Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 червня 2014 р. № 820/11566/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Заічко О.В.,
при секретарі судового засідання - Демченко В.В.,
за участю представників сторін:
позивача - Гребенюка В.В.,
відповідача - Полухіна А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ТСО" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про скасування припису, -
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ТСО", з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області, в якому просить суд скасувати припис відповідача №07-25/56 від 27.02.2014 року, в частині встановлення пунктом 5 обов'язку ТОВ " КОМПАНІЯ ТСО" з розробки реєстрових карток об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами проведеної перевірки підприємства позивача Державною екологічною інспекцією у Харківській області було складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, за поводженням із відходами та небезпечними хімічними речовинами № 226/01-03/07-09 від 24.02.2014 р., яким виявлені порушення законодавства ТОВ «КОМПАНІЯ ТСО»: 1.Відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; 2.Не заведено облік відходів, що утворюються та зберігаються на підприємстві; 3.Відсутні матеріали паспортизації та інвентаризації відходів; 4.Відсутні реєстрові картки об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів; 5.Договір та акти виконаних робіт на водоспоживання та водовідведення підприємства відсутні та відносно ТОВ «КОМПАНІЯ ТСО» винесено Припис № 07-25/56 від 27.02.2014 р., п. 5 якого встановлено обов'язок Товариства розробити реєстрові картки об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів вказано, що розгляд питання щодо скасування вказаного пункту припису можливий у разі налагодження Товариством первинного обліку відходів та проведення інвентаризації відходів і надання до Держекоінспекції України даної інформації.
Позивач зазначає, що під час перевірки в акті інспектором було вказане порушення, якого ніби-то припустилося Товариство, а саме: не розроблено реєстрові картки об'єктів утворення, та утилізації відходів. Незважаючи на подані Товариством заперечення Держекоінспекція у Харківській області п. 5 припису № 07-25/56 від 27.02.2014 р. зобов'язало Товариство розробити реєстрові картки з обґрунтуванням цього обов'язку лише ст. 27 Закону України «Про відходи». Таке обґрунтування підприємство позивача вважає не правомірним, оскільки згідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про відходи», порядок ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів визначається Кабінетом Міністрів України. На виконання даного положення КМ України постановою від 31.08.1998 р. № 1360, затверджено Порядок ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів .
Позивач зазначає, що в силу положень п. 8 Порядку до реєстру включаються об'єкти, для яких показник загального утворення відходів (Пзув) перевищує показник граничного значення (Пгз), що дорівнює 1000 умовних одиниць на рік. Показник загального утворення відходів розраховується за формулою: Пзув = 5000 х м1 + 500 х м2 + 50 х м3 + 1 х м4.
Позивач вважає, що згідно до положень законодавства, для того, щоб зобов'язати підприємство скласти реєстрові карти, необхідно визначити чи відповідає підприємство критеріям включення до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів після чого міськдержадміністрація має надіслати підприємству відповідне повідомлення.
На думку позивача, ТОВ «Компанія ТСО» не підлягає включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, позаяк Пзув у підприємства менший за Пгз, воно не знаходиться у рекреаційній, курортній зонах та не має отримувати ліміти. За таких умов, ТОВ «Компанія ТСО» не має зобов'язань з розроблення реєстрових карт, адже за п. 11 Порядку власники ОУВ та ООУВ, що підлягають включенню до реєстру, або за їх дорученням організації, що мають відповідну ліцензію, заповнюють реєстрові карти і подають їх за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби на затвердження Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям.
Позивач зазначає, що, покладаючи на ТОВ «КОМПАНІЯ ТСО» обов'язок з розробки реєстрових карток ОУВ, інспектор діяв всупереч положенням ст. 19 Конституції України, за якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
У судовому засіданні та наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржуваний п. 5 Припису від 27.02.2014 р. за № 07-25/56, винесений на законних підставах. В підтвердження законності винесеного припису є також лист позивача від 18.06.2014 року, в якому зазначено, що реєстрові картки об'єктів утворення, оброблення та утилізації будуть складені підприємством.
Державний облік та паспортизація відходів здійснюється у порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України. Актом перевірки встановлено, що підприємством позивача облік відходів, які утворились на підприємстві за формою 1-ВТ «облік відходів, тари та пакувальних матеріалів» не ведеться, що є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи». Реєстрові картки об'єктів утворення, оброблення та утилізації відході - відсутні, що також є порушенням ст. 27 Закону України «Про відходи», в якій чітко визначено, що з метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про об'єкти утворення, оброблення та утилізації відходів ведеться їх реєстр, в якому визначаються номенклатура, обсяги утворення, кількісні та якісні характеристики відходів, інформація про поводження з ними та заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів і рівня їх небезпеки.
Враховуючи викладене, відповідач просив суд в задоволенні адміністративного позову ТОВ «КОМПАНІЯ ТСО» - відмовити.
Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.
Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, ТОВ «КОМПАНІЯ ТСО», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом - 32316677 (а.с. 7). Основними видами діяльності товариства є, зокрема, виробництво офісних машин і устаткування, крім комп'ютерів і периферійного устаткування; виробництво інших меблів; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; неспеціалізована оптова торгівля (а.с. 8).
Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду немає сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.
Матеріалами справи підтверджено, що заступником начальника відділу екологічного контролю за поводженням з відходами та небезпечними хімічними речовинами - старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Харківської області Трегубенко Вікторією Олександрівною в період з 13.02.2014 р. по 24.02.2014 р. було проведено планову перевірку ТОВ «КОМПАНІЯ ТСО», за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, за поводженням із відходами та небезпечними хімічними речовинами № 226/01-03/07-09 від 24.02.2014 р. (а.с. 9-19).
Перевіркою виявлені порушення законодавства ТОВ «КОМПАНІЯ ТСО», а саме:
1.Відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
2.Не заведено облік відходів, що утворюються та зберігаються на підприємстві;
3.Відсутні матеріали паспортизації та інвентаризації відходів;
4.Відсутні реєстрові картки об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів;
5.Договір та акти виконаних робіт на водоспоживання та водовідведення підприємства відсутні.
Не погодившись із висновками акту перевірки ТОВ «КОМПАНІЯ ТСО» 26.02.2014 р. подало до Держекоінспекції у Харківській області заперечення до акту. Як зазначає позивач, про результати розгляду останніх Товариству не повідомлено.
Судом з'ясовано, що 28.02.2014 р. ТОВ «КОМПАНІЯ ТСО» отримало припис від 27.02.2014 р. за № 07-25/56, складений на підставі акту перевірки.
Із змісту вказаного припису вбачається, що заперечення Товариства на акт перевірки контролюючим органом не враховані.
За матеріалами справи з'ясовано, що отриманий припис позивачем було оскаржено до Державної екологічної інспекції України в частині п. 5 та п. 6, а саме: розроблення реєстрових карток об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (п. 5 Припису); надання договорів та актів виконаних робіт по водоспоживанню та водовідведенню підприємства (п.6 Припису).
За результатами розгляду скарги ТОВ «КОМПАНІЯ ТСО» Держекоінспекція України листом № 2/3-7/10137/10-14 від 14.05.2014 р. скасувала п. 6 припису № 07-25/56 від 27.02.2014 р. щодо надання договорів та актів виконаних робіт на водопостачання та водовідведення. Стосовно скасування п. 5 припису № 07-25/56 від 27.02.2014 р., яким встановлено обов'язок Товариства розробити реєстрові картки об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів вказано, що розгляд питання щодо скасування вказаного пункту припису можливий у разі налагодження Товариством первинного обліку відходів та проведення інвентаризації відходів і надання до Держекоінспекції України даної інформації.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу суджень відповідача, відображених в акті № 226/01-03/07-09 від 24.02.2014 р., а також оскаржуваному п. 5 припису № 07-25/56 від 27.02.2014 р. на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України регулюється Законом України "Про відходи".
Так, статтею 1 Закону України "Про відходи" передбачено, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Статтею 17 Закону України «Про відходи» встановлено, що суб'єкти діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані, зокрема: визначати склад і властивості відходів, а також ступінь небезпечності відходів для навколишнього природного середовища та здоров'я людини відповідно до нормативно-правових актів, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища; на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються збираються перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність в установленому порядку; не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищеної екологічної безпеки.
За приписами ст. 26 вищевказаного Закону, державний облік та паспортизація відходів здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 27 Закону України «Про відходи» з метою забезпечення збирання, оброблення, збереження та аналізу інформації про об'єкти утворення, оброблення та утилізації відходів ведеться їх реєстр, в якому визначається номенклатура, обсяги утворення, кількісні та якісні характеристики відходів, інформація про поводження з ними та заходи щодо зменшення обсягів утворення відходів і рівня їх небезпеки.
Реєстр об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів ведеться на підставі звітних даних виробників відходів, відомостей уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами.
Порядок ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 32 Закону України «Про відходи» встановлено, що з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється, зокрема, проводити будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від місцевих органів виконавчої влади дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами відповідно до вимог цього Закону.
Стаття 33 вищевказаного Закону, встановлює вимоги зберігання та видалення відходів згідно якої забороняється, змішування чи захоронення відходів для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.
Також, ст.3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» регулює основні принципи охорони навколишнього природного середовища.
За приписами ст.55 вищевказаного Закону (в редакції, чинній на 05.02.2014р.) суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для утилізації, знешкодження або розміщення.
Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів із додержанням санітарних та екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку навколишнього природного середовища та здоров'я людей.
Судом з'ясовано, що ТОВ «КОМПАНІЯ ТСО» зареєстроване 21.10.2004 р. та здійснювало діяльність з оптової торгівлі.
З січня 2014 року Товариством орендуються приміщення за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 98 за договорами оренди № РА/14/1-01 від 01.01.2014 р., укладеним із ТОВ «РІАЛ СЕРВІС» (орендується приміщення цеху) та за договором оренди № 0/14/01-01 від 01.01.2014 р. із ТОВ «СОЛЕРС» (орендується приміщення офісу). Зазначені приміщення взяті в оренду з метою здійснення діяльності: виробництво офісних машин і устаткування, крім комп'ютерів і периферійного устаткування (виробництво шкільних дошок КВЕД 28.23).
Під час перевірки в акті інспектором було вказане, зокрема, порушення: підприємством позивача не розробило реєстрові картки об'єктів утворення, та утилізації відходів. Незважаючи на подані Товариством запереченням п. 5 припису № 07-25/56 від 27.02.2014 р. останнє зобов'язане розробити реєстрові картки з обґрунтуванням цього обов'язку лише ст. 27 Закону України «Про відходи».
Суд зазначає, що згідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про відходи», порядок ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів визначається Кабінетом Міністрів України. На виконання даного положення КМ України постановою від 31.08.1998р. № 1360 затверджено Порядок ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів (далі за текстом - Порядок).
В силу положень п. 8 Порядку до реєстру включаються об'єкти, для яких показник загального утворення відходів (Пзув) перевищує граничне значення (Пгз), що дорівнює 1000 умовних одиниць на рік. Показник загального утворення відходів розраховується за формулою: Пзув = 5000 х м1 + 500 х м2 + 50 х м3 + 1 х м4.
За п. 9 Порядку реєстр складається і ведеться на підставі реєстрових карт об'єктів утворення відходів та об'єктів оброблення та утилізації відходів, що містять звітні дані щодо виробників відходів, об'єктів утилізації та оброблення відходів, а також відомостей, поданих спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами.
Положеннями п.п. 10 та 11 Порядку визначено процес складання реєстрових карт, а саме встановлено, що Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації визначають перелік ОУВ (об'єкти утворення відходів) та ООУВ (об'єкти оброблення та утилізації відходів), що підлягають реєстрації, та надсилають їх власникам повідомлення про необхідність складання реєстрових карт і строк їх реєстрації та про необхідність подання відповідних форм звітності. Власники ОУВ та ООУВ, що підлягають включенню до реєстру, або за їх дорученням організації, що мають відповідну ліцензію, заповнюють реєстрові карти і подають їх за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби на затвердження Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям.
Відповідно до абз. 2 п. 10 Порядку перелік ОУВ та ООУВ, що підлягають включенню до реєстру, складається за критеріями, визначеними у пункті 5 цього Порядку, на підставі доведених власникам відходів лімітів на утворення та розміщення відходів.
Абзацом 3 п. 10 визначено єдиний випадок в якому до реєстру можуть бути включені об'єкти утворення відходів для яких показник Пзув менший від Пгз: за рішенням місцевих державних адміністрацій до реєстру можуть бути включені ОУВ, для яких показник Пзув менший від Пгз, якщо ОУВ розташовані у рекреаційній і курортній зоні.
Згідно до п. 8 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою КМ України № 1218 від 3 серпня 1998 р., до категорії власників, які звільняються від одержання лімітів на утворення та розміщення відходів належать: власники відходів, які не підлягають включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1998 р. N 1360 "Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів"
За п. 1.4 Інструкція щодо складання реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України 17.02.99 р. N 41 Реєстрова карта складається за матеріалами інвентаризації ОУВ чи ООУВ на підставі всього комплексу наявної інформації, включаючи матеріали виробничої паспортизації відходів.
Отже, згідно до положень законодавства для того щоб зобов'язати підприємство скласти реєстрові карти необхідно визначити чи відповідає підприємство критеріям включення до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів після чого міськдержадміністрація має надіслати підприємству відповідне повідомлення.
Відповідно до абз. 6 п. 3.1 Інструкції щодо складання реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України 17.02.99 р. N 41 у пункті 15 Реєстрової карти наводяться дані про загальну кількість відходів, що утворилися на об'єкті протягом звітного року.
Згідно паспорту відходів ТОВ «Компанія ТСО», що розробляється наразі дані для підставлення до формули складають: м1 - відходи 1-го класу небезпеки - 0,01345 т; м2 - відходи 2-го класу небезпеки - 0 т; м3 - відходи 3-го класу небезпеки - 3,492 т; м4 - відходи 4-го класу небезпеки - 6,740 т.
Судом з'ясовано, що за рік на ТОВ «Компанія ТСО» згідно паспорту відходів утворюється: відходи 1-го класу небезпеки: лампи люмінесцентні 100 од.
Приміщення Товариства освітлюються люмінесцентними лампами технічні характеристики яких відповідають даним розміщеним на інтернет сайтах: http://download.p4c.philips.com/l4b/9/928047305451_eu/928047305451_eu_pss_rusru.pdf (роздруківка надається); http://download.p4c.philips.com/l4b/9/928048505451_eu/928048505451_eu_pss_rusru.pdf (роздруківка надається).
Максимальна вага лампи, що використовується ТОВ «Компанія ТСО» складає: 134,500 гр. Таким чином, вага 100 од. ламп в тонах складає: 0,01345 т.; 100 (од.) х 134,500 (г.) х 10-6 = 0,01345 (т). Відходи 2-го класу небезпеки: 0 т. Відходи 3-го класу небезпеки: 3,492 т : 2,556 (т) + 0,156 (т) + 0,780 (т) = 3,492 (т). Відходи 4-го класу небезпеки: 6,740 т.: 1,440 (т) + 0,100 (т) + 0,050 (т) + 0,100 (т) + 0,050 (т) + 0,200 (т) + 4,800 (т) = 6,740 (т).
Показник загального утворення відходів розраховується за формулою:
Пзув = 5000 х м1 + 500 х м2 + 50 х м3 + 1 х м4 де: м1 - відходи 1-го класу небезпеки; м2 - відходи 2-го класу небезпеки; м3 - відходи 3-го класу небезпеки; м4 - відходи 4-го класу небезпеки; Пзув = 5000 х 0,01345 + 500 х 0 + 50 х 3,492 + 1 х 6,740 = 248,59 умовних одиниць.
Як вбачається з викладеного ТОВ «Компанія ТСО» не підлягає включенню до реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, позаяк Пзув у підприємства менший за Пгз, воно не знаходиться у рекреаційній, курортній зонах та не має отримувати ліміти.
Згідно з п.5 Правил ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів, затвердженого постановою КМУ від 31.08.1998р. №1360, складання і ведення реєстру здійснюють, обласні державні адміністрації за участю територіальних органів Держсанепідслужби.
Отже, з аналізу наведених норм видно, що суб'єкт господарювання повинен бути включений до відповідного реєстру, отримання дозволу суб'єкта господарювання у сфері поводження з відходами та затвердження ліміту на утворення та розміщення відходів передують обов'язку районних державних адміністрацій та обласних держадміністрацій вчинити певні дії, зокрема, направити відповідне повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів.
Як свідчать матеріали справи та не спростовано представником відповідача у ході судового розгляду справи, відсутні жодні докази, які б свідчити про перебування позивача в реєстрі власників об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та направлення обласною держадміністрацією на адресу позивача повідомлення про необхідність подання на погодження проекту лімітів на утворення та розміщення відходів.
Аналізуючи норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що отримання дозволу на розміщення відходів та затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів, не є обов'язковими для всіх без виключення суб'єктів господарювання, а лише для тих, які є власниками відходів зареєстровані в реєстрі об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та є суб'єктами у сфері діяльності поводження з відходами.
Як встановлено в судовому засіданні та не спростовано представником відповідача будь-якими належними та допустимими доказами, позивач не є суб'єктом господарської діяльності у сфері поводження з відходами, оскільки не здійснює свою діяльність зі збирання, оброблення, розміщення, утилізації відходів.
За таких умов, ТОВ «Компанія ТСО» не має зобов'язань з розроблення реєстрових карт, адже за п. 11 Порядку власники ОУВ та ООУВ, що підлягають включенню до реєстру, або за їх дорученням організації, що мають відповідну ліцензію, заповнюють реєстрові карти і подають їх за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби на затвердження Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям.
Наведене свідчить, що покладаючи на ТОВ «КОМПАНІЯ ТСО» обов'язок з розробки реєстрових карток ОУВ інспектор діяв в супереч положенням ст. 19 Конституції України, за якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Підтвердженням безпідставності встановлення обов'язку для ТОВ «КОМПАНІЯ ТСО» щодо розробки реєстрових карток ОУВ є також, лист Держеконспекції України № 2/3-7/10137/10-14 від 14.05.2014 р., в якому остання зазначила про неможливість визначення наявності чи відсутності у Товариства обов'язку з розробки реєстрових карток за відсутності даних інвентаризації та паспортизації відходів
За приписами п.4.14 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464 не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій.
У даному випадку, вбачається,що змістом акту перевірки від 05.02.2014р. не було встановлено утворення позивачем будь-яких відходів, пов'язаних з його господарською діяльності (добуванням риби), при цьому, зазначено про те, що спостерігається змішування відходів різних за своїми морфологічними ознаками, однак жодних доказів вказаному не наведено в акті та суду не надано з урахуванням того, що позивач не є суб'єктом поводження з відходами.
Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Представником відповідача жодних доказів законності та правомірності прийняття п.5 оспорюваного припису, з урахуванням наведених вище норм чинного законодавства України та встановлених обставин у справі, суду не надано.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадової особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За викладених обставин, з урахуванням ч.3 ст. 2 вищевказаного Кодексу, суд приходить до висновку про те, що пункт 5 оскаржуваного припису від 27.02.2014 є протиправним, прийнятим у спосіб, що суперечить Конституції та з порушенням норм вищенаведених законів України, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд приходить до висновку, що пункт 5 припису № 07-25/56 від 27.02.2014 року підлягає скасуванню.
Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимога позивача про скасування п. 5 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області № 07-25/56 від 27.02.2014 р., яким встановлюється обов'язок з розробки реєстрових карток об'єктів утворення, та утилізації відходів - є незаконною, а тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ТСО" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про скасування припису частково - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати припис Державної екологічної інспекції у Харківській області № 07-25/56 від 27.02.2014 року, в частині встановлення пунктом 5 обов'язку ТОВ " КОМПАНІЯ ТСО" з розробки реєстрових карток об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлено 01 липня 2014 року.
Суддя Заічко О.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.06.2014 |
Оприлюднено | 03.07.2014 |
Номер документу | 39520646 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Заічко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні