Рішення

від 01.07.2014 по справі 918/861/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2014 р. Справа № 918/861/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРАШ ЛТД"

до відповідача Підприємство "Богдар" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України"

про стягнення в сумі 362 077,12 грн.

Суддя Андрійчук О.В.

В засіданні приймали участь:

від позивача : не з'явився

від відповідача : Федорчук М.С., паспорт НОМЕР_1 від 06.07.1998 року

Статті 20, 22, 91, 93 ГПК України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених ст. 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до ст. 81 1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ:

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАРАШ ЛТД» (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Підприємства "Богдар" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" про стягнення в сумі 362 077,12 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

28.05.2014 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 28/05-14, за умовами якого постачальник зобов'язався передати товари в асортименті (далі - товар) у встановлений строк, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити даний товар в кількості, асортименті та на умовах, які передбачені цим договором.

На виконання умов вказаного договору позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 362 077,12 грн., що стверджується видатковою накладною № 1 від 28.05.2014 року.

Відповідач не виконав свого зобов'язання за договором та не оплатив поставлений товар.

В матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 712 ЦК України.

Ухвалою суду від 11.06.2014 року порушено провадження, справу призначено до судового розгляду на 24.06.2014 року.

У судове засідання з'явилися представники сторін, подали на затвердження господарського суду мирову угоду, предметом якої є перехід права власності на об'єкт нерухомого майна в рахунок погашення заборгованості.

Ухвалою суду від 24.06.2014 року розгляд справи відкладено на 01.07.2014 року.

01.07.2014 року через службу діловодства господарського суду від представників сторін надійшли заяви, в яких останні від затвердження поданої суду мирової угоди відмовилися, відповідач визнав позов.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши копії документів на їх відповідність оригіналам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2014 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 28/05-14у, за умовами якого постачальник зобов'язався передати товари в асортименті (далі - товар) у встановлений строк, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити даний товар в кількості, асортименті та на умовах, які передбачені цим договором (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 5.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 23.05.2015 року включно, але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

За п. 1.2. договору безпосередня кількість, асортимент і ціна товару, що підлягає поставці в межах партії, визначається додатково і вказується в накладних чи інших документах, які підписуються сторонами і є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору товар протягом дії цього договору постачається партіями. Загальна кількість товару, що постачається за цим договором, не обмежена і дорівнює сумі товару, поставленого в партії протягом строку дії цього договору.

Пунктами 2.2., 26 договору передбачено, що покупець передає постачальнику на узгодження заявку, в якій вказуються кількість, вид, якість товару, його ціна, термін і місце поставки, а також умови оплати, якщо вони відрізняються від умов, установлених сторонами в цьому договорі, і у випадку її погодження - дане замовлення підписується постачальником та приймається до виконання. Заявка подається покупцем на адресу постачальника в будь - якій зрозумілій формі (письмово, телефоном, факсом, електронною поштою). За погодженням сторін доставка товару може здійснюватись в інший спосіб.

Строк поставки товару встановлюється протягом 7 (семи) днів з моменту отримання заявки або іншого документу, що узгоджений сторонами (п. 2.3. договору).

Згідно з п. 2.7. договору постачальник повинен одночасно з товаром передати покупцеві всі необхідні товарно - супровідні документи (видаткову накладну, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до цього договору та актів цивільного законодавства України.

Датою приймання товарів за даним договором вважається дата фактичного отримання товару покупцем в місці поставки по товарно - транспортній накладній, після чого право власності на товар переходить до покупця (п. 2.8 договору).

Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що на виконання умов вказаного договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, що стверджується видатковою накладною № 1 від 28.05.2014 року на суму 362 077,1280 грн.

Розділом 3 договору передбачено, що ціна товару, який підлягає поставці в межах партії, погоджується сторонами і вказується в заявці та/або накладній, які є невід'ємною частиною договору. Розрахунки по договору проводяться в національній валюті України шляхом безготівкового перерахунку суми вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника. Покупець зобов'язаний оплатити товар протягом 3 (трьох) календарних днів з дати поставки товару. Загальна вартість договору дорівнює сумі вартостей товару, поставленого в кожній партії відповідно до накладних, що підписані сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свій обов'язок щодо оплати поставленого товару у строк, визначений п. 3.3. договору, не виконав, тому сума основного боргу за договором становить 362 077,1280 грн.

З метою досудового врегулювання спору 02.06.3014 року позивач направляв відповідачу вимогу про погашення заборгованості за поставлений товар на суму 362 077,12 грн., (вих. № 02/06-14) , яку відповідач отримав 02.06.2014 року, однак останній ні відповіді, ні сплати заборгованості не здійснив.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за поставлений товар в розмірі 362 077,12 грн.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зважаючи, що позивач довів, а відповідач не спростував наявності заборгованості за поставлений товар, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

За ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства "Богдар" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" (м - н Вараш, 40, м. Кузнецовськ, Рівненська область, 34400, код 30536318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРАШ ЛТД» (м-н Вараш, 45, корпус А, кв. 76, м. Кузнецовськ, Рівненська область, 34400, код ЄДРПОУ 39149354) 362 077 (триста шістдесят дві тисячі сімдесят сім) грн. 12 коп. основного боргу, 7 241 (сім тисяч двісті сорок одна) грн. 54 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України . Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК України .

Повне рішення складено 01.07.2014 року .

Суддя Андрійчук О.В.