Рішення

від 24.06.2014 по справі 910/9265/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9265/14 24.06.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Санте-Алко» До Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" Простягнення 10 801,15 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Хоменко Н.П. - дов. № 10/14 від 24.02.2014 року;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санте-Алко" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем" про стягнення 10 801,15 грн., з яких 9 013,13 грн. основного боргу, 692,60 грн. пені, 351,51 грн. інфляційних нарахувань, 743,91 грн. три відсотки річних у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки товару на умовах оплати з відстрочкою платежу № 859-к від 05.10.2010 року.

Ухвалою суду від 19.05.2014 року було порушено провадження у справі №910/9265/14 та призначено її розгляд на 06.06.2014 року.

Представник позивача до канцелярії суду, а також у судовому засіданні 06.06.2014 року, подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які судом розглянуто та задоволено, а також у даному судовому засіданні надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 06.06.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача ухвалою суду від 06.06.2014 року розгляд справи відкладено на 24.06.2014 року.

24.06.2014 року представник позивача надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 24.06.2014 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.06.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Санте-Алко» (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тандем» (відповідач, покупець) було укладено договір поставки товару на умовах оплати з відстрочкою платежу, в редакції з Протоколом розбіжностей від 05.10.2010 року № б/н № 859-к (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник поставляє та передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує товар на умовах та в порядку, передбаченому цим договором.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 2.5.1 договору встановлено, що право власності переходить від постачальника до покупця з моменту, коли уповноважені представники сторін підписали товаротранспортну та/або товарну накладну, яка підтверджує, що товари були прийняті покупцем.

Відповідно до п. 5.2 договору постачальник зобов'язується постачати товари за цінами, що вказані у специфікації, що затверджена сторонами. Ціна товару, що поставляється, відповідно до затвердженої специфікації, зазначається у товарних та податкових накладних, які надаються постачальником до бухгалтерії покупця для здійснення оплати, та складаються на підставі кількості товару, що поставляється, як вказано у транспортній накладній з відповідними можливими виправленнями, згідно з актами невідповідності.

Сума договору складається з загальної суми товарних накладних за весь період дії договору.

Умовами пункту 5.3 договору сторони узгодили, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну переданого постачальником товару не пізніше 60 (шістдесят) календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Згідно з пунктом 5.4 договору у випадку порушення покупцем строків оплати товару, що вказані в п. 5.3 договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від обов'язку сплатити за поставлений товар, в тому числі такий, за прострочення сплати якого стягується пеня.

Як стверджує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Санте-Алко» поставило та передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Тандем», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем» прийняло товар на загальну суму 9 638,70 грн., що підтверджується видатковими накладними № ВНк-007372 від 08.07.2011 на суму 1 891,08 грн., №ВНк-007576 від 12.07.2011 на суму 1 632,96 грн., № ВНк-007743 від 14.07.2011 на суму 1 504,80 грн., № ВНк-008048 від 22.07.2011 на суму 1 166,04 грн., № ВНк-008126 від 26.07.2011 на суму 851,34 грн., № ВНк-008310 від 29.07.2011 на суму 2 592,48 грн. та актом звірки взаєморозрахунків з 01.07.2011 по 31.12.2011р., копії яких містяться у матеріалах справи. В свою чергую, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем» оплатило поставлений товар частково на суму 625,57 грн., частково погасивши заборгованість за видатковою накладною № ВНк-007372 від 08.07.2011 на суму 1 891,08грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 9 013,13 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 28.01.2013 року № 25 про погашення існуючої заборгованості, проте дана вимога відповідачем задоволена не була.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 10 801,15 грн., з яких 9 013,13 грн. основного боргу, 692,60 грн. пені, 351,51 грн. інфляційних нарахувань, 743,91 грн. три відсотки річних у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки товару на умовах оплати з відстрочкою платежу № 859-к від 05.10.2010 року.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами пункту 5.3 договору сторони узгодили, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну переданого постачальником товару не пізніше 60 (шістдесят) календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Санте-Алко» поставило та передало у власність Товариству з обмеженою відповідальністю «Тандем», а Товариство з обмеженою відповідальністю «Тандем» прийняло товар на загальну суму 9 638,70 грн., що підтверджується видатковими накладними та актом звірки взаєморозрахунків з 01.07.2011 по 31.12.2011р., копії яких містяться у матеріалах справи. В свою чергую, відповідачем оплата по зазначених накладних була здійснена частково, у зв'язку з чим заборгованість складає 9 013,13 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 9 013,13 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись п. 5.4 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 692,60 грн. пені.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з пунктом 5.4 договору у випадку порушення покупцем строків оплати товару, що вказані в п. 5.3 договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу. Сплата пені не звільняє покупця від обов'язку сплатити за поставлений товар, в тому числі такий, за прострочення сплати якого стягується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У зв'язку з тим, що відповідач допустив прострочення з оплати товару, господарський суд перевірив розрахунок пені та прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 692,60 грн.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 743,91 грн. три відсотки річних та 351,51 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню частково у розмірі 695,36 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань, з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань підлягають задоволенню частково у розмірі 332,73 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем» (місцезнаходження : 01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, буд. 5, код ЄДРПОУ 31926025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санте-Алко» (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, 47, код ЄДРПОУ 33240672) 9 013 (дев'ять тисяч тринадцять) грн. 13 коп. основного боргу, 692 (шістсот дев'яносто дві) грн.. 60 коп. пені, 695 (шістсот дев'яносто п'ять) грн. 36 коп. три відсотки річних, 332 (триста тридцять дві) грн.. 73 коп. інфляційних нарахувань та 1 815 (одна тисяча вісімсот п'ятнадцять) грн. 61 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

01.07.2014 р.

Суддя Спичак О.М.