Постанова

від 01.07.2014 по справі 910/20001/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року Справа № 910/20001/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Вовк І.В. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перша колекторська компанія", м. Київ (далі - Товариство),

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014

зі справи № 910/20001/13

за позовом Товариства

до публічного акціонерного товариства "Універсал Банк", м. Київ (далі - Банк),

про стягнення 3 467 115,16 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача - Гордієнко М.М.,

відповідача - Діденка Ю.О.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано про стягнення заборгованості (з урахуванням індексу інфляції) в сумі 3 378 165,04 грн. і 88 950,12 грн. - 3% річних.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.02.2014 (колегія суддів у складі: Спичак О.М. - головуючий, Босий В.П., Любченко М.О.):

- позов задоволено;

- з Банку стягнуто на користь Товариства: 3 371 422,20 грн. винагороди; 88 950,12 грн. - 3% річних; 6 742,84 грн. "інфляційних втрат"; 68 820 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 (колегія суддів у складі: Андрієнко В.В. - головуючий, Буравльов С.І., Шапран В.В.):

- частково задоволено апеляційну скаргу Банку;

- згадане рішення місцевого господарського суду скасовано в певній частині та резолютивну частину цього рішення викладено в новій редакції, згідно з якою:

позов задоволено частково;

з Банку стягнуто на користь Товариства: 158 741, 01 грн. винагороди за договором від 31.03.2009 № 2-ЮД; 317, 48 грн. інфляційних втрат; 4 186, 76 грн. - 3% річних; 2 752, 80 грн. судового збору;

в іншій частині позову відмовлено;

з Товариства стягнуто на користь Банку 33 285,12 грн. судового збору "за перегляд рішення апеляційною інстанцією".

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Товариство просить оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи скасувати, а рішення місцевого господарського суду від 17.02.2014 залишити без змін. Скаргу з посиланням на статті 214, 509, 610, 611, 625, 651, 653, 907 Цивільного кодексу України, статті 193, 230, 304 Господарського кодексу України мотивовано прийняттям згаданої постанови з порушенням норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Банк заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх безпідставність та необґрунтованість, і просить оскаржувану постанову залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

За результатами цього розгляду Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Суд першої інстанції у розгляді справи виходив з таких обставин та висновків.

Згідно з Регламентом взаємодії Банку з суб'єктами, що надають аутсорсингові юридичні послуги (далі - Регламент), узгодженим ВАТ "Універсал Банк", яке в подальшому змінило назву на ПАТ "Універсал Банк", з одного боку та Товариством як суб'єктом юридичних послуг - з іншого, визначено загальні положення взаємовідносин, зокрема, заходи, які вживаються Товариством зі стягнення заборгованості в судовому порядку (пункти 5, 6), у виконавчому провадженні та визначено умови, коли послуги вважаються виконаними у повному обсязі (пункт 8).

У додатку № 3 до Регламенту "Протокол погодження ціни та заходів спонукання" визначено, зокрема, що у випадку одностороннього відкликання Банком боржника з роботи Товариства Банк зобов'язується сплатити Товариству компенсацію у встановлених відсоткових та фіксованих розмірах.

31.03.2009 ВАТ "Універсал Банк" (нині - Банк) з одного боку та Товариство як суб'єкт юридичних послуг - з іншого уклали договір про надання юридичних послуг № 2-ЮД (далі - Договір), за умовами якого:

- Товариство зобов'язалося на підставі акцептованих заявок надавати Банку правову допомогу, пов'язану з представництвом його інтересів у справах, зокрема щодо стягнення заборгованості боржників за кредитними договорами на користь Банку (пункт 2.1);

- зобов'язання з надання правової допомоги за договором у конкретній справі виникає між сторонами після підписання ними акта приймання - передачі фізичних файлів боржника (пункт 2.2);

- за надання Товариством правової допомоги (послуг адвоката) Банк зобов'язується сплачувати Товариству винагороду у строки та на умовах, визначених цим договором (пункт 2.3);

- пунктом 2.4 визначено, коли обов'язки Товариства за Договором щодо окремої справи вважаються виконаними у повному обсязі, - і, зокрема, з моменту відмови Банку від стягнення боргу чи його залишку;

- порядок надання послуг Товариством визначається умовами даного договору та Регламентом (пункт 4.1);

- після передачі фізичних файлів боржника Банк зобов'язується щодо кожної окремої справи виконувати такий обов'язок: за результатами отримання у звітному місяці коштів у рахунок погашення боргів у справах та за поданням Товариства підписувати не пізніше 10 числа наступного місяця відповідний акт у 2-х екземплярах, а в разі відмови від його підписання - надавати Товариству письмове мотивоване пояснення причин такої відмови (пункт 3.2.6);

- факт надання Банку правової допомоги за Договором оформляється і підтверджується актом виконаних робіт, що складається і підписується сторонами не пізніше 10 календарних днів після закінчення звітного місяця (пункт 4.4);

- вартість послуг Товариства (винагорода) визначається сторонами в Протоколі погодження ціни та заходів спонукання, що є невід'ємною частиною договору та підписується сторонами (пункт 5.1);

- за послуги, надані Товариством, Банк протягом 10 календарних днів з моменту підписання акта наданих послуг сплачує грошові кошти шляхом перерахування за реквізитами, зазначеними в цьому договорі та в рахунку, що надається разом з актом наданих послуг (пункт 5.3);

- цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, діє протягом 12 місяців з дати його укладення, але не менше, ніж до повного виконання сторонами зобов'язань (пункт 9.1);

- Договір припиняється в разі відмови Товариства або Банку від Договору. Письмове повідомлення сторони про відмову від Договору надсилається іншій стороні за 30 робочих днів до дати такого припинення. Відмова від договору не звільняє Банк від сплати Товариству винагороди за надані останнім послуги за цим договором у порядку і на умовах, визначених Договором (пункт 9.5).

31.03.2009 сторонами на виконання пункту 5.1 Договору було підписано та посвідчено печатками Протокол погодження ціни та заходів спонукання до Договору, яким сторони узгодили, що за надання послуг Товариство отримує винагороду:

- за відкликання на стадії судового розгляду - по 400 грн. за кожну справу боржника незалежно від категорії кредиту;

- за відкликання справ боржників на стадії виконавчого провадження - у відсотках від суми заборгованості боржника у залежності від категорії кредитів (за кредитами, які не мають забезпечення або забезпечені лише договорами фінансової поруки, - 4%, за кредитами, які забезпечені заставою рухомого майна, - 3%, за кредитами, які забезпечені заставою нерухомого майна, - 2%);

- за фактично стягнуту суму заборгованості - у відсотках від фактично стягнутої суми в залежності від категорії кредиту (відповідно - 20, 15 і 7 %).

01.11.2009 Банком і Товариством укладено додаткову угоду до Договору, якою (пункт 2) сторони узгодили, що у випадку прийняття Банком рішення щодо непередачі рішення суду по кредитах, забезпечених нерухомим майном, до виконавчої служби Банк сплачує Товариству фіксовану винагороду в сумі 3 000 грн. за кожне рішення суду, якщо інша сума не визначена в додатку № 1 до даної угоди, а Товариство повертає справу зі всіма процесуальними документами, оригінал рішення суду та оригінал виконавчого документа.

Відповідно до складених сторонами з 07.04.2009 по 01.04.2011 актів приймання - передачі реєстрів боржників Банком було передано, а Товариством прийнято реєстри із зазначенням даних щодо боржників та розмірів заборгованостей.

Банк листом від 07.09.2012 № 4629ГО повідомив Товариство про односторонню відмову від Договору з посиланням на систематичне порушення умов Договору і на пункт 9.5 останнього.

Крім того, листом від 22.10.2012 № 22/10-12/1 Банк повідомив Товариство про те, що з урахуванням того, що 11.09.2012 Товариство отримало листа Банку від 07.09.2012 № 4629 ГО, Договір є таким, що припинив свою дію 22.10.2012. У зв'язку з цим Банк зазначив, що:

- повноваження представників виконавця згідно з виданими Банком довіреностями припинені з 21.10.2012, і довіреності мають бути негайно повернуті до Банку;

- обов'язки виконавця щодо надання Банку звітності припинено з 22.10.2012;

- будь-які запити виконавця, направлені відповідальним особам Банку, щодо узгодження процесуальних дій/оплати платежів тощо, з 22.10.2012 не підлягають розгляду, обробці, виконанню;

- будь-які можливі дії представників виконавця зі справами Банку не є наданням послуг за Договором з усіма юридичними наслідками.

Згідно з актом № 35 приймання - передачі виконаних послуг за період з 01.07.2012 по 22.10.2012 Товариством зазначається, що загальна сума наданих за цим актом послуг складає 3 371 422,20 грн., а саме:

- у період з 01.07.2012 по 22.10.2012 боржниками перераховано Банку заборгованість у розмірі 940 414,15 грн.; сума винагороди - 135 741,01 грн.;

- у той же період Товариство провело комплекс заходів із стягнення заборгованості (справи на списання) з 50-х боржників; сума винагороди - 20 000 грн.;

- у той же період Банком відкликано з роботи Товариства на стадії судового розгляду 1 справу (боржник - ОСОБА_12); сума винагороди - 400 грн.;

- у той же період Банком відкликано з роботи Товариства "на стадії ДВС" справи по 1132 боржниках, загальна сума заборгованостей яких становить 103 014 274,62 грн., комісія за відкликання (що й складає суму винагороди) - 3 212 281,19 грн.;

- у той же період Банк прийняв рішення щодо непередачі до виконавчої служби деяких рішень судів по кредитах, забезпечених нерухомим майном, зокрема, по боржнику ОСОБА_13; сума винагороди - 3 000 грн.

Цей акт підписано директором Товариства та посвідчено печаткою останнього; Банком він не підписаний і не посвідчений.

Натомість Банк повідомив Товариство, що за результатами перевірки згаданого акта виявлено розбіжності між його даними і фактичним обсягом наданих Товариством послуг. Так, до акта безпідставно, на думку Банку, включені справи, в яких не проведено повний комплекс заходів зі стягнення заборгованості з боржників Банку (ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18), а тому у Банку відсутній обов'язок з оплати наведених в акті послуг. Крім того, до останнього безпідставно включено оплату за відкликання з роботи виконавця 1132 справ, "які перебувають на стадії ДВС, в зв'язку з відсутністю такого факту".

Товариством додатково подано докази виконання ним дій із вжиття заходів по виконанню своїх зобов'язань за Договором, зокрема щодо надання послуг із забезпечення стягнення заборгованості у виконавчому провадженні тощо.

Банком подано суду висновок науково - правової експертизи Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, затверджений 19.09.2012 Головою Ради науково - правових експертиз при названому Інституті доктором юридичних наук В.І.Семчиком. Нижче наводяться поставлені на вирішення експертизи питання з відповідями на них.

1) Чи породжує одностороння відмова Банку від Договору та/або припинення зазначеного договору з підстав односторонньої відмови від Договору правові наслідки у вигляді виникнення обов'язку Банку сплатити на користь Товариства винагороду, передбачену умовами Договору?

Відповідна одностороння відмова не породжує зазначених наслідків, оскільки така відмова від Договору за своєю правовою суттю є правочином, спрямованим на припинення дії Договору в цілому, а не на припинення виконання доручення по певному боржнику (боржникам);

2) Чи породжує факт передачі (повернення) Товариством на користь Банку справ у зв'язку з відмовою Банку від Договору та/або припинення Договору виникнення обов'язку Банку сплатити на користь Товариства винагороди, передбачену Договором, за умови відсутності волевиявлення Банку на відкликання боржників з роботи Товариства на користь Банку?

Зазначений факт не породжує згаданого обов'язку.

3) Чи є дії Банку щодо односторонньої відмови від Договору та відкликання боржників з роботи виконавця з точки зору їх правових наслідків у вигляді виникнення обов'язку Банку щодо сплати винагороди на користь Товариства?

Дії Банку щодо односторонньої відмови від Договору не є тотожними з точки зору їх правових наслідків у вигляді виникнення обов'язку Банку щодо сплати винагороди на користь Товариства.

Даний висновок не приймається як належний і допустимий доказ, оскільки містить оціночні судження певних фахівців, а оцінку правовідносин за Договором здійснює виключно суд у межах розгляду даної господарської справи.

Жодна із сторін не заперечує того, що Договір припинив свою дію 22.10.2012 внаслідок волевиявлення в односторонньому порядку Банку на його припинення. Такою своєю відмовою Банк відкликав з роботи Товариства справи боржників, надання правової допомоги у яких (справах) здійснювало Товариство, що є підставою для сплати Банком на користь Товариства винагороди в розмірах, визначених Протоколом погодження ціни та заходів спонукання до Договору.

Загальна сума винагороди складає 3 371 422,20 грн., і розрахунок її судом перевірений.

Ця сума винагороди відображена Товариством у згаданому акті приймання - передачі виконаних послуг, який Банком одержано, але не підписано. Заперечення Банку з цього приводу відхиляються, оскільки Товариством на підтвердження надання обсягу наданих за Договором послуг подано належні і допустимі докази (зокрема щодо надання послуг із стягнення заборгованості з боржників у судовому порядку, із забезпечення стягнення заборгованості з боржників у виконавчому провадженні). Доказів протилежного Банком суду не подано, заперечень щодо кількості справ та стадій їх вирішення з боку Банку теж не було.

Судом також досліджено розрахунок Товариства щодо 3% річних та "інфляційних втрат", і з цим розрахунком суд погоджується.

Судом апеляційної інстанції додатково з'ясовано та зазначено таке.

Заявлення до стягнення з Банку винагороди в сумах 3 212 281, 19 грн. та 400 грн. є неправомірним, оскільки позивачем (Товариством) не подано належних доказів, які підтверджували б відкликання Банком під час дії Договору з роботи Позивача 1132 справ, що перебували на стадії виконавчого провадження та однієї справи на стадії судового розгляду, і відповідно до пункту 2.4 Договору послуги щодо зазначених справ не вважаються виконаними, отже, й не підлягають оплаті за пунктом 2.3 цього договору.

Окрім того, як вбачається з листування сторін, підставою для розірвання Договору стала наявність бажання Товариства збільшити розмір винагороди і, як наслідок, порушення ним першим питання перед Банком щодо розірвання Договору в разі недосягнення домовленостей (лист про підвищення розміру винагороди від 26.12.2011, від 23.03.2012 № 7-03/1212 тощо).

Відповідно обставину, передбачену в пункті 4 додатку № 3 до Регламенту (т.1-й, а.с. 60), згідно з частиною четвертою статті 212 ЦК України слід вважати такою, що не настала.

При цьому документально підтвердженими та не спростованими Банком є вимоги Товариства про стягнення коштів у розмірі винагороди за перерахування боржниками заборгованості (сума винагороди 135 741,01 грн.), за проведення заходів зі стягнення заборгованості з боржників (справи на списання) (сума винагороди - 20 000 грн.), за прийняття Банком рішення щодо непередачі до виконавчої служби рішення суду по кредиту, забезпеченому нерухомим майном (сума винагороди - 3 000 грн.) Відповідним чином визначаються й суми інфляційних нарахувань та 3% річних.

Реалізація Банком права на відмову від Договору не є тотожною реалізації Банком права відкликати під час дії Договору з роботи Товариства справ, переданих на виконання; наслідки вчинення зазначених дій (відмова від Договору та відкликання справ) також є різними: у разі відмови від Договору - припинення виконання зобов'язань виконавця, зокрема в частині представництва інтересів Банку у справах, переданих йому на виконання, а у випадку відкликання Банком справи боржника з роботи виконавця обов'язок останнього згідно з пунктом 2.4 Договору вважається виконаним у повному обсязі та винагорода підлягає сплаті в погодженому розмірі.

Причиною подання касаційної скарги стала незгода Товариства з відмовою у задоволенні його позовних вимог про стягнення сум винагороди 3 212 281, 19 грн. і 400 грн. (а також відповідних сум інфляційних нарахувань та 3% річних).

Відповідно до приписів Цивільного кодексу України:

- зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 525, 526);

- боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625);

- якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903);

- договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін; порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом (стаття 907);

- у разі зміни або розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором (частина третя статті 653).

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи апеляційний господарський суд, на відміну від місцевого господарського суду, з'ясувавши факти відмови Банку від Договору (можливість якої передбачалася цим договором) та нетотожність - за змістом Договору - такій відмові реалізації Банком свого права відкликати під час дії Договору (а не через відмову від нього) з роботи Товариства (виконавця) передані йому на виконання справи, а також наявність заборгованості Банку перед Товариством у сумі 158 741,01 грн. (та відповідних сум інфляційних нарахувань і 3% річних), - дійшов не спростовуваного доводами касаційної скарги висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Водночас скаржник, зазначаючи про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права, фактично вдається до заперечення обставин, установлених цим судом (і, зокрема, пов'язаних із змістом Регламенту та Договору), та спростування здійсненої ним оцінки доказів у справі (в тому числі названих документів, тобто Регламенту і Договору). Однак відповідно до частини другої статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, за якою суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, - перевірка такого роду доводів перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Керуючись статтями 111 7 ,111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2014 зі справи № 910/20001/13 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Перша колекторська компанія" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Вовк

Суддя В. Харченко