Постанова

від 24.06.2014 по справі 904/7354/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 904/7354/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - Ткаченко Н.Г.

Суддів - Катеринчук Л.Й.

Міщенка П.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

22.04.2014 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 по справі № 904/7354/13 про визнання банкрутом ПП "ГІФ", -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2013 прийнято заяву ПП "ГІФ" про порушення справи про банкрутство, на підставі ст.ст.12, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" / в редакції чинній з 19 січня 2013/.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2013 порушено провадження по справі № 904/7354/13 про банкрутство ПП "ГІФ", на підставі ст.ст.16, 19, 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2013 по справі № 904/7354/13 боржника - ПП "ГІФ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором боржника голову ліквідаційної комісії Зибіна А.О.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.2013 по справі № 904/7354/13 затверджено реєстр вимог кредиторів ПП "ГІФ", визнано кредиторами : ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами в сумі 1 038 709,37 грн. (3 черга реєстру вимог кредиторів) і 181 064,31 грн (4 черга реєстру вимог кредиторів); "АйЮ Лайф Сайнс ПВТ ЛТД" з вимогами в сумі 4 806 227,55 грн (4 черга задоволення вимог кредиторів).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 /суддя Камша Н.М./ затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, боржника - ПП "ГІФ" ліквідовано, провадження по справі № 904/7354/13 припинено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 по справі № 904/7354/13 /судді : Виноградник О.М., Джихур О.В., Лисенко О.М./ ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014, посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що боржник зобов'язаний звернутись в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі, якщо під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Згідно ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Як вбачається із матеріалів справи, провадження по справі про банкрутство ПП "ГІФ" порушене Господарським судом Дніпропетровської області, на підставі ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до вимог ЦК України.

Господарським судом Дніпропетровської області було встановлено, що засновником боржника та головою ліквідаційної комісії були виконані вимоги, передбачені ч.5 ст.60, ст.105, ч.ч.1,3 ст.110, ст.111 ЦК України, для звернення до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів та погашення наявних боргів, боржник є неплатоспроможним і відновлення його платоспроможності неможливе.

Ліквідатором боржника 27.01.2014 подано до господарського суду на затвердження звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ПП "ГІФ" (який уточнений, станом на 19.02.2014). Із поданого звіту ліквідатора вбачається, що в процесі ліквідаційної процедури Зибіним А.О. виявлено грошові кошти ПП "ГІФ" в сумі 1057,55 грн, які направлені на погашення витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури та часткове погашення кредиторської заборгованості ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області в сумі 615,05 грн.

Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до поданого ліквідатором боржника Зибіним А.О. звіту, у боржника - ПП "ГІФ" станом на час завершення ліквідаційної процедури відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредиторів на загальну суму 6 026 001,23 грн, а матеріали справи свідчать про те, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства.

Дніпропетровській апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції та постановою від 22.04.2014 залишив ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 без змін.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції повністю погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами

матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції та апеляційна постанова зазначеним вище вимогам не відповідають.

Згідно із ст.4 1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п.6 ст.83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підставою для припинення провадження у справі є затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом.

Статтею 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Відповідно до п.2 ст.46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Згідно із ст.41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження, виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута, аналізує фінансове становище банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута, очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу, пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості.

Як вбачається із матеріалів справи, ліквідатором боржника складаний акт списання дебіторської заборгованості від 23.01.2014, відповідно до якого, при проведенні інвентаризації активів ПП "ГІФ" було виявлено два дебітора: ТОВ "Альферац" із заборгованістю в сумі 15 541,20 грн та ТОВ "Тарас" в сумі 12 487,60 грн (т.2, а.с.11).

Через чотири дні після складання вказаного акту, 27.01.2014 дана заборгованість за рішенням комітету кредиторів була списана з активів ПП "ГІФ", як безнадійна (т.1, а.с.241, 242).

Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачають можливості списання дебіторської заборгованості боржника у процедурі банкрутства.

Така заборгованість відповідно до п.1 ст. 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" підлягає включенню до складу ліквідаційної маси та, у випадку неможливості її повернення в межах ліквідаційної процедури, повинна бути реалізована ліквідатором у порядку ст. 44 Закону.

Як вбачається із матеріалів справи, ліквідатором боржника Зибіним А.О. не було вжито всіх належних заходів, спрямованих на повернення або реалізацію вищевказаної дебіторської заборгованості банкруту з метою погашення вимог кредиторів. Ліквідатор боржника лише зазначає про те, що запит до дебітора - ТОВ "Альферац" повернувся, у зв'язку із відсутністю боржника за юридичною адресою, а ТОВ "Тарас" повідомило про те, що товариство знаходиться майже на стадії банкрутства та не володіє активами для погашення боргу.

Тобто, в матеріалах відсутні докази звернення ліквідатора боржника до суду із відповідними позовними заявами до ТОВ "Альферац" та ТОВ "Тарас" про стягнення боргу, відсутні докази реалізації вказаної дебіторської заборгованості ПП "ГІФ", згідно ст.44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Затверджуючи звіт ліквідатора боржника, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції не дослідив належним чином звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника, не з'ясував чи вчинив ліквідатор боржника Зибін А.О. всі передбачені законом заходи по пошуку майна, яке належить банкруту, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, не звернув уваги на наявну у справі дебіторську заборгованість в сумі 28 028,80 грн, враховуючи непогашені кредиторські вимоги в розмірі 6025 386,18 грн., в тому числі і заборгованість перед податковою інспекцією в сумі 1248 288,63 грн.

Відповідно до вимог ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку та залишаючи ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 без змін, в порушення вимог ст. ст. 99-101 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд на зазначені вище обставини уваги не звернув та не дав їм ніякої оцінки.

Таким чином, господарські суди першої та апеляційної інстанції, належним чином не з'ясували дійсні обставини справи, не дали належної оцінки всім зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін та належним чином законодавчо не обґрунтували свої висновки та дійшли до передчасного висновку про затвердження звіт ліквідатора боржника Зибіна А.О., ліквідаційного балансу ПП "ГІФ" та припинення провадження по справі.

Відповідно до ст. 111 7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 по справі про банкрутство ПП "ГІФ", не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону і вони підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.

При новому розгляді справи, суду слід врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити зібрані по справі докази, фактичні обставини справи, доводи та заперечення сторін і в залежності від встановленого та вимог закону прийняти законне та обгрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.04.2014 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2014 по справі № 904/7354/13 скасувати.

Справу № 904/7354/13 направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

Головуючий - Ткаченко Н.Г.

Судді - Катеринчук Л.Й. Міщенко П.К.