Постанова

від 11.06.2014 по справі 808/2789/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року 12:34Справа № 808/2789/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Білоусі А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Михасик» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000012201 від 08 січня 2014 року,

за участю представників:

від позивача - Дерев’янка Д.В. (дов. № 40 від 25 квітня 2014 року),

від відповідача - Косицького С.В. (дов. № 594/08-30-10- 024 від 14 січня 2014 року),

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Михасик» (далі - позивач, ПП «Михасик») до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012201 від 08 січня 2014 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач у акті позапланової документальної перевірки №119/22-01/31329156 від 06 грудня 2013 року, на підставі якого прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, дійшов безпідставного висновку про те, що правочини між ПП «Михасик» та контрагентами були укладені без наміру настання правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та спрямований на заволодіння майном держави, та, як наслідок, висновку про порушення позивачем вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2010 рік та І квартал 2011 року на загальну суму 144 489 грн. за наслідками фінансово-господарських відносин із ПП «Метал - Приватсервіс Груп» (код ЄДРПОУ 37297628), ПП «Люкссістемс» (код ЄДРПОУ 37178467), ТОВ «Компані Газресурссервіс» (код ЄДРПОУ 36255608), ПП «Акваторіум» (код ЄДРПОУ 36604828), ТОВ «Соліт-Буд» (код ЄДРПОУ 36911500), ТОВ «Гарант-Строй 2007» (код ЄДРПОУ 35596261).

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні позову. Під час надання суду пояснень та у своїх письмових запереченнях на позов представник відповідача обґрунтував свою позицію висновками акту перевірки № 119/22-01/31329156 від 06 грудня 2013 року, зазначив, що позивачем до перевірки не були надані товарно-транспортні накладні, а у контрагентів, що здійснювали виконання будівельних робіт були відсутні відповідні ліцензії на здійснення цього виду господарської діяльності.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з'ясував наступне.

В період з 21 листопада 2013 року по 27 листопада 2013 року, на підставі наказу № 452 від 20 листопада 2013 року, направлень №№ 406,407 від 21 листопада 2013 року, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями), проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Михасик» (код ЄДРПОУ 31329156) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість під час взаємовідносин з ПП «Метал-Приватсервіс Груп»(код ЄДРПОУ 37297628), ПП «Люкссістемс» (код ЄДРПОУ 37178467), ТОВ «Компані Газресурссервіс» (код ЄДРПОУ 36255608), ПП «Акваторіум» (код ЄДРПОУ 36604828), ТОВ «Соліт-Буд» (код ЄДРПОУ 36911500), ТОВ «Гарант-Строй 2007» (код ЄДРПОУ 35596261) за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення ПП «Михасик», зокрема, вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР(із змінами та доповненнями), внаслідок чого встановлено заниження податку на приуток на загальну суму 204 320 грн., в т.ч. по періодам: 3 квартали 2010 року у розмірі 59 831 грн., 2010 рік у розмірі 123 717 грн., 1 квартал 2011 року у розмірі 20 772 грн.

За результатами перевірки складено акт № 119/22-01/31329156 від 06 грудня 2013 року.

На підставі акту перевірки № 119/22-01/31329156 від 06 грудня 2013 рок, ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення № 0000012201 від 08 січня 2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 175 419,25 гривень, у тому числі за основним платежем 144 489 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 30 930,25 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області подано скаргу вих. № 9 від 03 лютого 2014 року (вх. № 690/10 від 03 лютого 2014 року) на податкове повідомлення-рішення № 0000012201 від 08 січня 2014 року.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 1013/10/08-01-10-04-13 від 21 березня 2014 року, скаргу ПП «Михасик» вих. № 9 від 03 лютого 2014 року залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000012201 від 08 січня 2014 року без змін.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 1013/10/08-01-10-04-13 від 21 березня 2014 року та податковим повідомленням-рішенням № 0000012201 від 08 січня 2014 року, позивачем до Міністерства доходів і зборів України подано скаргу вих. № 28 від 01 квітня 2014 року (вх. №6660/6 від 04 квітня 2014 року) на податкове повідомлення-рішення № 0000012201 від 08 січня 2014 року.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України № 6630/6/99-99-10-01-15 від 14 квітня 2014 року, скаргу ПП «Михасик» вих. № 28 від 01 квітня 2014 року залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0000012201 від 08 січня 2014 року без змін.

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням № 0000012201 від 08 січня 2014 року позивач звернувся до суду з вимогою про його скасування.

В акті перевірки відповідач дійшов висновку про порушення ПП «Михасик» вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток за 2010 рік та І квартал 2011 року на загальну суму 144 489 грн.

Висновки перевіряючих про порушення позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами: ПП «МЕТАЛ-ПРИВАТСЕРВІС ГРУП», ПП «ЛЮКССІСТЕМС», ТОВ «КОМПАНІ ГАЗРЕСУРССЕРВІС», ПП «АКВАТОРІУМ», ТОВ «СОЛІТ-БУД», ТОВ «ГАРАНТ-СТРОЙ 2007» за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року у акті перевірки ґрунтуються на трьох обставинах, перша - наявність актів перевірок контрагентів позивача (позапланових виїзних та невиїзних), за результатами яких начеб-то встановлено відсутність реальності продажу та придбання товарів (робіт, послуг) зазначеними контрагентами позивача, друга обставина - не надання ПП «Михасик» до перевірки товарно-транспортних накладних, які б засвідчували факт отримання позивачем будівельних матеріалів від зазначених контрагентів, третя обставина - відсутність у контрагентів позивача ліцензій на здійснення будівельної діяльності.

Суд не погоджується з вищезазначеними доводами відповідача з огляду на наступне.

По-перше, самі по собі акти перевірок контрагентів позивача не є і не можуть бути належними та допустимими доказами порушень позивача, оскільки суду не надано доказів існування викладених у таких актах обставин, до того ж невідомо, чи приймалось за результатами таких актів перевірок податкове повідомлення-рішення, чи було воно оскаржено і які наслідки такого оскарження.

По-друге, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Щодо взаємовідносин ПП «Михасик» з ПП «Метал-Приватсервіс Групп» (код ЄДРПОУ 37297628), у яких ПП «Метал-Приватсервіс Групп» виступало постачальником будівельних матеріалів.

На виконання вказаних господарських операцій позивачем надано суду наступні видаткові та податкові накладні:

- видаткова накладна № РН-0000206 від 18 листопада 2010 року на загальну суму 15 500,00 грн., у тому числі ПДВ - 2 583,33 грн., податкова накладна № 193 від 18 листопада 2010 року;

- видаткова накладна № РН-0000653 від 28 лютого 2011 року на загальну суму 57 581,76 грн., у тому числі ПДВ - 9 596,96 грн., податкова накладна № 488 від 28 лютого 2011 року.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, що підтверджується документами № 009 від 25 листопада 2010 року на суму 15 000,00 грн. та № 78 від 18 березня 2011 року на суму 49 000,00 грн. Станом на 31 грудня 2012 року між підприємствами рахується кредиторська заборгованість 8 581,76 грн.

Щодо взаємовідносин ПП «Михасик» з ПП «Люкссістемс» (код ЄДРПОУ 37178467), у яких ПП «Люкссістемс» виступало постачальником кованої секції.

На виконання вказаних господарських операцій позивачем надано суду наступні документи: видаткова накладна № 2112001 від 21 грудня 2010 року на загальну суму 12 100,00 грн., у тому числі ПДВ - 2 016,67 грн., податкова накладна № 2112001 від 21 грудня 2010 року.

Розрахунок між сторонами проводився у безготівковій формі, що підтверджується документом № 065 від 21 грудня 2010 року на суму 12 100,00 грн.

Щодо взаємовідносин ПП «Михасик» з ТОВ «Компані Газресурссервіс» (код ЄДРПОУ 36255608), у яких ТОВ «Компані Газресурссервіс» виступало виконавцем робіт по капітальному ремонту офісу та прилеглих приміщень по вулиці 8 Березня, буд. 55 та реконструкції адміністративної будівлі по вул. Жуковського, буд. 43.

Між сторонами укладені договори підряду № 193 від 01 грудня 2010 року (вул. 8 Березня, буд. 55, м. Запоріжжя) та № 10/01 від 10 січня 2011 року (вул. Жуковського, буд. 43, м. Запоріжжя).

На виконання вказаних договорів суду надані:

- (договір № 193) акт прийняття виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2010 року; податкові накладні № 2312002 від 23 грудня 2010 року на загальну суму 57 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 9 500,00 грн., № 3012011 від 30 грудня 2010 року на загальну суму 259 259,58 грн., у тому числі ПДВ - 43 209,93 грн.;

- (договір № 10/01) акт прийняття виконаних будівельних робіт № 1 за січень 2011 року; податкова накладна № 3101006 від 31 січня 2011 року на загальну суму 42 125,10 грн., у тому числі ПДВ - 7 020,85 грн.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, що підтверджується документами № 075 від 23 грудня 2010 року на суму 57 000,00 грн., № 3 від 12 січня 2011 року на суму 31 500,00 грн. та № 69 від 24 лютого 2011 року на суму 11 000,00 грн. Станом на 31 грудня 2012 року між підприємствами рахується кредиторська заборгованість 258 884,68 грн.

Крім того, про факт можливості ТОВ «Компані Газресурссервіс» виконання вказаних операцій підтверджується наявністю у останнього ліцензії серії АВ № 489204 від 23 жовтня 2009 року (термін дії з 23 жовтня 2009 рік по 23 жовтня 2012 року), яка надає право займатись господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури.

Щодо взаємовідносин ПП «Михасик» з ТОВ «Соліт-Буд» (код ЄДРПОУ 36911500), у яких ТОВ «Соліт-Буд» виступало постачальником будівельних матеріалів, теплоізоляційних матеріалів, виконавцем послуг з реконструкції системи теплопостачання та будівельно-монтажних робіт, газифікації адміністративних будівель.

Між сторонами укладались:

договір підряду № 30\09-1 від 30 вересня 2010 року, згідно якого підрядчик зобов'язується по завданню замовника на власний ризик виконати роботи з реконструкції системи теплопостачання адміністративної будівлі ТОВ «Співдружність Буд» по пр. Моторобудівників, буд. 42-А, м. Запоріжжя, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість.

договір підряду № 01/10 від 01 жовтня 2010 року, згідно якого підрядчик зобов'язується по завданню замовника на власний ризик виконати будівельно-монтажні роботи по газифікації адміністративної будівлі Держенергоназдору у Дніпровському регіоні м. Запоріжжя по вул. Генераторна, 1, 3, 5, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість.

договір на постачання будівельних матеріалів та обладнання № 01\10\п від 01 жовтня 2010 року, згідно якого постачальник зобов'язується поставити будівельні матеріали та обладнання, згідно замовлень покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.

На виконання вказаних господарських операцій позивачем надано суду наступні документи:

- видаткова накладна № 2363 від 04 жовтня 2010 року (постачання будматеріалів) на загальну суму 53 212,62 грн., у тому числі ПДВ - 8 868,77 грн.; податкова накладна № 2363 від 04 жовтня 2010 року;

- видаткова накладна № РН-0002102 від 27 жовтня 2010 року на загальну суму 57 496,88 грн., у тому числі ПДВ - 9 582,81 грн.; податкова накладна № 2211 від 27 жовтня 2010 року;

- видаткова накладна № 2364 від 29 жовтня 2010 року (постачання будматеріалів) на загальну суму 55 302,50 грн., у тому числі ПДВ - 9 217,08 грн.; податкова накладна № 2364 від 29 жовтня 2010 року;

- (договір підряду № 30\09-1 від 30 вересня 2010 року) акти прийняття виконаних будівельних робіт № 1, № 2 за жовтень 2010 року (реконструкція адміністративної будівлі); податкова накладна № 2366 від 28 жовтня 2010 року на загальну суму 35 808,76 грн., у тому числі ПДВ - 5 968,13 грн.; податкова накладна № 2212 від 29 жовтня 2010 року на загальну суму 39 387,63 грн., у тому числі ПДВ - 6 564,61 грн.

- (договір підряду № 01/10 від 01 жовтня 2010 року) акт прийняття виконаних будівельних робіт № 1 за жовтень 2010 року(будівельно-монтажні роботи по газифікації); податкова накладна № 2213 від 29 жовтня 2010 року на загальну суму 8 767,77 грн., у тому числі ПДВ - 1 461,30 грн.

Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, що підтверджується документами № 979 від 05 листопада 2010 року на суму 50 000,00 грн., № 040 від 16 грудня 2010 року на суму 47 800,00 грн. та № 047 від 17 грудня 2010 року на суму 90 500,00 грн. Станом на 31 грудня 2012 року між підприємствами рахується кредиторська заборгованість 61 676,16 грн.

Крім того, про факт можливості ТОВ «Соліт-Буд» виконання вказаних операцій підтверджується наявністю у останнього ліцензії серії АВ № 514528 від 08 квітня 2010 року (термін дії з 06 квітня 2010 рік по 06 квітня 2013 року), яка надає право займатись господарською діяльністю, пов'язаною із створенням об'єктів архітектури.

Щодо взаємовідносин ПП «Михасик» з ПП «Акваторіум» (код ЄДРПОУ 36604828), у яких ПП «Акваторіум» виступало постачальником будівельних та сантехнічних матеріалів.

На виконання вказаних господарських операцій позивачем надано суду наступні документи:

- видаткова накладна № 695 від 24 липня 2010 року на загальну суму 4 344,58 грн., у тому числі ПДВ - 724,10 грн., податкова накладна № 695 від 27 липня 2010 року;

- видаткова накладна № 842 від 20 серпня 2010 року на загальну суму 71 152,00 грн., у тому числі ПДВ - 11 858,67 грн., податкова накладна № 842 від 20 серпня 2010 року;

- видаткова накладна № 875 від 27 серпня 2010 року на загальну суму 64 120,27 грн., у тому числі ПДВ - 10 686,70 грн., податкова накладна № 875 від 27 серпня 2010 року;

- видаткова накладна № АК-0000903 від 02 вересня 2010 року на загальну суму 49 720,80 грн., у тому числі ПДВ - 8 286,80 грн., податкова накладна № 951 від 10 вересня 2010 року;

- видаткова накладна № АК-0000951 від 10 вересня 2010 року на загальну суму 45 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 7 500,00 грн., податкова накладна № 951 від 10 вересня 2010 року;

- видаткова накладна № АК-0000986 від 21 вересня 2010 року на загальну суму 52 852,43 грн., у тому числі ПДВ - 8 808,74 грн., податкова накладна № 995 від 21 вересня 2010 року.

Розрахунок між сторонами проводився у безготівковій формі, що підтверджується документами № 85 від 08 липня 2010 року на суму 24 200,00 грн., № 789 від 05 серпня 2010 року на суму 10 000,00 грн., № 804 від 09 серпня 2010 року на суму 8 000,00 грн., № 826 від 30 серпня 2010 року на суму 71 152,00 грн., № 856 від 14 вересня 2010 року на суму 48 000,00 грн., № 884 від 27 вересня 2010 року на суму 16 120,27 грн., № 883 від 27 вересня 2010 року на суму 30 360,58 грн., № 928 від 07 жовтня 2010 року на суму 49 720,80 грн., № 930 від 07 жовтня 2010 року на суму 26 755,66 грн., № 934 від 14 жовтня 2010 року на суму 18 244,48 грн., № 776 від 23 жовтня 2010 року на суму 4 344,58 грн., № 777 від 23 жовтня 2010 року на суму 5 655,42 грн., № 968 від 26 жовтня 2010 року на суму 38 300,00 грн., № 977 від 04 листопада 2010 року на суму 14 552,43 грн.

Статтею 3 Закону України № 996-IV від 16 липня 1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 996-IV) передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-IV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закону № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до частини 2 статті 9 вказаного Закону та пункту 2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, про факт отримання товару позивачем свідчать залучені до матеріалів справи первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні», пункту 2.4. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Згідно з пунктами 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документа на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, банківські виписки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року за № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Суд зазначає, що оглянуті первинні документи містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими на час вчинення угоди суб'єктами права.

Первинні документи, наявності господарських відносин між позивачем та ПП «Метал - Приватсервіс Груп» (код ЄДРПОУ 37297628), ПП «Люкссістемс» (код ЄДРПОУ 37178467), ТОВ «Компані Газресурссервіс» (код ЄДРПОУ 36255608), ПП «Акваторіум» (код ЄДРПОУ 36604828), ТОВ «Соліт-Буд» (код ЄДРПОУ 36911500), ТОВ «Гарант-Строй 2007» (код ЄДРПОУ 35596261), виписані відповідно до пункту 9.2. статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» пункту 2.4. статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334/94-ВР) № 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року (із змінами та доповненнями) передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

В свою чергу, підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України № 334/94-ВР передбачає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Дана норма зазначає, що витрати повинні бути підтверджені розрахунковими, платіжними (наявність таких документів у ПП «Михасик» зазначена навіть в Акті перевірки), а також іншими документами обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (первинними документами).

Крім того, пунктом 5.11 статті 5 Закону України № 334/94-ВР установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, законодавець допускає, що таких первинних документів під час здійснення господарської операції може бути складено декілька і всі вони, як в сукупності, так і кожний окремо, підтверджують понесені витрати та дають платнику податків право на їх віднесення до складу валових витрат.

В акті перевірки перераховано видаткові та податкові накладні, складені під час взаємовідносин між ПП «Михасик» та його постачальниками, тобто перевіряючим під час перевірки було надано первинні документи, що підтверджують понесені витрати та дають підприємству право на їх віднесення до складу валових витрат.

Згідно статті 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі «Бульвес А.Д. проти Болгарії (заява № 3991/03)» визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Натомість належним доказом наявності обставин, зазначених акті перевірки, може бути лише такі, що набрали законної сили рішення суду про визнання правочину недійсним або вирок суду у кримінальній справі, який встановлював би відповідні обставини.

Крім того, суд вважає необхідним наголосити, що відповідно до презумпції правомірності правочину укладений позивачем правочин є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про взаємовідносини, які відбулись між учасниками такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на невідповідність правочинів позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Під час розгляду справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами угоди не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

У свою чергу, суд також вважає необхідним наголосити, що такий факт, як відсутність у позивача товарно-транспортних накладних та інших перевізних документів, у даному разі не може слугувати підставою для позбавлення ПП «Михасик» права на податковий кредит та на формування валових витрат.

Адже, згідно Закону України «Про автомобільний транспорт» та наказу Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», обов'язок щодо наявності товарно-транспортної накладної покладено на перевізника та його водія. Позивач же до зазначених категорій суб'єктів господарювання не відноситься.

Отже, відсутність товарно-транспортних накладних може свідчити лише про факт порушення правил перевезень автомобільним транспортом, що не пов'язане з дотриманням вимог податкового законодавства.

Таким чином, ПП «Михасик» не було допущено порушень підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до частини 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення податкового органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

Обставини, які слугували фактичною підставою для донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток згідно спірного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР.

Згідно частини 1 статті 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

З огляду на викладене, позовні вимоги Приватного підприємства «Михасик» підлягають задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000012201 від 08 січня 2014 року - скасуванню.

Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 158, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000012201 від 08 січня 2014 року, винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

Судові витрати у розмірі 350,84 (триста п'ятдесят гривень вісімдесят чотири копійки) грн. присудити на користь Приватного підприємства «Михасик» (код ЄДРПОУ 31329156) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов.