Рішення

від 26.06.2014 по справі 914/1797/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2014 р. Справа № 914/1797/14

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий центр «Лебенсхаус», Львівська обл., м. Трускавець; до відповідача:Трускавецької міської ради, Львівська обл., м. Трускавець; про:стягнення 204 666,00 грн. Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Айзенбарт А.І. Представники сторін: від позивача:Хомченко Т.А. - директор ТОВ «Оздоровчий центр «Лебенсхаус»; від відповідача:Петренко О.В. - зав. юрид. відділу Трускавецької міської ради (довіреність №18-115/1 від 16.12.2013р.).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

22.05.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий центр «Лебенсхаус» (надалі - позивач) до Трускавецької міської ради Львівської області про стягнення коштів за невиконаним договором купівлі-продажу у розмірі 204 666,00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.05.2014р. порушено провадження у справі та сам розгляд справи призначено на 05.06.2014р. В подальшому у справі оголошувалася перерва до 19.06.2014р. та 26.06.2014р.

Представник позивача в судове засідання 26.06.2014р. з'явилася, позовні вимоги підтримала, просила їх задоволити повністю з підстав, вказаних в позовній заяві.

В засіданні зазначила, що 25.04.2012р. між ТОВ «ОЦ «Лебенсхаус» та ТОВ «МТД-Інвест» було укладено Угоду про уступку права вимоги по Договору №6 від 12.12.2007р. На сьогоднішній день всі зобов'язання перед відповідачем по Договору №6 виконані в повному обсязі. Тому, згідно умов даної угоди до позивача переходить, серед іншого, і право на оформлення та викуп земельної ділянки у м. Трускавець по вул. Франка, 2 площею 0,1710 га. та на оплату, яка була здійснена ТОВ «МТД-Інвест» у розмірі 204 666,00 грн. згідно п.2.1 та п.2.2 Договору купівлі-продажу земельної ділянки між ТОВ «МТД-Інвест» та Трускавецькою міською радою, визнаного укладеним рішенням господарського суду Львівської області.

У зв'язку з тим, що 10.05.2011 року вказане рішення суду було скасоване Постановою ВГСУ, право власності на земельну ділянку до ТОВ «МТД-Інвест» так і не перейшло, то згідно умов Договору, а саме його пункту 6.3 продавець зобов'язаний був протягом 30 календарних днів, а саме до 10.06.2011 року повернути покупцеві сплачені згідно з умовами даного договору кошти. Так як відповідач у встановлений договір термін вказані кошти не повернув, відтак позивач вправі вимагати їх повернення в судовому порядку на підставі положень статей 655, 662, 663, 693 ЦК України.

Крім цього, 26.06.2014р. представник позивача через канцелярію суду подала письмові пояснення у справі у яких зазначає, що поряд із зазначеними вище підставами, позивач має право вимагати від відповідача повернення оплати згідно ст. 1212 ЦК України, як кошти які були отриманні останнім на підставі, яка згодом відпала.

Відповідно до п.3.12 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011р. не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права . Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

Враховуючи зазначене, суд розглядає вимоги позивача про повернення коштів з посиланням на положення ст. 1212 ЦК України.

Представник відповідача в судове засіданні 26.06.2014р. з'явився, проти позовних вимог не заперечив. Пояснив суду, що відповідач визнає свій обов'язок повернути кошти, однак, на момент розгляду справи вони у нього відсутні.

Крім цього, 19.06.2014р. сторонами у справі через канцелярію суду подано заяву про затвердження у справі мирової угоди і сам текст цієї угоди.

Як вбачається з змісту угоди, відповідач визнає, що його заборгованість перед позивачем становить 204666,00 грн. Водночас, позивач визнає, що станом на день підписання угоди існує заборгованість позивача перед відповідачем у розмірі 124 016,04 грн. за Договором №10 про оплату авансового внеску від 06.06.2014р.

Відповідно до п.3 Мирової угоди відповідач бере на себе зобов'язання зарахувати заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 204 666,00 грн. у вартість земельної ділянки, що знаходиться у м. Трускавець по вул. Франка, 2 площею 0,1710 га., яка буде визначена згідно експертно-грошової оцінки цієї земельної ділянки та буде відчужена позивачу шляхом викупу. При цьому частина коштів у розмірі 124 016,04 грн. зараховується по Договору №10 про оплату авансового внеску від 06.06.2014р. Решта суми буде зарахована до ціни продажу земельної ділянки.

Суд, ознайомившись зі змістом мирової угоди, прийшов до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 ГПК України мирова угода може стосуватися лише прав та обов'язків сторін щодо предмету позову.

Як зазначив Пленум ВГС Українив п. 3.19. Постанови від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому , а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета.

Однак, укладена між сторонами мирова угода по справі, не може бути затверджена судом, оскільки умови цієї угоди виходять за предмет позову, так як її умови стосуються правовідносин сторін за договором №10 про оплату авансового внеску від 06.06.2014р. положення котрого не досліджувалися судом. Більше того, умови мирової угоди стосуються зарахування зустрічних вимог, які ще не наступили, а також прав і обов'язків сторін, які можуть виникнути у майбутньому при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Беручи до уваги наведене, суд відмовляє в задоволенні спільної заяви сторін про затвердження мирової угоди.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.12.2007 року між ТОВ «МТД-Інвест» та Трускавецькою міською радою укладено Договір №6 предметом котрого виступають правовідносини сторін щодо виконання рішень Трускавецької міської ради №167 від 19.06.2007 року, №209 від 06.11.2007 року та №236 від 20.11.2007 року.

Відповідно до розділу 1 вказаного Договору ТОВ «МТД-Інвест» виступає підрядником та за власні кошти здійснює будівництво адміністративної будівлі Трускавецької міської ради для розміщення міського суду на земельній ділянці по вул. Мазепи між будинками №21 та №23, а Трускавецька міська рада, при виконанні товариством умов даного Договору, дає дозвіл останньому на виготовлення проекту відведення земельної ділянки по вул. Франка, 2 орієнтовною площею 0,1710 га. зі зміною цільового призначення для будівництва готелю курортного типу з метою проведення експертної оцінки та викупу.

З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2009 року господарським судом Львівської області прийнято рішення №14/98 у справі за позовом ТОВ «МТД-Інвест» до Трускавецької міської ради та Управління Держкомзему у м. Трускавець у Львівській області про визнання укладеним договору купівлі-продажу земельної ділянки та зобов'язання провести державну реєстрацію цього договору, яким позовні вимоги задоволено частково та визнано укладеним Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17.04.2009 року між товариством та міською радою.

За умовами вказаного Договору Трускавецька міська рада (Продавець) відповідно до рішень №167 від 19.06.2007 року, №209 від 06.11.2007 року та №236 від 20.11.2007 року продає а товариство (Покупець) купляє земельну ділянку загальною площею 0,1710 га., розміщену на території Трускавецької міської ради за адресою: Львівська обл., м. Трускавець, вул. Франка, 2, кадастровий № 4611500000:01:007:0009, відповідно до плану земельної ділянки (п.1.1 Договору). Продаж земельної ділянки за домовленістю сторін вчинено за 204 666,00 грн. Покупець протягом 30-ти календарних днів з моменту укладення Договору здійснює оплату вартості земельної ділянки на розрахунковий рахунок міської ради (п.2.1 та п.2.2 Договору).

16.12.2009 року ТОВ «МТД-Інвест» здійснило оплату у розмірі 204 666,00 грн. за земельну ділянку згідно рішення господарського суду Львівської області від 11.11.2009р. №14/98, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №124 від 16.12.2009 року.

Як встановлено судом, рішення господарського суду Львівської області від 11.11.2009р. №14/98 було скасоване постановою Вищого господарського суду України №14/98 від 30.06.2010р., а справа передана на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду Львівської області від 12.10.2010 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 10.05.2011 року в позові ТОВ «МТД-Інвест» відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.04.2012 року між ТОВ «МТД-Інвест» та позивачем укладено Угоду про уступку права вимоги по Договору №6 від 12.12.2007р. (надалі - Угода).

За умовами даної Угоди ТОВ «МТД-Інвест» (первісний кредитор) уступає, а позивач (новий кредитор) приймає на себе право вимоги, належне первісному кредиторові, і стає кредитором за Договором №6 від 12.12.2007 року, укладений між Трускавецькою міською радою Львівської області та ТОВ «МТД-Інвест». За цією Угодою позивач одержує право, зокрема, бути стороною в договорі купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1710 га. в м. Трускавець, по вул. Франка, 2. Оплата проведена 16.12.2009 року ТОВ «МТД-Інвест» в розмірі 204 666,00 грн. зараховується в рахунок оплати земельної ділянки позивачем (п.1.1 та п.1.2 Угоди).

Відповідно до п.1.3 Угоди до нового кредитора переходять всі права (володіння, користування та розпорядження) на вищевказані об'єкти по основному договору з моменту здачі адміністративної будівлі для розміщення міського суду за адресою м. Трускавець, вул. І.Мазепи, 19-21 в експлуатацію.

Як вбачається з матеріалів справи, листом №07 від 31.08.2012 року ТОВ «МТД-Інвест» повідомило Трускавецьку міську раду про уступку права вимоги і про перехід до ТОВ «Оздоровчий центр «Лебенсхаус» прав на грошові кошти в розмірі 204 666,00 грн., які були сплачені товариством 16.12.2009 року.

Судом встановлено, що 03.06.2013 року ТОВ «МТД-Інвест» передало, а Управління комунальної власності Трускавецької міської ради прийняло в комунальну власність нежитлову будівлю (нежитлова будівля, внутрішньо-будинкові, зовнішньо-будинкові інженерні мережі, меблі) загальною площею 616,8 кв.м. по вул. Мазепи, 21/1 в м. Трускавці, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі від 03.06.2013. Відтак, з цього моменту вважається, що Угода від 25.04.2012 року набула чинності.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення коштів такими, що підлягають до задоволення повністю, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки також можуть виникати з рішення суду (ч.5 ст.11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї (ст. 510 ЦК України).

За приписами ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Як встановлено судом, за Угодою про уступку права вимоги від 25.04.2012 року до позивача перейшло право на кошти в розмірі 204 666,00 грн., які були сплачені відповідачу 16.12.2009 року на підставі рішення господарського суду Львівської області №14/98 від 11.11.2009 року, яким визнано укладеним Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 17.04.2009 року.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала . Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Оскільки рішення господарського суду від 11.11.2009 року згодом було скасоване та прийняте нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання договору купівлі-продажу укладеним, відтак підстава набуття відповідачем грошових коштів відпала, а тому останній зобов'язаний повернути їх позивачу, як новому кредитору.

Відповідно до положень ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір у розмірі відповідно до положень ст. 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні заяви про затвердження мирової угоди - відмовити.

2. Позов задоволити повністю.

3. Стягнути з Трускавецької міської ради (82200, Львівська обл., м. Трускавець, вул. Бориславська, 2; код ЄДРПОУ 26230588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оздоровчий центр «Лебенсхаус» (82400, Львівська обл., м. Трускавець, бульв. Ю. Дрогобича, 1; код ЄДРПОУ 33647392) 204666,00 грн. боргу та 4093,33 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2014 р.

Суддя Крупник Р.В.