Рішення

від 29.05.2014 по справі 582/210/14-ц

НЕДРИГАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/582/104/14

Справа № 582/210/14-ц

Копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2014 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря - Гриценко К.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Недригайлів позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк", фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Кардіф" про визнання договорів недійсними,

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ "ОТП Банк", фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та ПрАТ "Страхова компанія Кардіф" про визнання договору купівлі-продажу AL-491-LGS від 20 грудня 2013 року, договору про надання споживчого кредиту № 2007381925 від 20 грудня 2013 року, та договору добровільного страхування держателя кредитної картки 06/08/2007381925, недійсними, на підставі чого зобов'язати відповідача ПАТ "ОТП Банк" повернути їй 300 грн. Свої вимоги мотивує тим, що вона є інвалідом 2 групи у зв'язку із психічним захворюванням, і під час підписання цих договорів, не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Крім того вказує, що відразу після укладання договорів, намагалась їх розірвати, проте фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ПАТ "ОТП Банк" їй було в цьому відмовлено. В зв'язку з наведеним просить позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з'явились, надали на адресу суду клопотання про розгляд справи без їхньої участі, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідачі ПАТ "ОТП Банк", фізична особа-підприємець ОСОБА_3 та ПрАТ "СК Кардіф" у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Згідно з ч.2 ст.197 ЦПК України справу розглянуто за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд справи проведено у відповідності до вимог статті 224 ЦПК України у зв'язку з неявкою відповідачів, які належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду.

Перевіривши зібрані по справі докази, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 20 грудня 2013 року між позивачкою та ФОП ОСОБА_3 було укладено договір AL-491-LGS на виконання робіт з виготовлення та купівлі-продажу пластикових вікон, вартістю 5728 грн.

Для придбання вказаного товару та послуг між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №2007381925 від 20 грудня 2013 року, відповідно до умов якого Банк надав позивачці кредит на суму 5175 грн. на 36 місяців з сумою першого внеску 913 грн., розмір процентної ставки 0,01 % річних.

Пунктом 1.1 цього договору було передбачено, що ФОП ОСОБА_3 реалізовує товари в рамках програми споживчого кредитування банку.

Крім того, між ПрАТ "Страхова компанія Кардіф" (в особі генерального директора Романенка О.О., який діє на підставі статуту, від імені якого діє, на підставі укладеного договору доручення №46 від 01 липня 2010 року страховий агент, а саме АТ "ОТП Банк") та позивачкою ОСОБА_1 20 грудня 2014 року укладено договір добровільного страхування держателя кредитної картки 06/08/2007381925.

Після звернення позивачки до Банку з вимогою про розірвання договору відповідачем поставлено вимогу сплати відсотків за перший місяць користування грошовими коштами в розмірі 300 грн., у зв'язку з чим позивачкою було сплачено на користь банку 300 грн., що підтверджується квитанцією № 26 від 23 січня 2014 року.

Проте, як вбачається з листа від 27 січня 2014 року Банк відмовив ОСОБА_6, посилаючись на те, що за умовами співробітництва Банку з його партнерами, без згоди продавця на повернення товару Банк не може закрити кредитний договір.

Свідок ОСОБА_7, син позивачки, в судовому засіданні пояснив, що йому зателефонувала мати і повідомила, що вона заказала нові вікна. Вікна міняти ніхто не збирався, бо вони в хорошому стані, тому він, побачивши наступного дня підписані договори, зателефонував на гарячу лінію банку, де йому порадили терміново їхати розривати договір. На фірмі, що виробляє пластикові вікна, у розірванні договору відмовили, оскільки пояснили, що виробництво вікон уже почалося. З материних слів її ошукали дуже швидко, представник був не один.

Свідок ОСОБА_8 вказав, що є рідним братом позивачки, проживає в м. Суми. Йому зателефонувала сестра і сказала, що прийшли шахраї, задурили їй голову і вона підписала договори на замовлення нових вікон. Заплатила вона 300 гривень. Вікна там у хорошому стані і необхідності їх міняти немає.

Як вбачається з листа Недригайлівської ЦРЛ Сумської області №01-17/553 від 21 березня 2014 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря-психіатра з 1992 року, діагноз "шизофренія, параноїдна форма, епізодичний тип перебігу з стабільним дефектом" (а.с.54).

Згідно акту судово-психіатричного експерта №57 від 02 квітня 2014 року (а.с.62) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, страждає хронічним психіатричним захворюванням у вигляді: "Шизофренії, параноїдної форми з стабільним дефектом. Неповна ремісія" (МКХ-10). Даний психічний розлад відноситься до медичного та юридичного критеріїв, згідно яких остання не могла усвідомлювати свої дії і не могла керувати ними, тобто знаходилася в такому стані, що позбавляв останню можливості адекватно сприймати дійсність, осмислювати, розуміти і прогнозувати можливі наслідки своїх вчинків, що і відноситься до моменту вчинення правочину, а саме під час укладання договору купівлі-продажу № AL-491-LGS від 20 грудня 2013 року, договору про надання споживчого кредиту № 2007381925 від 20 грудня 2013 року та договору добровільного страхування держателя кредитної картки 06/08/2007381925 від 20 грудня 2013 року.

Відповідно до ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Згідно з вимогами ч.1 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

На думку суду, договір купівлі-продажу AL-491-LGS від 20 грудня 2013 року, договір про надання споживчого кредиту № 2007381925 від 20 грудня 2013 року та договір добровільного страхування держателя кредитної картки 06/08/2007381925, необхідно визнати недійсними, оскільки встановлено, що вони були вчинені ОСОБА_1 в момент, коли вона за своїм психічним станом (в силу наявного психічного дефекту) не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Оскільки на виконання договору про надання споживчого кредиту між ПАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_1 №2007381925 від 20 грудня 2013 року позивачкою було сплачено 300 грн. на користь Банку, ці кошти підлягають поверненню ОСОБА_1

В суді інтереси позивачки згідно ордеру та угоди про надання юридичних послуг від 21 січня 2014 року (а.с.19-20) представляв адвокат ОСОБА_4

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 сплачено 1500 грн. адвокату ОСОБА_4 за підготовку позовної заяви до суду та представлення інтересів у суді, що підтверджується відповідною квитанцією № 14 від 21 січня 2014 року (а.с.85).

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", який не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі в судовому засіданні понесені позивачкою ОСОБА_1 витрати за надання їй правової допомоги підлягають компенсації саме з відповідачів

Враховуючи характер спірних правовідносин, ступінь складності справи та необхідний і фактично наданий адвокатом обсяг правової допомоги, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, часу витраченого на участь у судових засіданнях, суд вважає, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів витрати на правову допомогу у сумі 1500 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн., по 81,20 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.10, 27, 60, 88, 212, 215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу пластикових вікон AL-491-LGS, укладений 20 грудня 2013 року між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

Визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту № 2007381925, укладений 20 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "ОТП Банк" та ОСОБА_1.

Визнати недійсним договір добровільного страхування держателя кредитної картки 06/08/2007381925, укладений 20 грудня 2013 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Кардіф" та ОСОБА_1.

Зобов'язати відповідача Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", код ЄДРПОУ 21685166, повернути ОСОБА_1 300 грн., сплачених за квитанцією № 26 від 23 січня 2014 року.

Стягнути з відповідачів Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (01601, м. Київ, вул. Жилянська, 43), код ЄДРПОУ 21685166, фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, АДРЕСА_1) та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Кардіф" (ідентифікаційний код: 34538696, 00070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, жительки АДРЕСА_2, по 500 (п'ятсот) грн. витрат на правову допомогу з кожного.

Стягнути з відповідачів Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (01601, м. Київ, вул. Жилянська, 43), фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, АДРЕСА_1) та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія Кардіф" (ідентифікаційний код: 34538696, 00070, м. Київ, вул. Іллінська, 8) на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн., по 81,20 грн. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні підчас проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: А. Б. Діска