Рішення

від 25.06.2014 по справі 924/603/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2014 р.Справа № 924/603/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Міського комунального підприємства „Хмельницькводоканал", м. Хмельницький

до Публічного акціонерного товариства „Хмельниччина-Авто", м. Хмельницький

про стягнення 1 499,59 грн., з яких 1 442,73 грн. за скид в комунальну систему каналізації стоків з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 46,20 грн. пені, 10,66 грн. - 3% річних

За участю представників сторін:

від позивача: Буяльська Н.В. - за довіреністю №2745 від 02.10.2013 р.;

від відповідача: Кучер С.В. - за довіреністю №3 від 09.04.2014 р.

В судовому засіданні 25.06.2014р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Рішення приймається 25.06.2014р., оскільки в судових засіданнях 05.06. та 19.06.2014р. оголошувалася перерва.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути із відповідача на свою користь 1 499,59 грн., з яких 1 442,73 грн. за скид в комунальну систему каналізації стоків з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 46,20 грн. пені, 10,66 грн. - 3% річних.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 19.07.2010р. між МКП „Хмельницькводоканал" (Виконавець) та ПАТ „Хмельниччина-Авто" (Споживач) був укладений договір №97 про приймання стічних вод в комунальну систему каналізації м.Хмельницький.

В п.2.5 Договору передбачена плата за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, яка розраховується згідно розділу 7 „Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Хмельницького", затверджених рішенням міськвиконкому від 22.04.2004 року №201.

У відповідності до вказаних Правил та умов договору Споживач сплачує Виконавцю додаткову плату за весь об'єм стічних вод скинутих в міську каналізацію, за час від попереднього аналізу, проведеного Виконавцем, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців.

Позивач вказує, що 25.09. та 31.10.2013 року працівниками МКП „Хмельницькводоканал" в присутності працівника відповідача - головного механіка Мельника В.Г. було проведено відбір проб стічних вод з контрольного каналізаційного колодязя, який належить відповідачу. За результатами такого відбору проб було складено відповідні акти №339 від 25.09.2013р. та №339 від 31.10.2013 року.

В ході проведення лабораторних досліджень відібраних проб за період з 25.09. по 31.10.2013р. у стічних водах відповідача було виявлено перевищення допустимих норм забруднюючих речовин по азоту амонійного та фосфатам.

У відповідності до результатів хімічного аналізу №295 від 25.09.2013р. здійсненому на підставі відбору стічних проб по акту №339 від 25.09.2013р. було виявлено азот амонійний в концентрації 22,7272 мг/л при нормі - 15,0 мг/л., а також фосфати в кількості 9,38 мг/л при нормі 3,5 одиниць, чим було допущено порушення п. 2.4 Правил. На підставі даних лабораторних досліджень ПАТ „Хмельниччина-Авто" було нараховано плату за підвищеним тарифом та виставлено до оплати рахунок на загальну суму 376,49 грн.

Згідно результатів проведеного хімічного дослідження №339 від 31.10.2013 р., здійсненого на підставі відбору стічних проб по акту №390 від 31.10.2013 року було виявлено азот амонійний в концентрації 27,2730 мг/л при нормі - 15,0 мг/л., а також фосфати в кількості 25,4600 мг/л при нормі 3,5 одиниць. На підставі даних лабораторних досліджень відповідачу було нараховано плату за підвищеним тарифом та виставлено до оплати рахунок на загальну суму 1 066,24 грн.

Усі повідомлення про виявлене перевищення концентрацій забруднюючих речовин, розрахунки плати та рахунки було направлено відповідачу рекомендованими листами.

Відтак, позивач зазначає, що загальна сума боргу складає 1 442,73 грн. Крім того, позивач вказує, що 21.01.2014 р. за №06 відповідачу було направлено претензію з вимогою сплати 1 442,73 грн.

Однак, на момент звернення позивача до суду відповіді на претензію відповідач не надав та кошти не сплатив. В зв'язку із цим, у відповідності до п.7.10 договору та ст.625 ЦК України відповідачу також було нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі - 46,20 грн. та 3 % річних в сумі 10,66 грн.

З огляду на викладене, позивач був змушений звернутись до суду із позовом про стягнення із відповідача плату за скид в комунальну систему каналізації стоків з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин в сумі 1 442,73 грн., пені - 46,20 грн. та 3% річних - 10,66 грн., а всього на суму 1 499,59 грн.

Представник відповідача проти позову заперечує з підстав, викладених відзиві на позов, який було надано в засіданні суду 05.06.2014 р. Відповідно до вказаного відзиву, відповідач доводи та вимоги викладені у позовній заяві не визнає, вважає їх не законними та необґрунтованими, такими, що свідчать про недотримання принципу добросовісності у підприємницькій діяльності, намаганні монополіста застосувати до контрагента механізм здирництва шляхом отримання плати за ненадані послуги по очистці стічних вод з перевищення ліміту забруднення.

При цьому, відповідач зазначає, що відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, факт перевищення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин позивач обґрунтовує результатами аналізів стічної води №295 від 25.09.2013р., №339 від 31.10.2013р., складеними лабораторією контролю якості стічної води. Проте, результати вимірювання №339 та №295 не містять даних на підставі якої Методики здійснені вимірювання показників забрудненості у стічних водах, тим самим позивач не доводить дотримання діючих Методик при проведенні лабораторних аналізів.

Стаття 33 ГПК України на сторони покладає обов'язок довести вимоги та заперечення. Водночас, відповідач зазначає, що позивач перекладає на суд обов'язки, які не передбачені законом, тобто збирання доказів дотримання Методик, які в результатах вимірювання не значаться, а на думку відповідача, в інший спосіб підтвердження їх застосування при проведенні лабораторного аналізу не може визнаватися достовірним.

Крім того, відповідач вказує, що ПАТ „Хмельниччина-АВТО" у виробничій діяльності використовує для господарських потреб лише сертифіковані миючі засоби, які доступні в торгових мережах м.Хмельницького. На території підприємства також знаходиться їдальня, працівники якої також використовують сертифіковані засоби для миття посуду, що підтверджується відповідними сертифікатами.

На підставі викладеного, відповідач вважає, що підстав для задоволення позову немає, а тому просить відмовити у позові.

Представником позивача в засіданні суду 19.06.2014 р. надано заперечення за №39 на відзив відповідача, відповідно до якого вважає доводи, викладені у відзиві необґрунтованими з наступних причин.

Відповідно до розділу 6.2 Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Хмельницького передбачено порядок відбору проб стічних вод. Згідно із цим порядком проби відбираються із спеціально спорудженого контрольного колодязя з метою контролю якості стічних вод Підприємств та за призначенням поділяються на робочі, проби для Підприємств та контрольні. Робоча проба відбирається з метою здійснення подальшого хімічного аналізу, який визначає наявність чи відсутній забруднюючих речовин в стічних водах підприємства, яке перевіряється.

Проба для підприємства відбирається за його бажанням. Аналіз даної проби здійснює Підприємство у будь-якій незалежній лабораторії акредитованій в даній галузі. Також позивач зазначає, що підприємство може не відбирати пробу для себе, тим самим погоджуючись з результатами здійсненого аналізу в лабораторії Водоканалу. Контрольна проба відбирається з метою здійснення контрольного (арбітражного) аналізу, який проводиться за вимогою підприємства в разі виявлення розходжень між лабораторними аналізами Водоканалу та Підприємства. У випадку такого розходження контрольний аналіз здійснюється лише стосовно тих інгредієнтів, по яким виникли розбіжності.

У випадку коли Підприємство не заявляє вимоги про відбір проб для себе відповідно і Водоканал не здійснює відбір контрольної проби. Не заявлення такої вимоги означає автоматичне визнання результатів лабораторного аналізу здійсненого Водоканалом.

Після виявлення в лабораторних аналізах стічних вод Підприємства перевищення допустимих концентрацій, встановлених Правилами, Інспекція по контролю за водовідведенням МКП „Хмельницькводоканал" на протязі 7 днів направляє Підприємству лист-повідомлення про таке перевищення та результати хімічного аналізу, а після визначення обсягів водовідведення за розрахунковий період надсилає розрахунок плати за скид стоків з ПДК та відповідний рахунок до оплати. Рахунки виставлені до оплати обліковуються в інспекції по контролю за водовідведенням та не включаються до складу загального нарахування плати за надані послуги з водопостачання та водовідведення, оскільки це нарахування плати здійснюється додатково.

Крім того, позивачем щодо доводів відповідача стосовно не зазначення в акті лабораторних досліджень Методики по якій здійснювалось дослідження, вказано, що це не є предметом розгляду в рамках даного судового провадження та не передбачено Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Хмельницького. Затвердженої будь-яким офіційним законодавчим актом форми бланку аналізу стічних вод не існує, що дає можливість організаціям розробляти власні зразки бланків та в односторонньому порядку вирішувати які дані в нього необхідно внести.

Представник позивача в засідання суду 25.06.2014 р. прибув, позовні вимоги підтримав із підстав, викладених в позові. Позивачем акцентується увага на тому, що відповідач фактично не погоджується із рішенням виконавчого комітету, яким затверджені Правила приймання стічних вод із відповідними тарифами. Проте, предметом даного позову є заборгованість за послуги водокористування, а не питання правомірності рішення місцевого самоврядування та затвердження відповідного положення, де встановлені допустимі концентрації забруднюючих речовин.

Представник відповідача в засідання суду 25.06.2014 р. прибув, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Міське комунальне підприємство „Хмельницькводоканал", м. Хмельницький зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 16.08.1994р., що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ №АА753241 від 24.12.2012р.

Публічне акціонерне товариство „Хмельниччина-Авто", м. Хмельницький зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 25.11.1994р., що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ №АА600938 від 12.07.2012р.

19.07.2010 року між МКП „Хмельницькводоканал" (Виконавець) та ПАТ „Хмельниччина-Авто" (Споживач) укладено договір №97 про приймання стічних вод в комунальну систему каналізації м.Хмельницький, згідно якого виконавець зобов'язується надавати споживачеві послуги з водовідведення в міську систему каналізації, визначення кількісних і якісних показників стічних вод, порядку здійснення розрахунків за надані послуги, визначення прав, обов'язків і відповідальності сторін, порядку розгляду і вирішення господарських спорів, порядку застосування цін і тарифів, порядку здійснення перерахунків, контролю звітування сторін, розподілу повноважень щодо експлуатації мереж (п.1.1 договору).

Пунктом 2.5. Договору передбачена плата за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічних водах, яка розраховується згідно розділу 7 „Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Хмельницького", затверджених рішенням міськвиконкому від 22.04.2004 року №201.

Відповідальність сторін визначена п.7 Договору.

Так, відповідно до п.п.7.6., 7.11., 7.14. вказаного договору передбачено, що споживач (відповідач) несе відповідальність за недотримання вимог „Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Хмельницького", цього договору та інших нормативно-правових актів, що регулюють питання водовідведення. За порушення Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Хмельницького" споживач сплачує виконавцю плату за скид стоків з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Плата за скид споживачем стічних вод з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин стягується за час від попереднього аналізу, проведеного виконавцем, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих споживачем за цей період з даного об'єкта. Плата справляється у відповідності до розділу 7 „Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Хмельницького". За порушення „Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Хмельницького" споживач сплачує виконавцю плату за скид стоків з ГДК забруднюючих речовин. Плата за скид стічних вод з ГДК забруднюючих речовин стягується за час від попереднього аналізую, проведеного виконавцем, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Стягується плата за весь обсяг стічних вод, скинутих споживачем за цей період з даного об'єкту, відповідно до розділу 7 „Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Хмельницького".

Окрім того, п.7.10. даного договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати усіх видів рахунків виставлених до оплати виконавцем, споживач сплачує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

25.09. та 31.10.2013 року працівниками МКП „Хмельницькводоканал" в присутності працівника відповідача - головного механіка Мельника В.Г. було проведено відбір проб стічних вод з контрольного каналізаційного колодязя, який належить відповідачу. За результатами такого відбору проб було складено відповідні акти №339 від 25.09.2013 року та №339 від 31.10.2013 року.

В ході проведення лабораторних досліджень відібраних проб за період з 25.09. по 31.10.2013р. у стічних водах відповідача було виявлено перевищення допустимих норм забруднюючих речовин по азоту амонійного та фосфатам.

У відповідності до результатів хімічного аналізу №295 від 25.09.2013 р. здійсненому на підставі відбору стічних проб по акту №339 від 25.09.2013р. було виявлено азот амонійний в концентрації 22,7272 мг/л при нормі - 15,0 мг/л., а також фосфати в кількості 9,38 мг/л при нормі 3,5 одиниць, чим було допущено порушення п. 2.4 Правил. На підставі даних лабораторних досліджень ПАТ „Хмельниччина-Авто" було нараховано плату за підвищеним тарифом та виставлено до оплати рахунок на загальну суму 376,49 грн.

Згідно результатів проведеного хімічного дослідження №339 від 31.10.2013 р., здійсненого на підставі відбору стічних проб по акту №390 від 31.10.2013 року було виявлено азот амонійний в концентрації 27,2730 мг/л при нормі - 15,0 мг/л., а також фосфати в кількості 25,4600 мг/л при нормі 3,5 одиниць. На підставі даних лабораторних досліджень відповідачу було нараховано плату за підвищеним тарифом та виставлено до оплати рахунок на загальну суму 1 066,24 грн.

30.09.2013 р. позивачем направлено відповідачу лист-повідомлення за вих.№2710 із вимогою вжити заходів по недопущенню скидання стічних вод із перевищенням ГДК забруднюючих речовин в комунальну систему каналізації згідно копії фіскального чека №9922.

07.10.2013р. позивачем направлено на адресу відповідача розрахунок вартості приймання 1 куб.м. наднормативно забруднених стічних вод за збитки нанесені каналізаційним мережам та очисним спорудам комунальної системи каналізації м. Хмельницького та рахунок №65 від 03.10.2013р. про сплату 376,49 грн. згідно копії фіскального чека №0716.

05.11.2013 р. позивачем направлено відповідачу лист-повідомлення за вих.№3117 із вимогою вжити заходів по недопущенню скидання стічних вод із перевищенням ГДК забруднюючих речовин в комунальну систему каналізації згідно копії фіскального чека №3486.

15.11.2013 р. позивачем направлено на адресу відповідача розрахунок вартості приймання 1 куб.м. наднормативно забруднених стічних вод за збитки нанесені каналізаційним мережам та очисним спорудам комунальної системи каналізації м. Хмельницького та рахунок №76 від 13.11.2013р. про сплату 1 066,24 грн. згідно копії фіскального чека №4804.

21.01.2014 р. позивачем направлено відповідачу претензію №06 від 21.01.2014р. із вимогою сплатити заборгованість в сумі 1 442,73 грн. згідно фіскального чека №2129.

Відповіді не претензію позивач не отримав, кошти в сумі 1 442,73 грн. відповідачем не сплачені.

У зв'язку із несплатою заборгованості в добровільному порядку, позивач звернувся із позовом про стягнення з відповідача вказаної суми боргу в примусовому порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Положеннями ст.173 Господарського кодексу передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

У відповідності до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1,2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що надання позивачем послуг з водопостачання та водовідведення здійснювалось на підставі укладеного між сторонами договору №97 від 19.07.2010 р., який за правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно ст.901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтями 902, 903 ЦК України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Із наявних у справі доказів вбачається, що згідно п.2.1.5. затверджених рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 201 від 22.04.2004 р. „Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Хмельницького", розроблених на виконання п.7.11. „Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджених наказом Держбуду України №37 від 19.02.2002 року, позивачем з метою здійснення лабораторних досліджень відібрано проби стічної води в каналізаційному колодязі відповідача, що підтверджується актами відбору проб стічних вод №339 від 25.09.2013 р. та №390 від 31.10.2013 р., які складені представником лабораторії за участю представника відповідача (гол.механіка Мельника В.Г.).

Відповідно до п.2.1.4. Правил у випадку виявлення з боку підприємств порушень вимог Правил та умов договору або невиконання вимог акту, водоканалом розраховується плата з застосуванням коефіцієнта кратності (розділ 7).

Плата за скид підприємством стічних вод з перевищенням ДК, установленим разовим аналізом, стягується за час від попереднього аналізу, проведеного водоканалом, до моменту зафіксованого порушення, але не більше трьох календарних місяців. Ця плата стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством за цей період з даного об'єкта (п.7.5. Правил).

П.5.1. вищевказаних Правил визначено, що допустимі концентрації забруднюючих речовин у стічних водах на випусках підприємств для скидання у міську каналізацію наведені у таблиці 1. Відповідно до таблиці 1 допустимі концентрації для підприємств, що скидають стічні води встановлені: - азот амонійний (аміак за азотом) 15,0 г/куб.м, - фосфати 3,5 г/куб.м.

Відповідно до п.7.11. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, що затверджені наказом Держбуду України №37 від 19.02.2002 року, та поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів, і спрямовані на запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи цих споруд і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод підприємств, у місцевих Правилах приймання конкретизується порядок відбору проб стічних вод на аналіз, порядок їх оформлення, а також порядок проведення аналізу проб.

Положеннями Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м.Хмельницького, затверджених рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради № 201 від 22.04.2004 року, передбачено, що з метою контролю якості стічних вод підприємств водоканалом здійснюється відбір разових проб, разові проби характеризують хімічний склад стічних вод, виявлені таким чином перевищення ДК є необхідною і достатньою підставою для нарахування додаткової плати; за призначенням проби поділяються на робочі, проби для підприємств та контрольні, які відбираються одночасно (п.п.6.2.1., 6.2.2.).

Доводи відповідача, викладені у відзиві стосовно того, що результати вимірювання №339 та 295 не містять даних на підставі якої Методики здійснені вимірювання показників забрудненості у стічних водах при проведенні лабораторних аналізів проб стічних вод, відібраних на території підприємства відповідача, судом до уваги не приймаються, оскільки вони не є предметом розгляду в рамках даного судового провадження та не передбачені Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Хмельницького.

Судом в даному випадку враховуються, що такі нормативи встановлені Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації міста Хмельницького, які були затверджені рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22.04.2004р. №201. Вказане рішення та відповідні Правила на дату вирішення справи є чинним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 29.03.2012 р. у справі №16/5025/1975/11 та постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2007р. у справі №18/772.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання щодо сплати позивачу грошових коштів в сумі 1 442,73 грн. не виконав, доказів, які б спростовували зазначене, суду не подано, доводи позивача не спростовано, при цьому дії позивача, які здійснені 25.09. та 31.10.2013 р. стосовно відбору проби стічних вод з контрольного колодязя, відповідають вимогам Правил приймання стічних вод підприємств в комунальну систему каналізації м. Хмельницького, тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 442,73 грн. за скид в комунальну систему каналізації стоків з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин повністю обґрунтовані та підтверджені належними і допустимими доказами.

Пунктом 7.10. договору №97 про приймання стічних вод в комунальну систему каналізації м. Хмельницький сторони передбачили, що у разі несвоєчасної оплати усіх видів рахунків виставлених до оплати виконавцем, споживач сплачує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку пені в сумі 46,20 грн. слідує, що позивачем правомірно проведено нарахування пені за період прострочення з 13.10.2013 р. по 07.02.2014 р., виходячи із подвійної облікової ставки НБ України за кожний день прострочення.

Тому, вимога позивача про стягнення пені в сумі 46,20 грн. судом приймається як правомірна, оскільки підтверджена відповідним розрахунком, узгоджується із матеріалами справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, судом перевірено нарахування 3% річних в сумі 10,66 грн. та приймається як правомірно обраховане, виходячи із наданого суду розрахунку та вимог ч.2 ст.625 ЦК України.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст.34 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача правомірними, підтвердженими наявними у справі доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Міського комунального підприємства „Хмельницькводоканал", м. Хмельницький до Публічного акціонерного товариства „Хмельниччина-Авто", м. Хмельницький про стягнення 1 499,59 грн., з яких 1 442,73 грн. за скид в комунальну систему каналізації стоків з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 46,20 грн. пені, 10,66 грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства „Хмельниччина-Авто", (м. Хмельницький, Проспект Миру, 102, код ЄДРПОУ 03112917) на користь Міського комунального підприємства „Хмельницькводоканал", (м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 75, код ЄДРПОУ 03356128) 1 442,73 грн. (одна тисяча чотириста сорок дві гривні 73 коп.) за скид в комунальну систему каналізації стоків з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин, 46,20 грн. (сорок шість гривень 20 коп.) пені, 10,66 грн. (десять гривень 66 коп.) 3% річних та 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 27.06.2014 р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - нарочно, згідно заяви.