Постанова

від 11.06.2014 по справі 927/1560/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. Справа№ 927/1560/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Чорної Л.В.

при секретарі Дмитрина Д.О.

розглянувши апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково - технічних інновацій Української нафтогазової академії"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2014 року (повний текст підписано - 24.0.42014р.)

у справі № 927/1560/13 (суддя Н.О. Скорик)

за позовом Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково - технічних інновацій Української нафтогазової академії"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна Комунальна"

про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна на суму 60000,00 грн.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Чернігівської області передані вимоги Дочірнього підприємства «Кіровоградтепло» товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково - технічних інновацій Української нафтогазової академії" до Товариство з обмеженою відповідальністю "Україна Комунальна"про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна на суму 60000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати придбаного у позивача обладнання.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 21.01.201 року у справі №927/1560/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення господарського суду мотивовано зловживанням позивачем правом на судовий захист з огляду на наявність не виконаного рішення суду, яким було відновлено права позивача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 21.01.2014 року позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Чернігівської області від 21.01.2014 року по справі № 927/1560/13 скасувати.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Чернігівської області прийнято з порушенням норм матеріального права.

На підставі апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково - технічних інновацій Української нафтогазової академії" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2014 року, згідно ст. 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 05.03.2014р. порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 26.03.2014р., враховуючи перебування головуючого судді Тищенко О.В. у відпустці, сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Корсакова Г.В., судді Іоннікова І.А., Чорна Л.В.

Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 26.03.2014р. справу №927/1560/13 прийнято до провадження у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакової Г.В., судді Іоннікова І.А. та Чорна Л.В.

Розпорядженням В. о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014р. враховуючи вихід головуючого судді Тищенко О.В. із відпустки, сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Чорна Л.В., Іоннікова І.А.

В судове засідання 23.04.2014р. представники відповідача не з'явилися. Про причини неявки суд не повідомлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 року у зв'язку з неявкою представників відповідача розгляд справи було відкладено на 11.06.2014 року.

Позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2014 року у справі № 927/1560/13 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.06.2014 року не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.05.2011 р. між сторонами по справі було укладено договір купівлі - продажу № 04/05-2011кп (далі - договір купівлі - продажу), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язувався передати установку для гідрохімічної промивки систем опалення та котлів у власність покупцеві (відповідачу), а покупець зобов'язувався прийняти обладнання і сплатити його вартість на умовах даного договору (п.1.1. договору).

Згідно з п. 2.5. договору купівлі - продажу право власності на обладнання та ризик випадкового знищення або пошкодження обладнання переходить до покупця в момент передачі обладнання від продавця покупцю за видатковою накладною продавця.

Відповідно до видаткової накладної № КТ - 0000005 від 12.05.2011 р. на підставі довіреності № 8 від 12.05.2011 р. позивач передав, а відповідач отримав обладнання на загальну суму 60000 грн.

01.07.2011 р. між сторонами укладено договір відповідального зберігання № 01/07-2011 відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, за актом прийому - передачі, який є невід'ємною частиною цього договору, поклажодавець (відповідач) передає, а зберігач (позивач) приймає на зберігання протягом строку цього договору установку для гідрохімічної промивки систем опалення та котлів (п.1.1. договору). Строк зберігання встановлюється з моменту фактичної передачі майна зберігачеві до 31.12.2012 р., а в разі не витребування майна поклажодавцем умови договору зберігають чинність на час фактичного знаходження майна на зберіганні (п. 2.1., 2.2. договору зберігання).

Акт прийому - передачі до договору відповідального зберігання № 01/07-2011 від 01.07.2011 р. сторонами підписано 01.07.2011 р.

Розділом 2 "Умови оплати" договору купівлі - продажу сторони обумовили, що обладнання, що поставляється, оплачується по узгодженим цінам, згідно Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору. Вартість обладнання складає 50000 грн. , крім того ПДВ 10000 грн. Сума переоплати, яка складає 50% від загальної суми договору, вказаної в п.2.2. даного договору, повинна бути перерахована на рахунок продавця не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дати укладання даного договору, шляхом безготівкового переказу на рахунок продавця. Остаточний розрахунок, в розмірі 50% від загальної суми договору, вказаної в п. 2.2. даного договору, здійснюється покупцем не пізніше 10 (десяти) днів після передачі обладнання покупцю за видатковою накладною. Право власності на обладнання та ризик випадкового знищення або пошкодження обладнання переходить до покупця в момент передачі обладнання від продавця покупцю за видатковою накладною продавця.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.08.2012 р. по справі № 5011-55/9442-2012 за позовом Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково - технічних інновацій Української нафтогазової академії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Комунальна" про стягнення 66761,12 грн. присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 60000 грн. суми основного боргу, що виник внаслідок несплати вартості переданого згідно договору № 04/05-2011кп від 04.05.2011 р. обладнання, 4127,67 грн. пені, 1643,28 грн. річних та 480,00 грн. інфляційних. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 р. по справі № 2011-55/9442-2012 рішення господарського суду м. Києва від 30.08.2012 р. залишено в силі. Вищим господарським судом України постановою від 19.12.2012 р. по справі № 5011-55/9442-2012 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 р. та рішення господарського суду м. Києва від 30.08.2012 р.

Факт порушення відповідачем договірного зобов'язання по оплаті вартості придбаного ним товару (установки для гідрохімічної промивки систем опалення та котлів) підтверджується матеріалами справи та вказаними судовими рішеннями.

На виконання рішення господарського суду м. Києва від 30.08.2012 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 р. видано наказ від 25.10.2012 р. № 5011-55/9442-2012. Наказ пред'являвся до виконання. Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 13.12.2013 р. наказ повернуто стягувачу без виконання у зв'язку з відсутністю боржника та майна за адресою м. Київ, вул.. Гоголівська,17.

Посилаючись на істотне порушення відповідачем умов договору - невиконання зобов'язання по оплаті вартості отриманого обладнання - позивач просить розірвати договір купівлі - продажу та зобов'язати відповідача повернути обладнання.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 129 Конституції України обов"язковість рішень суду визначено як основну засаду судочинства, яка конкретизується у процесуальному законодавстві і пов'язується з набранням рішенням законної сили. Враховуючи визначену Конституцією України обов'язковість судового рішення, законодавцем визначені процедури звернення рішень до виконання, яким і завершується судова справа.

В силу статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про державну виконавчу службу" на Державну виконавчу службу покладається примусове виконання рішень в Україні.

Вказаним Законом передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема наказів господарських судів.

Як вбачається з матеріалів справи у зв'язку з невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 04.05.2011 р. № 04/05-2011кп позивач звернувся до суду для захисту своїх порушених прав із позовною заявою предметом якої було стягнення з відповідача основної суми боргу за поставлене обладнання та фінансових санкцій за несвоєчасне виконання відповідачем договірних зобов'язань.

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.08.2012 р. по справі № 5011-55/9442-2012 за позовом Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково - технічних інновацій Української нафтогазової академії" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна Комунальна" про стягнення 66761,12 грн., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2012 р. було присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 60000 грн. суми основного боргу, що виник внаслідок несплати вартості переданого згідно договору № 04/05-2011кп від 04.05.2011 р. обладнання, 4127,67 грн. пені, 1643,28 грн. річних та 480,00 грн. інфляційних.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007) (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини" від 18.11.2003 р. №01-8/1427).

Відповідно до пунктів 33 - 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 р. у справі „Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу „Брумареску проти Румунії", п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Таким чином рішення по вказаній справі набрало законної сили, а отже набуло статусу остаточного та не підлягає сумніву.

Таким чином органами правосуддя було здійснено покладені на них державою функцій щодо реалізації права позивача на захист власних порушених прав у судовому порядку у спосіб обраний позивачем власноруч та визнаний судом таким, що відповідає положенням цивільного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 №15-рп у справі №1-2/2002 у справі за конституційним зверненням ТзОВ "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої ст. 124 Конституції України було визначено, що ч.2 ст.124 Конституції України передбачає право юридичної особи на захист судом своїх прав, встановлює юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права будь-якими не забороненими засобами. Кожна особа має право вільно обирати не заборонений законом засіб захисту прав, у тому числі судовий захист.

Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатись до суду за його вирішенням. При цьому право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Тобто, можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту.

Проте повторне звернення до суду для захисту своїх прав, порушених договором купівлі-продажу від 04.05.2011 р. № 04/05-2011кп та відновлених у судовому порядку, застосовуючи при цьому інший спосіб захисту того самого порушеного цивільного права, розцінюється колегією суддів як зловживання своїми правами.

Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

З огляду на встановлення судом факту наявності іншого не закритого виконавчого провадження з виконання рішення господарського суду м. Києва від 30.08.2012 р. по справі № 5011-55/9442-2012, місцевий господарський суд надав вірну правову оцінку щодо відсутності правових підстав для захисту прав позивача шляхом розірвання договору купівлі-продажу.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково - технічних інновацій Української нафтогазової академії" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2014 року у справі № 927/1560/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/1560/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

Л.В. Чорна