Постанова

від 24.06.2014 по справі 813/3486/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 року Справа № 813/3486/14 16 год. 27 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача Горбань О.В., Синявська-Чаус О.О.,

від відповідача не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття-Інвест».

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач, ЛОВ ФСЗІ) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття-Інвест» (далі - відповідач, ТОВ «Прикарпаття-Інвест») в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 4370, 46 грн. боргу, з яких основний борг в сумі 4356,96 грн. та пеня в сумі 13,50 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що згідно зі ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у встановленому чинним законодавством порядку. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, згідно зі ст. 19 вищевказаного Закону, відповідачем не виконаний, у зв'язку з чим ТОВ «Прикарпаття-Інвест» повинно сплатити на користь позивача адміністративно-господарські санкції.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника до суду не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляд справи чи іншого змісту не подавав.

Суд, заслухав пояснення представників позивача, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення та ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Територіальної державною інспекцією з питань праці у Львівській області у лютому 2014 року проведено перевірку додержання ТОВ «Прикарпаття-Інвест» вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зокрема, нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, про що складено акт № 13-26-042/02.07 від 28.02.2014 року /а.с.8-14/.

Про виявлені порушення Територіальна державна інспекція з питань праці у Львівській області листом № 02-1171/04 від 14.03.2014 року повідомила ЛОВ ФСЗІ та скерувала до Фонду матеріали перевірки для прийняття відповідного рішення /а.с.7/

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів та звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до ч. 1 Закон № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 18 згаданого Закону виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

За правилами передбаченими ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Закону Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у тому числі шляхом зарахування.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Предметом доказування згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку звернення до адміністративного суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом з матеріалів справи встановлено, що під час перевірки виявлено порушення: середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача у 2013 році становила 11 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів 0 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становив 1 особа. Отже, відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 особа. Також під час перевірки встановлено, що відповідачем не подано звітність про працевлаштування інвалідів за 2013 рік /а.с.8-14,15/.

Позивачем до матеріалів справи подано розрахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2013 рік, згідно з яким сума коштів за 1 незайняте робоче місце інвалідом становить 4356,96 грн. (основний борг), сума пені, що необхідно сплатити 13,50 грн., а загальна сума позовних вимог склала 4370,46 грн.

Відповідачем не подано суду доказів сплати вказаної суми чи інших доказів, які б спростовували позовні вимоги, відтак вказана сума вважається заборгованістю та підлягає стягненню з ТОВ «Прикарпаття-Інвест».

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про законність та обгрунтованість позовних вимог про стягнення з ТОВ «Прикарпаття-Інвест» на користь позивача коштів у загальній сумі 4370,46 грн.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати у цій справі не підлягають стягненню зі сторін.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпаття-Інвест» (82000, Львівська область, м. Старий Самбір, вул.. Лева Галицького, 42, офіс 22; ЄДРПОУ 36765683) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування інвалідів (79000, м. Львів, пл. Маланюка, 6; ЄДРПОУ 38008294) борг в сумі 4370 (чотири тисячі триста сімдесят) грн. 46 коп.

3. Судові витрати зі сторін не стягувати.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 16.45 год. 01.07.2014 року.

Суддя Кравців О.Р.