Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.06.2014 Справа №607/23853/13-ц Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретаря судового засідання Грабської Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного малого підприємства «СОВР», товариства з обмеженою відповідальністю «СОВР-1» про скасування наказів про звільнення із роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПМП «СОВР», ТОВ «СОВР-1» про скасування наказів про звільнення із роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що наказом ПМП «СОВР» від 08 червня 2011 року № 34 його було прийнято на роботу інженера по техніці безпеки та цивільній обороні на 0,5 посадового окладу. Наказом ТОВ «СОВР-1» від 01 червня 2012 року № 34 він був прийнятий на посаду юриста.Наказом ТОВ «СОВР-1»від 01 квітня 2013 року № 22-к позивач переведено з посади юриста на посаду інженера по техніці безпеки та цивільній обороні. Згідно трудового договору від 09.06.2012 року позивачу продовжено трудовий договір з ПМП «СОВР» до 30 вересня 2013 року, який позивачем не був підписаний. Позивач вказав, що він був прийнятий на постійну роботу на посаду інженера по техніці безпеки та цивільній обороні ПМП «СОВР», що стверджується записом в трудовій книжці № 25. Трудовий договір між позивачем та ТОВ «СОВР-1» двічі переукладався, а саме 01.04.2013 року та 01.05.2013 року. Фактично працював у відповідачів до 30 вересня 2013 року. Наказом ПМП «СОВР» від 30.09.2013 року № 73-к позивача звільнено з посади інженера по техніці безпеки та цивільної оборони за п.2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням трудового договору. Наказом ТОВ «СОВР-1» від 30.09.2013 року № 69-к позивача було звільнено з роботи за п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням трудового договору. Позивач вважає, що трудові договори між ним та відповідачами були укладені на невизначені строки, а тому відповідачі не вправі були його звільняти із роботи у зв'язку із закінченням строку дії трудового договору, оскільки з урахуванням характеру його роботи на посаді інженера по техніці безпеки та цивільній обороні не було підстав, визначних ст. 23 КЗпП України для укладення строкового трудового договору.
Із вказаних підстав позивач просить скасувати прийняті відповідачами накази про звільнення його із роботи, поновити його на роботі у відповідачів на посаді інженера по техніці безпеки та цивільної оборони, стягнувши середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.10.2013 року по 25.06.2014 року з ПМП «СОВР» в сумі 9586 гривень, а із ТОВ «СОВР-1» в сумі 10063 гривні, про що подав відповідні розрахунки.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідачів в судовому засіданні заперечили щодо задоволення позовних вимог вказавши на те, що з позивачем правомірно укладались строкові трудові договори з урахуванням характеру роботи на займаній ним посаді.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, заслухавши пояснення сторін вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення виходячи з наступного.
08.06.2011 року позивача прийнято на роботу у ПМП «СОВР» на посаду інженера по техніці безпеки та цивільної оборони з іспитовим строком терміном в 1 місяць строком до 31.12.2011 року.
01.01.2012 року ПМП «СОВР» уклало з позивачем строковий трудовий договір на зайняття посади інженера по техніці безпеки та цивільної оброни строком до 08.06.2012 року.
09.06.12 року ПМП «СОВР» уклало із позивачем на тих же умовах строковий трудовий договір терміном до 30.04.2013 року.
05.04.2013 року позивачу було запропоновано продовжити строковий трудовий договір, однак останній відмовився про що було складено відповідний акт та видано наказ № 22-ок від 05.04.2013 року про виконання позивачем обов'язків на умовах строкового трудового договору терміном до 30.09.2013 року.
30.09.2013 року ПМП «СОВР» було винесено наказ № 73-к про звільнення позивача із обійманої ним посади у зв'язку із закінченням дії строкового трудового договору.
01.06.2012 року ТОВ «СОВР-1» прийняло ОСОБА_1 на посаду юриста на підставі строкового трудового договору терміном до 01.04.2013 року.
01.04.2013 року позивача переведено на посаду інженера по техніці безпеки та цивільної оборони.
01.04.2013 року між ТОВ «СОВР-1» та ОСОБА_1 був укладений строковий трудовий договір терміном до 30.04.2013 року.
01.05.2013 року між ТОВ «СОВР-1» та ОСОБА_1 була укладена угода про продовження виконання обов'язків інженера по техніці безпеки та цивільної оборони до 30.09.2013 року.
30.09.2013 року наказом ТОВ «СОВР-1» № 69 позивача звільнено із роботи в зв'язку із закінченням строку трудового договору.
Відповідно до положень ч.2 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути:1) безстроковим, що укладається на невизначений строк;2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
За вказаних обставин справи, беручи до уваги характер обійманої позивачем посади з якої його було звільнено відповідачами, суд вважає, що посада інженера по техніці безпеки та цивільної оборони не відноситься по характеру виконуваних на ній обов'язків та умов їх виконання до посад, при прийнятті на які, допускається укладення із працівником строкового трудового договору, а тому укладення відповідачами із позивачем строкових трудових договорів є неправомірним в зв'язку із чим такі трудові договори, які укладались відповідачами із позивачем в частині визначення строку їх дії слід вважати недійсними.
Задовольняючи позовні вимоги та даючи оцінку характеру та умовам виконуваної позивачем роботи на посаді з якого його було звільнено - суд бере до уваги також той факт, що відповідачами неодноразово та безперервно переукладались із позивачем строкові трудові договори, що додатково свідчить про те, що відсутні причини з яких такі договори слід укладати на визначений строк.
Отже, видані відповідачами накази про звільнення позивача із обійманих ним посад в зв'язку із закінченням строку дії трудового договору (п.2 ст. 36 КЗпП України) слід вважати неправомірними, в зв'язку із чим позовні вимоги ОСОБА_1 щодо їх скасування та його поновлення на посадах з яких було звільнено - підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до положень ч.2 ст. 235 КЗпП України - при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Зважаючи на те, що судом поновлено позивача на посадах з яких було його звільнено, а тому із відповідачів підлягають до стягнення в користь позивача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зокрема за період з 01.10.2013 року по 25.06.2014 року з ПМП «СОВР» в сумі 9586 гривень, а із ТОВ «СОВР-1» в сумі 10063 гривні. Розрахунок наведених позивачем сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд вважає правильним з чим також погодились представники відповідачів.
Так, заробітна плата у МПМ «СОВР» за період з квітня по вересень 2013 року складала 6545 гривень, у ТОВ «СОВР-1» - 6871 гривень. Вимушений прогул становить 268 днів за період 01.10.2013 року по 25 червня 2014 року. Заробітна плата за один робочий день у ПМП «СОВР» становить 35,77 гривень, у ТОВ «СОВР-1» - 37,55 гривень. Сума втраченого заробітку за період з 01 жовтня 2013 року по 25 червня 2014 року на ПМП «СОВР» становить 9586 грн. (268 х 35,77 грн.). Сума втраченого заробітку за період з 01.10.2013 року по 25.06.2014 року на ТОВ «СОВР-1» становить 10063 гривень (268 х 37,55 гривень).
В судовому засіданні представник ТОВ «СОВР-1» та позивач у справі визнали той факт, що позивач ОСОБА_1 обіймав у вказаному товаристві посаду інженера по техніці безпеки та цивільній обороні за сумісництвом.
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 23, ч.2 ст. 235 КЗпП України, ст.ст. 10 , 11 , 60 , 61, 88 , 212- 215 , 218 , 223 , 294 , 296 ЦПК України , суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати наказ приватного малого підприємства «СОВР» від 30.09.2013 року № 73-к про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера по техніці безпеки та цивільної оборони за п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням трудового договору.
Скасувати наказ товариства з обмеженою відповідальністю «СОВР-1» від 30.09.2013 року № 69-к про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера по техніці безпеки та цивільної оборони за п. 2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку із закінченням трудового договору.
Поновити ОСОБА_1 на посаді інженера по техніці безпеки та цивільній обороні в приватному малому підприємстві «СОВР» з 01 жовтня 2013 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді інженера по техніці безпеки та цивільній обороні (за сумісництвом) в товаристві з обмеженою відповідальністю «СОВР-1» з 01 жовтня 2013 року.
Стягнути з приватного малого підприємства «СОВР» (м. Тернопіль, вул. 15 квітня, 10, ідентифікаційний код: 21139073) в користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) 9586 гривень середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СОВР-1» ( м. Тернопіль, вул. 15 квітня, 10, ідентифікаційний код: 32219990) в користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1) 10063 гривні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера по техніці безпеки та цивільній обороні в приватному малому підприємстві «СОВР» з 01 жовтня 2013 року допустити до негайного виконання.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інженера по техніці безпеки та цивільній обороні (за сумісництвом) в товаристві з обмеженою відповідальністю «СОВР-1» з 01 жовтня 2013 року допустити до негайного виконання.
Стягнути з приватного малого підприємства «СОВР» (м. Тернопіль, вул. 15 квітня, 10, ідентифікаційний код: 21139073) в дохід держави 229,40 гривень судового збору.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СОВР-1» ( м. Тернопіль, вул. 15 квітня, 10, ідентифікаційний код: 32219990) в дохід держави 229,40 гривень судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий Дзюбич В.Л.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 25.06.2014 |
Оприлюднено | 07.07.2014 |
Номер документу | 39532827 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Дзюбич В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні