Рішення

від 19.06.2014 по справі 910/4323/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4323/14 19.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ АВІА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС"

про стягнення 24525,34 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивача Здоренко В.Є. (дов. № 02 від 17.04.14)

Від відповідача Грицик Д.С. (дов. № б/н від 18.06.14)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ АВІА" (далі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 24 525,34 грн. за договором № 04/09-12 про надання послуг з розміщення реклами від 06.09.2012 року, з яких 20000, 00 грн. - сума основного боргу, 3475, 75 грн. пені, 300, 00 грн. інфляційних втрат, 749,59 грн. 3 % річних, а також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/4323/14, розгляд справи призначено на 22.04.2014 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу № 910/4323/14 передано для розгляду судді Сіваковій В. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року справу № 910/4323/14 прийнято до провадження судді Сівакової В. В., розгляд справи призначено на 20.05.2014 року.

Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з відпустки, справу № 910/4323/14 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

20.05.2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про зупинення провадження по справі.

В судовому засіданні 20.05.2014 року клопотання позивача про зупинення провадження у справі було розглянуто та судом відмовлено в його задоволенні з підстав, зазначених в ухвалі суду від 20.05.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 року відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 19.06.2014 року, у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання, повторним невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження, необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

18.06.2014 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про технічну фіксацію судового процесу. Представником позивача було подано заяву про долучення до матеріалів справи документів на вимогу ухвали від 19.03.2014 року та ухвали суду від 20.05.2014 року.

В судовому засіданні 19.06.2014 року були присутні представники позивача та відповідача.

Представником позивача було надано пояснення щодо обставин справи, оригінали документів та доказів, що були направлені до суду в позовній заяві та в заяві від 18.06.2014 року, позовні вимоги підтримано.

Позовні вимоги ґрунтуються на неналежному виконанні відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати наданих послуг по договору № 04/09-12 про надання послуг з розміщення реклами від 06.09.2012 року, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Медіа" та відповідчем, право вимоги по якому було передано позивачеві первісним кредитором (Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Медіа") по договору про відступлення права вимоги № 01 від 03.03.2014 року.

Представником відповідача було поданов судовому засіданні клопотання про залучення ТОВ "АТ Медіа" до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, яке обґрунтовано тим, що вказана особа є первісним кредитором у зобов'язаннях та передало право вимоги позивачеві.

Суд, розглянувши клопотання про залучення третьої особи в порядку статті 27 ГПК України, прийшов до висновку про його відхилення, виходячи з наступного.

Як встановлено ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що після укладення договору відступлення права вимоги № 01 від 03.03.2014 року, у ТОВ "АТ Медіа" відсутні права вимоги по договору надання послуг № 04/09-12, а договір відступлення права не є предметом спору у справі, правомірність вимог позивача має підтверджуватися наявними доказами у справі.

За таких обставин, винесення рішення по справі не вплине на права та обов'язки ТОВ "АТ Медіа" щодо однієї зі сторін, а залучення третіх осіб з метою виключно підтвердження або спростування фактів шляхом надання пояснень у справі не передбачене нормами Господарського процесуального кодексу України.

Представником відповідача також було повторно подане клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/7057/14, яка знаходиться в провадженні Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Медіа" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Авіа" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 01 від 03.03.2014 року.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Обставини справи щодо дійсності/недійсності договору про відступлення права вимоги № 01 від 03.03.2014 року, яким позивач, в тому числі, обґрунтовує свої позовні вимоги можуть бути встановлені господарським судом самостійно в рамках справи № 910/4323/14 (при цьому згідно ст. 204 ЦК України встановлюється правомірність правочину), відповідно у суду відсутні підстави для зупинення провадження по справі. Крім того, в результаті розгляду справи №910/7057/14 рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2014 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс" про визнання договору про відступлення права вимоги №01 від 03.03.2014 року недійсним було відмовлено, що додатково підтверджує твердження суду про правомірність правочину.

З огляду на зазначене, клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Відповідач проти заявлених позовних вимог в усному порядку заперечує, посилаючись на відсутність у позивача права вимоги, оскільки додатки № 1, 2, 3 до договору про надання послуг № 04/09-12 від 06.09.2012, акти здачі - прийняття робіт не містять печатки ТОВ "АТ Медіа", в рахунках фактурах відсутня посадова особа, що їх виписувала, що свідчить, на думку відповідача, про сумніви у дійсності зобов'язання.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Медіа" (в якості виконавця за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс" (в якості замовника за умовами договору) було укладено договір № 04/09-12 про надання послуг з розміщення реклами (далі за текстом - договір-1), відповідно до п.1.1. якого виконавець на умовах договору-1 та додатків до нього зобов'язується розмістити рекламні матеріали замовника у виданні, яке вказане у відповідному додатку до договору-1 (далі по тексту - видання), а замовник зобов'язується оплатити розміщення таких рекламних матеріалів у виданні.

Згідно п. 1.2 строки, вартість і інші істотні умови надання послуг обумовлюються сторонами в додатках до договору-1, які є його невід'ємними частинами (далі - додатки).

Як вбачається з п.2.1. договору-1 виконавець зобов'язується: забезпечити розміщення рекламних матеріалів у виданні, згідно з графіком виходу, який вказується у відповідному додатку до договору-1, забезпечити розміщення рекламних матеріалів замовника в об'ємах згідно відповідного додатку до договору-1 та надати замовникові акт наданих послуг протягом 5 (п'яти) робочих днів після виходу рекламних матеріалів у виданні.

Замовник зі свого боку зобов'язується згідно п. 2.2. договору - 1: своєчасно, згідно з розділом 4 договору-1, здійснювати оплату за розміщення рекламних матеріалів у виданні, підписати акт наданих послуг, отриманий від виконавця, і повернути один примірник акту виконавцеві протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання акту.

Пунктом 4.1. договору-1 встановлено, що вартість розміщення рекламних матеріалів зазначається в додатках до договору-1.

Пунктом 4.2 сторони погодили порядок розрахунків, а саме: оплата за надані послуги проводиться на підставі рахунку-фактури, виставленого виконавцем на розрахунковий рахунок виконавця, вказаний в договорі-1, не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати виходу видання.

Договором-1 передбачено, що у разі порушення замовником термінів оплати, передбачених п. 4.2., замовник сплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості розміщення рекламних матеріалів за кожен день прострочення платежу (п.4.3).

Сторонами було погоджено об'єми розміщених рекламних матеріалів відповідача та орієнтовний графік виходу журналів з зазначеними матеріалами (копії підписаних додатків до договору-1 містяться в матеріалах справи). Суд зазначає, що договір - 1 та додатки до нього з боку виконавця підписані директором товариства Попелета - ОСОБА_4 та не містять відтиск круглої печатки товариства.

Додатком № 3 до договору -1 його сторони погодили, що загальна вартість розміщення рекламних матеріалів у виданні з урахуванням ПДВ складає 45 500, 00 грн.

На виконання умов договору-1 виконавцем (ТОВ "АТ Медіа") було розміщено рекламні матеріали відповідача у виданнях за погодженим сторонами графіком та виставлено рахунки фактури:

№АТ-0001249 від 27 вересня 2012 р. на суму 8 000,00 грн.,

№АТ-0001338 від 9 жовтня 2012 р. на суму 17 500,00 грн.,

№ АТ-0001553 від 23 листопада 2012 р. на суму 20 000,00 грн.

Зазначені рахунки - фактури містять відтиск круглої печатки виконавця за договором - 1.

Відповідачем претензій щодо якості чи обсягу наданих послуг заявлено не було, доказом чого є надані позивачем копії підписаних сторонами актів здачі-прийняття робіт (надання послуг):

№АТ-0001115 від 27.09.2012 на суму 8 000,00 грн.,

№АТ-0001192 від 10.10.2012 на суму 17 500,00 грн.,

№АТ-1338 від 29.11.2012 на суму 20 000,00 грн.

Доказів іншого представником відповідача не надано.

Вказані акти здачі-прийняття робіт містять підпис директора товариства Попелета - ОСОБА_4 та не містять відтиску круглої печатки товариства.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за надані послуги виконав не в повному обсязі, а саме не здійснив оплату за рахунком-фактурою № АТ-0001553 від 23 листопада 2012 р. та актом приймання-передачі № АТ-1338 від 29.11.2012 року на суму 20 000,00 грн.

Для врегулювання питання щодо оплати ТОВ "АТ Медіа" (виконавцем по договору - 1) на адресу відповідача було надіслано претензію Вих.№15/01/14 від 15.01.2014 р. за підписом директора ТОВ "АТ Медіа" з вимогою у максимально стислий строк сплатити заборгованість за договором про надання послуг з розміщення реклами №04/09-12 від 06.09.2012р., яка станом на 14.01.2014 складала 20 000, 00 грн. В якості доказів направлення вказаної претензії матеріали справи містять фіскальний чек УКРПОШТИ №0131 від 15.01.2014 року про направлення рекомендованого листа.

Відповідачем не було надано суду заперечень щодо отримання або ж доказів неотримання ним претензії, як і доказів оплати заборгованості за договором - 1 в розмірі 20000, 00 грн.

03.03.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТ МЕДІА» (в якості первісного кредитора) в особі виконуючого обов'язки директора ОСОБА_5 і позивачем (в якості нового кредитора) в особі директора ОСОБА_6 згідно зі ст.ст. 512 - 519 Цивільного кодексу України було укладено Договір про відступлення права вимоги № 01 (далі - договір-2).

Відповідно до п.1.1. договору-2 первісний кредитор передає, а новий кредитор (позивач) приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором про надання послуг з розміщення реклами N 04/09-12 від 06.09.2012р., укладеним між первісним кредитором та відповідачем.

Пунктом 1.2 договору-2 сторони визначили, що за договором-2 позивач одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від відповідача належного виконання всіх зобов'язань суму боргу, яка складає 20 000,00 грн. за договором-1 (основним договором).

В п.2.1 договору-2 вказано, що первісний кредитор повинен передати позивачу (новому кредитору) всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за договором-1, в термін до 3-х календарних днів з моменту підписання договору-2.

Як зазначає позивач в позовній заяві, йому було передано Товариством з обмеженою відповідальністю "АТ Медіа" всі документи, пов'язані з договором - 1 (зазначені в пункті 2.1 договору - 2), і такі документи подано позивачем у справі у якості доказів наявності у відповідача заборгованості за надані послуги по договору про надання послуг № 04/09-12.

Пунктом 2.2. договору-2 встановлено, що первісний кредитор зобов'язаний сповістити відповідача про поступку права вимоги за договором-2 протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з моменту підписання договору-2, шляхом поштового надсилання з повідомленням про вручення відповідачу копії договору-2 або вручення особисто під розписку представнику відповідача.

Із матеріалів справи, а саме із тексту позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Космо Плюс" (відповідача) про визнання договору недійсним від 09.04.2014, доданої відповідачем до клопотання про зупинення провадження у справі, копія якої міститься на стор. 57 справи, відповідачу стало відомо про укладення договору про відступлення права вимоги № 01 від 03.03.2014 року з листа ТОВ "АТ Медіа" (виконавця по договору - 1, первісного кредитора), отриманого 18.03.2014 року. За таких обставин, суд приходить до висновку про дотримання сторонами пункту 2.2 договору про відступлення права вимоги.

Отже, станом на момент подання позову до суду та на момент розгляду справи судом надані ТОВ «АТ Медіа» по договору-1 послуги відповідачем частково не сплачені, борг відповідача за договором про надання послуг з розміщення реклами № 04/09-12 від 06.09.2012 року складає 20 000,00 грн., право вимоги щодо виконання цих зобов'язань перейшло до позивача на підставі дійсного договору-2, оскільки особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29 травня 2013 року N 11.

Позивачем, також, було заявлено вимоги щодо стягнення з відповідача 3 475, 75 грн. пені, 300, 00 грн. інфляційних втрат, 749, 59 3 % річних за неналежне виконання грошових зобов'язань по оплаті наданих послуг.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ АВІА" підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір про надання послуг з розміщення реклами № 04/09-12 від 06.09.2012 року є договором надання послуг, а відтак між сторонами договору виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, що дійсність зобов'язання за договором - 1 викликає сумніви, оскільки документи, що підтверджують його оформлені неналежним чином. Як встановлено судом, договір - 1 повністю виконаний виконавцем та частково виконаний відповідачем по справі, і таким виконанням, в тому числі підтверджується наявність відповідних зобов'язань.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 510 ЦК України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 509 ЦК України визначає поняття зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі, якщо цей кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто відступлення права вимоги є можливим за умови її дійсності.

У відповідності із ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

Судом встановлено, що договором - 1 не встановлено жодних обмежень, щодо заміни кредитора в зобов'язанні. Крім того, судом встановлено, що боржника було повідомлено про заміну кредитора 18.03.2014 року, про що стверджує сам боржник (відповідач у справі), а отже з моменту такого повідомлення у відповідача виникли зобов'язання сплатити вартість наданих послуг саме позивачеві у справі як новому кредитору.

Враховуючи письмове повідомлення відповідача про заміну кредитора, а також те, що відповідач не надав доказів висунення заперечень новому кредиторові після повідомлення про заміну кредитора щодо надання доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (натомість матеріали справи місять докази переходу права вимоги до позивача шляхом надання позивачем первинних бухгалтерських документів по договору-1), у відповідача виник обов'язок сплатити кошти позивачеві у справі з 18.03.2014 року.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо недійсності договору - 2, з тих підстав, що від імені первісного кретора договір - 2 був підписаний виконуючим обов'язки директора, тобто особою, яка діє у межах повноважень директора без довіреності.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства та обставини справи, щодо передачі виконавцем за договором - 1 позивачу документів, що підтверджують права вимоги за договором - 1, надання відповідачу та прийняття ним послуг за договором - 1, в тому числі на 20 000, 00 грн., повідомлення перевісним кредитором боржника про поступку права вимоги за договором - 1, а також щодо невиконання відповідачем станом на момент вирішення справи своїх зобов'язань за договором - 1 щодо оплати наданих йому послуг за договором - 1 та актом № АТ - 1338 від 29.11.2012, строк оплати яких настав, ані первісному кредитору ані новому кредитору, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача 20 000, 00 грн. заборгованості за надані послуги. Відповідно в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню як доведені та обґрунтовані.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 3 475, 75 грн. пені, 300, 00 грн. інфляційних втрат, 749, 59 3 % річних за неналежне виконання грошових зобов'язань по оплаті наданих послуг, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов п.1.2 договору - 2 новий кредитор одержав право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання всіх зобов'язань суму боргу, яка складає 20 000, 00 грн. Отже, договором - 2 позивачу первісним кредитором було передано тільки право вимоги на основну суму боргу, і не передавалися права вимоги щодо стягнення штрафних санкцій.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3 475, 75 грн. пені.

Щодо стягнення з відповідача 300, 00 грн. інфляційних втрат, 749, 59 3 % річних за загальний період з 13.12.2012 по 13.03.2014 за неналежне виконання грошових зобов'язань на підставі ст. 625 ЦК України, то суд зазначає, що оскільки матеріали справи містять лише докази щодо повідомлення відповідача про заміну первісного кредитора новим тільки 18.03.2014 року (інших доказів повідомлення боржника (відповідача) про заміну кредитора у справі не має), то у відповідача виникли зобов'язання по сплату грошових коштів позивачеві тільки з 18.03.2014 року, а тому нарахування 3% річних та інфляційних витрат позивачем за зазначений період з 13.12.2013 року по 13.03.2014 року є безпідставним, оскільки в цей період відповідач не був зобов'язаний у сплаті коштів саме позивачеві, а договором-2, як вже зазначалось вище, не було передбачено передачу від первісного кредитора новому кредитору дійсного права вимоги щодо визначеної суми 3% річних та інфляційних втрат.

За таких обставин, в цій частині позовних вимог суд відмовляє.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ АВІА" підлягають задоволенню частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 20 000, 00 грн. основної заборгованості.

Судові витрати відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОСМО ПЛЮС" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, буд. 36; код ЄДРПОУ 34365616; в порядку визначеному Законом України "Про виконавче провадження") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЛАНТ АВІА" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, буд. 7; код ЄДРПОУ 38895292) 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. основної заборгованості та 1 489 (одну тисячу чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 89 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.06.2014р.

Суддя Г.П. Бондаренко