Рішення

від 19.06.2014 по справі 908/1728/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 30/32/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2014 Справа № 908/1728/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія, ЛТД» (69057, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 158, прим. 219)

до відповідача: Управління комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області (72319, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Кірова, 38)

про стягнення 83478,25 грн.

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача : Венгаренко Т.А., довіреність № б/н від 11.09.2013 р.;

від відповідача : не з'явився;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія, ЛТД» звернулося до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Управління комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області 83478,25 грн. заборгованості за договором на виконання випробувань № 18 (л) від 12.11.2013 р., в т.ч.: 80400,00 грн. основного боргу, 2476,92 грн. інфляційних втрат та 601,33 грн. - 3% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи на ст.ст. 173, 193, 224 ГК України, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625, 837 ЦК України та умови укладеного між сторонами договору. При цьому вказує, що в наслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору щодо оплати виконаних робіт, у останнього виникла заборгованість в сумі 80400,00 грн. Позивач вказує на те, що невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді передбачених законом санкцій.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.05.2014 р. порушено провадження у справі № 908/1728/14, присвоєно справі номер провадження № 30/32/14, розгляд якої призначено на 19.06.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті.

За письмовим клопотанням представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні в повному обсязі підтримав позовні вимоги та підтвердив наведені в позові обставини. Також, представником позивача до матеріалів справи надано довідку про стан заборгованості відповідача, згідно з якою на момент розгляду справи сума основного боргу за договором складає 80400,00 грн.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалі від 22.05.2014 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвала господарського суду від 22.05.2014 р. про порушення провадження у справі та призначення розгляду справи на 19.06.2014 р. була направлена судом на адресу відповідача: 72319, м. Мелітополь Запорізької міської ради, вул. Кірова, 38, яка співпадає з відомостями, вказаними у позові та наводиться відповідачем у документах, копії яких надані до матеріалів справи.

Крім того, як вбачається із долученого до матеріалів справи Повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду була вручена повноважному представнику відповідача - 28.05.2014 р.

Отже, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 19.06.2014 р. справу розглянуто за наявними матеріалами в межах встановленого строку, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія, ЛТД» (Виконавцем, позивачем у справі) та Управлінням комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області (Замовником, відповідачем у справі) було укладено Договір № 18 л) на виконання випробувань (далі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався у 2013 р. надати замовникові послуги з експертизи технічного стану автомобільного мосту (шляхопроводу) по вул. Дзержинського у м. Мелітополі, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору проведення обстеження надземної частини шляхопроводу по вул. Дзержинського включає в себе:

- аналіз технічної документації,

- візуальне та інструментальне обстеження,

- звіт про обстеження з висновками та рекомендаціями.

Відповідно до п. 3.1 Договору, ціна цього договору становить 8040,00 грн. (в т.ч. ПДВ).

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Розрахунки проводяться шляхом перерахування Замовником коштів на поточний рахунок Виконавця на підставі підписаного Сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт після пред'явлення Виконавцем рахунка на оплату.

Відповідно до п. 4.5 Договору Замовник здійснює розрахунок за отриману послугу протягом трьох місяців з моменту її отримання. Моментом отримання послуги вважається дата підписання Замовником акту приймання виконаних робіт.

Як зазначає позивач, відповідно до двосторонньо підписаного акту приймання виконаних робіт № 40/13 від 18.11.2013 р. вбачається, що передбачені Договором послуги експертизи технічного стану автомобільного мосту по вул. Дзержинського у м. Мелітополі виконані в повному обсязі на загальну суму 80400,00 грн.

Пунктом 6.1.1 Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

11.04.2014 р. позивачем надіслано на адресу Управління Комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області претензію про сплату заборгованості.

Управління комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області у відповідь на вказаний вище лист позивача зазначає, що із сумою заборгованості в розмірі 80400,00 грн. погоджується і найближчим часом її буде погашено.

Позовні вимоги про стягнення з Управління комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області 83478,25 грн. заборгованості за договором на виконання випробувань № 18 (л) від 12.11.2013 р., в т.ч.: 80400,00 грн. основного боргу, 2476,92 грн. інфляційних втрат та 601,33 грн. - 3% річних, є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного .

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на договорі № 38/1-3/192 від 23.07.2013 р., який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, на виконання умов Договору позивач здійснив для відповідача обумовлені договором роботи, що підтверджується актом здачі-прийомки виконаних робіт № 440/13 від 18.11.2013 р., копію якого долучено до матеріалів справи (арк. справи 16) .

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов'язання щодо оплати позивачу передбачених договором робіт, всупереч умов договору та вимог закону, не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за договором в сумі 80400,00 грн.

Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Також, суд приймає до уваги, що згідно з підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін актом звірки взаєморозрахунків станом на 11.04.2014 р. заборгованість відповідача за Договором перед позивачем становить 80400,00 грн. Представниками сторін підтверджено, що станом на час розгляду справи заборгованість не погашено.

Згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. Проте, в розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Наданою позивачем до матеріалів справи довідкою про стан заборгованості відповідача підтверджується, що на момент розгляду справи сума основного боргу за договором складає 80400,00 грн.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 80400,00 грн. основного боргу за договором № 18 (л) від 12.11.2013 р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2476,92 грн. інфляційних втрат та 601,33 грн. - 3% річних за період з 19.02.2014 р. по 20.05.2013 р.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Зокрема, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору; а тому інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з втрат від інфляції та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних суд дійшов до висновку, що в межах заявлених позовних вимог вони є правомірними.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2476,92 грн. інфляційних втрат та 601,33 грн. - 3% річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 4 2 , 4 3 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором № 18 (л) від 12.11.2013 р.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія, ЛТД» (м.Запоріжжя) до Управління комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області (м. Мелітополь Запорізької області) задовольнити повністю.

Стягнути з Управління комунального господарства Мелітопольської міської ради Запорізької області (72319, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Кірова, 38, код ЄДРПОУ 25490034, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія, ЛТД» (69057, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 158, прим. 219, код ЄДРПОУ 19266746, розрахункові рахунки в установах банку не відомі) 80400 (вісімдесят тисяч чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 2476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) грн. 92 коп. інфляційних втрат та 601 (шістсот одна) грн. 33 коп. - 3% річних та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 20.06.2014 р.