Постанова

від 10.12.2012 по справі 2а/0570/15746/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15746/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Кобець О.А.

за участю представників:

позивача - Кузнєцова А.О.,

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Приватного комерційного підприємства «Агрофірма «Діпромтекс» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 166 244,38 грн.,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2012 року Державна податкова інспекція в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного комерційного підприємства «Діпромтекс» (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 166 244,38 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 166 244,38 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов'язань та штрафних санкцій, самостійно визначених відповідачем у наданих до податкової інспекції деклараціях з податку на додану вартість (звітних та уточнюючих) та суми нарахованої пені. Посилаючись на вимоги пункт 20.1.18 статті 20, пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути грошові кошти з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 166 244,38 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки ухвала про відкриття провадження у справі та судові повістки направлялися відповідачу рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: 83087, м. Донецьк, пр. Образцовий, 8-а, але були повернуті на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи. За таких обставин відповідач вважається таким, що повідомлений про місце та час судового розгляду справи належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу визначені законодавством України.

Відповідач, Приватне комерційне підприємство «Діпромтекс» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Калінінської районної ради у м. Донецьку 03 листопада 1994 року, ідентифікаційний код 21988263. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом № 100346644 серії НБ 196807 від 03 серпня 2011 року (арк. справи 12).

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно пункту 57.1. статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період у встановлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

В період з травня 2011 року по вересень 2012 року відповідач надав до податкової інспекції декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначив до сплати податок на додану вартість в загальній сумі 158 026,00 грн., у т.ч. за квітень 2011 року в сумі 8 265,00 грн. (декларація № 27882 від 20 травня 2011 року), за травень 2011 року в сумі 5 080,00 грн. (декларація № 29146 від 20 червня 2011 року), за червень 2011 року в сумі 1 909,00 грн. та 42 642,00 грн. (декларація № 9004996617 від 20 липня 2011 року та уточнююча декларація № 38055 від 28 вересня 2011 року), вересень 2011 року в сумі 8 785,00 грн. та 11 450,00 грн. (декларація № 9009278823 від 20 жовтня 2011 року та уточнююча декларація № 43103 від 3 листопада 2011 року), за жовтень 2011 року в сумі 44 953,00 грн. (декларація № 9011748530 від 21 листопада 2011 року), за листопад 2011 року в сумі 425,00 грн. декларація № 9012578146 від 19 грудня 2011 року), за січень 2012 року в сумі 6 152,00 грн. (декларація № 9006937826 від 20 лютого 2012 року), за березень 2012 року в сумі 39,00 грн. (декларація № 9020725006 від 20 квітня 2012 року), за квітень 2012 року в сумі 10916,00 грн. (уточнююча декларація № 9048842549 від 14 серпня 2012 року), за травень 2012 року в сумі 1 507,00 грн. (декларація № 9034722931 від 19 червня 2012 року), за червень 2012 року в сумі 4 098,00 грн. (декларація № 9042576411 від 20 липня 2012 року), за липень 2012 року в сумі 1 230,00 грн. (декларація № 9049982790 від 16 серпня 2012 року) та за серпень 2012 року в сумі 10 575,00 грн. (декларація № 9057475722 від 20 вересня 2012 року).

Крім цього, в наданих до податкової інспекції уточнюючих деклараціях відповідачем самостійно визначено суму штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку із виявленням помилок в загальній сумі 671,00 грн., у т.ч. в декларації № 43103 від 3 листопада 2011 року в сумі 344,00 грн., № 9048842549 від 14 серпня 2012 року в сумі 327,00 грн.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків-від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Відповідно до зворотного боку облікової картки платника податків відповідачу через несвоєчасну сплату самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість в позивачем нараховано пеню у розмірі 9 605,93 гривень.

Згідно відомостей наявної в матеріалах справи облікової картки платника податку що станом на 06 грудня 2012 року відповідачем не сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість визначені в деклараціях, що зазначені вище в сумі 156 638,45 грн. (у т.ч. основні зобов'язання - 155 967,45 грн., штрафні санкції - 671,00 грн.) та пеня в сумі 9 605,93 грн.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

06 листопада 2001 року та 07 серпня 2009 року податковою інспекцією сформовані перша податкова вимога № 1/387 та друга податкова вимога № 2/414 (арк. справи 56).

Згідно наявної в матеріалах справи довідки №25901/10/19-013 від 10 грудня 2012 року, відповідач в період від дня формування другої податкової вимоги по теперішній час безперервно мав податковий борг, що свідчить про те, що сформовані позивачем в 2009 році податкові вимоги є чинними.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Пунктом 95.3. статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Приватного комерційного підприємства «Діпромтекс» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 166 244,38 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Приватного комерційного підприємства «Діпромтекс» про стягнення грошових коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 166 244,38 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Приватного комерційного підприємства «Діпромтекс» (код ЄДРПОУ 21988263, адреса: 83087, м. Донецьк, пр. Образцова, буд. 8а) у банках, які обслуговують такого платника податків грошові кошти в сумі 166 244,38 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 10 грудня 2012 року у присутності представника позивача.

Постанова у повному обсязі складена 17 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.