Рішення

від 13.05.2014 по справі 314/1790/13-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/1790/13-ц Провадження № 2/314/52/2014

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 травня 2014 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

- головуючого судді - Надворної О.С.,

- при секретарі - Якубовською Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Селянського (фермерського) господарства «Лещенко Віктор Миколайович» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» про визнання договору оренди землі недійсним,

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2013 року Селянське (фермерське) господарство «Лещенко Віктор Миколайович» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» про визнання правочину недійсним.

Позивач своєму позові та його представник - Салімонов Р.В. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги обґрунтовують тим, що 11.03.2010 року С(Ф)Г «Лещенко Віктор Миколайович» уклав з ОСОБА_1 договір оренди належної останній на праві власності земельної ділянки, загальною площею 4,9717 га, яка знаходяться на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області. Договір було укладено строком на десять років та зареєстровано в порядку, встановленому законом. Проте, в березні 2013 року позивачу стало відомо, що Відділом Держкомзему у Вільнянському районі був зареєстрований Договір оренди землі від 25 травня 2010 року, укладений між відповідачами, згідно якого ОСОБА_1 передала вказану земельну ділянку ТОВ «Компанія Фенікс 2009» строком на 10 років, та здійснила державну реєстрацію укладеного правочину. При цьому існуючий договір оренди № 1033 від 11.03.2010 р., укладений між позивачем та ОСОБА_1, - розірвано не було. Позивач в своєму позові зазначає, що земельна ділянка, яка є предметом обох договорів, - не вибувала з його користування, а такі дії відповідачів порушують його права як землекористувача за договором оренди, і прохає суд з підстав, передбачених ст. 215 ЦК України, визнати недійсним договір оренди землі від 25 травня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з Обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» щодо передачі в оренду земельної ділянки, площею 4,9718 га, кадастровий номер 2321587300:01:001:0006.

В судовому засіданні представник позивача Салімонов Р.Є. підтримав заявлений позов. Посилаючись на те, що оспорюваний договір був укладений відповідачами без розірвання попереднього договору оренди, укладеного 11.03.2010 року між позивачем та ОСОБА_1, прохає суд захисти права позивача та задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 подала суду заяву, в якій зазначила, що визнає позов в повному обсязі, не заперечує проти його задоволення, та прохає розглянути справу за її відсутності.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» в судові засідання неодноразово не з'являлась, про дату та місце слухання справи була повідомлена судом належним чином. В зв'язку з вищенаведеним, керуючись ст.224 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

При цьому раніше представник відповідача ТОВ «Компанія Фенікс 2009» Шмаровоз Т.М. надавала суду письмові заперечення, в яких прохала відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що обставини, вказані відповідачем в позовній заяві, не відповідають дійсності, а саме позивач не надав підтверджень щодо використання ним земельної ділянки ОСОБА_1, сама ОСОБА_1 надала згоду на оформлення договору оренди своєї земельної ділянки з ТОВ «Компанія Фенікс 2009», і особисто подала заяву до відділу ДЗК, крім того в 2010-2011 році остання отримувала від ТОВ «Компанія Фенікс 2009» орендну плату. Також, на думку представника відповідача, має викликати сумнів наявна в матеріалах справи заява, подана від імені відповідача ОСОБА_1 про визнання нею позову, оскільки остання жодного разу не була присутня в судових засіданнях. Тому вважає, що відсутні підстави для задоволення позову та визнання недійсним договору оренди землі від 25.05.2010 року.

Отже, заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до копії Державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЗП № 024464, виданого 22.07.2004 року Вільнянською районною державною адміністрацією на підставі розпорядження Вільнянської райдержадміністрації від 26.03.2004 року № 195, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 4,9718 га, розташованої на території Тернівської сільської ради Вільнянського району (а.с.13).

11.03.2010 року ОСОБА_1 передала вищевказану земельну ділянку в оренду Селянському (фермерському) господарству « Лещенко Віктор Миколайович» терміном на 10 років, про що сторони уклали відповідний договір № 1033 і зареєстрували його 29.03.2010 року у Запорізькій регіональній філії ДП центр Державного земельного кадастру, як то передбачено Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.1998 року №2073, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041026000057 ( а. с. 6-7 ).

11.03.2010 року земельна ділянка була фактично передана у користування орендарю, ( а. с. 12 ).

До закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки № 1033 від 11.03.2010 року, ОСОБА_1 25.05.2010 року уклала договір оренди землі з новим орендарем ТОВ «Компанія Фенікс 2009», за умовами якого передала вищезазначену земельну ділянку в користування Товариству строком на 10 років. Цей договір набув державної реєстрації 28.12.2012 року, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 232150004002692

(а.с.15-17).

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про оренду землі" ( в редакції закону на час укладення спірного договору від 13.05.2010 року ) договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі частини 1 статті 210, частини 3 статті 640 ЦК України, частини 2 статті 125 Земельного Кодексу України та статті 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту такої реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", який в силу статті 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельним ресурсам покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок. Не зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір не є укладеним.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Тобто на момент розгляду справи в Державному реєстрі речових прав міститься інформація про те, що земельна ділянка, площею 4,9718 га, власником якої є ОСОБА_1, перебуває в оренді за вказаними договорами одночасно у двох осіб: Селянського (фермерського) господарства « Лещенко Віктор Миколайович» та Товариства з Обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009».

Цей факт підтверджено як відповідними записами на договорах оренди від 11.03.2010 року та 13.05.2010 року, так і довідкою Відділу Держземагенства у Вільнянському районі Запорізької області від 25.04.2014 року, долученою до матеріалів справи представником позивача.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України « Про оренду землі» орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи , яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Як встановлено судом, на момент укладення спірного договору оренди від 25.05.2010 року права володіння та користування земельною ділянкою належали позивачу С(Ф)Г «Лещенко Віктор Миколайович» відповідно до умов договору від 11.03.2010 року.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оренду землі», передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені в договорі оренди землі, за актом приймання-передачі. Проте, на момент укладення спірного договору від 25.05.2010 року земельна ділянка перебувала в оренді у позивача С(Ф)Г «Лещенко Віктор Миколайович», що виключало можливість передачі її ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія Фенікс 2009».

Факт укладення відповідачами 25.05.2010 року договору оренди земельної ділянки, яка вже знаходилась в орендному користуванні позивача С(Ф)Г «Лещенко Віктор Миколайович», суд розцінює як порушення права орендаря самостійно господарювати на землі, передбаченого ст. 25 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо).

При цьому в ході розгляду справи відповідачем ТОВ «Компанія Фенікс 2009» належних та переконливих доказів в обґрунтування та на підтвердження заявлених заперечень проти позову - суду надано не було. При цьому суд критично ставиться до ствердження представника ТОВ «Компанія Фенікс 2009» про наявність сумнівів щодо справжності заяви, поданої від імені відповідача ОСОБА_1 про визнання нею позову з огляду на те, що остання нібито жодного разу не була присутня в судових засіданнях.

Зазначена заява була подана від імені відповідача ОСОБА_1 . офіційно через канцелярію суду 16.07.2013 року, зареєстрована за вх. № 6277, і тому суд, вирішуючи спір, враховує вказану заяву саме як таку, в якій відображена позиція відповідача ОСОБА_1 з приводу заявлених позовних вимог (а.с.52).

Таким чином, за висновком суду, при укладенні відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія Фенікс 2009» спірного договору оренди землі від 25.05.2010 року були суттєво порушені вимоги ст., ст. 5,17, 25 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В силу частини 1 статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3,5,6 статті 203 цього кодексу.

Згідно роз'яснень, викладених у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Отже, з врахуванням всього вищевикладеного суд дійшов висновку, що, оскільки в установленому законом порядку дія договору оренди № 1033 від 11 березня 2010 року не припинена, договір не розірвано і не визнано недійсним, позивач С(Ф)Г «Лещенко Віктор Миколайович» є землекористувачем спірної земельної ділянки і має право в установленому законом порядку вимагати захисту свого порушеного права у відповідності з приписами статті 396 ЦК України, в тому числі у обраний ним спосіб.

Тому заявлені позовні вимоги суд знаходить обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст., ст. 10, 60, 80, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Селянського (фермерського) господарства «Лещенко Віктор Миколайович» до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» про визнання договору оренди землі недійсним, - задовольнити.

Визнати недійсним з моменту укладення договір оренди землі від 25 травня 2010 року, кладений між ОСОБА_1 та Товариством з Обмеженою відповідальністю «Компанія Фенікс 2009» щодо передачі в оренду земельної ділянки загальною площею 4,9718 га, кадастровий номер 2321587300:01:001:0006, яка знаходиться на території Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача; заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення; у разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: О.С.Надворна

13.05.2014 року

13.05.2014