Рішення

від 26.06.2014 по справі 905/3441/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.06.2014 Справа № 905/3441/14

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Осадчої А.М., за участю секретаря судового засідання Мітронової А.Р., розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «Проектно-будівельна компанія «Гарний будинок» м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Цвяточек» м.Амвросіївка Донецької області

про стягнення 110 589,60грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Чекменьов Д.М. за довіреністю від 21.05.2014року,

від відповідача: Герасименко С.В. за довіреністю від 28.05.2014року.

у судовому засіданні 19.06.2014 року оголошувалась перерва до 26.06.2014 року

СУТЬ СПРАВИ:

22.05.2014 року Приватне підприємство «Проектно-будівельна компанія «Гарний будинок» (далі - ПП «ПБК «Гарний будинок») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Цвяточек» (далі - ТОВ «Цвяточек») з вимогами про стягнення 110 589,60грн., мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі укладеного договору №010414 від 01.04.2014 року позивач виконав роботи, між сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №Кб-2в від 30.04.2014 року та від 06.05.2014 року, однак у порушення вимог договору відповідач за виконані роботи не розрахувався, у зв'язку з чим, виникла заборгованість у розмірі 110589,60грн., що стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою від 23.05.2014 року господарським судом Донецької області позовна заява ПП «ПБК «Гарний будинок» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №905/3441/14.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №010414 від 01.04.2014 року, свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 24.09.2007, локальних кошторисів на будівельні роботи, договірних цін, додаткової угоди №1 від 17.04.2014 року, акту від 17.04.2014 року на додаткові роботи, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень та травень 2014 року, актів приймання виконаних будівельних робіт за квітень та травень 2014 робіт, акту звірки взаємних розрахунків станом на 20.05.2014 року, податкових накладних.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст.11, 16, 526, 612 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст.193, 220, 321 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав наявність заборгованості за договором, проте, зазначив, що на даний час підприємство не має коштів для виконання грошового зобов'язання.

19.06.2014 року від представників сторін надійшла спільна заява про затвердження мирової угоди наступного змісту:

1. відповідач передає у власність позивача, а позивач приймає, як належне виконання зобов'язань відповідача з оплати заборгованості в сумі 110589.60 гривень за виконані роботи за договором №010414 від 01.04.2014 року, наступне нерухоме майно:

- нежитлові приміщення виробничого призначення, що розташовані за адресою Донецька область, Амвросіївський район, місто Амвросіївка, вулиця Артема, будинок 3 загальною площею 985,50кв.м, які складаються з будівлі механічного цеху, електроцеху. сторожки, інструментальної, магазину - А-1 (923,40кв.м), будівлі вісової - В (48,60кв.м), будівлі крупорушки - Н (13,50кв.м), що належать відповідачу на підставі свідоцтва про право власності від 24.09.2007року та зареєстроване 24.09.2007року за реєстраційним номером 20355084, номер запису 303 в книзі 10;

- будівлю контори, що розташована за адресою Донецька область, Амвросіївський район, місто Амвросіївка, вулиця Артема, будинок 3, загальною площею 322,50кв.м, яка складається з будівлі контори - А-1 (322,50кв.м), що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності від 24.09.2007року та зареєстроване 24,09.2007року за реєстраційним номером 20355915, номер запису 304 в книзі 10;

- будівлю слюсарного цеху, що розташована за адресою Донецька область, Амвросіївський район, місто Амвросіївка, вулиця Артема, будинок 3, загальною площею 652,50кв.м, яка складається з будівлі слюсарного цеху - В-2 (652.50кв.м), що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності від24.09.2007року та зареєстроване 24.09.2007року за реєстраційним номером 20356448. номер запису 305 в книзі 10;

- нежитлові приміщення виробничого призначення, що розташовані за адресою Донецька область, Амвросіївський район, місто Амвросіївка, вулиця Артема, будинок 3, загальною площею 217,10кв.м, які складаються з будівлі електрозварювального цеху та кузнечного цеху - З (217,10кв.м), що належать відповідачу на підставі свідоцтва про право власності від 24.09.2007 року та зареєстроване 25.09.2007 року за реєстраційним номером 20390824, номер запису 307 в книзі 10;

- нежитлові приміщення виробничого призначення, що розташовані за адресою Донецька область, Амвросіївський район, місто Амвросіївка, вулиця Артема, будинок 3, загальною площею 697,10кв.м, які складаються з будівлі гаражу - Д (392,80кв.м), будівлі складу ПММ - Г (53,60кв.м), будівлі складу - Е (237.00кв.м), будівлі складу кослорода - Ж (13,70кв.м), що належать відповідачу на підставі свідоцтва про право власності від 24.09.2007 року та зареєстроване 26.09.2007 року за реєстраційним номером 20389249. номер запису 308 в книзі 10;

- нежитлові приміщення виробничого призначення, що розташовані за адресою Донецька область. Амвросіївський район, місто Амвросіївна, вулиця Артема, будинок 3, загальною площею 1035,30кв.м, які складаються з будівлі червоного кутку та нової контори - И-2 (1035,30кв.м), що належать відповідачу на підставі свідоцтва про право власності від 24.09.2007року та зареєстроване 25.09.2007року за реєстраційним номером 20388357, номер запису 309 в книзі 10;

2. під час підписання цієї мирової угоди відповідач в підтвердження передання нерухомого майна передає оригінали правовстановлюючих документів, технічні паспорти та ключі від зазначеного нерухомого майна;

3. судові витрати по справі відносяться на рахунок тієї сторони, яка їх понесла.

19.06.2014 року представник позивача надав суду копії Свідоцтв про право власності на нерухоме майно та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, довідку про залишкову вартість майна.

У судовому засіданні 26.06.2014 року представники сторін підтримали заяву про затвердження мирової угоди, просили суд її затвердити та припинити провадження у справі, відповідач надав копію спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва за 2013 рік.

Розглянувши заяву сторін про затвердження мирової угоди та матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

Згідно п.3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди.

Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета.

Укладена між сторонами по справі мирова угода не може бути затверджена судом з наступних підстав.

По-перше, умови цієї мирової угоди не стосуються прав і обов'язків сторін щодо предмету позову та предмету позову взагалі, оскільки предметом позову в даній справі є стягнення заборгованості за договором №010414 від 01.04.2014 року, а умови мирової угоди стосуються правовідносин сторін щодо передачі нерухомого майна відповідачем у власність позивача.

По-друге, фактично подана сторонами до суду мирова угода за своїм змістом містить у собі ознаки договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст.657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно з ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Частинами 3 та 4 ст.334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Виходячи з положень вищезазначених норм цивільного законодавства, право власності на нерухоме майно виникає на підставі нотаріально посвідченого правочину, який пройшов державну реєстрацію.

Таким чином, умови мирової угоди, що передбачають передачу нерухомого майна у власність позивачу, свідчать про те, що вона укладена в обхід приписів законодавства, якими однозначно врегульовані підстави набуття та момент набуття права власності на нерухоме майно, зокрема, Цивільним кодексом України, внаслідок чого, вони не можуть змінюватися волевиявленням сторін, у тому числі умовами укладеної між сторонами мирової угоди.

Враховуючи все вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні спільної заяви сторін про затвердження мирової угоди та розглядає заявлені справ по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представників сторін, які з'явилися у судове засідання, дослідивши представлені ними в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

01.04.2014 року між ПП «ПБК «Гарний будинок» (підрядник) та ТОВ «Цвяточек» (замовник) укладено договір №010414, за умовами якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт ремонту крівель об'єктів ТОВ «Цвяточек», розташованих за адресою: м.Амвросіївка, вул.Артема, 3, а замовник зобов'язується своєчасно оплатити та прийняти виконані роботи (п.1.1 договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладання печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

Згідно п.9.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до остаточного виконання всіх зобов'язань за договором, але не пізніше 31.12.2014 року.

Загальна вартість робіт, що доручаються підряднику, визначаються договірною ціною, яка є невід'ємною частиною договору, та складає 75030,00грн. (п.4.1 договору).

17.04.2014 року сторонами укладена додаткова угода №1 до договору, відповідно до якої загальна вартість робіт збільшена до 110589,60грн., у тому числі ПДВ 20% - 18431,60грн.

За п.3.2 договору строк виконання підрядником робіт 30 (тридцять) календарних днів з моменту підписання договору. Після фактичного виконання робіт підрядник направляє замовнику акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2в).

Замовник протягом 3 (трьох) днів після отримання Акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в), підписує Акт приймання виконаних робіт та направляє один примірник підряднику. У разі не підписання акту приймання виконаних робіт, замовник надає підряднику мотивовану відмову (п.3.3 договору).

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, після чого між сторонами підписані акт приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою №КБ-3 від 30.04.2014 року та від 06.05.2014 року на загальну суму 110589,60грн.

Акти містять посилання на договір №010414 від 01.04.2014 року, що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в актах на підставі вказаного договору.

Акти підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №010414 від 01.04.2014 року.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п.4.2 договору замовник зобов'язаний провести оплату за виконані роботи у розмірі 100% протягом 5 банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі виконаних робіт за формою №КБ-2в на поточний рахунок виконавця у національній валюті України шляхом переводу грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Виходячи з вказаного пункту договору, відповідач мав здійснити оплату вартості виконаних робіт за актами від 30.04.2014 року у строк до 12.05.2014 року включно, за актом від 06.05.2014 року у строк до 14.05.2014 року.

Проте, ТОВ «Цвяточек» у встановлені строки вартість виконаних робіт не сплатило, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість у розмірі 110589,60грн.

Під час розгляду справи відповідач не надав суду належних та допустимих доказів оплати заборгованості на суму 110589,60грн., наявність заборгованості перед відповідачем визнає, про що ним зазначено у відзиві на позовну заяву. Окрім того, зазначений факт опосередковано підтверджується наміром відповідача укласти мирову угоду з метою погашення існуючої заборгованості.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як визначено в статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №010414 від 01.04.2014 року, строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 110589,60грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 110589,60грн. Відповідно ТОВ «Цвяточек» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт у встановленому договором порядку.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 110589,60грн. є законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.182, 334, 509, 526, 530, 610, 612, 629, 657, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст.ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49,78, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Проектно-будівельна компанія «Гарний будинок» м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цвяточек» м.Амвросіївка Донецької області про стягнення 110 589,60грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Цвяточек» (87302, м.Амвросіївка, Донецька обл., вул.Артема, будинок 3, ідентифікаційний код 35147039) на користь Приватного підприємства «Проектно-будівельна компанія «Гарний будинок» (83037, м.Донецьк, вул.Жигулевська, буд.9-А, гуртожиток, 1, ідентифікаційний код 33221864) заборгованість в сумі 110589,60грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2211,80грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 26.06.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 01.07.2014 року.

Суддя А.М. Осадча