Постанова
від 02.06.2014 по справі 804/2953/14
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 р. Справа № 804/2953/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофа І.В., за участю: представників позивача представників відповідача 1) представника відповідача 2) Москаленко А.М., Галасун Г.І., Бурковської О.М., Шевченко Є.В., Волошиної В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Дніпропетровький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України`` до відповідачів: 1) Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів; 2) Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2013р. за № 000069Е1А1Д1А4А6В509Д4Е0430А2142060391, від 04.09.2013р. за № 0000442730 скасування податкової вимоги від 17.02.2014р. за № 62-25, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дочірнього підприємства "Дніпропетровький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України`` до відповідачів: 1) Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів; 2) Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 02.12.2013р. за № 000069Е1А1Д1А4А6В509Д4Е0430А2142060391 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1358049,69 грн., у тому числі за основним платежем - 1029123,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 328926,23 грн., від 04.09.2013р. за № 0000442730 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2501907,30 грн., у тому числі за основним платежем - 2138549,93 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 363357,37 грн.;

- скасувати у повному обсязі податкову вимогу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.02.2014р. за № 62-25 про сплату податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1414014,50 грн., у тому числі основний платіж - 1029123,46 грн., штрафні (фінансові) санкції - 328926,23 грн., пеня - 55964,81 гривня.

У обґрунтування позову зазначено, що Спеціалізованою Державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів було за результатами перевірки складено акт від 16.08.2013 №114/27.3-31950828. На підставі висновків, викладених в Акті перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.12.2013р. за № 000069Е1А1Д1А4А6В509Д4Е0430А2142060391, від 04.09.2013р. за № 0000442730, якими позивачу нараховані податкові зобов'язання із ПДВ та податку на прибуток приватних підприємств. У Акті перевірки відповідач робить висновки про нереальність операцій в рамках господарських правовідносин ДП «Дніпропетровський облавтодор» з контрагентами. Позивач зазначає, що факти реальності виконання договорів з контрагентами та використання отриманої продукції у власній господарській діяльності, а також реалізацію товарів іншим контрагентам підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Усі вищезазначені документи в повній мірі відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством, а саме вимогам, передбаченим Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Позивач вважає вищезазначені висновки відповідача безпідставними та необґрунтованими. Позивачем зазначено, що нереальність операцій в рамках господарських правовідносин ДП «Дніпропетровський облавтодор» з контрагентами не доведено, належних доказів побудови позивачем фінансово-господарських правовідносин на підставі свідомого укладання договорів з фіктивними підприємствами з метою перенесення податкового навантаження на осіб, які не виконують свої податкові зобов'язання, податковим органом не представлено; податкові повідомлення-рішення не можуть базуватись лише на підставі висновків акту ревізії Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 15.05.2012 №06-19/63, тому, на підставі вищевикладених обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Крім того, у зв'язку із викладеними обставинами, на думку позивача, податкова вимога від 17.02.2014 №62-25, складена з порушенням вимог Податкового Кодексу України і також підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представники відповідача 1) у судовому засіданні заперечили проти позову та надали до суду заперечення проти позову, в яких просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначили, що за результатами проведеної перевірки виявлено порушення позивачем в ході перевірки правильності формування податкового кредиту та валових витрат на підставі укладання договорів між ТОВ „Торгпром-Сервіс", ТОВ „Торговий дім "Бізнес-Трейд", ТОВ «Адонай» та ДП „Дніпропетровський облавтодор" ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України" та постачальниками ТОВ „Агролідер-2010", ТОВ „Сталькомплект ЛТД", ПП „Кіфа", ТОВ „Старт-Д" , ТОВ «Бюро Ейнштейн». Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Надані позивачем відповідачу 1) для перевірки паперові носії за формою первинних документів та наведені в них відомості, копії яких наявні в матеріалах справи, не відповідають фактичним обставинам справи, та відповідно не можуть бути підставою для відображення в податковому обліку. В акті перевірки наявні посилання на акт ревізії Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області у Дніпропетровській області від 15.05.2012 №06-19/63 стсовно завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення валових витрат, який згідно п.77.8 ст.77, 83.1 ст.83, п. 74.2 ст. 74 ПК України може бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки. Під час проведення перевірки та винесення оскаржуваних рішень відповідач 1) діяв у межах законодавства.

Представник відповідача 2) проти позову заперечував, зазначив, що дію податкової вимоги зупинено до вирішення справи у суді, про що свідчить витяг з бази Міністерства доходів і зборів України, наявний в матеріалах судової справи №804\2953\14.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Позивач - ДП «Дніпропетровський облавтодор» «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (код ЄДРПОУ 31950828) - зареєстрований як юридична особа та перебуває на обліку, як платник податків, в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

Відповідно до п.п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

На підставі направлень від 15.04.2013 № 258/24.3, від 15.04.2013 № 259/24.3, від 15.04.2013 № 261/24.3, від 31.05.2013 № 168/24.3 та від 15.04.2013 № 276/24.3 виданих СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС, уповноваженими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013р. за № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби реорганізовано у Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, далі - СДПІ у м.Дніпропетровську МГУМ), з врахуванням вимог пункту 75.1, статті 75, пунктів 77.1, 77.6 статті 77, пункту 82.1 статті 82 ПК України, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2013 року, проведена планова виїзна перевірка Дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державної акціонерної компанії" Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.10 по 31.12.12, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 по 31.12.12 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку №1 до акта.

Згідно із п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Підпунктом 86.3 ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно із п. 86.10 ст. 86 ПК України у акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

За результатами перевірки складено акт №114/27.3-31950828 від 16.08.2013 року.

У ході перевірки відповідачем було встановлено порушення:

- пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.7.9.6 п.7.9 ст.7, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 пп.5.6.1, пп.5.6.2 п.5.6 ст.5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.135.5.2, п.п. 135.5.3., п.п.135.5.8. п.135.5. ст.135, п.137.13 ст.137, п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139, п.142.1 ст.142 ,п.146.2 ст.146 , п.153.7 ст. 153 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 138 549,93 грн., у тому числі: заниження за 2 квартал 2010 року в сумі 640 264,57 грн., заниження за 3 квартал 2010 року в сумі 129 510,40 грн., заниження за 4 квартал 2010 року в сумі 193 373,23 грн.; заниження за 1 квартал 2011 року в сумі 101 438,03 грн.; заниження за 2 квартал 2011 року в сумі 493 376,47грн.; заниження за 3 квартал 2011 року в сумі 50 163,56 грн.; заниження за 4 квартал 2011 року в сумі 40 146,38 грн.; заниження за 1 квартал 2012 року в сумі 28 566,91 грн.; заниження за 2 квартал 2012 року в сумі 24 293,63 грн.; заниження за 3 квартал 2012 року в сумі 407 818,13 грн.; заниження за 4 квартал 2012 року в сумі 407 818,13 грн.;

- п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та пп. 198.1., 198.6. ст.198., пп.185.1. ст 185, 187.1 ст.187. пп.188,1 п.201.1, п. 201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся в сумі 1 029 123,47 грн., в тому числі по періодам: за квітень 2010 року на суму 257 691,61 грн.; за травень 2010 року на суму 135 794,01 грн.; за червень 2010 року на суму 118 726,03 грн.; за липень 2010 року на суму 69 631,7 грн.; за серпень 2010 року на суму 7 996,96 грн.; за вересень 2010 року на суму 26 311,27 грн.; за жовтень 2010 року на суму 49 887,71 грн.; за листопад 2010 року на суму 68 984,65 грн.; за грудень 2010 року на суму 7 518,55 грн.; за січень 2011 року на суму 11 112,61 грн.; за лютий 2011 року на суму 29 553,88 грн.; за березень 2011 року на суму 3 986,68 грн.; за квітень 2011 року на суму 3 846,21 грн.; за травень 2011 року на суму 8 122,97 грн.; за червень 2011 року на суму 8 230,7 грн.; за липень 2011 року на суму 4 905,33 грн.; за серпень 2011 року на суму 7 434,63 грн.; за вересень 2011 року на суму 11 265,0 грн.; за жовтень 2011 року на суму 142,34 грн.; за листопад 2011року на суму 6 055,24 грн.; за грудень 2011 року на суму 2 098,71 грн.; за січень 2012 року на суму 1 920,67 грн.; за лютий 2012 року на суму 2 578,9 грн.; за березень 2012 року на суму 486,5 грн.; за квітень 2012 року на суму 348,48 грн.; за травень 2012 року на суму 55,84 грн.; за червень 2012 року на суму 389,36 грн.; за липень 2012 року на суму 9 107,63 грн.; за серпень 2012 року на суму 167 233,64 грн.; за вересень 2012 року на суму 1 213,41 грн.; за жовтень 2012 року на суму 2 550,38 грн.; за листопад 2012року на суму 1 532,31 грн.; за грудень 2012 року на суму 2 409,56 грн.;

- п.п 283.1.4. п. 283.1, ст. 283 Податкового Кодексу України (далі ПКУ), завищено плату за земельні ділянки, що належать комунальній та державній власності за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року у сумі 744 761,90 грн., в тому числі по періодах: січень 2011 року - 31031,91 грн., лютий 2011 року - 31031,91 грн., березень 2011 року - 31031,91 грн., квітень 2011 року - 31031,91 грн., травень 2011 року - 31031,91 грн., червень 2011 року - 31031,92 грн., липень 2011 року - 31031,92 грн., серпень 2011 року - 31031,92 грн., вересень 2011 року - 31031,92 грн., жовтень 2011 року - 31031,92 грн., листопад 2011 року - 31031,92 грн., грудень 2011 року - 31031,94 грн., січень 2012 року - 31031,58 грн., лютий 2012 року - 31031,58 грн., березень 2012 року - 31031,58 грн., квітень 2012 року - 31031,58 грн., травень 2012 року - 31031,58 грн., червень 2012 року - 31031,58 грн., липень 2012 року - 31031,58 грн., серпень 2012 року - 31031,58 грн., вересень 2012 року - 31031,58 грн., жовтень 2012 року - 31031,58 грн., листопад 2012 року - 31031,58 грн., грудень 2012 року - 31031,51 грн.;

- ст. 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (із змінами і доповненнями) від 11.12.1997р. за №1963-XII, в результаті чого занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 290,62 грн., у тому числі: квітень 2010 року на 278,12 грн., травень 2010 року на 6,25 грн., червень 2010 року на 6,25 грн.;

- п.31.1 ст.31, абз. 2 п.57.1 ст.57, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" несвоєчасно перераховано узгоджену суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за серпень 2011 - грудень 2012 на загальну суму 351 160,05 грн.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач звернувся до відповідача 1) з запереченнями на акт перевірки від 19.08.2013р. за №01-14\592-1.

Листом від 30.08.2013р. за № 6281\10\27.3-14 «Про надання відповіді щодо результатів розгляду заперечень» відповідач 1) повідомив, що висновки акту перевірки залишено без змін.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.09.2013р. за №0000432730 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1543685,19 грн., в тому числі за основним платежем 1029123,46 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 514561,73 грн., від 04.09.2013р. за №0000442730 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2501907,30 грн., у тому числі за основним платежем 2138549,93 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 363357,37 гривень.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачем 1) позивачу нарахована пеня по податку на прибуток у розмірі 168855,80 грн., по податку на додану вартість у розмірі 45752,71 гривень.

Позивачем не були визнані податкові повідомлення-рішення в повному обсязі, у зв'язку з чим було застосовано процедуру адміністративного оскарження, що передбачена нормою статті 56 ПК України.

В обґрунтування неправомірності оскаржуваних рішень позивач посилається на те, що:

- відповідачем 1) неправомірно, з перевищенням повноважень, наданих Податковим Кодексом України для контролюючого органу визнано нереальними господарські операції Позивача з ТОВ «Агролідер-2010», ТОВ «Сталькомплект ЛТД», ПП «Кіфа», ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Бюро Ейнштейн», ТОВ „Торгпром-Сервіс", ТОВ „Торговий дім "Бізнес-Трейд", ТОВ «Адонай»;

- зменшення відповідачем 1) витрат та податкового кредиту позивача по отриманим навантажувальним послугам та послугам транспортування є неправомірними, оскільки Позивачем було надано всі необхідні первинні документи, що підтверджують правильність формування витрат та податкового кредиту;

- висновки Відповідача 1 стосовно порушення норм діючого законодавства ґрунтуються лише на акті ревізії Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 15 травня 2013 року №06-19\63 без дослідження первинних документів, є такими, що не підтверджені в ході проведення планових перевірок філій, а тому є непідтвердженими і не можуть бути підставою для нарахування відповідних санкцій;

- рішення про продовження термінів розгляду скарги платника податків Міністерства доходів і зборів України було прийнято з порушенням порядку, встановленого Податковим Кодексом України, зокрема підписано не уповноваженою особою директором департаменту правової роботи Міністерства ОСОБА_8, отже скарга є такою, що вважається задоволеною на користь позивача;

- податкова вимога від 17.02.2014 №62-25 є незаконною,оскільки порушує право Позивача на звернення до суду з позовом про скасування податкового -повідомлення рішення у місячний строк, як це передбачено статтею 56 Податкового Кодексу України. Оскаржувана податкова вимога винесена до закінчення цього терміну з порушенням пордяку її вручення, передбаченого діючим законодавством України.

В порядку п. 56.2 ст. 56 ПК України 13.09.2013р. позивачем була направлена скарга № 01-14\641 до Міжрегіонального головного управління Міндоходів Центрального офісу з обслуговування великих платників податків.

Рішенням Міжрегіонального головного управління Міндоходів Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 25.09.2013р. за № 7731\10\10-233 термін розгляду скарги було продовжено до 16.11.2013 включно.

Рішенням Міжрегіонального головного управління Міндоходів Центрального офісу з обслуговування великих платників податків від 12.11.2013р. за № 11294\10\10-233 про результати розгляду скарги скаргу задоволено частково: податкове повідомлення-рішення №0000432730 скасовано в частині визначення штрафної санкції у сумі 185635,50 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення- рішення, а також податкове повідомлення- рішення від 04.09.2013р. за №442730 залишено без змін.

У зв'язку з частковим скасуванням податкового повідомлення-рішення 04.09.2013 №0000432730 в частині визначення штрафної санкції у сумі 185 635,50 грн., відповідачем 1) було прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013р. за №000069Е1А1Д1А4А6В509Д4Е0430А2142060391 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1358049,69 грн., в тому числі за основним платежем 1 029 123, 46 грн., та штрафними (фінансовими) санкціями 328926,23 гривень.

Не погодившись з даним рішенням Міжрегіонального головного управління Міндоходів Центрального офісу з обслуговування великих платників податків позивач в порядку ст. 56.6 ст. 56 ПК України звернувся зі скаргою від 21.11.2013р. за №01-14\852 до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України термін розгляду скарги було продовжено до 23.01.2013р. включно.Рішення про продовження терміну розгляду скарги підписано директором Департаменту правової роботи Міністерства доходів і зборів України ОСОБА_8

Позивач листом від 13.12.2013р. за №01-14\972 до Міністерства доходів і зборів України направив доповнення до скарги, в якому оскаржив податкове повідомлення- рішення від 02.12.2013р. за №000069Е1А1Д1А4А6В509Д4Е0430А2142060391.

Листом від 08.01.2014р. за №62\6\99-99-10-01-15 Міністерство доходів і зборів України повідомлено позивача, що доповнення до скарги отримане і буде розглянуто зі скаргою позивача.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 20.01.2014р. за №884\6\99-99-10-01-15 податкові повідомлення-рішення відповідача 1) залишено без змін, скаргу платника податків - без задоволення. Дане рішення підписано заступником міністра Ігнатовим А.П.

Позивачем було отримано повідомлення від 11.10.2013р. за №13011\6\99-99-20-04-02-15-ВПП про невключення ДП «Дніпропетровський облавтодор» «Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Реєстру великих платників податків на 2014 рік згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 07.10.2013р. за №543.

У зв'язку з цим позивачем до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було подано заяву за формою № 1-ОПП для взяття на облік за основним місцем обліку (за місцем розташування підприємства).

Згідно п. 59.1 статті 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби вручає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для вручення податкового повідомлення-рішення.

Позивачем від ДПІ у Бабушкінському районі ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області було отримано податкову вимогу від 17.02.2014р. за №62-25.

Згідно даної податкової вимоги у позивача станом на 16.02.2014р. обліковується борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1 414 014,50, у тому числі основний платіж 1 029 123, 46 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 328 926, 23 грн., пеня 55 964, 81 гривень.

У ході розгляду справи судом встановлено, що податковий борг виник в результаті несплати сум за податковим повідомленням-рішенням від 02.12.2013р. за №000069Е1А1Д1А4А6В509Д4Е0430А2142060391.

У ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК» Автомобільні дороги України» (код за ЄДРПОУ 31950828) з наступними контрагентами: ТОВ «Агролідер-2010», ТОВ «Сталькомплект ЛТД», ПП «Кіфа», ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Бюро Ейнштейн», ТОВ „Торгпром-Сервіс", ТОВ „Торговий дім "Бізнес-Трейд", ТОВ «Адонай».

Нормами статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦКУ.

Частиною 1 ст. 203 ЦКУ встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦКУ правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правовідносини, що виникають у зв'язку із визначенням та формуванням платником податку на додану вартість, податку на прибуток, валових витрат та податкового кредиту регулювались положеннями Законів України № 283/97-ВР та № 168/97-ВР, на які у акті перевірки посилається відповідач, та ПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було віднесено до складу валових витрат суми у зв'язку зі здійснення господарських взаємовідносин з контрагентами: ТОВ «Агролідер-2010», ТОВ «Сталькомплект ЛТД», ПП «Кіфа», ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Бюро Ейнштейн», ТОВ „Торгпром-Сервіс", ТОВ „Торговий дім "Бізнес-Трейд", ТОВ «Адонай».

Відповідно до п.п. 5.1. ст. 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають:

- собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

- витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно із п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.5 ст. 138 ПК України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного:

- датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору;

- датою визнання та сумою витрат платника податку від здійснення кредитно-депозитних операцій, у тому числі субординованого боргу, є дата визнання процентів (комісійних та інших платежів, пов'язаних зі створенням або придбанням кредитів, вкладів (депозитів) та їх сума, визначені згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Витрати, понесені платником податку, у вигляді благодійних чи інших внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг) до неприбуткових організацій, які згідно з нормами цього розділу враховуються для визначення об'єкта оподаткування платника податку, включаються до складу витрат за датою фактичного перерахування таких внесків та/або вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно із п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до п. 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених законом.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Така норма відповідає визначенню бюджетного відшкодування, яке надано у п. 1.8 ст. 1 Закону, згідно з яким, це сума, що підлягає поверненню платнику у зв'язку з надмірною сплатою податку.

Відповідно до п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податків протягом звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням товарів.

Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, дату виникнення права платника податків на податковий кредит вважається зокрема дата одержання податкової накладної, що підтверджує факт одержання платником податків товарів.

З аналізу змісту вищевказаних приписів закону можна зробити висновок про те, що виникнення у об'єкта оподатковування, права на податковий кредит, визначення його розмірів і т.д. Закон № 168/97-ВР ставить у залежність лише від наявності операцій по постачанню товарів, суб'єктами яких є постачальник і покупець цих товарів. Така правова регламентація відносин податкового кредиту не містить вказівок на які-небудь дії третіх осіб, у тому числі і проміжних постачальників, що оцінювалися б як юридичні факти, внаслідок яких виникає право покупця на податковий кредит.

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що факти наявності або відсутності правосуб'єктності проміжних постачальників є юридично байдужими для цілей формування податкового кредиту у кінцевого покупця - позивача у справі.

Відповідно до п.п.7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.4. ст. 1 Закону № 168/97-ВР поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Підпунктом 7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.1.6, п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Абзацом 1 п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування (податком на додану вартість) є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може відносити суми на валові витрати, якщо вони підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами і вони виписані особами, які мають відповідні на те повноваження.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. Встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. Встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. Встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. Встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. Встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Також у цьому листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Вищевикладена позиція також сформульована у постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року по справі № 2а-9864/11/2670 (K/9991/50772/12).

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

У процесі розгляду справи позивачем було надано для огляду суду засвідчені копії наступних первинних документів на підтвердження фактів здійснення господарських операцій з контрагентами, сумнівність діяльності яких підіймається в акті перевірки.

Судом було досліджено первинні бухгалтерські документи з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо, та встановлено наступне.

Взаємовідносини між ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (далі - покупець) та ТОВ «Агролідер-2010» (далі - постачальник), проводились на підставі рахунків №51 від 10.08.10, №323 від 23.11.10, №334 від 15.12.10. Основним видом діяльності підприємства є будівництво та ремонт доріг в Дніпропетровській області та виробництво будівельних матеріалів.

Договір купівлі-продажу товару до перевірки не надано.

В матеріалах справи містяться видаткові накладні на отримання товару від ТОВ „Агроділер-2010".

На видаткових накладних відсутні: прізвище особи яка отримала товар, номер та дата довіреності.

Видаткові накладні фактично не дають змоги, ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій, не відповідають вимогам до первинних документів, встановлених п.9.1, п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV та п.2.4, п.2.5 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. за №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за №168/704.

Під час розгляду справи у суді до суду надано витяг з журналу видачі довіреностей, в якому зазначено що довіреності видавались ОСОБА_10 на отримання запчастин у ТОВ «Аголідер-2010». У журналі не зазначено посаду прізвище, ім'я та по батькові особи, якій видано довіреність.

Водночас самих довіреностей, з яких можливо було б встановити посаду та повноваження особи, зв'язок з даною господарською операцією особи, якій надано довіреність до суду не надано.

Відповідно до ст.14 Декрету Кабінету Міністрів України „Про стандартизацію і сертифікацію" (затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 №28, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.05.2005 №466/10746) затверджує перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, та визначає її запровадження.

Оскільки сировина придбавається з метою використання у господарській діяльності підприємства, то наявність сертифікатів на таку сировину є обов'язковою умовою підтвердження використання вказаних товарів в господарській діяльності.

При відсутності таких документів неможливо ідентифікувати предмет фактичної поставки та його відповідність предмету договору.

У ході перевірки сертифікати якості на товари не надано.

Для підтвердження транспортування товару від ТОВ „Агроділер-2010" до філій ДП «Дніпропетровський облавтодор» підтверджуючих документів в ході перевірки не надано.

Документи, якими оформлені фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Агроділер-2010» та ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» не відповідають вимогам первинних документів, встановлених п.9.1, п.9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. за №996-ХІІ, та п.2.4, п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. за № 88.

СДПІ у м.Дніпропетровську МГУМ отримано від Мелітопольській ОДПІ Запорізької області ДПС акт №808/22/36968667 від 22.10.2012 року про результати документальної виїзної перевірки ТОВ „Агролідер-2010" з питань повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків і обов'язкових платежів під час здійснення господарських операцій з ТОВ „Євротурбіна" (код за ЄДРПОУ 3507085), ТОВ „Мелзернопродукт" (код за ЄДРПОУ 35923887), ТОВ „Гігапрон" (код за ЄДРПОУ 36017108), ТОВ „Аркада і К" (код за ЄДРПОУ 37189154), ТОВ „Діапазон сервіс" (код за ЄДРПОУ 37173317), ТОВ „Імпульс плюс 2010" (код за ЄДРПОУ 37363648), ТОВ ВКФ „Плутон Трейд" (код за ЄДРПОУ 37458027) за період з 03.06.2010 по 30.06.2012.

Перевіркою встановлено, що у період в період з 03.06.2010 по 30.06.2012 постачальниками ТОВ «Агролідер - 2010» були підприємства, що мають ознаки фіктивності.

В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Агролідер-2010» підприємствам - покупцям, серед яких ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» по операціям з придбання товарів від імені ТОВ «Євротурбина» (код ЄДРПОУ 35070857), ТОВ «Мелзернопродукт» (код ЄДРПОУ 35923887), ТОВ «Гігапрон» (код ЄДРПОУ 36017108), ТОВ «Діапазон сервіс» (код ЄДРПОУ 37173317), ТОВ «Аркада і К» (код ЄДРПОУ 37189154), ТОВ «Імпульс плюс 2010» (код ЄДРПОУ 37363648), ТОВ «ВКФ «Плутон Трейд» (код ЄДРПОУ 37458027).

Перевіркою встановлено, що у період в період з 03.06.2010р. по 30.06.2012р. постачальниками ТОВ «Агролідер - 2010» були підприємства, що мають ознаки фіктивності, а саме:

- ТОВ «Євротурбина» (35070857), 61068, м. Харків, Комінтернівський р-н, вул. Польова, 6/87, стан 8;

- ТОВ «Мелзернопродукт» (35923887), 72013, Запорізька обл., Михайлівський р-н, смт. Пришиб, вул. 70 років Радянської влади, 3, стан 8.

- ТОВ «Діапазон Сервіс» (35070857), 72002, Запорізька обл., Михайлівський р-н, смт Михайлівка, пер. Фестивальний, 2, стан 7.

Начальником відділення ПДВ Мелітопольської ОДПІ майором податкової міліції Бородіним О.О. був проведений допит свідка - ОСОБА_12 - особи, прізвище та підпис якої зазначено на податкових накладних як такої, що сала дала та підписувала їх.

У ході допиту було встановлено, що з 2001 року ОСОБА_12 ніде не працює, по стану здоров'я знаходиться на групі інвалідності. З його показань - на весні 2007 року ОСОБА_13 (будучі чоловіком дочки ОСОБА_12) взяв у ОСОБА_12 паспорт та ідентифікаційний код, начебто для оформлення якихось пільг та субсидій. Зазначені документи ОСОБА_13 повернув через 1-2 години. Зі слів ОСОБА_12 до підприємства ТОВ «Євротурбина» ніякого відношення не має, вперше про існування підприємства свідок дізнався в 2009 році від працівників податкової міліції в м. Полтаві.

Згідно обвинувального висновку по кримінальній справі №361009 встановлено, що ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 обвинувачуються за ч.2 ст.28 - ч.2 ст.205, , КК України у фіктивному підприємництві, тобто створенні й придбанні у складі злочинної організованої групи в період з січня 2008 року по листопад 2011 року суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) -ТОВ «Євротурбіна» (код ЄДРПОУ 35070857), ТОВ «Агрофермтехніка» (код ЄДРПОУ 35834420),ТОВ «Дельта-Гарант», ТОВ «Дорматрейд» (код ЄДРПОУ 36928907), ТОВ «Мелзернопродукт» (код ЄДРПОУ 35923887),ТОВ «Агропромтехплюс» (код ЄДРПОУ 36499696), ТОВ «Вертікальпоставка» (код ЄДРПОУ 34568249),ТОВ «Доміно-2010» (код ЄДРПОУ 37367946), ТОВ «Агропульсар» (код ЄДРПОУ 37173338), ТОВ «ВКФ Плутон Трейд» (код ЄДРПОУ 37458027), ТОВ «Діапазон Сервіс» (код ЄДРПОУ 37173317) з метою прикриття незаконної діяльності, скоєне повторно, що заподіяли велику матеріальну шкоду державі.

Притягнутий до кримінальної відповідальності і допитаний в якості обвинуваченого по ч.2 ст.28 - ч.2 ст.205 КК України ОСОБА_13 свою провину визнав в повному обсязі й пояснив, що він з січня 2008 року по листопад 2011 року разом з ОСОБА_14 і ОСОБА_15 займався фіктивним підприємництвом на території Запорізької області шляхом використання реєстраційних документів та рахунків створених ним підприємств ТОВ «Євротурбіна», ТОВ «Агрофермтехніка», ТОВ «Дельта-Гарант», ТОВ «Дорматрейд», ТОВ «Мелзернопродукт» ,ТОВ «Агропромтехплюс», ТОВ «Вертікальпоставка» ТОВ «Доміно-2010», ТОВ «ВКФ Плутон Трейд», ТОВ «Діапазон Сервіс», ТОВ «Агропульсар», кожне з яких входило до складу створеного ним конвертаційного центру. Він від імені вказаних підприємств, без мети здійснення законної господарської діяльності, підшукував разом з ОСОБА_14 і ОСОБА_15 клієнтів, бажаючих здійснити незаконне конвертування безготівкових коштів в готівкові, яким надалі, після видачі готівки, виписували підроблені документи про нібито поставлені на їх адресу товари (роботи, послуги), чого в дійсності не було.

Враховуючи матеріали досудового слідства, встановлено, що операції на користь підприємств-покупців з реалізації паливно-мастильних матеріалів, автозапчастин, сільськогосподарської продукції, інших товарів (робіт, послуг) мали не реальний характер, фактично не здійснювались і оформлювались лише на папері. Вказані підприємства акумулювали на собі зобов'язання зі сплати податків, які ніколи не будуть сплачені до бюджету.

В ході розслідування кримінальної справи №471210 було встановлено, що в коло СПД, які незаконно формували податковий кредит за рахунок фіктивних СПД входило - ТОВ «Агролідер-2010» (код 36968667), яке в 2010-2011 році формувало витрати та податковий кредит за рахунок фіктивних СПД - ТОВ «Діапазон Сервіс» (код ЄДРПОУ 37173317), ТОВ «Мелзернопродукт» (код ЄДРПОУ 35923887), ТОВ «Гігапрон» (код ЄДРПОУ 36017108), ТОВ «Євротурбина» (код ЄДРПОУ 35070857),ТОВ «ВКФ Плутон Трейд» (код ЄДРПОУ 37458027), ТОВ «Аркада і К» (код ЄДРПОУ 37189154) ТОВ «Імпульс плюс 2010» (код ЄДРПОУ 37363648).

В період з 01.01.2008р. по 01.11.2011р. ОСОБА_13, діючи навмисно, попередньо домовившись з ОСОБА_14 і ОСОБА_15 без мети здійснення господарської діяльності, а виключно для прикриття безтоварних операцій і подальшої проводки грошових коштів по поточному рахунку використовували печатку і реєстраційні документи підприємства для складання фіктивних договорів і первинної бухгалтерської документації, згідно яких перераховували грошові кошти.

Згідно висновку судово-економічної експертизи №73/597 від 22.12.2011р. документально не підтверджено фактичне здійснення фінансово-господарських операцій по придбанню і поставці товарів і послуг ТОВ «Євротурбина» та ТОВ «Мелзернопродукт» за період з 01.01.2008р. по 01.11.2011р.

ДП «Дніпропетровський облавтодор» (далі - покупець) 20.10.2008 року укладено угоду №2010-3 з ТОВ «Сталькомплект ЛТД» (далі - постачальник), згідно якої постачальник зобов'язується продати продукти нафтоперероблення (бітумна емульсія; бітумна емульсія модифікована; бітум нафтовий дорожній БНД) та пісок та гравій (щебінь гранітний, відсів) (далі - товар).

Кількість та ціна з урахуванням ПДВ на товар, що поставляється за цим договором, визначається у специфікації.

Сума договору визначається сумою всіх специфікацій, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Ціни на товар визначаються на момент заявки і вважаються узгодженими в разі оплати рахунку, але в будь-якому разі ціни на товар не повинні перевищувати регіональні граничні ціни на поточний місяць, встановлені Державною службою Автомобільних доріг України.

Специфікацій до договору в ході перевірки не надано.

ДП «Дніпропетровський облавтодор» (далі - покупець) 05.04.2012 року укладено угоду №0504 з ТОВ «Сталькомплект ЛТД» (далі - постачальник), згідно якої постачальник зобов'язується передати у власність покупця технічну оливу та мастила. Кількість та ціна товару, вказана у накладних. Строк дій договору не визначено.

Відповідно до п.3.6 договору поставки від 20.10.2008 №2010-3 між ДП „Дніпропетровський облавтодор" та ТОВ „Сталькомплект ЛТД" передбачено, що Постачальник зобов'язаний надати сертифікат якості виробника продукції.

Пунктом 1.3. договору поставки від 05.04.12 №0504 передбачено, що якість товару повинна відповідати вимогам стандартів та технічних умов.

За нормою ст.662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Також, в ході перевірки сертифікати якості на товари не надано.

Відповідно до ст.18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію", центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання або акредитований в установленому порядку орган із сертифікації, який уповноважений на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері, включає сертифіковану продукцію до Єдиного реєстру сертифікованої в Україні продукції на підставі сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності.

Відповідно до п.1 ст.180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Підпунктом 3 ст.180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Умовами угоди ДП «Дніпропетровський облавтодор» від 20.10.2008 №2010-3 з ТОВ «Сталькомплект ЛТД» не визначено ціну товару у договорі.

Умовами угоди ДП «Дніпропетровський облавтодор» від 05.04.2012 №0504 з ТОВ «Сталькомплект ЛТД» не визначено ціну та строк дії договору.

Щодо посилань договору від 05.04.2012 №0504, що „ціна продукції вказана в накладних", суд зазначає, що накладна не є невід'ємною частиною договору, що визначає права та обов'язки сторін.

Відповідно до п.8 ст.181 Господарського кодексу України, у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Крім того, згідно п.3.1 Угоди, постачальник зобов'язується поставити покупцеві товари у строк 5 календарних днів з часу подання відповідної заявки. Документальні підтвердження надання заявок на поставку товару відсутні.

В ході перевірки надана видаткові накладні на отримання товару від ТОВ „Сталькомплект ЛТД". На видаткових накладних відсутні: прізвище особи яка отримала товар, номер та дата довіреності.

СДПІ у м.Дніпропетровську МГУМ отримано від ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська акт від 01.04.2013 №1989/22-710/34885118 про результати документальної виїзної перевірки ТОВ «СТАЛЬКОМПЛЕКТ ЛТД» (код ЄДРПОУ 34885118) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.08.2012р. по 30.09.2012р., яким встановлено, що операції з поставки по ланцюгу постачання та господарські операції ТОВ "Сталькомплект ЛТД" не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Згідно наданих документів неможливо встановити факт транспортування товарів, у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних або подорожніх листів під кожну поставку товару від ТОВ „Сталькомплект ЛТД" на філії ДП „Дніпропетровський облавтодор".

У наданих подорожніх листах та товаро-транспортних накладних не заповнені необхідні реквізити (відомості про вантаж, відсутні підписи здачі-прийняття вантажу, пункти навантаження-розвантаження, тощо).

Враховуючи вищевикладене, транспортування товару в ході перевірки та в ході судового розгляду не підтверджене.

В ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ДП «Дніпропетровський облавтодор» з ПП „Кіфа" (код за ЄДРПОУ 35020429).

Розрахунки між підприємствами проводились в безготівковій формі, згідно платіжного доручення від 26.11.2010 №300 на загальну суму з ПДВ 12 611,10 грн.

В ході перевірки надана податкова накладна на отримання товару від ПП «Кіфа». В полі «Умова поставки» (форма цивільно-правового договору) не вказано номер та дату договору (зазначено - Рахунок №СФ-00800 від 26.11.2010).

За результатами розгляду документів, наданих для підтвердження транспортування товару від ПП «Кіфа» (м. Дніпропетровськ) до філій ДП «Дніпропетровський облавтодор» в ході перевірки встановлено:

- згідно наданих документів неможливо встановити факт транспортування товарів, у зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних або подорожніх листів під кожну поставку товару від ПП «Кіфа» на філії ДП „Дніпропетровський облавтодор";

- у наданих подорожніх листах та товаро-транспортних накладних не заповнені необхідні реквізити (відомості про вантаж, відсутні підписи здачі-прийняття вантажу, пункти навантаження-розвантаження, тощо).

СДПІ у м.Дніпропетровську МГУМ отримано від Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС акт №101-22/1-35020429 від 11.10.2012 року про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПП „Кіфа" (код ЄДРПОУ 35020429) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ „ТЕК „Армус" (код за ЄДРПОУ 37234290) за період з 01.11.10 по 28.02.11 року та ПП ВКФ „Укрпромснаб" (код за ЄДРПОУ 34202109) за липень, грудень 2010 року та січень, лютий 2011 року, в ході перевірки якої встановлено, що на дату початку перевірки ПП „Кіфа" обліковується в Західно-Донбаській ОДПІ зі станом 8 - „до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням".

У судовому засіданні представники позивача пояснили, що письмові договори не укладались, тому надати їх до суду не має можливості.

У ході проведення перевірки встановлено взаємовідносини ДП «Дніпропетровський облавтодор» з ТОВ «Старт-Д» (код за ЄДРПОУ 32694059).

Між філією «Новоселівська ДЕД» ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «ДАК»Автомобільні дороги України» та ТОВ «Старт-Д» укладено договір поставки від 01.02.2012 №01/02.

Згідно умов договору Постачальник зобов'язується поставити товар, ціна і кількість якого визначаються в специфікації.

В ході перевірки надана видаткова накладна від 07.02.2012р. №131 та податкова накладна від 07.02. 2012р. № 40 на суму 4380,00 грн., в т.ч. ПДВ 730,00 грн. На видатковій накладній відсутні: прізвище особи яка отримала товар, номер та дата довіреності.

Документів, підтверджуючих транспортування товару від ТОВ „Старт-Д " (м.Дніпропетровськ) до філії «Новоселівська ДЕД» ДП «Дніпропетровський облавтодор» (м.Дніпропетровськ) в ході перевірки не надано.

Враховуючи вищевикладене, в ході перевірки встановлено наступне:

- документи, якими оформлені фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ „Старт-Д" та ДП «Дніпропетровський облавтодор» не відповідають вимогам первинних документів, встановлених пунктами 9.1, 9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІІ, та пункту 2.4., 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88;

- транспортування товару від ТОВ „ Старт-Д" в ході перевірки не підтверджене.

ДП «Дніпропетровський облавтодор» (далі - покупець) 20.10.2008 укладено угоду № 254 з ТОВ «Бюро Ейнштейн» (далі - постачальник) згідно якого постачальник зобов'язується продати бітум нафтовий дорожній БНД 60/90, БНД 90/130 (далі - товар). Угода підписана від імені директора ТОВ «Бюро Ейштейн» ОСОБА_18

В той же час відповідно до АРМ „Контрагенти" 20.10.2008 ТОВ «Бюро Ейнштейн» надало до ДПІ у Печерському районі м.Києва декларацію з ПДВ за вересень 2008р. яка підписана директором ОСОБА_19

Згідно листа ДПІ у Печерському районі м.Києва від 09.11.2012 №49995/7/15-311 встановлено, що відповідно до бази даних АІС РПП, керівником, який відповідал за финансово-господарську діяльність ТОВ «Бюро Ейштейн» за період з 01.10.2008 р. по 31.10.2008р. був ОСОБА_19.

Документальних підтверджень щодо повноважень ОСОБА_18 на підписання договору від 20.10.08р. за №254 в ході перевірки не надано.

Також, з самого тексту укладеної угоди від 20.10.2008 № 254, встановлено (мовою оригіналу): «товариство з обмеженою відповідальністю „Бюро Енштейн" (надалі іменується „Постачальник") в особі директора ОСОБА_18, що діє на підставі Статуту з однієї сторони, ...».

Тобто, гр. ОСОБА_18,як зазначає Позивач у судових засіданнях, на момент укладання угоди діяв на підставі довіреності від 13.10.2008 року, в свою чергу в якій жодним чином не зазначається того факту, що гр. ОСОБА_18 є директором ТОВ „Бюро Енштейн".

Таким чином, враховуючи вищевикладене, угода від 20.10.2008р. за №254 фактично підписана невстановленою особою.

Умовами угоди ДП «Дніпропетровський облавтодор» від 20.10.2008 №254 з ТОВ «Бюро Ейнштейн» не визначено ціну та строк дії договору.

Крім того, згідно п.3.1 Угоди постачальник зобов'язується поставити покупцеві товари у строк 5 календарних днів з часу подання відповідної заявки. Документальні підтвердження надання заявок на поставку товару відсутні.

ДП «Дніпропетровський облавтодор» (далі - покупець) 20.10.2008 укладено угоду № 254 з ТОВ «Бюро Ейнштейн» (далі - постачальник), згідно якого постачальник зобов'язується продати бітум нафтовий дорожній БНД 60/90, БНД 90/130 (далі - товар).

СДПІ у м. Дніпропетровську отримано акт ДПІ у Печерському районі м. Києва №32/22-01/35534529 від 14.02.2012 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Бюро Ейнштейн» (код за ЄДРПОУ 35534529) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ «Бюро Ейнштейн» до контрагентів-покупців, серед яких ДП „Дніпропетровський облавтодор", у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Фактично згідно податкової звітності у ТОВ «Бюро Ейнштейн» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 27 березня 2012 р. у справі за позовом ПП «Ангара» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ, про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин: неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знахо дження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться постачальником послуг, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової виго ди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій; відсутність первинних документів обліку.

Щодо завищення валових витрат на оплату транспортних послуг та витрат на завантажувально-розвантажувальні роботи ДП «Дніпропетровський облавтодор» (його філії), придбаних у ТОВ «Торговий дім „Бізнес-Трейд" (код за ЄДРПОУ 37120844), ТОВ «Торгпром-сервіс» (код за ЄДРПОУ 34533593), ТОВ «Адонай» (код за ЄДРПОУ 33117238), ТОВ „Вотерхауз" (код за ЄДРПОУ 32953327), ТОВ „Будкомплект" (код за ЄДРПОУ 13452399), ТОВ „Контакт-К" (код за ЄДРПОУ 36961986) та завищення віднесених сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Типові форми первинних документів по обліку сировини і матеріалів, порядок їх заповнення затверджені наказом Міністерства статистики Українии від 21.06.1996 року № 193 (далі - №Наказ 193).

Згідно Наказу №193 накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (форма №М-11) використовується для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям.

Накладна-вимога виписується в двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою.

У випадку відпуску матеріальних цінностей стороннім організаціям накладну-вимогу виписують на основі договорів, нарядів і інших відповідних документів. Перший примірник передають складу як основу для відпуску матеріалів, другий - одержувачеві матеріалів.

Згідно Наказу №193 накладна-вимога повинна містити наступні відомості: рахунок субрахунок; код аналітичного обліку; найменування, сорт, розмір, марка; номенклатурний номер; код; найменування; відправлено, належить відпустити, затребувано; прийнято, відпущено; ціна; сума; інвентарний номер; номер паспорту; порядковий номер за складською карткою.

Таким чином, накладна дає змогу віднесення до складу валових витрат вартості самих матеріалів, які були відображені на бухгалтерському рахунку 201 „Сировина і матеріали".

Враховуючи вищевикладене, відповідно до вимог Наказу №193, накладна-вимога не передбачає відображення відомостей щодо вартості товаро-транспортних послуг та навантажувально-розвантажувальних робіт та не є первинним документом в розумінні ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, зі змінами та доповненнями, який фіксує факт здійснення товаро-транспортних послуг та вантажо-розвантажувальних робіт та їх вартість.

Таким документом є акт виконаних робіт та товаро-транспортна накладна.

Законом України від 23.02.2006 №3492-ІV „Про автомобільний транспорт" (далі - Закон 2344) визначено:

- автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

- вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

- внутрішні перевезення - перевезення пасажирів і вантажів між населеними пунктами, розташованими на території однієї держави;

- замовник транспортних послуг - юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів.

Вартість наданих транспортних послуг оформлюється актом прийому здачі наданих транспортних послуг.

Згідно з розділом 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затвердженим наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 №363 здавання вантажу - подання вантажоодержувачу перевізником вантажу, згідно з товарно-транспортним документом, з наступним розвантаженням і оформленням документів про його передачу вантажоодержувачу.

Додатком 4 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні №363 затверджена форма акту, що є підтверджуючим документом при наданні транспортних послуг.

Акт прийому-передачі наданих послуг (далі - Акт) є тим єдиним документом, що може засвідчити факт надання послуг.

Первинним документом, що дозволяє платнику податків відобразити отримані послуги в податковому обліку, є Акт. Він і буде документом, що підтверджує факт надання послуг.

Акт повинен містити таку інформацію: місце та дату складання Акту; відомості про сторони договору про надання послуг, які підписали Акт; період часу, протягом якого були надані послуги та їх докладний опис; вартість наданих послуг (із зазначенням суми ПДВ, якщо такий передбачено); посилання на те, що Замовник не має до Виконавця претензій щодо характеру, обсягу та якості наданих послуг; підписи представників сторін, які склали акт.

Акти виконаних робіт, якими оформлені фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Вотерхауз» (код за ЄДРПОУ 32953327), ТОВ „Будкомплект" (код за ЄДРПОУ 13452399), ТОВ „Контакт-К" (код за ЄДРПОУ 36961986) та ДП „Дніпропетровський облавтодор", в ході перевірки не надано.

В ході перевірки надано копії актів виконаних робіт, якими оформлені фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ „Торгпром-Сервіс", ТОВ „Торговий дім "Бізнес-Трейд", ТОВ «Адонай» та ДП „Дніпропетровський облавтодор" ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України".

За результатами розгляду копій актів виконаних робіт, наданих ДП «Дніпропетровський облавтодор» в ході перевірки, встановлено, що вони складені з порушенням вимог чинного законодавства до первинних документів, а саме:

- до перевірки не надано оригінали актів виконаних робіт, що підтверджують надання транспортних та навантажувальних послуг;

- внаданих до перевірки копіях актів виконаних робіт відсутнє місце здійснення господарської операції (місце складання первинного документу), а також посади та прізвища посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції, тобто неможливо ідентифікувати особи, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Під час розгляду справи у суді до суду надані копії актів виконаних робіт з ТОВ «Адонай», ТОВ ТД «Бізнес Трейд», в яких не зазначено місце складання, посади і прізвища посадових осіб, відповідальних за здійснення господарської операції. До перевірки усі акти позивачем не надавались.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами, що в свою чергу в певній мірі свідчить про реальність таких операцій.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV (із змінами та доповненнями) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за №168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Копії актів виконаних робіт фактично не дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та не відповідають вимогам до первинних документів, встановлених пунктами 9.1, 9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV та пунктами 2.4, п.2.5 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704.

Надані до перевірки копії актів виконаних робіт, якими оформлені фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ „Торгпром-Сервіс", ТОВ „Торговий дім "Бізнес-Трейд" , ТОВ «Адонай» та ДП „Дніпропетровський облавтодор" ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України", складені всупереч укладених Договорів постачання.

В графі «найменування товару» міститься посилання на номер та дату договору, на підставі якого здійснюється надання послуг, проте фактично договори поставки не містять інформації щодо загальної вартості транспортування та вантажно-розвантажувальних робіт або вартості вказаних послуг за одиницю товару.

Додаткових угод, що містять вказану вартість в ході перевірки не надано.

Згідно з ст.50 Закону 2344 „Про автомобільний транспорт" договір автоперевезення вважається двухстороньою угодою, яка може бути укладена як між перевізником і вантажовідправником, так і між перевізником і вантажоодержувачем (розділ 1 Правил № 363) суттєвими умовами договору автоперевезення вантажів є:

-предмет, термін дії і ціна договору;

-найменування і місцезнаходження сторін;

-найменування і кількість вантажу, його упакування;

-умови і строк перевезення;

-місце і час навантаження, розвантаження;

-вартість перевезення;

-інші умови узгоджені сторонами.

В ході перевірки встановлено, що предметом договорів є поставка товару, а не надання послуг.

Враховуючи вищевикладене, між ТОВ „Торгпром-Сервіс", ТОВ „Торговий дім "Бізнес-Трейд", ТОВ «Адонай» та ДП „Дніпропетровський облавтодор" ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України" договорів автоперевезення не укладалось.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-ХІV.

Враховуючи вищевикладене, копії актів виконаних робіт, якими оформлені фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ „Торгпром-Сервіс", ТОВ „Торговий дім "Бізнес-Трейд", ТОВ «Адонай» та ДП „Дніпропетровський облавтодор" ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України" не відповідають вимогам первинних документів, встановлених пунктами 9.1, 9.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. за №996-ХІІ, та пункту 2.4, 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. за № 88.

З урахуванням вищенаведеного, нормами Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

У товаро-транспортних накладних, наданих в ході перевірки, графи щодо вартості транспортних послуг та вантажно-розвантажувальних робіт, відмітки про складені акти виконаних робіт, не заповнені.

Вартість транспортних послуг та вантажно-розвантажувальних робіт товаро-транспортними накладними не підтверджена.

Таким чином, вартість транспортних послуг та вантажно-розвантажувальних робіт не підтверджена первинними документами.

Калькуляції собівартості матеріалів, що включають вартість транспортних та навантажувальних робіт, отриманих від ТОВ «Бізнес - Трейд», ТОВ «Торгпром-сервіс» та ТОВ «Адонай», ТОВ „Вотерхауз", ТОВ „Будкомплект", ТОВ „Контакт-К", які передані до ДП «Дніпропетровський облавтодор», до перевірки не надано.

Матеріали, придбані ДП «Дніпропетровський облавтодор» у ТОВ «Бізнес-Трейд», ТОВ «Торгпром-сервіс» та ТОВ «Адонай», ТОВ „Вотерхауз", ТОВ „Будкомплект", ТОВ „Контакт-К" використані в роботах по експлуатаційному утриманню автомобільних доріг державного та місцевого значення, замовником яких є Служба атомобільних доріг у Дніпропетровській області (код за ЄДРПОУ 25843931).

Відповідно до ст.843 ЦК України ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Предметом договорів з вищезазначеними контрагентами є поставка товару, а не надання послуг, тобто витрати підрядника в даному випадку - це витрати на придбання матеріалів.

Основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування встановлено ДБН Д.1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженими наказом Держбуду від 27.08.2000 р. № 174 (далі - ДБН).

Відповідно пп.1.4.1 ДБН Д.1.1-1-2000, система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів.

Таким чином, при формуванні вартості будівельно-монтажних робіт згідно ДБН Д.1.1-1-2000, ціни на матеріали не повинні містити вартість транспортування та навантажувальних робіт, оскільки витрати на них документально не підтверджені.

Враховуючи вищевикладене:

- договорами поставки, не визначена вартість транспортних послуг та вантажно-розвантажувальних робіт;

- актів прийому-передачі наданих транспортних послуг та вантажно-розвантажувальних робіт, якими оформлені фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ „Вотерхауз" (код за ЄДРПОУ 32953327), ТОВ „Будкомплект" (код за ЄДРПОУ 13452399), ТОВ „Контакт-К" (код за ЄДРПОУ 36961986), в ході перевірки не надано;

- до перевірки надано копії актів виконаних робіт, якими оформлені фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ „Торгпром-Сервіс", ТОВ „Торговий дім "Бізнес-Трейд" , ТОВ «Адонай» та ДП „Дніпропетровський облавтодор" ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України" (оригінали актів не надано), які складені всупереч укладених Договорів постачання;

- накладна-вимога не передбачає відображення відомостей щодо вартісті товаро-транспортних послуг та навантажувально-розвантажувальних робіт;

- товарно-транспортні накладні не містять відомостей щодо вартості транспортних послуг та вантажно-розвантажувальних робіт, відмітки про складені акти виконаних робіт;

- факт виконання робіт ТОВ „Торгпром-Сервіс", ТОВ „Торговий дім "Бізнес-Трейд", ТОВ «Адонай» в ході перевірки не підтверджено.

За визначенням п.5.1 ст.5 Закону №334, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп.14.1.27 п. 14.1 ст.14 ПК України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Для віднесення до складу валових витрат в податковому обліку необхідна наявність документальних доказів, що підтверджують, зокрема, факт отримання послуг та одночасно безпосередній прямий зв'язок витрат по оплаті таких послуг з власною діяльністю платника, направленою на отримання доходу.

В ході перевірки не надано документи, що підтверджують факт отримання транспортних послуг та вантажно-розвантажувальних робіт та документів, що підтверджують їх вартість.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, підприємством неправомірно віднесено до складу валових витрат суми сплачені за транспортні послуги та вантажно-розвантажувальні роботи.

В результаті вищезазначеного, на порушення п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) та п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, філією „Дніпропетровський автодор" необґрунтовано віднесено до складу валових витрат витрати за навантажувальні роботи та транспортування товарів всього у сумі 3 724 593,92 грн.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

З огляду на вищевикладене, висновки перевіряючих є правомірними та здійснені в межах діючого законодавства України.

В ухвалі Вищий адміністративний суд України від 13 грудня 2012 по справі №К-34352\10 зазначив: «Адже хоча сам по собі факт порушення контрагентом платником своїх податкових зобов'язань не є доказом отримання платником необґрунтованої податкової вигоди, однак платник повинен бути розумно обачливим та обережним при виборі контрагента. До того ж, за умовами ділового звичаю при виборі контрагента суб'єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та їх комерційна привабливість, але і ділова репутація контрагента, його платоспроможність, а також ризик невиконання зобов'язань та надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду. Однак у розгляді цієї справи позивачем не наведено факторів, якими він керувався при виборі постачальника на відповідному ринку товарів.»

Під час розгляду аналогічної справи Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 26 березня 2014 по справі К/9991/26540/11 зазначив :«Платник податку повинен бути розумним та обачливим при виборі контрагента. Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Щодо повноважень директора Департаменту правової роботи Міністерства доходів і зборів України на підписання рішень про продовження терміну розгляду скарги платника податків суд зазначає наступне.

Позивачем надано до суду Регламент Міністерства доходів і зборів України, в п.4.1.6 якого зазначено, що керівник структурного підрозділу Міндоходів ( або особа, яка тимчасово виконує його обов'язки) підписує листи до підприємств, установ, організацій, громадян ( у межах норм чинного законодавства) відповідно до їх повноважень.

Директор Департаменту правової роботи є керівником структурного підрозділу Міністерства доходів і зборів України.

До основних функцій Департаменту правової роботи - Витяг з офіційного порталу Міністерства доходів і зборів України - відноситься перегляд рішень територіальних органів Міндоходів під час проведення процедури адміністративного оскарження, зокрема перевірка наявності та з'ясування достатності доданих до скарги документів, необхідних для її розгляду по суті, перевірка відповідності вимогам законодавства рішення, яке оскаржується, надсилання платнику податків рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги; зняття з контролю повторних скарг платників податків.

В пункті 4.1.9 Регламенту зазначено, що директор департаменту має право підписувати листи на адресу територіальних органів Міндоходів, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, щодо супроводження справ у судах, отримання статистичних даних, дотримання законності у їх діяльності, одержання у встановленому порядку для виконання покладених завдань необхідних документів, інформації, довідок розрахунків, інших матеріалів.

Абзацем 2 пункту 56.9 статті 56 ПК України встановлено, що якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Тобто скарга вважається задоволеною на користь платника податків лише у разі невчасного надсилання рішення платнику податків. Водночас матеріали судової справи свідчать, що рішення про продовження розгляду скарги було вчасно надіслано позивачу.

Щодо посилань в акті перевірки на акт ревізії Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 15.05.2012 №06-19/63.

В акті перевірки наявні посилання на акт ревізії ДФІ у Дніпропетровській області від 15.05.2012р. за №06-19/63 стосовно завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та завищення валових витрат, а саме: внаслідок порушення щодо понаднормового списання паливно-мастильних матеріалів в ході здійснення господарської діяльності:в ході перевірки ДП «Дніпропетровський облавтодор» встановлено необгрунтоване списання паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ)( стор.102-108 акту). В ході перевірки ДП «Дніпропетровський облавтодор» встановлено необгрунтоване списання паливно-мастильних матеріалів (далі - ПММ).

За результатами ревізії Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року (Акт від 15.05.2013 № 06-19/63) встановлено в порушення вимог п.1 ст.9 Закону №996, п.4 П(С)БО 16, п. 1.2, 2.1, 2.2 Положення №88 понаднормове списання по обліку матеріальних цінностей цінностей за період з 01.07.2010 року по 31.03.2011 всього на загальну суму 24 533,96 грн. у т.ч. ПДВ 4 088,99 грн. по наступним філіям:

- П'ятихатський райавтодор у сумі 1 097,85 грн, в т.ч. ПДВ 182,97 грн.(Додаток №5 );

- Новоселівська ДЕД у сумі 7 556,95 грн., в т.ч. ПДВ 1 259,49 грн. (Додаток №5);

- Томаківський райавтодор у сумі 9 440,06 грн., в т.ч. ПДВ 1 573,34 грн. (Додаток №5);

- Дніпропетровська ДЕД у сумі 2 836,86 грн., в т.ч. ПДВ 472,81 грн. (Додаток №5);

- Дніпропетровський автодор у сумі 3 602,24 грн., в т.ч. ПДВ 600,37 грн. (Додаток № 5).

За результатами ревізії Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області фінансово-господарської діяльності Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року (Акт від 15.05.2013 № 06-19/63) встановлено в порушення вимог п.1 ст.9 Закону №996, п.4 П(С)БО 16, п. 1.2, 2.1, 2.2 Положення №88 понаднормове списання по обліку матеріальних цінностей цінностей за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 всього на загальну суму 83 371,22 грн. у т.ч. ПДВ 13 895,20 грн. по наступним філіям:

- П'ятихатський райавтодор у сумі 10 776,99 грн, в т.ч. ПДВ 1 796,16 грн. (Додаток №5 );

- Новомосковський райавтодор у сумі 664,47 грн, в т.ч. ПДВ 110,74 грн. (Додаток № 5);

- Новоселівська ДЕД у сумі 16 784,07 грн., в т.ч. ПДВ 2 797,34 грн. (Додаток №5);

- Томаківський райавтодор у сумі 20 332,05 грн., в т.ч. ПДВ 3 388,67 грн. (Додаток №5 );

- Криворізка ДЕД у сумі 15 235,20 грн., в т.ч. ПДВ 2 539,20 грн. (Додаток № 5);

- Дніпропетровська ДЕД у сумі 4 777,64 грн., в т.ч. ПДВ 796,27 грн. (Додаток №5);

- Дніпропетровський автодор у сумі 11 537,73 грн., в т.ч. ПДВ 1 922,95 грн. (Додаток №5 ).

Враховуючи вищевикладене, перевіряючими СДПІ у м.Дніпропетровську МГУМ в ході перевірки правомірно використано матеріали ревізії Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області фінансово-господарської діяльності ДП «Дніпропетровський облавтодор» за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року (Акт від 15.05.2013 №06-19/63) та донараховано валового доходу в загальній сумі 135 779,11 грн.

Щодо правомірності винесення податкової вимоги, суд прийшов до наступних висновків.

Позивач зазначає, що отримав рішення про результати розгляду скарги від Міністерства доходів і зборів 24.01.2014, яким оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Згідно пункту 56.10 статті 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно пункту 56.15 статті 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно підпункту 56.17.3 статті 56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно підпункту 56.17.5 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Матеріали судової справи не містять жодних повідомлень Позивача до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, які б свідчили про намір Позивача звернутись до суду щодо оскарження податкових повідомлень-рішень після закінчення процедури адміністративного оскарження.

Податкову вимогу було складено 08.02.2014 року.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 у справі №804\2953\14 ДПІ отримано 26 лютого 2014, про що свідчить вхідний штамп ДПІ на ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду та наданого представником відповідача 2) до суду.

Судом встановлено, що на час розгляду справи у суді дію податкової вимоги призупинено.

Згідно податкової вимоги від 17.02.2014 №62-25 у Позивача станом на 16.02.2014 обліковується борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 1 414 014,50, у тому числі основний платіж 1 029 123, 46 грн., штрафні (фінансові) санкції у розмірі 328 926, 23 грн., пеня 55 964, 81 гривень. У ході розгляду справи судом встановлено, що податковий борг виник в результаті несплати сум за податковим повідомленням-рішенням від 02.12.2013 №000069Е1А1Д1А4А6В509Д4Е0430А2142060391.

Оскільки податкову вимогу було винесено на підставі податкового повідомлення- рішення, яке суд визнав таким, що винесено правомірно, правомірною є також і податкова вимога.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, які б підтверджували у повному обсязі здійснення господарських відносин з контрагентами ТОВ «Агролідер-2010», ТОВ «Сталькомплект ЛТД», ПП «Кіфа», ТОВ «Старт-Д», ТОВ «Бюро Ейнштейн», ТОВ „Торгпром-Сервіс", ТОВ „Торговий дім "Бізнес-Трейд", ТОВ «Адонай», суд погоджується з висновками податкового органу щодо завищення позивачем валових витрат.

Абзац 2 п.198.6 ст.198 ПК України визначає, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, відповідачем було правомірно встановлено порушення позивачем пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.7.9.6 п.7.9 ст.7, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 пп.5.6.1, пп.5.6.2 п.5.6 ст.5 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР, зі змінами та доповненнями, пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.135.5.2, п.п. 135.5.3., п.п.135.5.8. п.135.5. ст.135, п.137.13 ст.137, п.138.2 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст.139, п.142.1 ст.142 ,п.146.2 ст.146 , п.153.7 ст. 153 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 138 549,93 грн., п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) та пп. 198.1., 198.6. ст.198., пп.185.1. ст 185, 187.1 ст.187. пп.188,1 п.201.1, п. 201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся в сумі 1 029 123,47 грн., п.п 283.1.4. п. 283.1, ст. 283 Податкового Кодексу України (далі ПКУ), завищено плату за земельні ділянки, що належать комунальній та державній власності за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року у сумі 744 761,90 грн., ст. 6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (із змінами і доповненнями) від 11.12.1997р. за №1963-XII, в результаті чого занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 290,62 грн., п.31.1 ст.31, абз. 2 п.57.1 ст.57, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" несвоєчасно перераховано узгоджену суму грошового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб за серпень 2011 - грудень 2012 на загальну суму 351 160,05 гривень.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тобто за наявності вищезазначених порушень правомірним є застосування за ці порушення до позивача штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 02.12.2013р. за № 000069Е1А1Д1А4А6В509Д4Е0430А2142060391, від 04.09.2013р. за № 0000442730 та податкової вимоги від 17.02.2014р. за № 62-25.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про не доцільність та не обґрунтованість задоволення позову.

Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Дніпропетровький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України`` до відповідачів: 1) Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів; 2) Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 02.12.2013р. за № 000069Е1А1Д1А4А6В509Д4Е0430А2142060391, від 04.09.2013р. за № 0000442730, скасування податкової вимоги від 17.02.2014р. за № 62-25 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 червня 2014 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили на 05.06.2014р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді В.В Ільков В.В.Ільков О.А.Вовчанська


Суд	Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	02.06.2014
Оприлюднено	07.07.2014
Номер документу	39545836
Судочинство	Адміністративне

Ільков Василь Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 02.06.2014 по справі 804/2953/14ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —804/2953/14

Постанова від 02.06.2014

Постанова
від 02.06.2014 по справі 804/2953/14
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД