Рішення

від 25.06.2014 по справі 910/11068/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11068/14 25.06.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка"

до Приватного підприємства "Квартал-Економ-Магазин"

про стягнення 54 724,30 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Малюнюк В.В. по довіреності № 1/0514 від 05.05.2014р.

від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал-Економ-Магазин" заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 57 724,30 грн. за договором поставки № 562 від 14.12.2011р. Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов вищевказаного договору в частині оплати послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2014 року було порушено провадження по справі № 910/11068/14 та призначено її розгляд на 25.06.2014 року.

В даному судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі від 10.06.2014 р. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась на адресу відповідача, що визначена за матеріалами справи (Ухвалу господарського суду міста Києва від 10.06.2014р. представник відповідача отримав 16.06.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції № 0103029191917). Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 25.06.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

14 грудня 2011 р. між Приватним акціонерним товариством "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" (наді - постачальник) та Приватним підприємством «Квартал-Економ Магазин» було укладено договір поставки № 562.

Відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та в строки, встановлені даним договором передавати у власність, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах даного договору товар.

Згідно з п. 9.1., даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012р. Якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить у письмовій формі іншій стороні про наміри припинити його дію, цей договір вважається пролонгованим (продовженим) на наступний календарний рік і діє до 31 грудня наступного року на таких самих умовах. Кількість вказаних періодів пролонгації (продовження строку дії договору) не обмежується і може повторюватися до моменту припинення дії договору, на умовах, визначених п. 9.4. цього договору (п.9.2.).

Пунктом 1.3. сторони затверджують «Протокол узгодження» (Додаток №2), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю Товару та «Умови торгівлі» (Додаток №1), що є невід'ємною частиною даного Договору.

Якість товару, що постачається, має відповідати вимогам діючих державних стандартів та підтверджуватись відповідними нормативними документами, та повинна відповідати інформації про такий товар, що зазначений в супроводжуючих документах та на упаковці (п. 2.1. договору).

Пунктом 4.1. договору визначено, що поставка товару здійснюється тільки при наявності Додатків №1 та №2, затверджених та скріплених печатками сторін та підписами уповноважених представників сторін.

Відповідно до п. 4.6. договору, при передачі товару Постачальник зобов'язаний одночасно з товаром передати Покупцю наступні документи: товарно-транспортну накладну; належним чином оформлену податкову накладну; документи, що підтверджують якість товару, який постачається та інші документи, передбачені для даної групи товарів.

Згідно з п. 5.1. договору, постачальник постачає товар за ціною, яка визначена в «Протоколі узгодження» (Додаток № 2), та вказується в накладних за одну одиницю.

Розділом шостим договору сторони погодили порядок розрахунків, відповідно до якого:

6.1. Розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, в строк передбачений Додатком №1 до даного Договору.

6.2. Покупець має право затримувати оплату за товар, якщо накладні або податкові накладні не відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством України, даним Договором та додатками до нього або мають помилки, пропорційно кількості днів, на протязі яких документи будуть приведені у відповідність та передані Покупцю.

6.3. Покупець має право зменшити оплату, що належить Постачальникові за товари, на вартість товарів повернених Постачальнику, шляхом проведення заліку зустрічних вимог за винятком випадків, коли це заборонено законодавством. Залік зустрічних вимог проводиться без підписання сторонами додаткових документів.

6.4. Платіжне зобов'язання вважається виконаним Покупцем після списання коштів з його банківського рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивачем було відпущено, а відповідачем прийнято товар, що підтверджується наступними видатковими накладними:

№Дата видаткової накладноїПомер видаткової накладноїСума видаткової накладної, гри. 1 06.11.2013 00000055405 1132,44 2 13.11.2013 00000056549 777,60 3 13.11.2013 00000056551 997,44 4 20.11.2013 00000057533 1088,64 5 20.1 1.2013 00000057541 1946,04 6 04.12.2013 00000059658 155,52 7 04.12.2013 00000059659 1315.80 8 1 1.12.2013 00000060655 31 1,04 9 1 1.12.2013 00000060656 910,92 10 18.12.2013 00000061769 1244,16 11 18.12.2013 00000061773 4027,56 12 25.12.2013 00000062951 1244,16 13 25.12.2013 00000062954 3397,80 14 09.01.2014 00000000845 466,56 15 09.01.2014 00000000846 579,24 16 15.01.2014 00000001807 1399,68 17 15.01.2014 00000001808 1773,00 18 05.02.2014 00000004745 933,12 19 05.02.2014 00000004746 202,08 20 12.02.2014 00000005751 31 1,04 21 12.02.2014 00000005759 492,36 22 19.02.2014 00000006856 777,60 23 19.02.2014 00000006860 2274,60 В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначає, що відповідач не оплатив отриману продукцію, у зв'язку з чим в останнього утворилась заборгованість в розмірі 51 283,81 грн.

За таких обставин позивач просить стягнути з Приватного підприємства "КВАРТАЛ-ЕКОНОМ-МАГАЗИН" заборгованість по розрахунках за отриману поставку товару в розмірі 51 283,81 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що відповідач порушив умови договору в частині оплати прийнятої продукції відповідно до умов договору поставки № 562 від 14.12.2011р.

Також з матеріалів справи вбачається, що до порушення провадження по справі Приватного підприємства "КВАРТАЛ-ЕКОНОМ-МАГАЗИН" частину заборгованості в розмірі 1 000,00 грн. по даному договору, що підтверджується Довідкою Приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" про рух грошових коштів за період з 04.04.2012р. по 23.06.2014р.

З огляду на вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 50 283,81 грн. заборгованості відповідно до договору поставки № 562 від 14.12.2011р. правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату товару, яка за розрахунками становить 1 492,13 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд проаналізувавши умови договору поставки № 562 від 14.12.2011р., встановив що при укладанні договору сторони не визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо оплати за надані послуги поставки у вигляді пені.

В зв'язку з вищевикладеним вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 1 492,13 грн. не обґрунтовані і не підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань відповідно до договору поставки № 562 від 14.12.2011р. позивач просить стягнути інфляційні нарахування в розмірі 1655,59 грн. та 3% річних в розмірі 292,77 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем 3 % річних та інфляційних нарахувань, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Тож, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 1655,59 грн. та 3% річних в розмірі 292,77 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги частково, в сумі 52 232,17 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Сплачена Позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог; в іншій частині відноситься на Позивача та йому не відшкодовується.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "КВАРТАЛ-ЕКОНОМ-МАГАЗИН" (03148, м. Київ, вул. Строкача, 1, код ЄДРПОУ 33154374) на користь Приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" (03057, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 6, код ЄДРПОУ 00382496) 50 283 (пятдесят тисяч двісті вісімдесят три) грн. 81 коп. - суму основної заборгованості, 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 77 коп. - 3% річних, 1 655 (одну тисячу шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 59 коп. - інфляційних нарахувань та 1742 (одну тисячу сімсот сорок дві) грн.. 58 коп. - судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.07.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.