Постанова

від 02.07.2014 по справі 905/4402/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.07.2014 справа №905/4402/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І. суддівБойченка К.І., Черноти Л.Ф. при секретарі Романовій А.О. від позивача:не з»явився; від відповідача:не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 24.04.2014 року у справі№ 905/4402/13 (головуючий суддя Кучерява О.О., судді Говорун О.В., Макарова Ю.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ескада - М», м. Рівне до відповідачаПублічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області простягнення заборгованості в розмірі 87 847 грн. 14 коп., з яких: сума основного боргу в розмірі 81 630 грн. 88 коп., пеня в розмірі 5 159 грн. 07 коп., 3% річних в розмірі 1 057 грн. 19 коп. ВСТАНОВИВ:

У 2013 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Ескада - М», м. Рівне звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості в розмірі 86 430 грн. 78 коп., з яких: сума основного боргу в розмірі 81 630 грн. 88 коп., пеня в розмірі 3 983 грн. 59 коп., 3% річних в розмірі 816 грн. 31 коп.

До початку розгляду справи по суті позивач надав заяву від 24.07.2013 року про збільшення розміру позовних вимог і остаточно просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 81 630 грн. 88 коп., 3% річних у розмірі 1 057 грн. 19 коп., пеню у розмірі 5 159 грн. 07 коп., яка прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.08.2013 року по справі №905/4402/13 було зупинено провадження до повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області. Ухвалою суду від 04.11.2013 року було поновлено провадження у справі №905/4402/13. Ухвалою суду від 03.12.2013 року провадження у справі №905/4402/13 було зупинено до розгляду пов»язаної з нею справи №905/8081/13 та ухвалою суду від 11.04.2014 року провадження у справі №905/4402/13 було поновлено.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.04.2014 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескада - М», м. Рівне були задоволені в повному обсязі. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескада - М», м. Рівне суму основного боргу в розмірі 81 630 грн. 88 коп., пеню в розмірі 5 159 грн. 07 коп. та 3% річних у розмірі 1057 грн. 19 коп.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 24.04.14 року скасувати в частині стягнення пені та 3% річних та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення 16.06.2014 р. уповноваженим особам підприємства ухвали суду про порушення апеляційного провадження від 12.06.2014 р. Про причину неявки суд не повідомили, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надали. Явка сторін ухвалою суду від 12.06.2014 р. не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з'ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи № 905/4402/13.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ескада-М» (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Енергомашспецсталь», (покупець) було укладено договір поставки № 15/1012, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати в встановлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язався згідно із умовами чинного договору прийняти цю продукцію (товар) та оплатити її (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.3 договору, найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товар), її ціна, строки та умови поставки вказуються в специфікаціях, яка є невід'ємними частинами чинного договору.

Згідно з п. 1.4 договору, загальна кількість товару, який поставляється за чинним договором, складається з кількості товару, який поставляється за всіма специфікаціями, оформленими до чинного договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна продукції вказується в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.2 договору в редакції додаткової угоди №4 від 12 вересня 2012 року, орієнтована сума договору на момент укладення становить 3 000 000 грн. 00 коп. з ПДВ. Загальна сума договору є величиною перемінною і складається із сум всіх специфікацій, оформлених до договору.

Відповідно до п. 5.1 договору, строки та умови поставки товару вказуються в специфікаціях.

Згідно з п. 5.2 договору, датою поставки товару вважається дата його вручення покупцю з додатком пакету документів, які оговорені в пункті 6.1 договору.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що постачальник зобов'язується надати покупцю одночасно з продукцією наступні документи: рахунок; сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності); накладну (в накладній обов'язкове посилання на отримувача продукції); податкову накладну.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що сторони дають згоду на застосування норм Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6.

Відповідно до п. 9.3 договору в редакції додаткової угоди №1 від 09.03.2011 року, покупець здійснює передоплату 50% протягом 5-ти календарних днів після підписання відповідної специфікації з двох сторін, залишені 50% - протягом 20 календарних днів від дати поставки товару.

Пунктом 10.5 договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті поставленої продукції покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У п.13.2 договору в редакції додаткової угоди №3 від 17.05.2011 року зазначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 року.

Відповідно до Специфікації №1 від 10 грудня 2010 року до договору, загальна вартість продукції становить 99200 грн. 02 коп. з урахуванням ПДВ; умови оплати: передоплата 70% протягом 5-ти календарних днів після підписання відповідної специфікації з двох сторін, залишені 30% по факту виконання замовлення про що постачальник повідомляє покупця письмовим повідомленням; строк поставки - 20 робочих днів з моменту оплати.

Відповідно до Специфікації №2 від 09 березня 2011 року до договору, загальна вартість продукції становить 80 758 грн. 00 коп. з урахуванням ПДВ; умови оплати: покупець здійснює передоплату 50% протягом 5-ти календарних днів після підписання відповідних специфікацій обома сторонами, залишені 50% протягом 20 календарних днів від дати поставки товару на склад покупця; строк поставки - 20 робочих днів з моменту 50% оплати.

Відповідно до Специфікації №3 від 02 листопада 2011 року до договору, загальна вартість продукції становить 1543000 грн. 32 коп. з урахуванням ПДВ; умови оплати: покупець здійснює передоплату 50%, згідно замовлення покупця, протягом 5-ти календарних днів після підписання відповідних специфікацій обома сторонами, залишені 50% протягом 20 календарних днів від дати поставки товару на склад покупця; строк поставки - 20 робочих днів з моменту 50% оплати.

На виконання умов договору поставки № 15/1012 від 10.12.2010 року позивач передав у власність відповідачу товар, а відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000038 від 25 січня 2013 року на суму 52016 грн. 66 коп., №РН-0000755 від 27 грудня 2012 року на суму 159206 грн. 30 коп., №РН-0000628 від 13 листопада 2012 року на суму 173906 грн. 30 коп., №РН-0000529 від 01 жовтня 2012 року на суму 86964 грн. 07 коп., №РН-0000477 від 31 серпня 2012 року на суму 86964 грн. 07 коп., №РН-0000377 від 24 липня 2012 року на суму 187136 грн.18 коп., №РН-0000291 від 11 червня 2012 року на суму 190410 грн.17 коп., №РН-0000198 від 19 квітня 2012 року на суму 160681 грн. 91 коп., №РН-0000037 від 30 січня 2012 року на суму 174422 грн. 38 коп., №РН-0000002 від 14 січня 2011 року на суму 29400 грн. 00 коп., №РН-0000552 від 27 грудня 2010 року на суму 69800 грн. 02 грн., а загалом на суму в розмірі 1 370 908 грн. 06 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте відповідачем у встановлений договором строк здійснена часткова оплата за отриманий товар на суму в розмірі 1 289 277 грн. 18 коп.

Поставлений товар був отриманий уповноваженими особами відповідача, про що свідчать підписи ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та довіреності №196 від 25.01.2013 р., №3195 від 26.12.2012 р., №2788 від 12.11.2012 р., №2324 від 24.09.2012 р., №2054 від 23.08.2012 р., №1715 від 17.07.2012 р., №1383 від 11.06.2012 р., №869 від 11.04.2012 р., №233 від 30.01.2012 р., №61 від 14.01.2011 р., №3236 від 24.12.2010 р., видані відповідачем на отримання від ТОВ «Ескада-М», м. Рівне цінностей за договором №15/1012 від 10.12.2010 року.

Позивачем 06.03.2013 р. направлена на адресу відповідача претензія №90 з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 81 630 грн. 88 коп., яка відповідачем залишена без відповіді і виконання.

Враховуючи наведене, позивач звернувся із позовом до господарського суду Донецької області про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області заборгованості в розмірі 86 430 грн. 78 коп., з яких: сума основного боргу в розмірі 81 630 грн. 88 коп., пеня в розмірі 3 983 грн. 59 коп., 3% річних в розмірі 816 грн. 31 коп. (з урахуванням заяви від 24.07.2013 року про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом до розгляду)

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору поставки № 15/1012 від 10.12.2010 року передав у власність відповідачу товар, а відповідач в свою чергу прийняв вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000038 від 25 січня 2013 року на суму 52016 грн. 66 коп., №РН-0000755 від 27 грудня 2012 року на суму 159206 грн. 30 коп., №РН-0000628 від 13 листопада 2012 року на суму 173906 грн. 30 коп., №РН-0000529 від 01 жовтня 2012 року на суму 86964 грн. 07 коп., №РН-0000477 від 31 серпня 2012 року на суму 86964 грн. 07 коп., №РН-0000377 від 24 липня 2012 року на суму 187136 грн.18 коп., №РН-0000291 від 11 червня 2012 року на суму 190410 грн.17 коп., №РН-0000198 від 19 квітня 2012 року на суму 160681 грн. 91 коп., №РН-0000037 від 30 січня 2012 року на суму 174422 грн. 38 коп., №РН-0000002 від 14 січня 2011 року на суму 29400 грн. 00 коп., №РН-0000552 від 27 грудня 2010 року на суму 69800 грн. 02 грн., а загалом на суму в розмірі 1 370 908 грн. 06 коп., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте відповідачем у встановлений договором строк здійснена часткова оплата за отриманий товар на суму в розмірі 1 289 277 грн. 18 коп.

Згідно з ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач не надав до господарського суду доказів невиконання позивачем зобов'язань з надання документів, а також відмови від цієї продукції, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином.

Статтею 688 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. Відповідно до вимог статті 690 Цивільного кодексу України, поставлені без згоди покупця товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання.

Ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надані належні та допустимі докази, оформлені належним чином, наявності заперечень відповідача щодо комплектності, кількості, якості або асортименту поставленої продукції, щодо відмови відповідача від поставленого обсягу продукції. Відповідачем також не надані суду належні та допустимі докази, оформлені належним чином, щодо прийняття продукції у встановленому порядку на відповідальне зберігання або її повернення без використання у виробничій діяльності підприємства.

Враховуючи вищевикладене та те, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення по справі, відповідач відповідно до вимог статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України не надав ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції письмових належних та допустимих доказів оплати позивачу заборгованості за прийнятий товар за договором поставки №15/1012 від 10.12.2010 року, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції правомірно зроблений висновок про неналежне виконання відповідачем його договірних зобов'язань всупереч вимогам статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог про стягнення суми заборгованості за отриманий товар в розмірі 81 630 грн. 88 коп.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 15.02.2013 р. по 22.07.2013 р. у розмірі 1057 грн. 19 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов»язань» №14 від 17.12.2013 року).

Судова колегія, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки відповідачем сплати за отриманий товар за договором поставки №15/1012 від 10.12.2010 року за загальний період прострочки з 15.02.2013 р. по 22.07.2013 р. вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення цієї частини позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у заявленому позивачем розмірі 1057 грн. 19 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання за загальний період з 15.02.2013 року по 22.07.2013 року, оскільки господарський суд позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог.

Також позивач при зверненні до суду просив стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 5 159 грн. 07 коп.

Згідно приписів ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 10.5 договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті поставленої продукції покупець оплачує постачальнику пеню в розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині нарахування суми пені у розмірі 5 159 грн. 07 коп. за загальний період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 15.02.2013 року по 22.07.2013 року.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескада - М», м. Рівне до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області в повному обсязі та стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у розмірі 81 630 грн. 88 коп., 3% річних у розмірі 1057 грн. 19 коп., пеню у розмірі 5 159 грн. 07 коп.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 24.04.2014 року по справі № 905/4402/13 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь», м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 24.04.2014 р. у справі № 905/4402/13 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 24.04.2014 р. у справі № 905/4402/13 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Г.І. Діброва

Судді К.І. Бойченко

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 - у справу;

2 - позивачу;

3- відповідачу;

4 - ДАГС;

5- ГС Дон. обл.

Довгалюк К.Г.