Постанова

від 03.12.2012 по справі 2а/0570/14653/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/14653/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 35 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чучко В.М.

при секретарі Піскурєвій Ю.А.

за участю представників: позивача - Іванченко І.М. (довіреність від 26.03.2012 року № 216/10/10-013), відповідача - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Гєліос-1» про зупинення видаткових операцій на рахунках та заборонити відчуження нежитлової будівлі, -

В С Т А Н О В И В:

Мангуська міжрайонна державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (далі - Мангуська МДПІ, позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Гєліос-1» (далі - ТОВ «Гєліос-1», відповідач) про зупинення видаткових операцій на рахунках та заборонити відчуження нежитлової будівлі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача станом на 26.10.2012 року рахується заборгованість у розмірі 4262,52 грн., яка ним у добровільному порядку не сплачується. Відповідно до вимог Податкового кодексу України боржнику направлялася податкова вимога та прийняте рішення про опис майна у податкову заставу. Здійснити опис майна у податкову заставу не вдалося можливим, тому як лист позивача адресований відповідачу з пропозицією надати до податкового органу копії документів щодо права власності на майно позивача повернувся поштою з відміткою «організація не зареєстрована». Враховуючи зазначене, позивач просить у судовому порядку згідно з ст. 20, п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України зупинити видаткові операції на рахунках ТОВ «Гєліос-1» та зборонити відчуження нежитлової будівлі (котельної 4), яка розташована за адресою: 87000, Донецька область, Володарський район, смт. Володарсье, вул. Пушкіна, 5А.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов повністю.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечень проти позову та заяву про розгляд справи без його участі не направив, був повідомлений про дату та час проведення судового засідання належним чином.

Відповідно до ст. 128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру (ЄДР) юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.10.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Гєліос-1» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 18.02.2005 року за № 1 266 120 0000 004850. Ідентифікаційний код ТОВ «Гєліос-1» - 32728098, місцезнаходження - 83052, бул. Шахтостроітелів, буд. 26, кв.143. За останнім записом 14 у Довідки з ЄДР зазначено, що 20.04.2012 року внесена інформація щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Згідно повідомлення за формою 16-ОПП від 13.06.2012 року № 2092/10/18-113 ТОВ «Гєліос-1» перебуває на податковому обліку за неосновним місцем обліку у Мангуській МДПІ.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача судом встановлено, що станом на 26.10.2012 року ТОВ «Гєліос-1» має податковий борг по орендній платі за землю у розмірі 4262,52 грн.

Сума податкового боргу підтверджується карткою облікового рахунку відповідача, що надана позивачем до матеріалів справи та відповідачем не спростовані.

Статтею 16 Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, зокрема, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Матеріали справи свідчать про те, що з метою погашення суми заборгованості Мангуською МДПІ приймались заходи, передбачені вимогами Податкового кодексу України, а саме: боржнику направлялась податкова вимога від 03.05.2012 року № 11 та керівником податкового органу прийняте рішення від 03.05.2012 року № 5 про опис майна ТОВ «Гєліос-1» у податкову заставу (а.с. 10).

Податкова вимога від 03.05.2012 року № 11 не була вручена адресату - ТОВ «Гєліос-1» та повернута поштою 08.05.2012 року з відміткою «організація не зареєстрована».

Відповідно до абз.2 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкова вимога вважається врученою 08.05.2012 року.

За інформацією, що отримана Мангуською МДПІ від комунального підприємства «Володарське бюро технічної інвентаризації» від 23.10.2012 року № 413 вбачається, що за ТОВ «Гєліос-1» зареєстрована нежитлова будівля (котельня № 4) за адресою: смт. Володарське, вул. Пушкіна, 5А.

Судом встановлено, що 16.10.2012 року Мангуською МДПІ на адресу ТОВ «Гєліос-1» був направлений лист за № 4143/10/19113, у якому підприємству запропоновано надати податковому органу копії підтверджуючих документів на право власності вищевказаного майна з зазначенням його приблизної ринкової вартості або вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності або інші документи, які можливі для використання визначення вартості та складання акту опису майна ТОВ «Гєліос-1» у податкову заставу (а.с. 13).

Зазначений лист також повернувся до Мангуської ОДПІ не врученим адресату та з поштовою відміткою «організація не зареєстрована».

Податковим керуючим Вавілонською І.П., яка призначена наказом керівника Мангуської МДПІ від 21.05.2012 року № 61, складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 23.10.2012 року № 1 (а.с. 12).

Як встановлено в судовому засіданні, ТОВ «Гєліос-1» не виконує свої обов'язки як платник податків, наведена вище сума у розмірі 4262,52 грн. до бюджету не сплачена, здійснені заходи позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З огляду на наведене, оскільки кошти у загальному розмірі 4262,52 грн. не сплачені в установлені строки, таке зобов'язання є податковим боргом.

Наказом Міністерства фінансів України від 11.10.2011 року № 1273 затверджено Порядок застосування податкової застави органами державної податкової служби, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.11.2011 року за № 1339/2007 (надалі - Порядок № 1273). Цей наказ розроблено відповідно до ст.ст. 88-90, 92 та 93 розділу ІІ Податкового кодексу України і визначає механізм застосування податкової застави органами державної податкової служби, право податкової застави виникає згідно з Податковим кодексом України (далі - Кодекс) та не потребує письмового оформлення.

Приписами Порядку № 1273 передбачено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 статті 89 розділу II Кодексу, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 розділу II Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документи, необхідні для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Орган державної податкової служби звертається до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діє до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що можуть бути описані у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Наведена норма кореспондується також з п. 2.4 Порядку № 1273.

Крім цього, п. 91.3 ст. 91 Податкового кодексу України визначено, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Відповідно до п. 91.4 ст. 91 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків, що має податковий борг, перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, такий податковий керуючий складає акт про перешкоджання платником податків виконанню таких повноважень у порядку та за формою, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Згідно з п. 1.17 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Правлінням Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976, банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунком клієнта в разі накладення на кошти арешту відповідно до законодавства України. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без установлення такої суми. Банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунками клієнтів на підставі рішення суду, яке винесене за зверненням органу державної податкової служби і надійшло до банку безпосередньо від суду або органу державної податкової служби після отримання рішення суду.

Проаналізувавши наведені норми, враховуючи те, що суму заборгованості у розмірі 4262,52 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується даними облікової картки, при цьому встановлено, що відповідач не надав позивачу документи, необхідні для складення акту опису майна у податкову заставу, про що свідчить відповідний акт від 23.10.2012 року № 1, суд дійшов висновку про правомірність позовних вимог позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у такій спосіб: зупиненню видаткових операцій на рахунках ТОВ «Гєліос-1» до складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим та заборону відчуження ТОВ «Гєліос-1» нежитлової будівлі (котельної № 4), яка розташована за адресою: 87000, Донецька область, Володарський район, смт. Володарське, вул. Пушкіна, 5А, але не більш ніж на два місяці строком до 03.02.2013 року включно.

Відносно обраного позивачем способу захисту права суд вважає за необхідне відмітити наступне.

Способи захисту порушеного права містяться у ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може в тому числі містити інші вимоги у випадках, встановлених законом. При цьому суд, у разі задоволення позову, може також за позовом суб'єкта владних повноважень може прийняти іншу постанову у випадках, встановлених законом.

Отже, незважаючи на те, що положення Кодексу адміністративного судочинства України не містять такого способу захисту порушеного права, як зупинення видаткових операцій на рахунках ТОВ «Гєліос-1» та заборону відчуження відповідачем нежитлової будівлі, право на звернення до суду з такого роду позовами надано органам державної податкової служби приписами п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України, що узгоджується із ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, а отже позов підлягає задоволенню у відповідності до змісту даної постанови.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158 - 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Гєліос-1» про зупинення видаткових операцій на рахунках та заборонити відчуження нежитлової будівлі - задовольнити повністю.

Зупинити видаткові операції на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю «Гєліос-1» (ідентифікаційний код 32728098, місцезнаходження - 83052, бул. Шахтостроітелів, буд. 26, кв.143) до складення акта опису майна товариства з обмеженою відповідальністю «Гєліос-1» у податкову заставу податковим керуючим Мангуської міжрайонної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, окрім видаткових операцій з виплат: заробітної плати, податків, зборів та інших обов'язкових платежів, в тому числі платежів, що стосуються загальнообов'язкового державного пенсійного страхування: № рахунку 26006167194, Райффайзен Банк Аваль у м. Києві; № рахунку 26051054001193, Маріупольська філія ПАТ КБ «Приватбанк» м. Маріуполь; № рахунку 26006962488219, ПАТ «ПУМБ»; № рахунку 260514193, ДОДАТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Донецьк; № рахунку 26009054000920, Маріупольська філія ПАТ КБ «Приватбанк» м. Маріуполь, але не більш ніж на два місяці строком до 03.02.2013 року включно.

Заборонити відчуження товариством з обмеженою відповідальністю «Гєліос-1» нежитлової будівлі (котельної № 4), яка розташована за адресою: 87000, Донецька область, Володарський район, смт. Володарське, вул. Пушкіна, 5А.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено в присутності представника позивача 3 грудня 2012 року. Повний текст постанови виготовлений 7 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Чучко В.М.