Постанова

від 19.12.2012 по справі 2а/0570/15681/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15681/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Лазарєва В.В.

при секретарі Бобирь Г.Г.

за участю:

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Кізерніса Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

20 листопада 2012 року ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15.05.2012р. він керуючись Законом України «Про доступ до публічної інформації» звернувся до відповідача з інформаційним запитом, в якому просив надати платіжні доручення стосовно оплати послуг та інших товарно-матеріальних цінностей за період з 01.01.2011 року до 31.12.2011 року. Листом від 17.05.2012р. № 78 відповідач, посилаючись на приписи ч. 2 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відмовив у наданні вищевказаної інформації, оскільки запрошенні документи є службовою інформацією з обмеженим доступом. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними. У зв'язку з чим ОСОБА_2 звернуся до суду із даним позовом в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні інформації на його запит від 15.05.2012р. та зобов'язати відповідача надати йому запитувані інформацію.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечував проти позову. Більш того, представник відповідача посилаючись на те, що Донецький обласний центр технічної творчості дітей та юнацтва не є суб'єктом владних повноважень в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не є розпорядником інформації у відповідності до ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», зазначив, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а отже провадження у справі необхідно закрити у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Відповідач - Донецький обласний центр технічної творчості дітей та юнацтва є юридичною особою, що зареєстрована 02.04.1993р. Виконавчим комітетом Донецької міської ради, ідентифікаційний код 35127913. Засновником (учасником) відповідача є Донецька обласна рада (а.с. 27-29). Організаційна-правова форма - комунальна організація (а.с.41).

У відповідності до п. 1.1. статуту Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва, останній є комунальним позашкільним закладом (а.с.42-51).

15 травня 2012 року позивач, керуючись приписами Закону України «Про доступ до публічної інформації», звернувся до Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва з інформаційним запитом від 11.05.2012р., в якому просив надати платіжні доручення Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва стосовно оплати послуг та інших товарно-матеріальних цінностей за період з 01.01.2011 року до 31.12.2011 року, що стосується використання бюджетних коштів (а.с. 8-9).

Листом Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва від 17 травня 2012 року № 78 позивачу було відмолено у задоволенні його запиту, оскільки запитувана ним інформації вважає собою інформацію з обмеженим доступом (а.с. 10).

Суд вважає такі дії відповідача щодо відмови у наданні інформації на запит ОСОБА_2 від 15.05.12 протиправними з огляду на наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2011р. (далі за текстом - Закон).

Вказаний Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до ст. 12 Закону суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 13 Закону встановлено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

Як зазначено вище у відповідності до п. 1.1. статуту Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва, останній є комунальним позашкільним закладом.

Згідно із п. 1.3. статуту Донецький обласний центр технічної творчості дітей та юнацтва у своїй діяльності керується, зокрема, Законом України «Про позашкільну освіту» № 1841-III від 22.06.2000р.

У відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про позашкільну освіту», фінансування державних і комунальних позашкільних навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, приватних позашкільних навчальних закладів - за рахунок коштів засновників (власників).

Згідно довідки Управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації № 01/20-2271 від 11.12.2012р., Донецький обласний центр технічної творчості дітей та юнацтва є бюджетною підвідомчою установою управління та повністю фінансується з обласного бюджету (а.с. 40).

Отже, Донецький обласний центр технічної творчості дітей та юнацтва є юридичною особою, що фінансуються з місцевого бюджету, а тому у відповідності до вищенаведених норм чинного законодавства є розпорядниками інформації для цілей Закону «Про доступ до публічної інформації» стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів.

Згідно інформаційного запиту позивача від 15.05.2012р., останній просить відповідача надати йому платіжні доручення Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва стосовно оплати послуг та інших товарно-матеріальних цінностей за період з 01.01.2011 року до 31.12.2011 року, що стосується використання бюджетних коштів.

У відповідності до ч. 5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Приймаючи до уваги те, що Донецький обласний центр технічної творчості дітей та юнацтва є юридичною особою, що фінансуються з місцевого бюджету, а запитувана інформація стосується інформації щодо використання бюджетних коштів, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо відмови у задоволенні запиту на інформацію ОСОБА_2 № 59-1 від 11.05.2012 та вважає необхідним зобов'язати відповідача надати ОСОБА_2 інформацію на запит від 11.05.2012 року № 59-1.

Вислови представника відповідача стосовно того, що вказану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, спростовуються приписами ч. 3 ст. 23 Закону «Про доступ до публічної інформації», у відповідності до яких оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з відповідача завданої моральної шкоди, яку він оцінює у 3000 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до Постанови Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Крім цього, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Згідно норм ст. 23 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 р. N 5 - під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають три складові частини, за наявності яких і настає відповідальність, а саме: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, чого в даному випадку немає.

Приймаючи до уваги наведене, суд не встановив обставин, що підтверджують спричинення позивачу моральної шкоди.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету на користь позивача, відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 94, 159, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва щодо відмови у задоволенні запиту на інформацію ОСОБА_2 № 59-1 від 11.05.2012.

Зобов'язати Донецький обласний центр технічної творчості дітей та юнацтва надати ОСОБА_2 інформацію на запит від 11.05.2012 року № 59-1, а саме платіжні доручення Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва стосовно оплати послуг та інших товарно-матеріальних цінностей за період з 01.01.2011 року до 31.12.2011 року, що стосується використання бюджетних коштів.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати у розмірі 21 (двадцять одна) грн. 46 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 19 грудня 2012 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 24 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.