с.29,30).

Проте відповідач неналежно виконав свої грошові зобов'язання за договором та не оплатив надані в травні 2014 року позивачем послуги, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 668, 94 грн.

Сума заборгованості підтверджена підписаними сторонами актами звірки розрахунків від 26.05.2014р. та від 20.06.2014р., а також актом звірки станом на 25.06.2014р., підписаним позивачем.

Доказів оплати боргу у розмірі 668, 94 грн. за травень 2014р. сторонами суду не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір на централізовану охорону "Об'єкта" технічними засобами сигналізації, з реагуванням наряду міліції ДСО та перезакриттям об'єкту від 31.01.2011р. № 11-11331/21.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 903 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно ч. 1, 2 ст. 904 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку відповідач (Замовник) зобов'язаний оплатити послуги з охорони на умовах попередньої оплати, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача (Виконавця) до 15 числа поточного місяця (п. 3.3 Договору).

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги у травні 2014р. на суму 668, 94., про що свідчить акт № 11_УО-02021 здачі-приймання робіт (надання послуг) за травень 2014р. на суму 668, 94 грн. (а.с. 47).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором на централізовану охорону "Об'єкта" технічними засобами сигналізації, з реагуванням наряду міліції ДСО та перезакриттям об'єкту від 31.01.2011р. № 11-11331/21, які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що КП "Приморська ЦРЛ" Приморської районної ради Запорізької області не виконало свої грошові зобов'язання перед позивачем за договором на централізовану охорону "Об'єкта" технічними засобами сигналізації, з реагуванням наряду міліції ДСО та перезакриттям об'єкту від 31.01.2011р. № 11-11331/21, вимоги про стягнення з відповідача 668,94 грн. за травень 2014р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Приморська центральна районна лікарня" Приморської районної ради Запорізької області (72100, Запорізька область, м. Приморськ, вул. Морська, 74, ідентифікаційний код 01992989) на користь Управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 15, ідентифікаційний код 08596891) 668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 94 коп. боргу за послуги з централізованої охорони та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат на судовий збір.

3. Повне рішення складено 27.06.2014р.

Суддя В.М. Соловйов