Постанова

від 23.06.2014 по справі 922/602/13-г

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2014 р. Справа № 922/602/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., судді Івакіна В.О., Ільїн О.В.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю прокурора - Хряк О.О. (посв. №013774 від 06.12.2012 р.)

та представників:

позивача - Настусенко Д.Д. (дов. №08-11/5964/2-13 від 30.12.2013 р.)

третьої особи - не з'явився

відповідача - Капустюк А.С. (дов. б/н від 11.03.2014 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№1078Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 02 квітня 2014 року у справі

за позовом Першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради, м. Харків

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Шафран" ЛТД, м. Харків

про стягнення 480995,46 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Перший заступник прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення 480995,46 грн. збитків, спричинених користуванням з 21.12.2010 р. по 01.10.2012 р. без правовстановлюючих документів земельною ділянкою, що належить територіальній громаді міста Харкова, розташованою за адресою: вул. Єнакіївська, 19 у м. Харкові.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.03.2013 р. у справі № 922/602/13-г (суддя Жигалкін І.П.), з урахуванням додаткового рішення від 21.03.2013 р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.10.2013 р., позов задоволено повністю: стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 480995,46 грн.; стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України 9619,91 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.11.2013 р. вищевказані судові акти скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Харківської області від 02 квітня 2014 року по справі №922/602/13 (головуючий суддя Бринцев О.В., суддя Аюпова Р.М., суддя Присяжнюк О.О.) в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення є незаконним, необґрунтованим. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Прокурор відзив на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своєї правової позиції не надав. В судовому засіданні апеляційну скаргу не підтримує, вважаючи рішення господарського суду законним та обґрунтованим.

Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.

Департамент земельних відносин Харківської міської ради апеляційну скаргу підтримує. Просить апеляційну скаргу задовольнити. Крім того, просить розглянути справу за відсутності його представника.

Колегія суддів вважає, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. за №75.

Нез'явлення в судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, правову позицію третьої особи, заперечення відповідача, заслухавши в судовому засіданні доводи прокурора та представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у відповідності до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за ТОВ фірма "Шафран" ЛТД на підставі заочного рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 28.09.2010р. у справі №2-2755/10 визнано право власності на нежитлову будівлю літ. "ЬІ-1", розташовану за адресою: м. Харків, віл. Єнакіївська, 19 (т.1 а.с.22), та 20.12.2010 р. здійснено державну реєстрацію права власності на вказану нежитлову будівлю, що підтверджується витягом №28428883 (т.1 а.с.23).

Рішенням Харківської міської ради від 06.07.2011 р. за № 339/11 "Про надання дозволу на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" ТОВ фірмі "Шафран" ЛТД надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки по вул. Єнакіївській, 19, (Фрунзенський район), орієнтовною площею 0,3320 га для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Ы-1" (склад № 11) (т.1 а.с.26-28).

Пунктами 2.1., 2.2. вказаного рішення зобов'язано відповідача виконати проект відведення земельної ділянки для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Ы-1" та подати його на затвердження у встановленому порядку; виконати на етапі розробки проекту відведення земельної ділянки виконавчу зйомку земельної ділянки М 1:500 та передати її до управління містобудування та архітектури для занесення до єдиного топографічного плану.

Згідно п. 2.3. рішення земельні ділянки для експлуатації та обслуговування зазначених у додатку до цього рішення об'єктів буде надано у користування окремими рішеннями після надання проектів відведення земельних ділянок, погоджених у встановленому порядку.

Харківська міська рада, вважаючи на підставі акту обстеження, визначення меж площі та конфігурації земельної ділянки від 01.10.2012 р. за №3148/12 (т.1 а.с.32-33) та листа управління Держкомзему у місті Харків за № 5936/08 від 27.09.2012 р. (т.1 а.с.84), що, користуючись земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів, відповідачем, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, заподіяно збитки, що підлягають відшкодуванню, звернулась до ТОВ фірми "Шафран" ЛТД з листом №11882/0/84-12 від 11.10.2012 р., яким запросила останнього 17.10.2012 р. з'явитись на засідання комісії для визначення збитків власникам землі та землекористувачам (т.1 а.с.38-39).

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 17.10.2012 р. за №634 (т.1 а.с.40) затверджено акт №292 від 17.10.2012 р. про визначення збитків (т.1 а.с.41), згідно якого неодержаний Харківською міською радою дохід за використання ТОВ фірмою "Шафран" ЛТД земельної ділянки площею 0,3035 га за адресою: м. Харків, вул. Єнакіївська, 19 протягом періоду з 21.12.2010 р. по 01.10.2012 р. без оформлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою, склав 480995,46 грн.

Листом-повідомленням №13412/0/84-12 від 14.11.2012 р. Управління земельних відносин Харківської міської ради запропонувало відповідачеві розглянути акт про визначення збитків та вирішити питання про добровільну сплату визначеної суми (т.1 а.с.45).

Відповідач збитки у розмірі 480995,46 грн. в добровільному порядку позивачу не відшкодував, що стало підставою для звернення першого заступника прокурора міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради з позовом у даній справі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обставини справи у їх сукупності свідчать про відсутність у діях відповідача складу цивільного правопорушення як обов'язкової умови настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, та дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість вимог прокурора.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 386 Цивільного кодексу України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно частин 1, 2 статті 1166 цього кодексу майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

В силу статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Отже, при вирішенні спорів про відшкодування збитків господарському суду слід встановлювати факт заподіяння збитків відповідачем, наявність його вини та причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача та заподіяними збитками, а також доведеність розміру збитків.

Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. за №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. за №963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

В матеріалах справи такі документи відсутні, в судовому засіданні прокурор та представник позивача підтвердили відсутність матеріалів справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення.

З огляду на наведене, підстави для здійснення розрахунку розміру шкоди у Харківської міської ради відсутні.

Згідно п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. за № 6, вирішуючи спори за позовами органів державної влади або органів місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула власності житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема неодержаноі' плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги положення статті 22, глави 82 Цивільного кодексу України, частини другої статті 224 Господарського кодексу України.

Отже, для застосування такого заходу відповідальності повинна бути встановлена як наявність у діях винної особи 4-х елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні ст. 1193 Цивільного Кодексу України.

Вимога про відшкодування збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Як вірно встановив суд першої інстанції, ані прокурором ані позивачем не надано доказів в підтвердження здійснення позивачем необхідних заходів щодо укладення договору оренди земельної ділянки з відповідачем.

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що наразі відсутнє правило поведінки, котре було б порушено відповідачем. Натомість, матеріали справи свідчать про те, що відповідач вчиняв певні дії спрямовані на оформлення проектно-технічної документації на спірну земельну ділянку. Так, ТОВ фірмою "Шафран" ЛТД був виконаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т.2 а. с. 60-64).

Крім того, відповідачем належним чином сплачувався земельний податок, що підтверджується листом Індустріальної МДПІ м. Харкова від 04.10.2012 р. за №9262/10/15.2-33 (т.1 а.с.43). Даний факт також свідчить про відсутність з боку відповідача протиправної бездіяльності.

З огляду на матеріали справи колегія суддів вважає, що позивачем не надано доказів в підтвердження протиправної поведінки відповідача та наявності його вини.

Збитки підлягають відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи і самими збитками.

Відсутність причинного зв'язку, вини, як складової цивільного правопорушення, робить неможливою відповідальність відповідача.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Харківської області.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 02.04.2014 р. по справі №922/602/13 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 02 квітня 2014 року у справі №922/602/13 залишити без змін.

Повна постанова складена 23.06.2014 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Ільїн О.В.