Рішення

від 25.06.2014 по справі 916/3386/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" червня 2014 р.Справа № 916/3386/13

За позовом Комунального підприємства "Ланжерон";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД ЛАЙФ"

про стягнення 40473,7 грн.

Головуючий - Літвінов С.В.

Судді - Никифорчук М.І.

Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: Шепітко Г.І. по довіреності № б/н від 01.12.2013р.

Від відповідача: -не з'явився

Суть спору: ухвалою суду від 09.12.2013р. порушено провадження у справі за позовом Комунального підприємства "Ланжерон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД ЛАЙФ" про стягнення 40473,7грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.02.2014р. справу призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 19.02.2014р. визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Літвінов С.В., суддя Гут С.Ф., суддя Меденцев П.А.

19.02.2014р. колегія суддів: головуючий суддя Літвінов С.В., суддя Гут С.Ф., суддя Меденцев П.А. прийняли справу №916/3386/13 до свого провадження.

Приймаючи до уваги, що суддя Гут С.Ф. перебував на лікарняному, згідно з розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 24.03.2014р. передано справу №916/3386/13 за позовом Комунального підприємства "Ланжерон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД ЛАЙФ" про стягнення 40473,7 грн. на розгляд колегії суддів господарського суду Одеської області: головуючий суддя Літвінов С.В.,суддя Меденцев П.А.,суддя Погребна К.Ф.

24.03.2014р. колегія суддів: головуючий суддя Літвінов С.В., суддя Погребна К.Ф., суддя Меденцев П.А. прийняли справу №916/3386/13 до свого провадження.

24.03.2014р. представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі №916/3386/13 до розгляду пов'язаної з нею іншої справи №916/566/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД ЛАЙФ" до Комунального підприємства "Ланжерон" про розірвання договору про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою.

Приймаючи до уваги, що суддя Меденцев П.А. перебуває на лікарняному, згідно з розпорядженням в.о. голови господарського суду Одеської області від 14.04.2014р. передано справу №916/3386/13 за позовом Комунального підприємства "Ланжерон" до "Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД ЛАЙФ" про стягнення 40473,7 грн. на розгляд колегії суддів господарського суду Одеської області: головуючий суддя Літвінов С.В.,суддя Никифорчук М.І., суддя Погребна К.Ф.

14.04.2014р. колегія суддів: головуючий суддя Літвінов С.В., суддя Погребна К.Ф., суддя Никифорчук М.І. прийняли справу №916/3386/13 до свого провадження.

Судова колегія, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовляє в задоволенні так як відповідно до автоматизованої системи Діловодство спеціалізованого суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуд Лайф" по справі №916/566/14 - залишено без розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2014р. строк розгляду справи продовжено за клопотанням позивача відповідно до ст. 69 ГПК України.

Відповідач в судове засідання не з'являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд

ВСТАНОВИВ:

11.06.13. між Комунальним підприємством "Ланжерон" (позивач, підприємство) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД ЛАЙФ" (відповідач, користувач) було укладено договори про пайову участь в утриманні об'єктів благоустрою.

За умовами п.1.2 договорів, форма пайової участі користувача - грошова, розмір якої визначається згідно з Порядком визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної торговельної мережі для утримання об'єктів благоустрою, розташованих в прибережній та парковій зонах, затверджених рішення виконавчого комітету Одеської міської ради №64 від 16.02.2012р. „Про встановлення розміру пайової участі для власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торгівельного та іншого призначення, а також власників (орендарів) пунктів дрібно-роздрібної торгівельної мережі для утримання об'єктів благоустрою".

Користувач сплачує щомісячну суму пайової участі, розмір якої визначено згідно з Порядком визначення пайової участі власників (орендарів) будівель та споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення для утримання об'єктів благоустрою, вказаного в додатку №1 до даних договорів. Строк оплати до 5 числа поточного місяця, в якому здійснюється підприємницька діяльність. Користувач за власним бажанням може здійснювати передплату і за більший період. Оплата суми пайової участі здійснюється користувачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства або шляхом внесення коштів до каси. (п.4.1. договору).

Сторони згідно додатку №1 до договору погодили щомісячну суму коштів, які повинен був сплачувати відповідач позивачу за червень 2013р. 2400грн. та за липень - вересень 2013р. по 3600грн..

Проте, відповідач умови договору не виконав у повному обсязі, бо не сплатив позивачу суми пайової участі за договором №6/Т станом на час звернення з позовом до суду в розмірі 13200грн.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за договорами №6/Т на день звернення з позовом до суду становив 13200грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, відповідач припустився неналежного виконання прийнятого на себе зобов'язання, бо не розрахувався з позивачем станом на час розгляду справи, а саме: не сплатив заборгованість в сумі 13200грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд задовольняє позов щодо стягнення основного боргу в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 712,93грн. та штраф в сумі 26400грн.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст..551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно п.5.2 договорів, укладених між сторонами, за прострочення сплати пайової участі від 10днів до 20 днів відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

На підставі п.5.3 договору №6/Т, згідно яких, у випадку відставання від графіку оплати на 21 та більше днів відповідачем сплачується на користь позивача штраф у подвійному розмірі місячної суми пайової участі, нарахованої на літній період

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Перевіривши розрахунок пені та штрафу суд вважає, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства і тому сума пені в розмірі 712,93грн. та сума штрафу в розмірі 26400грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми та індекс інфляції.

Оскільки Відповідачем не належним чином виконані умови Договору, тому він зобов'язаний сплатити на користь Позивача три проценти річних від простроченої суми, розмір яких складає 160,77 грн. (3%річних)

Отже, згідно розрахунку позивача, сума 3% річних складає 160,77грн., яка підлягають стягненню.

Станом на день розгляду справи, відповідач, документів спростовуючих позовні вимоги не представив.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку сум заявлених до стягнення, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь державного бюджету витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827грн.

Керуючись ст. ст. 33,34,43,44, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД ЛАЙФ" (65014, м. Одеса, вул. Чорноморська, 15, код 38785303) на користь Комунального підприємства „ Ланжерон " (65014, м. Одеса, пляж „Ланжерон", буд. 23, адміністративна будівля, кімната №1, код ЄДРПОУ 30418564) 13200грн. - основного бору, 712,93грн. - пені, 24600грн. - штрафу, 3% річних- 160,77грн. та 1827 грн. - витрат пов'язаних із сплатою судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2014р.

Головуючий - Літвінов С.В.

Суддя Никифорчук М.І.

Суддя Погребна К.Ф.

Суддя Літвінов С.В.