Ухвала

від 25.06.2014 по справі 317/4627/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№ 22-ц/778/2815/14 Головуючий у 1 інстанції: Громова І.Б. Суддя-доповідач: Бабак А.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Спас О.В.

Суддів Бабак А.М.

Полякова О.З.

При секретарі: Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 17 квітня 2014 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Пахар», третя особа: Головне управління Державне земельне агентство у Запорізькій області про визнання недійсним договору оренди та визнання права користування земельною ділянкою;

за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дана», Товариства з обмеженою відповідальністю «Пахар» про визнання договору оренди землі таким, що припинив свою дію,-

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дана» (далі ТОВ «Дана») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Пахар» (далі ТОВ «Пахар»), третя особа: Головне управління Державне земельне агентство у Запорізькій області про визнання недійсним договору оренди та визнання права користування земельною ділянкою, який в ході розгляду справи уточнювався.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 18.01.2008 р. між ТОВ «Дана» та ОСОБА_4 був укладений договір оренди землі, який зареєстрований у ЗРФ ЦДЗК 25.03.2008 р. за № 04082600006 строком на 5 років, тобто до 18.01.2013 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.

До відповідача ОСОБА_3, яка є спадкоємцем ОСОБА_4 перейшли права орендодавця, які передбачені договором оренди за № 04082600006 від 18.01.2008 р. Тому ТОВ «Дана» продовжувало належним чином виконувати зобов'язання з виплати орендної сплати, а відповідачка приймала орендну плату вважаючи її отримання належним виконанням договору оренди з боку орендаря.

Так, починаючи з 2010 року замість померлого орендодавця ОСОБА_4 орендну плату в розмірі передбаченому договором оренди на протязі 4 років отримувала її спадкоємиця ОСОБА_3, а саме: у 2010 році 1,5 тони зерна; у 2011 році 1,5 тони зерна; у 2012 році отримала 2 тони зерна; у 2013 році 2 тони зерна;

Вказані відомості про фактичне отримання відповідачкою орендної плати по договору оренди за № 04082600006 від 18.01.2008 р. підтверджується довідкою ТОВ «Дана» вих. №168 від 04.11.2013 року та особистими підписами відповідачки на відомостях про отримання орендної плати за 2010, 2011, 2012,2013 роки.

В порушення вимог ч. 3 ст. 148-1 Земельного кодексу України відповідачка ОСОБА_3 ухилялася від надання ТОВ «Дана» передбачених законом документів та на словах, при черговому отриманні орендної плати пояснювала, що нею ще не в повному обсязі оформлені документи на спадщину.

Відсутність письмових заперечень з боку відповідачки ОСОБА_3, отримання нею 20.07.2013 року орендної плати за 2013 рік, а також продовження відкритого та безперешкодного користування орендарем земельною ділянкою НОМЕР_1 після закінчення строку договору оренди, свідчить про згоду відповідачки на поновлення договору на новий строк та прийняття виконання договору.

Таким чином, оскільки ТОВ «Дана» були виконані всі передбачені законом дії щодо продовження договору оренди, а договір оренди земельної ділянки № 04082600006 від 18.01.2008 р. є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

На підставі наведеного, позивач вважає, що ТОВ «Дана» має право користування земельною ділянкою НОМЕР_1 на умовах договору оренди земельної ділянки № 04082600006 від 18.01.2008 р. до 18.01.2018 року.

У вересні 2013 року ТОВ «Дана», отримало заяву-повідомлення ТОВ «Пахар» № 2/08 від 30.08.2013р. з якого дізналося, що відповідачка ОСОБА_3 отримала на земельну ділянку акти про право власності на землю на своє ім'я, після чого уклала договір оренди земельної ділянки з ТОВ «Пахар». Договір оренди між ОСОБА_3 і ТОВ «Пахар» зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.08.2013 р за індексним номером 7662935.

Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про оренду землі» невід'ємною частиною договору оренди землі є акт приймання-передачі об'єкта оренди. ТОВ «Дана» на умовах договорів оренди земельної ділянки 18.01.2008 р. прийняло земельну ділянку, яка належала спадкодавцям відповідача по акту приймання-передачі. Однак до дійсного часу зазначена земельна ділянка не поверталася, оскільки відповідач не звертався за її поверненням.

У зв'язку із тим, що земельна ділянка НОМЕР_1 фактично знаходиться у користуванні позивача, вона не могла бути передана відповідачу - ТОВ «Пахар».

Договори оренди земельної ділянки укладені в порушення вимог ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», оскільки фактично земельна ділянка не була передана відповідачу - ТОВ «Пахар», тому що знаходиться на даний час у користуванні позивача.

Позивач вважає, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Пахар» порушують земельне законодавство України та права ТОВ «Дана» на користування земельною ділянкою НОМЕР_1, тому що на підставі акту приймання-передачі від 18.01.2008 року вона перебуває у користуванні позивача та не була витребувана у нього.

Посилаючись на вказані обставини, ТОВ «Дана» просить суд визнати ним право користування земельною ділянкою НОМЕР_1 на умовах викладених в договорі оренди земельної ділянки №№ 04082600006 від 18.01.2008 року на строк до 18.01.2018 року, а також визнати недійсним договір оренди земельної ділянки укладений між ТОВ «Пахар» та ОСОБА_3 зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.08.2013 р за індексним номером 7662935 та скасувати його державну реєстрацію.

04.02.2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Дана», ТОВ «Пахар» про визнання договору оренди землі таким, що припинив свою дію.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначала, що 18 січня 2008 року між ОСОБА_4 (її матір'ю) та ТОВ «Дана» в особі директора Джеріхова Л. Л. було укладено договір оренди землі б/н, яка знаходиться на території Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області, загальною площею 6,76 га. Вказаний договір був зареєстрований у Державному комітеті України по земельних ресурсах, центру Державного земельного кадастру Запорізької регіональної філії 25.03.2008 року за № 04082600006. В силу ч. 1 ст.210 ЦК України та ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про оренду землі» в редакції, що діяла на час укладення договору, договір оренди землі підлягає державній реєстрації і виходячи із змісту ст.ст. 210, 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст. 18 ЗУ «Про оренду землі» є укладеним з моменту його державної реєстрації. Згідно п. 8 Договору оренди землі строк його дії визначено на 5 років, тобто до 25.03.2013 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. 23 квітня 2013 року вона, ОСОБА_3, отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яка складалась із земельної ділянки, розташованої на території Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області, площею 6,76 гектарів, та належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІП-ЗП № 032833, виданого на підставі розпорядження голови Запорізької державної районної адміністрації від 25.09.2002 року за № 4/123, та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 57 від 17.01.2003 року.

Таким чином, з 23.04.2013р. власником земельної ділянки НОМЕР_1 є ОСОБА_3

В порушення п. 21 вказаного Договору, після припинення його дії у зв'язку із закінченням строку орендар не повернув орендодавцеві земельну ділянку, знаючи про небажання власника землі продовжувати строк дії Договору оренди відповідач ТОВ «Дана» продовжував нею володіти та користуватись, чим порушує її права як орендодавця.

З часу отримання нею, ОСОБА_3 права власності на землю змінюється сторона договору оренди.

Так як вона, як новий власник землі, договір оренди землі з ТОВ «Дана» не підписувала, відповідно у неї не було волевиявлення на використання її земельної ділянки вказаним товариством.

Враховуючи закінчення строку дії договору та статус сторони договору, з часу отримання ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку, позивач за зустрічним позовом вважає договір оренди таким, що припинив свою дію.

Як було зазначено, відповідно до п. 8 Договір оренди землі між ОСОБА_4 та ТОВ «Дана» укладено на 5 років, з обов'язковою умовою щодо: «Після закінченим строку договору орендар має право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

Однак дану вимогу відповідач по зустрічному позову ТОВ «Дана» не виконав, будь -яких повідомлень на адресу орендодавця ОСОБА_3 у зазначений строк не надсилав.

На початку серпня 2013 року, під час особистого спілкування, ОСОБА_3 повідомила представника ТОВ «Дана» про те, що вона вважає договір оренди землі від 18.01.2008 року, укладеного між ОСОБА_4 та ТОВ «Дана» таким, що припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. І бажання продовжувати договірні відносини вона не має. Однак дане повідомлення залишилося проігнорованим.

Посилаючись на вказані обставини, просила суд визнати таким, що припинив свою дію договір оренди землі б/н, укладений 18 січня 2008 року між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дана» з 25 березня 2013 року, а також зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дана» не вчиняти дій, які б перешкоджали ОСОБА_3 користуватись, розпоряджатись та володіти земельною ділянкою НОМЕР_1, площею 6,76 га, що знаходиться на території Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області та належить їй на праві власності згідно Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Запорізької районної державної нотаріальної контори Кравцовою Л.М. 23.04.2013 за р.№ 494.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 17 квітня 2014 року позов ТОВ «Дана» задоволено.

Визнано за ТОВ «Дана» право користування земельною ділянкою НОМЕР_1 на умовах, викладених в договорі оренди земельної ділянки № 04082600006 від 18.01.2008 року на строк до 18.01.2018 року.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ «Пахар» та ОСОБА_3, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 07.08.2013 року за індексом 7662935 та скасовано його державну реєстрацію.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи і наданим доказам, рішення ухвалено з порушенням судом норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не прийнято до уваги, що вона не отримувала жодного повідомлення від ТОВ «Дана» про намір продовження дії договору від 18.01.2008 року, а надані ТОВ «Дана» письмові повідомлення - про продовження дії договору оренди землі на ім'я ОСОБА_3 за вих. № 60 від 25 жовтня 2012 року, а також ксерокопія реєстру рекомендованих листів від 25 жовтня 2012 року не є належними та допустимими доказами того, що ним було виконано умову договору від 18.01.2008 року щодо письмового повідомлення орендодавця про намір поновити строк дії договору оренди. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Дана» та задовольнити її зустрічний позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов ТОВ «Дана», суд першої інстанції виходив з того, що до ОСОБА_3, як спадкоємиці, в силу ст. 1218 ЦК України, ст. 148-1 ЗК України перейшли права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинним договором оренди, що укладений 18.01.2008 року з ТОВ «Дана». ТОВ «Дана» маючи намір на продовження дії договору оренди з ОСОБА_3, виплачувало їй орендну плату, яку ОСОБА_3 отримувала починаючи з 2010 року по 2013 рік та у строк, встановлений в п.8 Договору письмово повідомило орендодавця про намір продовжити дію договору оренди, однак у визначений законом місячний строк не надано заперечень проти поновлення строку договору та земельна ділянка знаходиться в оренді ТОВ «Дана», визнав користування земельною ділянкою ТОВ «Дана» правомірним.

Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 суд виходив з того, що договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «Пахар» порушує земельне законодавство України та права ТОВ «Дана» на користування земельною ділянкою НОМЕР_1, тому що на підставі акту приймання-передачі від 18.01.2008 року вона перебуває у користуванні позивача та не була витребувана у нього.

Колегія суддів вважає, що висновок суду є вірним. Розглядаючи спір, суд, у відповідності до вимог ст. 212-214 ЦПК України повно та всебічно з'ясував обставини справи на які посилалися сторони, дослідив надані ними докази і відповідно їх оцінив, дав належну правову оцінку правовідносинам, які склалися між учасниками процесу та закон, що їх регулює.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.01.2008 року між ОСОБА_4 та ТОВ «Дана» укладений договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого ОСОБА_4 передала ТОВ «Дана» у користування земельну ділянку розміром 6,76 га строком на 5 років. Вказаний договір оренди 25.03.2008 року зареєстрований у ЗРФ ЦДЗК (а.с. 11-16).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. Свідоцтво про право на спадщину, яка складається із земельної ділянки, що розташована на території Балабинської селищної ради Запорізького району Запорізької області площею 6,76 га ОСОБА_3 отримала 23.04.2013 року (а.с. 132-134).

В період з 2010 року по 2013 рік земельна ділянка знаходилася в оренді ТОВ «Дана», яке своєчасно щорічно сплачувало орендну плату, яку ОСОБА_3 отримала у 2010, 2011, 2012 та у 2013 році (а.с. 91-106).

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ТОВ «Дана» не надало належних та допустимих доказів, які б підтверджували направлення на ім'я ОСОБА_3 повідомлення про намір продовження дії договору від 18.01.2008 року, а надані ТОВ «Дана» письмові повідомлення - про продовження дії договору оренди землі на ім'я ОСОБА_3 за вих. № 60 від 25 жовтня 2012 року, а також ксерокопія реєстру рекомендованих листів від 25 жовтня 2012 року не є належними та допустимими доказами того, що ним було виконано умову договору від 18.01.2008 року щодо письмового повідомлення орендодавця про намір поновити строк дії договору оренди.

В силу ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Відповідно п.8 договору оренди землі від 18 січня 2008 року, він укладений на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (а.с. 11).

Судом першої інстанції встановлено, що 25 жовтня 2012 року ТОВ «Дана» на ім'я ОСОБА_3 направлено повідомлення про продовження дії договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах (а.с.169). На підтвердження направлення вказаного повідомлення доданий реєстр рекомендованих листів ТОВ «Дана» від 25.10.2012 року зі штемпелем пошти с. Григорівка Запорізького району (а.с.170). Ксерокопія даного реєстру завірена підписом судді, а тому є належним та допустимим доказом в силу ст. 57-60 ЦПК України та надана позивачем на підтвердження своїх позовних вимог.

Заперечуючи проти достовірності як повідомлення так і реєстру, апелянт їх не спростував та на підтвердження своїх заперечень не надав будь-яких належних та допустимих доказів, а в силу ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, висновки суду першої інстанції про наявність у позивача переважного права на укладення з відповідачами договору оренди на новий строк підтверджені наявними в матеріалах справи доказами та ґрунтуються на нормах ст. 33 Закону України "Про оренду землі" і умовах укладеного між сторонами попереднього договору оренди землі.

Матеріали справи та доводи апеляційної скарги не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 17 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: