Рішення

від 19.06.2014 по справі 910/5625/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5625/14 19.06.14

За позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" про стягнення 176 767,19 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Гутій І.В. (дов. № 80-Д від 25.12.2013 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19 червня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" (надалі по тесту - відповідач) про стягнення 176 767,19 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2014 року порушено провадження у справі № 910/5625/14, розгляд справи призначено на 29.04.2014 року.

24.04.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року справу № 910/5625/14 передано для розгляду судді Гулевець О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року суддя Гулевець О.В. прийняла справу № 910/5625/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 29.05.2014 року.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року справу № 910/5625/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/5625/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 29.05.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 29.04.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2014 року розгляд справи відкладено на 19.06.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

У судовому засіданні 19.06.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 19.06.2014 року повторно не з'явився, вимоги ухвали суду у справі № 910/5625/14 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 24, на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2007 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради правонаступником якого є Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" (сторона - 1) було укладено договір № 49к про нарахування та збір платежів з власників (сторона 2) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору сторона - 1 здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті стороною -2 комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в обсягах та за тарифами.

Споживач користується приміщенням(и) загальною площею 241, 8 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 24, на підставі договору купівлі продажу (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктами 2.1.2.,2.1.3 Договору сторона -1 в 3-х денний термін, з моменту надходження від виробників послуг розрахунків, надати власнику або орендарю платіжне доручення (квитанцію) про суму сплати спожитих ним комунальних послуг. У випадку несплати коштів за спожиті комунальні послуги виконавець має право стягнути з споживача на користь виробників комунальних послуг прострочену заборгованість у відповідності з чинним законодавством.

У відповідності до пункту 3.1.1. Договору сторона - 2 в 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це сторону - 1.

Згідно з пунктом 4.1. Договору за невиконання зобов'язань сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов Договору, Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" належним чином виконало свої зобов'язання згідно Договору, тоді як відповідач, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, не здійснив оплату наданих позивачем послуг у повному обсязі, внаслідок чого, за період з 29.09.2010 року по 28.02.2014 року, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" виникла заборгованість перед позивачем, у розмірі 168 850,63 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 168 850,63 грн. основної заборгованості, 1 039,49 грн. інфляційних нарахувань грн. та 6 877,07 грн. три проценти річних.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача, підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на підставі договору № 49к про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 02.04.2007 року надавав відповідачу послуги з нарахування та збору платежів за спожиті комунальні послуги, зауважень щодо наданих позивачем послуг від відповідача не надходило.

Разом з тим, судом встановлено, що в порушення умов чинного законодавства та умов спірного Договору, відповідач не здійснював оплат послуг за надані комунальні послуги, у зв'язку з чим, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем, за період з 29.09.2010 року по 28.02.2014 року, у розмірі 168 850,63 грн.

Вищевказані обставини підтверджуються обліковими картками та розшифровками рахунків абонента - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс", які свідчать про отримання комунальних послуг відповідачем, а розрахунок заборгованості відповідача, наданий позивачем, містить посилання на тарифи, які діяли на момент виникнення заборгованості.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 168 850,63 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" 168 850,63 грн. заборгованості за договором 49к про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників від 02.04.2007 року є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлена вимога щодо стягнення з відповідача 1 039,49 грн. інфляційних нарахувань грн. та трьох процентів річних на загальну суму 6 877,07 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" трьох процентів річних на загальну суму 6 877,07 грн. нарахованих за період з 29.09.2010 року по 28.02.2014 року.

Згідно з положеннями пунктів 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" інфляційних втрат на загальну суму 1 039,49 грн., нарахованих за період з 29.09.2010 року по 28.02.2014 року, є обґрунтованими.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Укрспецсервіс" (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 24; код ЄДРПОУ 19475970) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Кирпоноса, буд. 10/8; код ЄДРПОУ 31731838) 168 850 (сто шістдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 63 коп. основної заборгованості, 1 039 (одну тисячу тридцять дев'ять) грн. 49 коп. інфляційних втрат, 6 877 (шість тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 07 коп. три проценти річних, 3 535 (три тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн. 34 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.06.2014 року

Суддя С.В. Стасюк