Рішення

від 12.06.2014 по справі 908/1685/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 30/22/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2014 Справа № 908/1685/14

за позовом: Кам'янсько-Дніпровського міжрайонного прокурора Запорізької області (71304, м. Кам'янко-Дніпровська Запорізької області, вул. 9 травня, 4) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Великобілозерської районної державної адміністрації (71400, с. Велика Білозерка Великобілозерського району Запорізької області, вул. Центральна, 120)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат» (69600, м.Запоріжжя, вул. Луначарського, 21)

про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди водного об'єкту та зобов'язання повернути об'єкт оренди,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Матвієнко Л.В., довіреність № б/н від 06.06.2014 р.;

від відповідача: Малахів В.В., довіреність № 11/039 від 06.06.2014 р.;

прокурор: Демиденко Д.А., посвідчення № 001780 від 29.08.2012 р.;

Кам'янсько-Дніпровським міжрайонним прокурором в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах - Великобілозерської районної державної адміністрації до господарського суду Запорізької області подано позовну заяву про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат" заборгованості з орендної плати в розмірі 46428,50 грн. за договором № 1 від 07.07.2011 р. про надання водного об'єкту, розташованого на території Трудової сільської ради Великобілозерського району у тимчасове користування на умовах оренди; розірвання зазначеного договору оренди; зобов'язання ПАТ «Запорізький рибокомбінат» повернути Великобілозерській районній державній адміністрації водний об'єкт загальнодержавного значення площею 135,94 га шляхом підписання акта прийому-передачі.

В обґрунтування заявленого позову прокурор посилається на приписи ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 615, 629, 651,785, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 51 Водного кодексу України та умови укладеного з ПАТ «Запорізький рибокомбінат» договору № 1 від 07.07.2011 р. При цьому вказує, що за період з 01.07.2012 р. по 15.03.2014 р., включно, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань у останнього утворилася заборгованість по орендній платі в розмірі 46428,50 грн. Наведене, на думку прокурора, є безумовною підставою для розірвання договору № 1 від 07.07.2011 р. про надання водного об'єкту, розташованого на території Трудової сільської ради Великобілозерського району у тимчасове користування на умовах оренди, а також зобов'язання орендаря повернути об'єкт шляхом підписання відповідного акта прийому-передачі. Також зауважує, що починаючи з серпня 2011 року відповідачем орендна плата не сплачувалася і постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. з орендаря було стягнуто суму заборгованості в розмірі 23350,00 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.05.2014 р. порушено провадження у справі № 908/1685/14, присвоєно справі номер провадження № 30/22/14, розгляд якої призначено на 12.06.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні прокурора, представників позивача та відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача та прокурор позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов. Відповідач вважає позовну заяву безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Вказує, що всі правовідносини за договором № 1 від 07.07.2011 р. про надання водного об'єкту, розташованого на території Трудової сільської ради Великобілозерського району у тимчасове користування на умовах оренди, є припиненими на підставі підпункту 4.3 п. 4 цього ж Договору. За доводами відповідача, договір був укладений формально і ПАТ «Запорізький рибокомбінат» не приступив до своїх обов'язків щодо сплати орендних платежів, тому договір вважається автоматично розірваним з 15.03.2012 р. відповідно умов пунктів 2.3 та 4.3 цього договору без укладання додаткових угод. Просить провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

В судовому засіданні 12.06.2014 р. справу розглянуто, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

07.07.2011 р. між Великобілозерською районною державною адміністрацією (Орендодавцем, позивачем у справі) та ПАТ «Запорізький рибокомбінат» (Орендарем, відповідачем у справі) було підписано договір № 1 надання водного об'єкту, розташованого на території Трудової сільської ради Великобілозерського району у тимчасове користування на умовах оренди (надалі - Договір), за умовами якого Орендодавець, згідно з розпорядженням голови райдержадміністрації від 24.06.2011 р. за № 214 надає, а Орендар приймає у тимчасове користування на умовах оренди водний об'єкт загальнодержавного значення площею водного дзеркала 135,94 га, розташований на території Трудової сільської ради Великобілозерського району Запорізької області, у 0,2 км на південний схід від с.Качкарівка для риборозведення (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору орендна плата за користування водним об'єктом по Договору встановлюється у розмірі 200,00 грн. за 1 га. водного дзеркала на рік. Орендар сплачує орендну плату в грошовій формі рівними частками два рази на рік не пізніше 15 березня і 15 вересня.

Пунктами 3.7 та 3.15 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати умови цього Договору та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за користування водним об'єктом.

Договір складено сторонами до 18 жовтня 2018 року (п. 4.1 Договору).

За змістом п. 4.3 Договору, у разі, коли Орендар не сплачує орендну плату протягом 3-х місяців підряд, порушує умови договору і взяті за цим договором зобов'язання, договір вважається розірваним без укладання додаткових угод. Зобов'язання, які виникли за цим договором, повинні бути виконані в повному обсязі. Договір може бути розірваний за згодою сторін.

Факт передачі водного об'єкту в оренду підтверджується актом приймання-передачі від 07.07.2011р., який підписано і скріплено печатками сторін, складено без зауважень і претензій з боку відповідача щодо його стану.

За змістом позовної заяви, в порушення приписів закону та умов вищевказаного Договору, відповідач не сплачував орендну плату, що призвело до виникнення у останнього заборгованості по орендній платі за період з 01.07.2012 р. по 15.03.2014 р. в сумі 46428,50грн. За доводами, викладеними у позовні заяві прокурором, та які підтримано позивачем, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо внесення орендних платежів, у останнього утворилась заборгованість за Договором, яка підлягає стягненню, і зазначене є достатньою підставою для розірвання договору та повернення об'єкта оренди.

Позовні вимоги про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат" заборгованості з орендної плати в розмірі 46428,50 грн. за договором № 1 від 07.07.2011 р. про надання водного об'єкту, розташованого на території Трудової сільської ради Великобілозерського району у тимчасове користування на умовах оренди; розірвання зазначеного договору оренди; зобов'язання ПАТ «Запорізький рибокомбінат» повернути Великобілозерській районній державній адміністрації водний об'єкт загальнодержавного значення площею 135,94 га шляхом підписання акта прийому-передачі, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши прокурора, представників позивача та від подача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в судових органах.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.

Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно приписів ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № 3-рп/99, щодо офіційного тлумачення положень вищевказаної статті 2, під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Прокурором заявлений позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах - Великобілозерської районної державної адміністрації.

Згідно із статтею 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;…

Згідно з ч. 4 ст. 51 Водного кодексу України водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Крім того, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-УІ від 06.09.2012 р., внесено зміни до п. 3 ст. 122 Земельного кодексу України та викладено в наступній редакції: районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, у власність або користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів - для ведення водного господарства.

Викладене свідчить, що позов подано прокурором в межах наданих йому державою повноважень в інтересах уповноваженої державою здійснювати функції у спірних відносинах особи - Великобілозерської районної державної адміністрації.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні норми містить ст. 283 ГК України.

Як вже зазначалося вище, пунктами 3.7 та 3.15 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати умови цього Договору та своєчасно і в повному обсязі вносити плату за користування водним об'єктом.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 286 Господарського кодексу України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється в грошовій формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за Договором оренди щодо передачі відповідачу водного об'єкта в оренду виконано у повному обсязі, що підтверджується актом прийому-передачі від 07.07.2011 р., копія якого міститься в матеріалах справи.

Частиною 18 ст. 51 Водного кодексу України унормовано, що користування водними об'єктами, наданими в оренду, здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 12 ст. 51 Водного Кодексу України умови використання водних об'єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди водних об'єктів визначаються у договорі оренди.

Пунктом 2.1 Договору сторони узгодили, що орендна плата за користування водним об'єктом по Договору встановлюється у розмірі 200,00 грн. за 1 га. водного дзеркала на рік. Орендар сплачує орендну плату в грошовій формі рівними частками два рази на рік не пізніше 15 березня і 15 вересня.

Відповідно до п. 2.2 договору розмір орендної плати, встановленої на кожний наступний рік розраховуються шляхом обов'язкового коригування розміру орендної плати за попередній рік на індекс інфляції за відповідний період.

Факт наявності заборгованості за оренду водного об'єкта підтверджується довідкою про розрахунок заборгованості.

Так, ПАТ «Запорізький рибокомбінат» заборгував за договором №1 оренди водного об'єкта з урахуванням індексу інфляції 46 428, 50 грн., а саме:

- з 01.07.2012 р. по 15.09.2012 р. орендна плата становить 5649,30 грн.,

- з 16.09.2012 р. по 15.03.2013 р. орендна плата становить 13567,37 грн.,

- з 16.03.2013 р. по 15.09.2013 р. орендна плата становить 13560,65 грн.,

- з 16.09.2013 р. по 15.03.2014 р. орендна плата становить 13651,18 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач у період з 01.07.2012 р. по 15.03.2014р. не виконував свої зобов'язання за Договором в частині внесення орендних платежів, у зв'язку з чим у ПАТ «Запорізький рибокомбінат» на день звернення до суду з даним позовом виникла заборгованість по орендній платі в розмірі 46428,50 грн. (згідно довідки про розрахунок заборгованості райдержадміністрації).

Суд також приймає до уваги, що у зв'язку з невиконаннями відповідачем своїх зобов'язань за даним договором, за постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.02.2013 р. з останнього було стягнуто суму заборгованості в розмірі 23350,00 грн. за період з серпня 2011 р. по червень 2012 р., включно.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 46428,50 грн. є обґрунтованими, підтверджені доданими розрахунками та підлягають задоволенню. При цьому, відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо сплати орендних платежів в узгоджених розмірах та у визначені договором строки.

Слід зазначити, що відповідачем факт невиконання зобов'язань за договором щодо внесення орендних платежів не заперечується.

Щодо посилань відповідача на те, що договір вважається автоматично розірваним з 15.03.2012 р. відповідно умов пунктів 2.3 та 4.3 цього договору без укладання додаткових угод, судом встановлено, що з боку сторін не надсилались заяви щодо припинення дії Договору або його розірвання, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що зобов'язання за договором є припиненими. Так, за змістом п. 4.3 Договору для розірвання договору не потрібно укладення додаткових угод, проте, цим же пунктом визначено, що договір може бути розірваний за згодою сторін. Представником відповідача не заперечується, що з пропозицією про розірвання договору до Орендаря відповідач не звертався, отже, згоди на розірвання договору не отримував.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. У зв'язку з чим зобов'язання, які виникли за цим договором, повинні бути виконанні у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

У відповідності до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Із змісту цієї норми слідує, що визначення істотності порушення є оціночним поняттям, яке повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин конкретної справи.

Умовами п. 3.6 Договору передбачено, що Орендодавець має право розірвати Договір достроково з утриманням з Орендаря збитків, зокрема, у разі порушення Орендарем умов договору.

Пунктом п. 4.3 Договору сторони передбачили, що, у разі, коли Орендар не сплачує орендну плату протягом 3-х місяців підряд, порушує умови договору і взяті за цим договором зобов'язання, договір вважається розірваним без укладання додаткових угод. Зобов'язання, які виникли за цим договором, повинні бути виконані в повному обсязі. Договір може бути розірваний за згодою сторін.

Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди, як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого об'єкта орендодавцю.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань за договором стосовно здійснення повної та своєчасної оплати за орендований водний об'єкт, позовні вимоги в частині розірвання договору № 1 від 07.07.2011 р. про надання водного об'єкту, розташованого на території Трудової сільської ради Великобілозерського району у тимчасове користування на умовах оренди, підлягають задоволенню.

В свою чергу, ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що при припиненні чи розірванні договору оренди водного об'єкта Орендодавець та Орендар спільно складають опис (акт передачі та прийому) об'єкта оренди. У разі несвоєчасного повернення орендованого водного об'єкта, у випадку припинення або розірвання договору, Орендар сплачує штраф у розмірі річної орендної плати, встановленої договором (п. 5.3 Договору).

Обставини справи свідчать, що відповідний акт прийому-передачі не складався і об'єкт оренди не поверталося.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога про зобов'язання ПАТ «Запорізький рибокомбінат» повернути Великобілозерській районній державній адміністрації водний об'єкт загальнодержавного значення площею 135,94 га шляхом підписання акта прийому-передачі підлягає задоволенню.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин справи суд вважає, що доводи відповідача необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

В даному випадку, прокурором та позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог.

Враховуючи викладене, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача та стягуються до Державного бюджету України, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн. на час подання позову) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плати (73080,00 грн.) та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (1218,00 грн. на час подання позову).

Прокурором було заявлено позовні вимоги майнового характеру про стягнення 46428,50 грн., за якою судовий збір складає 1827,00 грн. (мінімальний розмір) та дві вимоги немайнового характеру - 1218,00 грн. х 2, отже загальна сума судового збору, яка підлягає стягненню до Державного бюджету України складає 4263,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Кам'янсько-Дніпровського міжрайонного прокурора Запорізької області (м. Кам'янко-Дніпровська Запорізької області) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Великобілозерської районної державної адміністрації (с. Велика Білозерка Великобілозерського району Запорізької області) до Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат» (м. Запоріжжя) задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат» (69600, м.Запоріжжя, вул. Луначарського, 21, код ЄДРПОУ 00476642, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Великобілозерської районної державної адміністрації (71400, с. Велика Білозерка Великобілозерського району Запорізької області, вул. Центральна, 120, код ЄДРПОУ 20482886) 46428 (сорок шість тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 50 коп. заборгованості з орендної плати.

Розірвати договір № 1 від 07.07.2011 р. про надання водного об'єкту, розташованого на території Трудової сільської ради Великобілозерського району у тимчасове користування на умовах оренди.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Запорізький рибокомбінат» (69600, м.Запоріжжя, вул. Луначарського, 21, код ЄДРПОУ 00476642) повернути Великобілозерській районній державній адміністрації (71400, с. Велика Білозерка Великобілозерського району Запорізької області, вул. Центральна, 120, код ЄДРПОУ 20482886) водний об'єкт загальнодержавного значення площею 135,94 га шляхом підписання акта прийому-передачі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат» (69600, м. Запоріжжя, вул. Луначарського, буд. 21, код ЄДРПОУ 00476642) на користь Державного бюджету України (отримувач: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); банк отримувача: УДКСУ у м. Запоріжжя (Орджонікідзевський район); МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; рахунок № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001; символ звітності банку -206) 4263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 17.06.2014 р.