Рішення

від 24.06.2014 по справі 910/6672/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6672/14 24.06.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АНК ПРОМІНЬ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехторг" про стягнення 76 746,50 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Шкуренко С.В. (дов. б/н від 25.04.2014 року) від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24 червня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "АНК ПРОМІНЬ" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехторг" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 69 746,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 року порушено провадження у справі № 910/6672/14, слухання справи призначено на 22.05.2014 року.

13.05.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшов документ на часткове виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 22.05.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 14.04.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 року розгляд справи було відкладено на 05.06.2014 року, у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

05.06.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 76 746,50 грн.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про збільшення позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої 05.06.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва.

Представник відповідача в судове засідання 05.06.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 22.05.2014 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 05.06.2014 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору та документи на часткове виконання вимог ухвали суду.

Розглянувши подане позивачем у судовому засіданні клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду 05.06.2014 року продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 24.06.2014 року.

У судовому засіданні 24.06.2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 24.06.2014 року повторно не з'явився, вимоги ухвали суду у справі № 910/6672/14 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10-А. офіс 3/16, на яку було відправлено ухвали суду вказана в позові та підтверджується матеріалами справи.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Факт належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання підтверджується підписами уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехторг" на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

30.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АНК ПРОМІНЬ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецтехторг" (покупець) було укладено договір № 30/10-01 поставки нафтопродуктів (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник бере на себе обов'язок протягом строку дії Договору передати, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених в Договорі нафтопродукти (бензин автомобільний, дизельне паливо), іменовані далі за текстом - товар, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на товар, які оформлюються на кожну окрему партію товару.

Номенклатура товару, його кількість, ціна встановлюються сторонами за спільною згодою на основі заявки покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках - фактурах) та /чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на товар (пункт 1.2. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору товар за цим Договором відпускається погодженими партіями. Постачання та приймання товару підтверджується накладними документами на товар (видатковими накладними та/або актами приймання - передачі, товаро-транспортними накладними), які підписані представниками обох сторін. Постачальник зобов'язаний надати податкову накладну.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на поточних рахунок постачальника, якщо інше не передбачено додатковою угодою.

Покупець здійснює оплату за товар на підставі виставленого постачальником рахунку протягом 5 (п'яти) календарних днів, або відповідно до умов передбачених в додаткових угодах (пункт 3.2. Договору).

У відповідності до пунктів 7.1., 7.2 Договору він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 року, а в частині проведення взаєморозрахунків - до повного їх виконання. У випадку, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії Договору жодна із сторін не заявить про необхідність його припинення, Договір вважається продовженим на наступний календарний рік.

На виконання умов Договору позивач здійснив постачання нафтопродуктів на користь відповідача на загальну суму 285 746,50 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № РН-122 від 05.11.2013 року на суму 43 414,00 грн.;

- № РН-135 від 11.11.2013 року на суму 89 890,00 грн.;

- № РН-150 від 20.11.2013 року на суму 42 240,00 грн.;

- № РН-153 від 25.11.2013 року на суму 88 375,00 грн.;

- № РН-122 від 05.11.2013 року на суму 43 414,00 грн.;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення умов Договору, свої зобов'язання щодо оплати вартості товару виконав лише частково, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АНК ПРОМІНЬ" у розмірі 76 746,50 грн.

Позивач, з метою досудового врегулювання спору неодноразово звертався до відповідача з претензією про сплату заборгованості за Договором, проте, станом на день розгляду справи, відповідь на претензії позивачем не отримано, суму заборгованості не сплачено.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 76 746,50 грн. заборгованості за договором № 30/10-01 поставки нафтопродуктів від 30.10.2013 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою договір № 30/10-01 від 30.10.2013 року є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки нафтопродуктів виконав належним чином, зауважень щодо поставки нафтопродуктів від відповідача не надходило, що підтверджується товарно-транспортними накладними та видатковими накладними, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін, а саме: № РН-122 від 05.11.2013 року на суму 43 414,00 грн.; № РН-135 від 11.11.2013 року на суму 89 890,00 грн.; № РН-150 від 20.11.2013 року на суму 42 240,00 грн.; № РН-153 від 25.11.2013 року на суму 88 375,00 грн.; № РН-122 від 05.11.2013 року на суму 43 414,00 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Спір у даній справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань в частині оплати за поставлений позивачем природний газ згідно Договору, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехторг" виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АНК ПРОМІНЬ" у розмірі 76 746,50 грн., яка станом на день розгляду даної справи є непогашеною.

Доказів протилежного суду не надано.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 76 746,50 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АНК ПРОМІНЬ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехторг" 76 746,50 грн. заборгованості за договором № 30/10-01 поставки нафтопродуктів від 30.10.2013 року підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецтехторг" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, буд. 10-А. офіс 3/16, ідентифікаційний код 38809858) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АНК ПРОМІНЬ" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд 16-А, ідентифікаційний код 38569398) 76 746 (сімдесят шість тисяч сімсот сорок шість) грн. 50 коп. заборгованості, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.06.2014 року

Суддя С.В. Стасюк