Постанова

від 22.04.2014 по справі 804/13438/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2014 р. Справа № 804/13438/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства дохдів і зборів України у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги та податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить скасувати податкову вимогу від 06.09.2013 року № 1/55 Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області.

Також, 28 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати дії відповідача протиправними, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000162400 від 09.10.2013 р. Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на суму 205 401,69 грн. щодо зобов'язання сплатити орендну плату за землю.

Адміністративний позов ОСОБА_2 від 28 жовтня 2013 року за № 804/14141/13-а передано для розгляду судді Пруднику С.В. та за клопотанням представника позивача об'єднано в одне провадження та передано для розгляду судді Луніній О.С. з присвоєнням справам одного номеру 804/13438/13-а.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Дніпропетровською міською радою, в особі заступника міського голови Афанасьєва Олександра Анатолійовича 13 жовтня 2009 року укладено з позивачем договір оренди землі за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до укладеного договору оренди позивачем щороку сплачувалась орендні плата, але внаслідок неправомірних дій підприємств та організацій, що знаходилися по сусідству з орендованою нею земельною ділянкою ухвалою про забезпечення позову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.09.2011 року по справі № 2-а 5031/11 позивачу заборонено користуватися за цільовим призначенням земельної ділянкою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Внаслідок неможливості користуватися даною орендованою земельною ділянкою та оплачувати в подальшому орендну плату за орендну землю, між позивачем та громадянином ОСОБА_4 укладено договір дарування нежитлової будівлі від 29.03.2012 року за реєстровим номером № 340, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міської нотаріального округу ОСОБА_5 На підставі того, що подарована нежитлова будівля знаходилася на орендованій позивачем земельній ділянці, позивачем у відповідності до п. 12.4. договору оренди землі від 13.10.2009 року та ч.2 ст. 377 Цивільного кодексу України подано до Дніпропетровської міської ради заяву від 30.03.2012 року про припинення дії договору оренди землі № 607 від 13.10.2009 року та припинення нарахування орендної плати землю. Після цього, з метою недопущення подальшого нарахування орендної плати землю, ОСОБА_2 20.04.2012 року подано до Державної податкової інспекції Красногвардійського району м. Дніпропетровська заяву про надання довідки про відсутність боргу за договором оренди землі № 607 від 13.10.2009 року та припинення нарахування орендної плати за землю.

Листом департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від 16.07.2012 року вих. № 13/3121 погоджено питання про розірвання договору оренди землі № 607 від 13.10.2009 року та підготовлю проект рішення Дніпропетровської міської ради «Про втрату чинності рішення міської ради від 15.07.2009 року № 171/48 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду гр. ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, по фактичному розміщенню нежитлової будівлі».

Отже, позивач вважає безпідставним нарахування податковим органом орендної плати у в'язку чим вимушена звернутись до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідач заперечив проти адміністративного позову, надавши суду заперечення. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що згідно з договором оренди від 13.10.2009 р. укладений між орендодавцем - Дніпропетровською міською радою та орендаркою - ОСОБА_2, яка отримала в строкове платає володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,2987 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Припинення дії договору оренди землі №607 від 29.12.2009 року за номером державної реєстрації 040910400954, шляхом подання заяви про припинення дії договору оренди землі №607 від 29.12.2009 року та припинення нарахування орендної плати за землю, не є підставою для припинення дії договору оренди землі, так відповідно і припинення нарахування орендної плати. Відповідно до ст.. 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що є припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, а не подання вищевказаної заяви Орендодавцю. Тому, підставою припинення договору оренди землі, повинно бути офіційне рішення Дніпропетровської міської ради, яка повинна вказувати про втрату чинності дії договору оренди землі від 29.12.2009 року №607, шляхом офіційним розірванням та зареєстроване відповідно до закону. Таким чином, сума заборгованості орендної плати за землю за 2012 рік, складає: 193 958,16 грн. (розмір орендної плати, відповідно до Розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, станом на 05.10.2009 р.) * 1.059 (коефіцієнт індексації за 2009 рік) = 205 401.69 грн. У зв'язку із несплатою Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області сформувала податкове-повідомлення рішення №0000162400 від 09.10.2013 року на суму 205 401. 69 грн. Сума заборгованості орендної плати за землю за 2013 рік, складає: 193 958.16 грн. (розмір орендної плати, відповідно до Розрахунку розміру оренлної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, станом на 05.10.2009 р.) * 1.059 (коефіцієнт індексації за 2009 рік) - 54.24 грн. (переплата, відповідно до зворотної облікової картки платника податків ) = 205 347.45 грн. У зв'язку із несплатою Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області сформувала податкову вимогу за Формою „Ф" від 06 вересня 2013 року № 1/55 про сплату оренди плати за землю. У свою чергу Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області направила поштою вілповілне податкове-повідомлення рішення №0002452400 від 30.04.2013 року, громадянці ОСОБА_2 про граничний строк сплати орендної плати за землю до 29.06.2013 року на суму 205 401.69 грн.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися надавши суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Дніпропетровською міською радою, в особі заступника міського голови Афанасьєва Олександра Анатолійовича 13 жовтня 2009 року укладено з ОСОБА_2 договір оренди землі за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до укладеного договору оренди, позивачем щороку сплачувалась орендна плата.

07.09.2011 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зупинено дію рішення Дніпропетровської міської ради № 171/48 від 15.07.2009 року. Заборонено ОСОБА_2 користуватися за цільовим призначенням земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. до ухвалення рішення в адміністративній справі за позовом ТОВ «Товариство освіти ім.. М.С. Грушевського» до Дніпропетровської міської ради, третя особа, - ОСОБА_2

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу про скасування ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.09.2011 р.

10.04.2012 року Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі, скасовано ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07.09.2011 р. та в задоволенні клопотання ТОВ «Товариство освіти ім.. М.С. Грушевського» про забезпечення позову відмовлено.

В подальшому, внаслідок неможливості користуватися орендованою земельною ділянкою та оплачувати в подальшому орендну плату за орендну землю, між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір дарування нежитлової будівлі від 29.03.2012 року за реєстровим номером №340, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу.

Відповідно до п.12.4. договору оренди землі від 13.10.2009 року та ч.2 ст.377 ЦК України, позивачем подано до Дніпропетровської міської ради заяву від 30.03.2012 року про припинення дії договору оренди землі №607 від 13.10.2009 року та припинення нарахування орендної плати за землю.

З метою недопущення подальшого нарахування орендної плати за землю, позивачем 20.04.2012 року було подано до Державної податкової інспекції Красногвардійського району м.Дніпропетровська заяву про надання довідки про відсутність боргу за договором оренди землі №607 від 13.10.2009 року та припинення нарахування орендної плати за землю.

Також, встановлено, що ОСОБА_2 подано до Дніпропетровської міської ради заяву від 12.09.2012 року про включення по порядку денного сесії Дніпропетровської міської ради питання «Про втрату чинності рішення міської ради від 15.07.2009 року №171/48 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 в оренду ОСОБА_2 по фактичному розміщенню нежитлової будівлі» та вилучення у ОСОБА_2 земельної ділянки та зарахування її до земель міста».

Згідно листа департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від 16.07.2012 року вих. №13/3121 погоджено питання про розірвання договору оренди землі №607 від 13.10.2009 року та підготовлено проект рішення Дніпропетровської міської ради «Про втрату чинності рішення міської ради від 15.07.2009 року №171/48 «Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1. в оренду ОСОБА_2 по фактичному розміщенню нежитлової будівлі».

У грудні 2013 року позивач звернулася до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою про визнання договору оренди № 607 від 13.10.2009 року таким, що підлягає припиненню з моменту звернення позивача із заявою про припинення договору оренди землі № 607 від 13.10.2009 року, а саме з 30.03.2012 року.

11.03.2014 року рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву ОСОБА_2 задоволено та визнано договір оренди землі № 607 від 13.10.2009 року таким, що підлягає припиненню з моменту звернення позивача із заявою про припинення договору оренди землі № 607 від 13.10.2009 року, а саме з 30.03.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області поштовою кореспонденцією надіслано на поштову адресу позивача податкову вимогу № 1/55 від 06 вересня 2013 року про сплату податкового боргу у розмір 205 347,45 грн., яка отримана позивачем 07.10.2013 року.

Також, Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області поштовою кореспонденцією надіслано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 0000162400 від 09 жовтня 2013 року про сплату орендної плати за землю за 2011 рік у розмірі 205 401,69 грн., яка отримана представником позивача ОСОБА_7 23.10.2013 року. В конверті разом з податковим повідомленням-рішенням надіслано письмове повідомлення вих. № 6313/10/04-66-1502 від 09.10.2013 року начальника ДПІ Саранцева В.О. про необхідність термінової сплати орендної плати за землю за 2012-2013 роки.

На вимогу суду відповідачем надано розрахунок орендної плати за землю за 2012 - 2013 роки у відповідності до договору оренди землі від 29.12.2009 року № 607.

Проте, суд не погоджується з такою позицією відповідача виходячи з наступного.

В силу приписів ч.ч.1,2 ст.2 та ст.5 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю» підстава для нарахування земельного податку - це дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки .

Згідно ч.1 ст.14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, крім громадян, самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Положення ст.15 вказаного Закону передбачають, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

У частинах 1, 2 статті 125 Земельного Кодексу України (у редакції, чинній на час укладення договору) встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Статтею 126 цього Кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

При цьому, питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю, споруду, що розміщені на ній, регулюється статтями 120 Земельного Кодексу України та 377 Цивільного кодексу України, згідно яких до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені.

Крім того, згідно статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

При цьому, згідно статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

У відповідності до п. 288.4. ст. 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства. Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.03.2014 року рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська позовну заяву ОСОБА_2 задоволено та визнано договір оренди землі № 607 від 13.10.2009 року таким, що підлягає припиненню з моменту звернення позивача із заявою про припинення договору оренди землі № 607 від 13.10.2009 року, а саме з 30.03.2012 року

Тобто, дія договору оренди № 607 припинена з 30.03.2012 року.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що поняття «припинення права користування земельною ділянкою» є ширшим за своїм обсягом і включає в себе цілий ряд правових підстав визначених законом. В свою чергу поняття «припинення договору оренди землі» є ширшим від поняття «розірвання договору оренди землі» та включає в себе останнє, як одну з підстав припинення такого права.

Таким чином, суд прийшов до висновку про фактичне припинення правовідносин оренди земельної ділянки, заснованих на Договорі оренди землі №607 від 13.10.2009 року, укладеному між Дніпропетровською міською радою, в особі заступника міського голови Афанасьєва Олександра Анатолійовича та ОСОБА_2, у зв'язку із набуттям права власності на нежитлове приміщення, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки припинено 30.03.2012 року.

Також, матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено договір дарування нежитлової будівлі від 29.03.2012 року за реєстровим номером №340.

Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача, що обов'язок позивача сплачувати земельний податок припиняється лише після скасування державного акту, що посвідчує право користування земельною ділянкою, оскільки правовий аналіз наведених норм дає підстави вважати, що земельний податок при набутті права на споруди (будівлі) має нараховуватись із дня виникнення права власності або користування на будівлю, споруду. Тобто, обдаровуваний після набуття права власності на будівлю (споруду) фактично використовує і земельну ділянку під нею, не зважаючи на відсутність у нього документів на землю (державного акта про право власності, договору оренди).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність нарахування податковим органом орендної плати за землю за 2012-2013 рік, оскільки договір оренди № 607 припинено рішенням суду з 30.03.2012 року, а також право власності на нежитлові приміщення, які знаходилися на орендованій землі перейшло до іншої особи.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення рішення та податкова вимога № 1/55 прийняті відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому підлягають скасуванню.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що відповідач діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття спірного рішення, а тому адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області про скасування податкової вимоги та податкового повідомлення рішення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 06.09.2013 року № 1/55 Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000162400 від 09.10.2013 р. Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на суму 205 401,69 грн. щодо зобов'язання сплатити орендну плату за землю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 410 грн. та 68,82 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна