Рішення

від 26.06.2014 по справі 22-ц/796/4892/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/4892/2014 Головуючий у 1 інстанції: Буша Н.Д.

Доповідач: Поліщук Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2014 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Шкоріної О.І., Кулікової С.В.

при секретарі Задорожному А.Г.

за участю

представника відповідача ОСОБА_1

представника позивача Михайлова Т.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3 на підставі довіреності, на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 10 грудня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «Адвокатське бюро» до ОСОБА_3 про повернення майна та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

20 липня 2006 року Приватне підприємство «Адвокатське бюро» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 в якому просить примусити відповідача повернути кондиціонер Samsung SH-24 вартістю 5280 грн., стягнути з відповідача заборгованість по сплаті платежів за користування майном в сумі 9792 грн., інфляційні збитки в сумі 986,55 грн., пеню 30134,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12 червня 2003 року між ПП «Адвокатське бюро» (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) укладено Договір оренди з викупом №12062003/226, предметом оренди з правом викупу якого виступає кондиціонер Samsung SH-24 вартістю 5280 грн. Уклавши договір, відповідач сплатив завдаток у сумі 850 грн. та зобов»язався щомісячно, починаючи з 20 липня 2003 року, сплачувати по 272 грн. та здійснити останній платіж 20 червня 2005 року. Проте, від сплати платежів ухилився та майно не повернув, зв»язку із чим позивач просить повернути кондиціонер, стягнути 9792 грн. за період оренди, указаний в договорі, та за 12 місяців користування у строки понад договірні, 30134,33 грн. передбаченої п.6.2 Договору пені (1% від простроченого платежу за кожен день затримки) за період з 20 липня 2005 року по 20 липня 2006 року, а також інфляційні збитки.

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 10 грудня 2013 року, з урахуванням ухвали від 27 січня 2014 року про внесення виправлень, позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з ОСОБА_3 вартість кондиціонеру Samsung SH-24 в сумі 5280 грн., заборгованість по сплаті платежів за користування майном в сумі 9792 грн., інфляційні збитки в сумі 986,55 грн., пеню 30134,33 грн. вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3 на підставі довіреності, подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення частково скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в частині стягнення платежів за користування майном в сумі 6494,31 грн., інфляційні збитки в сумі 986,55 грн.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що не погоджується з висновком суду про стягнення з нього суми платежів за період, що не охоплюється Договором, виходячи із того, що укладений договір є змішаним та містить в собі елементи договору купівлі-продажу, за яким сторони визначили, що після сплати завдатку загальна заборгованість становить 6494,31 грн. і після її сплати відбувається перехід права власності.

Не погоджуючись з висновками суду в частині стягнення пені, вважає, що вона є значно завищеною та зазначає, що позивач втратив право на таку вимогу у зв»язку із закінченням строку позовної давності, який, на його думку, сплинув через рік від дня, в якому повинен був бути здійснений останній платіж - 20 червня 2005 року, в той час коли позивач звернувся до суду в липні 2006 року, тобто через місяць після закінчення строку позовної давності. Вказує, що про застосування строку позовної давності заявлялось у суді першої інстанції. При цьому, вважає за можливе стягнути 3% річних за користування коштами.

Також звертає увагу на те, що кондиціонер придбавався для ПП «Агровектор», учасником і засновником якого відповідач був з 2002 року по 2005 рік, проте за відсутності директора та уповноваженої особи виступив стороною договору.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

З урахуванням вимог ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила слухати справу за відсутності відповідача, що не з»явився в судове засідання, за участю його представника.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції установлено, що 12 червня 2003 року між ПП «Адвокатське бюро» (орендодавець) та ОСОБА_3 (орендар) укладено Договір оренди з викупом №12062003/226, предметом оренди з правом викупу якого виступає кондиціонер Samsung SH-24 вартістю 5280 грн., та згідно з яким перший платіж відповідач зобов»язувся сплачувати по 272 грн. щомісячно, починаючи з 20 липня 2003 року та до 20 червня 2005 року. При укладенні Договору відповідач сплатив завдаток у сумі 850 грн.

Установивши, що відповідачем на виконання умов договору жодного платежу не здійснено, кондиціонер не повернуто, та з урахуванням того, що не ґрунтується на засадах цивільного законодавства вимога про повернення майна та одночасне відшкодування його вартості, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду не можна, з огляду на наступне.

За змістом укладеного між сторонами Договору від 12 червня 2003 року убачається, що відповідачу передано в оренду строком на 24 місяці з викупом кондиціонер, загальною вартістю 5280 грн., заборгованість орендаря після оплати завдатку становить 6494,31 грн.

За змістом п.3.1 вказаного договору сторону домовились, що після проведення розрахунку право власності переходить до орендаря.

Ураховуючи умови договору про те, що після сплати орендних платежів на загальну суму 6494,31 грн. (а також завдатку 850 грн.) уважається, що право власності на кондиціонер переходить до орендаря, стягненню на користь позивача підлягає сума 6494,31 грн., а визначена судом сума 9792 грн. є помилковою.

Окрім того, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в частині помилковості висновків суду про стягнення вартості кондиціонера в сумі 5280 грн., оскільки за умовами договору передбачено перехід права власності після сплати установлених орендних платежів у визначеній загальній сумі та, при цьому, не передбачено обов»язку відшкодувати вартість товару окремо.

Доводи апеляційної скарги в частині відмови в задоволенні вимог щодо стягнення пені у зв»язку із застосуванням строків позовної давності, відхиляються колегією суддів, з огляду на наступне.

Із змісту ст.549 ЦК України убачається, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доти, доки зобов»язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється по кожному дню, за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен дізнатися про порушені права.

Таким чином, строк позовної давності в один рік згідно ст.258 ЦК України щодо стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням до суду, а починається окремо за кожен день, за який вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Строк позовної давності за основним зобов»язанням не пропущений, у зв»язку із чим позивач має право на стягнення пені (неустойки) за рік, що передує зверненню до суду.

Проте, в розрахунку пені суд допустив помилку, виходячи із розміру заборгованості за період з 20 липня 2005 року по 20 липня 2006 року стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 23769 грн. 17 коп.

Рішення в частині стягнення інфляційних витрат в сумі 986 грн. 55 коп. відповідачем не оскаржується, а також не оскаржується позивачем відмова у задоволенні вимоги в частині повернення майна.

З урахуванням наведеного, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість по сплаті орендних платежів в сумі 6494 грн. 31 коп., інфляційні збитки в сумі 986 грн. 55 коп., пеню в розмірі 23769 грн. 17 коп.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 312 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат на оплату державного мита, 30 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_3 на підставі довіреності, задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду м.Києва від 10 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

Позовні вимоги Приватного підприємства задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Приватного підприємства «Адвокатське бюро», ідентифікаційний код 25386779, заборгованість по сплаті орендних платежів в сумі 6494 грн. 31 коп., інфляційні збитки в сумі 986 грн. 55 коп., пеню в розмірі 23769 грн. 17 коп., 312 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат на оплату державного мита, 30 грн. в рахунок відшкодування витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 31592 (тридцять одну тисячу п»ятсот дев»яносто дві) гривню 53 копійки.

Решту позовних вимог залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді О.І. Шкоріна

С.В. Кулікова