Ухвала

від 01.07.2014 по справі 5019/585/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"01" липня 2014 р. Справа № 5019/585/12

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" про заміну стягувача у виконавчому провадженні по виконанню наказу суду від 2 липня 2012 року у справі № 5019/585/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс"

до відповідача Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" філія "Здолбунівський райавтодор"

про стягнення в сумі 36 790 грн. 80 коп.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" філії "Здолбунівський райавтодор" про стягнення 36 790 грн. 80 коп. заборгованості за надані послуги.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19 червня 2012 року (суддя Заголдна Я.В.) позов задоволено. 2 липня 2012 року на виконання вказаного рішення судом видано наказ.

26 червня 2014 року до господарського суду Рівненської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні у зв'язку із укладенням договору про відступлення права вимоги від 6 червня 2014 року.

Розпорядженням керівника апарату № 01-04/74/2014 від 26 червня 2014 року, за результатами проведеного повторного автоматичного розподілу, справу № 5019/585/12 передано на розгляд судді Торчинюку В.Г.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані документи, суд встановив наступне.

За приписами ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарських судів.

Як зазначалось вище, на виконання рішення господарського суду Рівненської області від 19 червня 2012 року у справі № 5019/585/12 судом видано наказ від 2 липня 2012 року.

23 квітня 2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Здолбунівського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 43084885 з виконання наказу № 5019/585/12.

Відповідно до статті 25 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

За змістом норм розділу XIV ГПК України, статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, є завершальною стадією судового провадження.

У відповідності до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

В абзаці 3 пункту 1.4 постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що статтею 25 ГПК передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України); при цьому якщо правонаступником заявляються відповідні вимоги, то вважається, що позов подано кількома позивачами (стаття 23 ГПК). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 ГПК допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але з повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 ГПК стосовно прав сторін у судовому процесі.

Судом встановлено, що 6 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" (надалі Первісний Кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (надалі - Новий Кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги. Розділом 1 даної угоди встановлено, що Новий Кредитор стає кредитором за Договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 32 від 20 жовтня 2011 року , між Первісним Кредитором та ДП Рівненський облавтодор філія "Здолбунівський райавтодор" (надалі Боржник). Станом на момент укладання даного договору борг становить 19 113 грн. 85 коп. і стягується у виконавчому провадженні ВП № 43084885, яке приєднане до зведеного виконавчого провадження 43616814 наказу господарського суду Рівненської області від 2 липня 2012 року у справі № 5019/585/12.

Відповідно до розділу 2 Договору відступлення права вимоги, до Нового Кредитора переходить право вимагати (замість Первісного Кредитора) від Боржника виконання зобов'язань з оплати боргу на суму 19 113 грн. 85 коп., що виник в результаті виконання Угоди, а Боржник зобов'язується перед Новим Кредитором належно виконати зобов'язання Боржника, що викладені в Угоді.

Розділом 4 даного Договору встановлено, що в момент підписання Договору здійснюється перехід права вимоги (визначеного у пункті 1,2 Договору) Первісного Кредитора, до Нового кредитора.

6 червня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" та ОСОБА_2 підписали акт прийому-передачі документів по договору відступлення права вимоги від 6 червня 2014 року.

У розділі 8 договору сторони погодили, що договір діє до виконання боржником своїх зобов'язань згідно Угоди.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

В силу приписів частини 1 статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтю 516 Цивільного кодексу України регламентовано, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Судом встановлено, що заборони щодо заміни кредитора ні договором, ні чинним законодавством, зокрема ст. 515 ЦК України, немає, правочин щодо заміни кредитора вчинений у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникли зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявником надано належні докази, які підтверджують здійснення правонаступництва, подана заява про заміну сторони у виконавчому провадженні у справі № 5019/585/12 не суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 25, ст.33, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 5019/585/12 задоволити.

2. Замінити сторону виконавчого провадження (стягувача) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Авто-Плюс" (33018, місто Рівне, вулиця Курчатова, 32, ідентифікаційний код 33982487), яке відкрите відповідно до постанови відділу ДВС Здолбунівського районного управління юстиції від 23 квітня 2014 року (ВП № 43084885) по виконанню наказу господарського суду Рівненської області у справі № 5019/585/12 від 2 липня 2012 року, на правонаступника фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

Суддя Торчинюк В.Г.