Постанова

від 25.06.2014 по справі 805/2487/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2014 р. Справа №805/2487/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

при секретарі судового засідання Осадчому О.П.

за участю представників сторін:

від позивача - Пастухов О.В. - директор, Чіграй О.М. - довір. від 10.01.2014 року б/н

від відповідача - Пряніков К.В. - довір. від 24.02.2014 року № 3874/10/05-63-22-03,

Булига В.П. - довір. від 02.04.2014 року № 7876/10/05-63-10-013-3

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Акціонерного товариства

закритого типу Завод «Сантехдеталь»

до відповідача Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька

Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство закритого типу Завод «Сантехдеталь» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2013 року № 0000702203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 34378 грн. 25 коп., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2013 року № 0000712203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 42104 грн. 75 коп.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, винесені відповідачем з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Вказує на те, що в підтвердження правомірності ведення доходів, витрат, включення сум до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ під час перевірки фахівцям податковому органу надані усі документи первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Вважає неправомірним посилання податкового органу на відсутність реальності господарських операцій з контрагентами ТОВ «Радуга» та ТОВ «Стройеко-Трейд», оскільки фактичне виконання договорів, укладених з зазначеними суб'єктами господарювання, підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, та, крім того, як вважає позивач, порушення норм законодавства його контрагентами не може нести для нього жодних негативних наслідків.

Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

В запереченнях на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що приймаючи податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, податковий орган діяв в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування, оскільки під час перевірки позивача встановлена відсутність реального здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ «Радуга» та ТОВ «Стройеко-Трейд».

Враховуючи наведене, просить в задоволені позовної заяви відмовити у повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти доводів позовної заяви заперечували з підстав, викладених в запереченнях, просили в задоволені позовної заяви відмовити.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, заслухавши представників сторін, суд встановив.

Акціонерне товариство закритого типу Завод «Сантехдеталь» зареєстроване в якості юридичної особи рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ЄДРПОУ 01235484), місцезнаходження юридичної особи: 83076, м. Донецьк, просп. Червоногвардійський, буд. 46 (а.с. 83).

Згідно довідки від 02.11.2007 року про взяття на облік платника податків АТЗТ Завод «Сантехдеталь» перебуває на податковому обліку у ДПІ у Калінінському районі м. Донецька з 26.09.1994 року за № 177 (а.с. 85).

В період з 03.09.2013 року по 09.09.2013 року ДПІ у Калінінському районі м. Донецька проведена документальна позапланова невиїзна перевірка АТЗТ Завод «Сантехдеталь» з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Стройеко-Трейд» код ЄДРПОУ 35711595 та ТОВ «Радуга» код ЄДРПОУ 30962570 за період з 01.10.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складений акт від 16.09.2013 року № 178/05-63-22-3/012355484.

Під час перевірки податковим органом встановлені порушення АТЗТ Завод «Сантехдеталь» вимог чинного законодавства, а саме:

- п. 44.1 ст. 44, п. 185.1. ст. 185, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України - відсутність факту реального вчинення господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства в результаті занижені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 31047 грн., а саме у листопаді 2010 року в сумі 3864 грн., у грудні 2010 року в сумі 9441 грн., у січні 2011 року в сумі 3312 грн., у лютому 2011 року в сумі 1605 грн., у березні 2011 року в сумі 4200 грн., у квітні 2011 року в сумі 1800 грн., у травні 2011 року в сумі 4875 грн., у червні 2011 року в сумі 1950 грн.;

- п. 138.1, 138.8 ст. 138, Податкового кодексу України - відсутність факту реального вчинення господарських операцій та невідповідність первинних документів нормам законодавства що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на загальну суму 37705 грн., а саме у 4 кварталі 2010 року в сумі 16631 грн., у 1 кварталі 2011 року в сумі 10485 грн., у 2 кварталі 2011 року в сумі 9919 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька прийняті податкові повідомлення - рішення:

- від 02.10.2013 року № 0000702203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 34378 грн. 25 коп.,

- від 02.10.2013 року № 0000712203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 42104 грн. 75 коп.

Висновки акту перевірки про відсутність реального характеру господарських операцій зроблені на підставі:

- акту ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька ГУ Міндоходів Донецької області «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стройеко-трейд» (код ЄДРПОУ 35711595) з питань взаємовідносин з контрагентами за жовтень - грудень 2010 року, січень - липень 2011 року, січень - лютий 2012 року»;.

- акту від 29.08.2013 № 3267/05-63-22-3/30962570 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Радуга» код ЄДРПОУ 30962570 з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Карронада» код ЄДРПОУ 36559194, ТОВ «СтройекоТрейд» код ЄДРПОУ 35711595 за період з 01.11.2010 року по 31.03.2013 року.

Як зазначено в акті перевірки від 29.08.2013 року № 3267/05-63-22-3/30962570 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Радуга» код ЄДРПОУ 30962570 з питання визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при здійсненні господарських операцій з ТОВ «Карронада» код ЄДРПОУ 36559194, ТОВ «Стройеко-Трейд» код ЄДРПОУ 35711595 за період з 01.11.2010 року по 31.03.2013 року, між ТОВ «Радуга» та ТОВ «Карронада» укладений договір купівлі-продажу від 01.11.2010 року №01/11-2010/1, згідно якого ТОВ «Карронада» зобов'язується поставити в обумовлені строки ТОВ «Радуга» товар - будівельні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну умовами цього договору грошову суму. Якість поставляємого товару повинна відповідати вимогам ГОСТів та ТУ, які надаються до даного виду товарів.

Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «Радуга» відображене проведення операцій з ТОВ «Карронада» на загальну суму 48600 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 8100 грн. відповідно до податкової накладної № 11012 від 03.11.2010 року.

Згідно вироку Куйбишевського районного суду м. Донецька у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України встановлено, що ОСОБА_5, з червня 2009 року, діючи умисно, з корисливих мотивів з метою прикриття незаконної діяльності в порушення вище вказаних статей Господарського кодексу України, знаходячись на території м. Донецька, через підставну особу здійснив реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності TOB «Карронада» та TOB «Компанія «Киприда» без наміру здійснювати підприємницьку діяльність з метою прикриття незаконної діяльності.

Після реєстрації TOB «Карронада» ОСОБА_5, контролюючи всю фінансово- господарську діяльність підприємства, продовжував незаконну підприємницьку діяльність, сутність якої полягала у тому, що фіктивними документами оформлювалися неіснуючі (вигадані) операції з дотриманням усіх, необхідних для оформлення документів, процедур і реквізитів, з метою завищення податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки та конвертації і грошових коштів із безготівкової форми в готівкову.

Надалі 20.12.2010 року між ТОВ «Радуга» та ТОВ «Стройеко-трейд» укладений договір купівлі-продажу №20/12-1, згідно якого, ТОВ «Стройеко-трейд» (постачальник) зобов'язується поставити ТОВ «Радуга» товар - будівельні матеріали, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну умовами цього договору грошову суму.

Відповідно до наданих до перевірки документів встановлено, що ТОВ «Радуга» відображене проведення операцій з ТОВ «Стройеко-трейд» на загальну суму 19260 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 3210 грн. відповідно до податкових накладних від 21.12.2010 року № 2012 та від 17.01.2011 року № 117.

Виходячи з вищезазначеного, під час перевірки встановлена відсутність факту реального вчинення господарських операцій з підприємствами постачальниками ТОВ «Карронада», ТОВ «Стройеко-Трейд» на загальну суму 87120 грн., в т.ч. ПДВ 14520 грн. та підприємством-покупцем АОЗТ «Завод «Сантехдеталь» на загальну суму 99708 грн., в т.ч. ПДВ 16618 грн.

Згідно акту перевірки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стройеко-трейд» (код ЄДРПОУ 35711595) з питань взаємовідносин з контрагентами за жовтень - грудень 2010 року, січень - липень 2011 року, січень - лютий 2012 року» встановлено:

ТОВ «Радуга» не надані, а перевіркою не встановлені документи, що підтверджують факт транспортування товарів, які були оформлені відповідно до вимог чиного законодавства, що не надає можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій по передачі товару від ТОВ «Карронада», ТОВ «Стройеко-Трейд» до ТОВ «Радуга».

Враховуючи вищезазначене, податковим органом зроблений висновок, що операції з ТОВ «Стройеко-Трейд» та ТОВ «Карронада» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, у зв'язку з чим ТОВ «Карронада» , ТОВ «Стройеко-Трейд» із ТОВ «Радуга» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Зазначене, як вважає відповідач, підтверджує відсутність реального вчинення господарських операцій з отримання АТЗТ завод «Сантехдеталь» товару та послуг від постачальників ТОВ «Стройеко-Трейд» та ТОВ «Радуга» та їх подальше використання в господарській діяльності.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, 01.03.2010 року АТЗТ завод «Сантехдеталь» укладений договір купівлі - продажу б/н з ТОВ «Радуга», за умовами якого ТОВ «Радуга» взяло на себе зобов'язання передати у власність АТЗТ завод «Сантехдеталь» матеріали в порядку та на умовах даного договору, а АТЗТ завод «Сантехдеталь» зобов'язане прийняти та оплатити матеріали в порядку та на умовах даного договору (том 1 - а.с. 99).

04.08.2010 року до договору від 01.03.2010 року б/н укладена додаткова угода № 1, відповідно до умов якої змінені умови отримання матеріалів (том 1 - а.с. 100).

Виконання умов договору підтверджене доданими до матеріалів справи видатковими накладними від 05.11.2010 року № 70 на суму 23184 грн. від 06.12.2010 року № 76 на суму 36777 грн. 60 коп., від 23.12.2010 року № 81 на суму 19872 грн., від 25.01.2011 року № 4 на суму 19872 грн.; рахунками - фактурами; актами приймання - передачі (т. 1 - а.с.105 - 108).

Оплата товару здійснена у повнгому обсязі, що підтверджено виписками банку та платіжними дорученнями (т. 1 - а.с. 161 - 163).

Тов «Радуга» виписало АТЗТ Завод «Сантехдеталь» податкові накладні від 05.11.2010 року № 70 на суму 23184 грн., від 06.12.2010 року № 76 на суму 36777 грн. 60 коп., від 23.12.2010 року № 81 на суму 19872 грн., від 25.01.2011 року № 4 на суму 19872 грн., та (т. 1 - а.с. 109-112).

08.02.2011 року АТЗТ завод «Сантехдеталь» укладений договір купівлі - продажу б/н з ТОВ «Стройеко-Трейд», за умовами якого ТОВ «Стройеко-Трейд» взяло на себе зобов'язання поставки АТЗТ завод «Сантехдеталь» матеріали в порядку та на умовах даного договору, а АТЗТ завод «Сантехдеталь» зобов'язане прийняти та оплатити матеріали в порядку та на умовах даного договору (том 1 - а.с. 168).

Виконання умов договору підтверджене доданими до матеріалів справи видатковими накладними від 11.02.2011 № 2 на суму 9630 грн., від 01.03.2011 № 3 на суму 9630 грн., від 24.03.2011 № 2 на суму 10170 грн., від 28.03.2011 № 8 на суму 5400 грн., від 07.04.2011 № 1 на суму 5400 грн., від 22.04.2011 № 4 на суму 5400 грн., від 17.05.2011 № 5 на суму 5850 грн., від 20.05.2011 №7 на суму 5850 грн., від 25.05.2011 № 9 на суму 5850 грн., від 30.05.2011 № 13 на суму 11700 грн., від 02.06.2011 № 1 на суму 11700 грн. та витратними накладними (т. 1 - а.с. 125135).

Оплата товару здійснена на підставі платіжних доручень та виписок банку, приєднаних до матеріалів справи (т. 1 - а.с. 153 - 160).

ТОВ «Стройеко - Трейд» виписало АТЗТ Завод «Сантехдеталь» податкові накладні від 11.02.11 № 2 на суму 9630 грн., від 01.03.11 №1 на суму 9630 грн., від 18.03.2011 № 8 на суму 6000 грн., від 22.03.2011 № 9 на суму 4170 грн., від 28.03.2013 № 12 на суму 5400 грн., від 07.04.2011 №3 на суму 5400 грн., від 22.04.2011 № 10 на суму 5400 грн., від 17.05.2011 № 8 на суму 5850 грн., від 20.05.2011 № 10 на суму 5850 грн., від 25.05.2011 № 12 на суму 5850 грн., від 30.05.2011 № 15 на суму 11700 грн., від 02.06.2011 № 3 на суму 11700 грн. та (т. 1 - а.с. 113-135).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення ним вимог Податкового кодексу України, тому просить скасувати податкові повідомлення - рішення.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, є органи державної податкової служби.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Суд вважає помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, з наступних підстав.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються такі витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними й іншими первинними документами, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку і нарахування податку.

Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують одержання платником податків доходів, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, визначених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визначається по даті переходу права власності на такий товар покупцеві.

Дохід від надання послуг і виконання робіт визначається по даті складання акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог діючого законодавства, що підтверджує їхнє виконання або надання.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподатковування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, визначених розділом II цього Кодексу.

Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, відповідно до п.44.1 якої для цілей оподатковування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподатковування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення ); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку ); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, зв'язаних з вирахуванням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Згідно п.44.2 ст.44 Податкового кодексу України для визначення (розрахунку) об'єкта оподатковування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів і витрат з урахуванням положень цього Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Відповідно до статті 4 вказаного Закону бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на основних принципах, серед яких превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Згідно частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, визначає, що первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, визначені п. 2.4 Положення: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства; зміст і обсяг господарської операції, одиницю її виміру; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Форми облікових регістрів, порядок записів у них, обробка і використання необхідної інформації визначаються відповідними нормативними документами про порядок їх застосування.

Відповідно до п. 3.7 Положення інформація про господарські операції підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік) з облікових регістрів переноситься в згрупованому вигляді в бухгалтерські звіти, порядок складання яких установлюється відповідними нормативно-правовими актами.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку і підписується керівником і бухгалтером підприємства.

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ і суб'єктів малого підприємництва) складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем, під час перевірки позивачем надані податковому органу документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме, податкові накладні, рахунки, розрахункові документи - виписки з банківського рахунку та платіжні доручення, договори, акти приймання - передачі, видаткові накладні, що є підтвердженням реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу валових витрат.

Суд вважає, також, помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, з наступних підстав.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, отримавши податкові накладні від контрагентів, у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Крім зазначеного, суд враховує наступне.

Згідно п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Тобто, чинним законодавством України, зокрема, Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов'язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника; за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання та не визначено права здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності заявленими іншою стороною правочину, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.

Виходячи з позицій, висловлених Європейським Судом з прав людини у рішеннях по справах «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», «Булвес» АД проти Болгарії», позицій Верховного Суду України, Вищого адміністративного суду України, викладених в Інформаційному листі від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв'язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування в розумінні зазначеної норми Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Пунктом 1 частини 2 зазначеної норми Закону визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, а податкові повідомлення - рішення - скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, ст. 2, ст. 7 - 15, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122 - 154, ст. 158 - 163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства закритого типу Завод «Сантехдеталь» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2013 року № 0000702203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 34378 грн. 25 коп., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.10.2013 року № 0000712203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 42104 грн. 75 коп. - задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02.10.2013 року № 0000702203 про збільшення Акціонерному товариству закритого типу Завод «Сантехдеталь» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 34378 грн. 25 коп. - визнати протиправним та скасувати.

Податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02.10.2013 року № 0000712203 про збільшення Акціонерному товариству закритого типу Завод «Сантехдеталь» суми грошового зобов язання з податку на прибуток на загальну суму 42104 грн.75 коп. - визнати протиправним та скасувати.

Присудити з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу Завод «Сантехдеталь» витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 1827 грн.

Постанова Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У судовому засіданні 25.06.2014 року проголошена вступна та резолютивна частини постанови, повний текст постанови виготовлений 27.06.2014 року.

Суддя Давиденко Т.В.