Рішення

від 25.06.2014 по справі 902/700/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 червня 2014 р. Справа № 902/700/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Приватного підприємства "ОККО-Нафтопродукт" м.Львів

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Немірофф-сервіс", м.Немирів, Вінницька область

про стягнення 108 900 грн заборгованості за договором про надання послуг № 0/2-212/453 від 31.12.2012 р.

За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.

За участю представників

позивача : Книжник М.В., довіреність № 5 від 25.02.2013 року, паспорт серії АВ № 187318, виданий Староміським РВ УМВС України у Вінницькій області 16.03.2001 р.

відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Приватним підприємством "ОККО-Нафтопродукт" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Немірофф-сервіс" про стягнення 108 900 грн основного боргу за договором про надання послуг № 0/2-212/453 від 31.12.2012 р.

Ухвалою суду від 27.05.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/700/14 та призначено її до розгляду на 25.06.2014 р..

В засідання суду представник відповідача не з'явився, витребуваних ухвалою суду документів не надав, причин неявки та неподання доказів не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином - ухвалою суду від 27.05.2014 р., надіслання та вручення якої 03.06.2014 р. уповноваженому представнику відповідача за адресою вул.Леніна, 224, м.Немирів, Вінницька область, стверджується поштовим повідомленням про вручення поштової кореспонденції за № 2280051983335.

Слід зазначити, що згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18735745 місцезнаходженням відповідача значиться вул.Леніна, 224, м.Немирів, Вінницька область, 22800 яка є ідентичною тій по якій було направлено останньому ухвалу про порушення провадження справі у даній справі.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Оскільки норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

31.12.2012 року між ТОВ ""Немірофф-сервіс" (Замовник) та ПП "ОККО-Нафтопродукт" (Виконавець) укладено договір № 0/2-212/453 про надання послуг згідно п.1.1 якого Виконавець зобов'язується надавати в магазинах (пунктах продажу), що розташовані на автозаправних станціях за плату маркетингові послуги щодо оптимального розміщення та оформлення продукції та інші послуги, що зазначаються у Додатках до даного Договору, а Замовник зобов'язується прийняти надані належним чином послуги та повністю оплатити їх вартість (а.с.12-17, т.1).

Перелік магазинів (пунктів продажу), що розташовані на території АЗС, в яких Виконавець зобов'язується надавати послуги Замовнику, погоджується сторонами у відповідних Додатках до даного Договору та є динамічним (змінним) (п.1.2 Договору).

Згідно п.2.3 Договору факт належного надання Виконавцем відповідних послуг засвідчується актом приймання-передачі наданих послуг підписаним уповноваженими представниками обох сторін.

Акт приймання-передачі наданих послуг надається Виконавцем (направляється поштою або надається особисто уповноваженому представнику Замовника під підпис) Замовнику щомісяця, до 4 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому фактично надавалися послуги, якщо інше не передбачено відповідним Додатком до даного Договору (п.2.4 Договору).

Замовник підписує наданий Виконавцем акт приймання-передачі наданих послуг або надає зауваження щодо змісту акту та/або зазначених в ньому Послуг протягом 5 робочих днів з дня його отримання. Якщо протягом такого строку Замовник не підпише акт приймання-передачі наданих послуг або не надасть мотивованих (обгрунтованих) заперечень щодо змісту акту приймання-передачі наданих послуг та/або зазначених в ньому послуг, то сторони погоджуються вважати такий акт, що підписаний лише Виконавцем, погодженим обома сторонами. При цьому послуги, надані Виконавцем Замовнику, вважаються наданими Виконавцем належним чином та прийнятими Замовником (п.2.5 Договору).

За надання послуг за один календарний місяць в одному магазині (пункті продажу), що розташований на території АЗС, Замовник сплачує на користь Виконавця грошову суму в розмірі 150 грн разом з ПДВ (п.3.2 Договору).

Пунктом 3.3 Договору визначено, що оплата по даному Договору та/або відповідному Додатку до нього здійснюється щомісяця. по факту надання Виконавцем послуг у відповідному календарному місяці, протягом банківських днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін відповідного акту приймання-передачі наданих послуг, шляхом безготівкового перерахування відповідної грошової суми на поточний рахунок Виконавця, зазначений у даному договорі, на підставі наданого Виконавцем рахунку-фактури, при умові отримання його Замовником не менше ніж за банківських днів до дати здійснення платежу (якщо інше не передбачено відповідним Додатком до даного Договору).

Пунктом 4.3.2 Договору встановлено, що Замовник зобов'язаний повністю оплачувати послуги Виконавця в розмірах і в строки, передбачені даним Договором та/або Додатками.

До вказаного Договору сторонами підписано додатки № № 1-3, в яких погоджено асортиментний ряд продукції відносно якої будуть надаватися маркетингові послуги, планограму розміщення продукції, затверджено форму акту (а.с.18-24, т.1).

Також до вказаного договору сторонами підписано додатки № № 4-15 в яких сторони, з поміж іншого, погоджували загальну вартість наданих послуг, порядок оплати, перелік магазинів тощо (а.с.26-33, 36-39, т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, Виконавцем за період з 01.02.2013 р. по 31.12.2013 р. на умовах Договору № 0/2-212/453 надано послуг на загальну суму 635 850 грн, що стверджується наявними у справі актами приймання-передачі наданих послуг.

При цьому судом встановлено, що акти від 30.11.2013 р. та від 31.12.2013 р. не підписані Замовником, однак вони надіслані Виконавцем разом з рахунками на оплату листом від 07.04.2014 р. № 133 (а.с.51-54, т.1).

Матеріали справи не містять відмови Замовника від підписання вказаних актів, що з врахуванням п.2.5 Договору являється їх погодженням сторонами.

Також судом встановлено, що Замовник за отримані послуги провів розрахунок на загальну суму 526 950 грн, що підтверджується банківськими виписками, довідками ЛОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" від 15.05.2014 р. № Р6-В1/39-205, від 02.06.2014 р. № Р6-В1/32-1904.

Таким чином борг відповідача становить 108 900 грн (635 850-526 950).

Непроведення відповідачем оплати за надані позивачем послуги слугувало підставою звернення останнього з даним позовом до суду.

На підставі встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Надаючи правову кваліфікацію договору № 0/2-212/453 від 31.12.2012 р. суд з огляду на його зміст та положення цивільного законодавства приходить до висновку, що останній договору про надання послуг правовідносини за якими регулюються параграфом главою 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Беручи до уваги викладене, а також те, що доказів щодо погашення боргу в сумі 108 900 грн на день розгляду справи відповідач не надав позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та правомірними, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про повне задоволення позову.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

25.06.2014 в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 48, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Немірофф-Сервіс", вул.Леніна, 224, м.Немирів, Вінницька область, 22800 (ідентифікаційний код-36357476) на користь Приватного підприємства "Окко-Нафтопродукт", вул.Пластова, 1, м.Львів, 79056 (ідентифікаційний код - 36670361) - 108 900 грн 00 коп. - основного боргу, 2 178 грн 00 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення поштової кореспонденції.

Повне рішення складено 01 липня 2014 р.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - відповідачу - вул.Леніна, 224, м.Немирів, Вінницька область, 22800.