Рішення

від 17.06.2014 по справі 911/2108/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2014 р. Справа № 911/2108/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м.Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювас-Транс», м.Керч

про стягнення 2228,09 дол.США

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Дьяченко Т.В.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювас-Транс» (далі - відповідач) про стягнення 2228,09 дол.США

Позов було прийнято Господарським судом Київської області у відповідності до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207.

Провадження у справі №911/2108/14 порушено відповідно до ухвали суду від 02.06.2014 року та призначено справу до розгляду на 17.06.2014 року.

В судовому засіданні 17.06.2014 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 3180,46 грн. Крім того, на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надав докази надіслання на адресу відповідача копії ухвали про порушення провадження у справі №911/2108/14 від 02.06.2014 року.

Однак, відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 17.06.2014 року повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

01.03.2010 року між Державним підприємством «Дельта-лоцман» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ювас-Транс» укладено Договір № 20/П-10 (далі - Договір).

Додатковою угодою № 4 від 18.06.2013 року до Договору № 20/П-10 від 01.03.2010 про заміну сторони в зобов'язані, укладеною між ДП «Дельта-лоцман» (Сторона 1), ТОВ «Ювас-Транс» (Сторона 2) та ДП «Адміністрація морських портів України» (Сторона 3), в порядку та на умовах, визначених цією Додатковою угодою, Сторони домовились про заміну з 13.06.2013 року Сторони 1 на Сторону 3 як зобов'язану та управлену сторону в Договорі.

Пунктом 2 Додаткової угоди Сторона 2 підтвердила згоду на заміну Сторони 1 на Сторону 3 в Договорі в порядку та на умовах, визначених цією Додатковою угодою.

Таким чином, з 13.06.2013 року всі права та обов'язки Сторони 1 за Договором перейшли до Сторони 3 (пункт 3 Додаткової угоди № 4 від 18.06.2013 року).

В пункті 4 Додаткової угоди № 4 від 18.06.2013 року Сторони погодили, що заміна Сторони за цією Додатковою угодою не тягне за собою жодних інших змін умов Договору, окрім тих, що пов'язані із заміною Сторони 1 на Сторону 3.

З врахуванням вищенаведеної заміни Сторін Договору, відповідно до п. 1.1. Договору № 20/П-10 від 01.03.2010 року Підприємство (позивач) зобов'язується за заявками Агента (відповідача) надавати послуги з лінійного і портового лоцманського проведення, послуги по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) суден в акваторії порту, надавати послуги СРРС у зонах дії ЦРРС/ПРРС та надавати право проходження по БДЛК, ХМК та ГСХ р. Дунай-Чорне море, а також надавати інформаційну послугу судну при проходженні судном ГСХ, а Агент зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги. При цьому споживачем послуг Підприємства є Судновласник (в розумінні ст. 20 КТМ України).

На виконання п.п. 2.1.1. Договору, позивач, на підставі заявок відповідача надав послуги СРРС суднам, які знаходились під агентуванням ТОВ «Ювас-Транс». Також, як заявив позивач в заяві про збільшення позовних вимог, за заявками відповідача надавались послуги з лоцманського проведення суден.

Надання послуг підтверджується квитанціями ЦРРС «Керч», виписками радіотелефонних переговорів ЦРРС «Керч», слайдами руху судна системи «АІС - моніторинг», лоцманськими квитанціями та заявками відповідача.

Для оплати наданих послуг відповідачу було виставлено рахунки на послуги СРРС КР-00541 від 27.01.2014 року, КР-01679 від 27.01.2014 року на суму 2 210,40 дол. США. та рахунки на лоцманські послуги КР-05385 від 07.04.2014 року, КР- 05411 від 07.04.2014 року на суму 935,33 дол.США Всього на суму 3145,73 дол.США.

Відправлення рахунків та їх отримання підтверджується реєстром одержаних рахунків та поштовим повідомленням про отримання рахунку з відміткою ТОВ «Ювас-Транс» про отримання. Однак, вказані рахунки не були оплачені відповідачем.

Пунктом 4.2.2 Договору встановлено, що остаточна оплата здійснюється агентом на протязі 10 банківських днів з дня отримання рахунку за реквізитами, зазначеними у рахунку.

Відповідно до пункту 5.5 Договору агент несе повну матеріальну відповідальність перед підприємством за повноту та своєчасність оплати наданих послуг по розрахунках як у національній валюті, так і в ВКВ.

На адресу ТОВ «Ювас-Транс» направлено претензії № 872 від 24.02.2014 року та 2614 від 19.05.2014 року, які залишені без задоволення.

Пунктом 4.1. Договору № 20/П-10 від 01.03.2010 року визначено, що порядок стягнення і розмір зборів та плати визначаються відповідно до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори та плата. При цьому в разі внесення змін та (або) доповнень до нормативно-правових актів, якими затверджені відповідні збори і плата, сторони під час розрахунків застосовують вищезазначені нормативно-правові акти з урахуванням змін та (або) доповнень з моменту набрання чинності такими змінами та (або) доповненнями.

По зборам та платам, що не підлягають державному регулюванню, розмір зборів та плат визначаються згідно розцінок Підприємства (позивача).

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Кодексу торговельного мореплавства України, із суден, що користуються послугами служби регулювання руху суден, справляється збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.

Тарифи на послуги з регулювання руху суден затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 03.12.2013 року № 966 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.12.2013 року за № 2139/24671.

Базові ставки збору за послуги з регулювання руху суден наведені у Додатку 2 до Тарифів на послуги з регулювання руху суден (пункт 2.1) та становлять для суден у закордонному плаванні, які здійснюють плавання у порту Керч 0,0205 доларів США за кубічний метр.

Згідно примітки 4 до додатку 2 до Тарифів на послуги з регулювання руху суден, із суден, що прямують до морських портів (терміналів, причалів), не передбачених у цьому додатку та розташованих у зоні дії СРРС Керч, Маріуполь, Одеса, Іллічівськ, збір за послуги з регулювання руху суден справляється за ставками, установленими відповідно для морських портів Керч, Маріуполь, Одеса, Іллічівськ.

Відповідно до п. 1.2. Тарифів на послуги з регулювання руху суден, нарахування збору за послуги з регулювання руху суден здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює.

Відповідно до статті 106 Кодексу торговельного мореплавства України із суден, що користуються послугами морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справлення і розмір якого встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики економічного розвитку.

Тарифи на послуги із забезпечення лоцманського проведення суден затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 03.12.2013 року № 965 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 18.12.2013 року за № 2138/24670.

Відповідно до п. 1.3. вказаних Тарифів на послуги із забезпечення лоцманського проведення суден, нарахування лоцманського збору здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розмірення) або документі, що його замінює.

Базові ставки лоцманського збору зазначені у Додатку 2 до Тарифів на послуги із забезпечення лоцманського проведення суден (пункт 2.1).

Згідно примітки 2 до додатку 2 до Тарифів на послуги із забезпечення лоцманського проведення суден, із суден, що прямують у морські порти/морські термінали міст Керч, Маріуполь, Одеса, Іллічівськ, Ялта, лоцманський збір сплачується за ставками, установленими відповідно для морських портів Керч, Маріуполь, Одеса, Іллічівськ, Ялта.

Згідно з п.п. 4.8-4.11 Положення про морських лоцманів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України 08.05.2013 № 292 із суден, що користуються послугами морських лоцманів, справляється лоцманський збір, порядок справляння і розмір якого встановлюються відповідно до закону.

Лоцманські послуги надаються на підставі двостороннього договору між капітаном судна або морським агентом, що виступає від імені судновласника (фрахтувальника або оператора), з однієї сторони, і лоцманським підприємством, що надає ці послуги, з іншої сторони.

Лоцманська квитанція заповнюється і підписується капітаном судна та є документом, що підтверджує факт надання лоцманських послуг.

У квитанцію капітан судна вносить відомості, які визначені у формі лоцманської квитанції.

Зобов'язання судновласника (фрахтувальника або оператора) і капітана судна щодо сплати лоцманського збору, окремої винагороди і штрафів, установлених відповідно до чинного законодавства, можуть здійснюватись морським агентом. Останній повинен перебувати в договірних відносинах з лоцманським підприємством, яке надало ці послуги.

Відповідно до 4.17 Положення про морських лоцманів, лоцманський збір, окремі винагороди і штрафи, передбачені цим Положенням, стягуються лоцманськими підприємствами і включаються в їх дохід.

Відповідно до п. 1.1 Правил плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними каналами до нього, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.10.2002 року № 721, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 16.12.2002 року за № 973/7261, Правила плавання суден Керч-Єнікальським каналом і підхідними каналами до нього (далі - Правила) встановлюють порядок плавання суден незалежно від прапора і форми власності з метою забезпечення безпеки судноплавства в Керченській протоці, охорони людського життя на морі і попередження забруднення довкілля.

Відповідно до п. 1.2. Правил плавання, Правила поширюються на: акваторію Керч-Єнікальського каналу (далі - КЄК) з охоронними зонами; акваторію Керченського підхідного каналу (далі - КПК) Керченського морського порту (далі - КМП) з охоронними зонами; внутрішній рейд і акваторію КМП, акваторію порту Крим; райони місць якірних стоянок N 450, 452 (перевантажувальний рейд) та N 453, 471; зону поромної переправи (далі - ЗПП); фарватери N 28, 50, 52; рекомендовані шляхи N 12, 45; район забрівкового плавання.

На акваторіях Керченської протоки, зазначених у цьому пункті, діє регульований порядок руху суден.

Відповідно до п. 6.2. Правил плавання, ЦРРС здійснює такі види обслуговування: радіолокаційний контроль за безпекою судноплавства, а також за місцезнаходженням суден на якірних стоянках; регулювання руху суден; радіолокаційне проведення суден; надання допомоги суднам під час аварійно-рятувальних операцій; інформування про рух суден, стан засобів навігаційного обладнання, гідрометеорологічні умови та інші фактори, що впливають на безпеку судноплавства.

Відповідно до п. 6.7 Правил плавання, радіолокаційний контроль за рухом суден, а також за розташуванням суден на якірних місцях здійснюється постійно.

Відповідно до п. 6.8 Правил Плавання, за всіма суднами, що здійснюють плавання в зоні дії ЦРРС, ведеться постійне радіолокаційне спостереження і здійснюється регулювання руху суден.

Відповідно до п. 6.10 Правил плавання, для суден, що рухаються із портів/у порти Керченської протоки і транзитом КЄК, користування послугами ЦРРС обов'язкове.

Збір за регулювання руху суден стягується із суден відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про морські порти України», морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про морські порти України», рейд - частина акваторії морського порту, що використовується для стоянки суден на якорі, у тому числі для ремонту суден, посадки (висадки) пасажирів, проведення вантажно-розвантажувальних робіт, в її незахищеній частині (зовнішній рейд) або в частині, захищеній повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об'єктами природного походження (внутрішній рейд).

Постановою КМУ від 21.08.2013 року № 606 «Про надання державному підприємству «Керченський морський рибний порт» у користування акваторії», Державному підприємству «Керченський морський рибний порт» надано у користування акваторію в межах згідно з додатком за умови недопущення в подальшому передачі акваторії або її частини іншим суб'єктам господарювання.

Так, згідно з додатком, акваторія порту (у системі координат WGS-84) включає акваторію району № 471-Д якірної стоянки для перевантажування транзитних вантажів для суден із закритим кордоном.

Таким чином, акваторія сектору № 471-Д якірної стоянки є частиною акваторії ДП «Керченський морський рибний порт» та відповідно частиною порту ДП «Керченський морський рибний порт» - порту Керченської протоки, а відтак, відповідно до п. 6.10 Правил плавання, для суден, що рухаються із портів/у порти Керченської протоки, користування послугами ЦРРС обов'язкове.

Крім того, відповідно до статей 3-5 Конвенції Організації Об'єднаних Націй з морського права, кожна держава має право встановлювати ширину свого територіального моря до межі, що не перевищує дванадцяти морських миль, які відмірюються від вихідних ліній, визначених відповідно до цієї Конвенції. Зовнішньою межею територіального моря є лінія, кожна точка якої знаходиться від найближчої точки вихідної лінії на відстані, рівній ширині територіального моря. Якщо інше не передбачене у цій Конвенції, нормальною вихідною лінією для виміру ширини територіального моря є лінія найбільшого відпливу вздовж берега, зазначена на офіційно визнаних прибережною державою морських картах великого масштабу.

Сектор Д 471 якірної стоянки знаходиться в дванадцятимильній зоні від берегу України та, відповідно, в територіальному морі України.

Таким чином, відповідно до п. 4.1. Договору № 20/П-10 від 01.03.2010 року, при наданні у січні 2014 суднам, які знаходились під агентуванням ТОВ «Ювас-Транс», послуг СРРС та лоцманських послуг в районі 471 якірної стоянки, розмір плати за послуги СРРС визначається за тарифами, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 03.12.2013 року № 966 та наказом Міністерства інфраструктури України від 03.12.2013 року № 965, відповідно.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За наслідками розгляду спору судом встановлено наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором в загальній сумі 3145,73 дол.США., з яких за послуги СРРС 2 210,40 дол. США. та за лоцманські послуги 935,33 дол.США., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 17,69 дол. США. за зобов'язаннями по послугам СРРС та 17,04 дол. США. по лоцманським послугам, всього 34,73 дол. США.

Пунктом 5.4 Договору встановлено, що в разі порушення строків здійснення остаточного розрахунку Агент, за вимогою Підприємства несе перед останнім відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,1% від суми прострочення.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Враховуючи, що позивачем нараховано пеню у відповідності до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, на суми фактичного прострочення за періоди, що не перевищують шести місяців, вимога про стягнення заявленої в позові пені правомірна і обґрунтована.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню заявлені в позові пеня в загальній сумі 34,73 дол. США.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010 року «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд при прийнятті рішення зазначити заборгованість в іноземній валюті.

За наслідками розгляду спору судом встановлено, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювас-Транс» (98320, Автономна Республіка Крим, м. Керч, вул. Свердлова, 49, код 31929178) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі філії «Дельта-лоцман» Ддержавного підприємства «Адміністрація морських портів України» (54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 27, код 38728507) 3145,73 дол. США. боргу, 34,73 дол. США пені та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.