Постанова

від 24.06.2014 по справі 813/3736/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 року № 813/3736/14

о 12 год., 50 хв. м. Львів Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «М-дизель», представник позивача - Биць І.А. за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, представник - не прибув - Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрі меблі», представник - не прибув до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Гаталяк Оксани Григорівни про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

Товариство з обмеженою відповідальністю «М-дизель» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом у якому позивач просив:

- скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Гаталяк Оксани Григорівни № 12411704 від 14.04.2014 року, яким ТОВ «М-дизель» (податковий номер 33197051) відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення першого поверху площею 77,5 кв.м. за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, будинок 357, реєстраційний № 325041946101;

- зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Гаталяк Оксани Григорівни зареєструвати за ТОВ «М-дизель» (податковий номер 33197051) право власності на нежитлове приміщення першого поверху площею 77,5 кв.м. за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, будинок 357, реєстраційний № 325041946101.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна № 03/03-14 від 28.03.2014 року позивач придбав нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 77,5 кв.м., що складає 1 частку, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, будинок 357. Нерухоме майно знаходилося в податковій заставі, реалізація якого проводилась у порядку передбаченому ст.ст. 88, 89,93,95 ПК України. На підставі укладеного договору, позивач 08.04.2014 року звернувся до відповідача із заявою про реєстрацію права власності на нерухоме майно, що є предметом договору. Однак, відповідачем 14.04.12014 року спірним рішенням відмовлено у державній реєстрації права власності з підстав, що згідно Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, документом, що посвідчує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати. Таке свідоцтво, як стверджує позивач, не оформлялось та відповідачу не надавалось. Згідно п. 37 вказаного Порядку, одним із документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухому майно, є укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації або речове право на нерухоме майно чи його дублікат. Відповідно, операції з продажу майна, згідно п. 95.21. ст. 95 ПК України, на біржових торгах, аукціонах не підлягають нотаріальному посвідченню, що по суті не суперечить ЦК України. У зв'язку з чим, спірне рішення відповідача, на думку позивача, є неправомірним та таке що порушує законні права, свободи та інтереси позивача.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав зазначених у позовній заяві.

Позиція відповідача викладена у заперечення на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, що 08.04.2013 року позивач подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, будинок 357 та необхідні для державної реєстрації документи. Проте, позивачем у відповідності до вимог п. 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень не надано документів що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, зокрема, видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати. Вказаних документів позивачем надано не було, у зв'язку з чим прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав на їх обтяжень на вищезазначене нерухоме майно.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечила, просила суд в його задоволенні відмовити повністю.

Третя особа - Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечила, пояснень до позову не надала.

Представник третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Добрі меблі» в судове засідання не прибув, подав суду клопотання від 19.06.2014 року у якому проти задоволення позову не заперечив, просив розглядати справу без його участі.

Заслухавши пояснення позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.08.2013 року у справі № 813/3245/13-а адміністративний позов Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрі меблі» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, задоволено; надано Державній податковій інспекції у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 873778,32 грн. за рахунок майна ТОВ «Добрі меблі», що перебуває у податковій заставі.

28.03.2014 року між ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (як продавцем) та позивачем (як покупцем) укладено договір № 03/03-14 купівлі - продажу, згідно якого продавець продав, а покупець купив нежитлове приміщення, а саме, нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 77,5 кв.м., що складає 1 частку, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Львів, вул.. Городоцька, б. 357. Платіжним дорученням № 244 від 31.03.2014 року позивачем здійснено оплату за призначенням платежу - оплата за реалізацію майна згідно договору купівлі-продажу № 03/03-14 від 28.03.2014 року. Також позивачем здійснено платіжними дорученнями № 762 від 25.03.2014 року та № 772 від 28.03.2014 року оплату за гарантійним внеском за лот, заявлений на купівлю згідно рахунку № 23 від 25.03.2014 року та доплату до гарантійного внеску за придбані лоти, згідно рахунку № 34 від 28.03.2014 року.

31.03.2014 року між ТОВ «Добрі меблі» (як власником) та позивачем (як покупцем) укладено акт приймання - передачі нежитлових приміщень на першому поверсі площею 77,5 кв.м., які розташовані по вул. Городоцькій, 357 в м. Львові.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року із змінами і доповненнями, Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22.06.2011 року із змінами і доповненнями, Цивільним кодексом України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; іпотека.

Згідно ст. 15 цього ж Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього ж Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів (крім випадків, встановлених у частині сьомій цієї статті) з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Згідно ч. 7 ст. 16 цього ж Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 цього ж Закону, державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно ч.1 ст. 24 цього ж Закону, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Згідно ч. 4 ст. 24 цього ж Закону, відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Згідно п. 6 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація прав, надання відмови в ній проводяться у строк, що не перевищує 14 робочих днів з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, крім випадків, передбачених цим Порядком.

Згідно п. 10 цього ж Порядку, заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Згідно п. 37 цього ж Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є:

1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат;

2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат;

4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати;

5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до закону;

6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат;

7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи його дублікат, видані до 1 січня 2013 р. органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією;

8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

9) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею;

10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

12) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

13) закон, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Позивачем також в обґрунтування позовних вимог, надано суду копії:

- Рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова № 4016/10/24-030/271 від 12.02.2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу;

- Акту ДПІ у Залізничному районі м. Львова Львівської області ДПС № 3/10/19-0034 від 30.01.2013 року опису майна;

- Витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження № 9677674 від 19.09.2013 року;

- Свідоцтва № 19661384 від 28.03.2014 року про право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення першого поверху площею 77,5 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, будинок 357;

- Договору № 3 від 25.03.2014 року про умови участі в цільовому аукціоні;

- Витягу із газети «За вільну Україну» із зазначенням інформації про проведення аукціону 28.03.2014 року; Витягу інформації про цільовий аукціон з продажу майна, що перебуває у податковій заставі;

- Договору - доручення № 28/03 від 28.03.2014 року щодо надання брокерських послуг, укладеного між позивачем (як клієнтом) та Брокерською конторою № 43 Західно - української регіональної агропромислової біржі: ТОВ «Криця»;

- Протоколу № 1 від 28.03.2014 року цільового аукціону;

- Акту здачі - прийняття робіт № 28/03 від 28.03.2014 року; рахунку - фактури № СФ-0000024 від 25.05.2014 року; платіжного доручення № 244 від 31.03.2014 року із зазначенням призначення платежу - оплата за реалізацію майна згідно договору купівлі-продажу № 03/03-14 від 28.03.2014 року

Судом враховуються обґрунтування позивачем та його представником позовних вимог в частині визнання протиправним і скасування рішення відповідача № 12411704 від 14.04.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, оскільки Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, серед яких зазначено укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Так, 28.03.2014 року між ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (як продавцем) та позивачем (як покупцем), за наслідками проведеного аукціону на Західно - Українській регіональній агропромисловій біржі, укладено договір № 03/03-14 купівлі - продажу. Згідно вказаного договору продавець (ДПІ у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області) продав, а покупець (позивач) купив нежитлове приміщення першого поверху загальною площею 77,5 кв.м., що складає 1 частку, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, будинок 357, яке перебувало у податковій заставі, що підтверджується відповідними документами.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.21 ст. 95 ПК України, операції з продажу визначеного у цій статті майна на біржових торгах, аукціонах не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

З врахуванням вищевказаного, суд вважає, що спірне рішення є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки продаж заставного майна відбувався у порядку визначеному Податковим кодексом України, що у свою чергу, виключає застосування норм Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення таких договорів купівлі - продажу. Відповідно, укладений договір купівлі - продажу заставного майна від 28.03.2014 року з моменту його укладення підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно.

На запитання суду, відповідач пояснила, що жодних інших порушень крім зазначених у спірному рішенні не має. На підтвердження правомірності прийняття спірного рішення жодних належних та допустимих доказів суду не надала.

Відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача зареєструвати за позивачем право власності на нежитлове приміщення першого поверху площею 77,5 кв.м. за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, будинок 357, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно, суд при вирішенні питання щодо правомірності дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень може вирішувати питання щодо відповідності таких дій нормам чинного законодавства, однак не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені по компетенції цього органу державної влади.

Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові Пленуму № 13 від 24.10.2008 року та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Так, статтею 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Реєстрація прав на нерухоме майно, відноситься до виключної компетенції державного реєстратора, а відтак судові органи не вправі перебирати на себе його повноваження.

Стаття 6 КАС України, визначає право на судовий захист порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Проте суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищевказаний принцип адміністративного судочинства суд зазначає, що захист порушеного права позивача є можливим у спосіб зобов'язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Гаталяк Оксану Григорівну розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «М-дизель» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення першого поверху площею 77,5 кв.м., за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, будинок, 357 з реєстраційним номером 325041946101.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог .

Згідно ст. ст. 49, 70, 71 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «М-дизель», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Добрі меблі» до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Гаталяк Оксани Григорівни про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, підлягають задоволенню частково.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Гаталяк Оксани Григорівни № 12411704 від 14.04.2014 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, яким відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення першого поверху площею 77,5 кв.м., за адресою: Львівська область, м. Львів, вул.. Городоцька, будинок, 357 з реєстраційним номером 325041946101.

3. Зобов'язати Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції Гаталяк Оксану Григорівну розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «М-дизель» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нежитлове приміщення першого поверху площею 77,5 кв.м., за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, будинок, 357 з реєстраційним номером 325041946101.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М-дизель» (ЄДРПОУ 33197051, с. Воля - Бартатівська, Городоцький район, Львівська область) 36,54 грн. судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 01.07.2014 року.

Суддя Гавдик З.В.