Постанова

від 04.06.2014 по справі 808/2865/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року (09 год. 30 хв.) Справа № 808/2865/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовною заявою: Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, м. Житомир

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАСФЕР», м. Запоріжжя

про: стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - позивач або Житомирська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області) звернулась із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАСФЕР» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податкову заборгованість у розмірі 208 558,09 грн.

В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток підприємств на загальну суму 208 558,09 грн., який виник в результаті несплати відповідачем самостійно задекларованих податкових зобов'язань, згідно поданих до контролюючого органу податкових декларацій з податку на прибуток підприємств: за 3 квартал 2010 року № 166885 від 03.11.2010 на суму 87 694,00 грн. (з урахуванням часткової сплати, сума заборгованості за цією декларацією становить 85 357,09 грн.); за 2010 рік № 9006724940 від 04.02.2011 на суму 40 282,00 грн.; за 1 квартал 2011 року № 9002842253 від 05.05.2011 на суму 82 432,00 грн.; за 2 квартал 2011 року № 9010685671 від 09.11.2011 на суму 487,00 грн., а також у зв'язку з донарахуванням відповідачу пені в сумі 1 416,33 грн. З метою погашення заборгованості позивачем вживались всі необхідні заходи щодо стягнення з відповідача податкового боргу, проте на сьогодні податкова заборгованість залишається не сплаченою, тому Житомирська ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області просить стягнути її в судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.2014 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21.05.2014.

Відповідно до ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2014 розгляд справи було відкладено на 04.06.2014.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.06.2014, на підставі ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративний позов в частині стягнення податкової заборгованості з податку на прибуток підприємств в сумі 125 639,09 грн., яка виникла в результаті несплати відповідачем самостійно задекларованих податкових зобов'язань, згідно податкових декларацій з податку на прибуток підприємств від 03.11.2010 та 04.02.2011, залишено без розгляду.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. 04.06.2014 до суду надійшло клопотання (вх. № 21592), в якому позивач просить суд розглянути справу в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з'явився. Поштова кореспонденція направлялась на адресу місцезнаходження відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак повернулась до суду з відміткою відділення поштового зв'язку - «за закінченням терміну зберігання».

Жодних заперечень проти позову, доказів на їх обґрунтування та будь-яких інших заяв, або пояснень по суті позовних вимог до суду не надходило.

Частиною 4 ст. 33 КАС України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи те що, поштова кореспонденція направлялась відповідачу за адресою, яка відповідає реєстраційним відомостям, то згідно вимог ст. 33 та ст. 35 КАС України, слід вважати, що останній повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

За приписами ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись положеннями статей 33, 35, 41, 128 КАС України, суд дійшов до висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі доказів у письмовому провадженні, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає позовні вимоги, такими що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 25.10.2013, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГАСФЕР» (код ЄДРПОУ 36330465) зареєстроване як юридична особа 29.01.2009, номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи - 1 305 102 0000 007118, за адресою: 69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, Жовтневий район, вул. Гоголя, буд. 100, офіс 2.

Як вбачається із п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - Податковий кодекс України), платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України, податок на прибуток підприємств нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Пунктом 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України визначено, що для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 статті 57 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідачем були подані до Державної податкової інспекції у м. Житомирі декларації з податку на прибуток підприємств за такі періоди, зокрема:

- звітна податкова декларація від 05.05.2011 за 1 квартал 2011 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 82 432,00 грн.;

- звітна податкова декларація від 09.11.2011 за ІІ квартал 2011 року, відповідно до якої відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету в розмірі 487,00 грн.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як передбачено пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Так як, сума самостійно задекларованих податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств не була сплачена відповідачем у встановлені законом строки, то вона набула статусу податкового боргу.

Отже, заборгованість відповідача з податку на прибуток підприємств, відповідно до вищезазначених у податкових деклараціях узгоджених грошових зобов'язань, становить 82 919,00 грн.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На момент виникнення у відповідача податкового боргу, порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, процедура оскарження дій органів стягнення, визначався Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (далі по тексту Закон України № 2181-ІІІ).

Відповідно до п. 1.10 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ, податкова вимога - це письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Пунктом 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ встановлено наступний порядок надсилання податкових вимог, зокрема:

- перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

- друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

За приписами п. 6.2.4 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2010 позивачем сформовано першу податкову вимогу форми «Ю1» № 1/1990 на загальну суму податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями у розмірі 85 357,09 грн., яка отримана уповноваженою особою відповідача 24.12.2010, про що свідчить надана позивачем копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

У зв'язку із набранням 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України, друга податкова вимога відповідачу не надсилалась, оскільки згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На даний час податкова вимога форми «Ю1» від 24.11.2010 № 1/1990 в порядку визначеному ст. 60 Податкового кодексу України позивачем не відкликана, що підтверджується наданими позивачем обліковими картками (зворотній бік) платника податків та довідкою про заборгованість, з яких вбачається, що з моменту винесення податкових вимог заборгованість відповідача залишається не погашеною.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 95.1 - 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.3. ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно зі ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Наданими позивачем до матеріалів справи доказами, в тому числі обліковими картками (зворотній бік) платника податків з податку на прибуток приватних підприємств та зведеним розрахунком сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом строку встановленого для їх погашення, підтверджується наявність у відповідача заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 82 919,00 грн., яка на момент судового розгляду справи залишається не погашеною до бюджету.

Під час розгляду справи, відповідачем не надано суду доказів повного або часткового погашення вищевказаної заборгованості, нормативно та документально обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, а також доказів, які б спростовували доводи позивача.

З огляду на викладене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, а також враховуючи, що всупереч вимогам чинного законодавства заборгованість відповідача залишається не погашеною до бюджету, суд вважає позовні вимоги Житомирської ОДПІ ГУ Міндоходів у Житомирській області обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 11, 41, 71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАСФЕР» про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «АГАСФЕР» (69095, Запорізька область, м. Запоріжжя, Жовтневий район, вул. Гоголя, буд. 100, офіс 2., код ЄДРПОУ 36330465), у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь Державного бюджету податкову заборгованість з податку на прибуток підприємств у розмірі 82 919,00 (вісімдесят дві тисячі дев'ятсот дев'ятнадцять гривень 00 коп.) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко