Рішення

від 25.06.2014 по справі 1806/13019/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №1806/13019/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Литовченко О. В. Номер провадження 22-ц/788/1049/14 Суддя-доповідач - Дубровна В. В. Категорія - 48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Маслова В. О. , Криворотенка В. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 23 квітня 2014 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТФТ»,

про розірвання шлюбу і поділ спільного майна подружжя

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

про поділ спільного майна подружжя.

в с т а н о в и л а:

09 листопада 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, в подальшом уточнивши його, зазначала про те, що 30 червня 1983 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 Спільне життя з відповідачем не склалося, почали виникати постійні сварки та непорозуміння, шлюбні відносини між ними припинились, спільне господарство не ведеться. Домовленості про поділ майна, що є спільною сумісною власністю, між ними не досягнуто. А тому, просила суд розірвати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, зареєстрований 30 червня 1983 року; визнати спільною сумісною власністю подружжя: квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 145,49 кв.м, вартістю 704 172, 00 грн.; квартиру АДРЕСА_2, загальної площею 74,83 кв. м, вартістю 496 300,00 грн., 1/2 частки нежитлової будівлі АДРЕСА_3, загальної площею 91,6 кв.м, вартість 1/2 нерухомості складає 351 750,00 грн.; майновий внесок до ТОВ КОМПАНІЯ «ТФТ», зареєстрованого 01 березня 2005 року за адресою: м.Суми, вулиця Горького, 4, внесок складає 50 000,00 грн., тобто 100% від статутного капіталу товариства; майновий внесок до ТОВ «Дженоа», яке зареєстроване 28 серпня 2008 року за адресою: м. Суми, вулиця Горького, 4, внесок складає 17 325,00 грн., тобто 33% від статутного капіталу товариства; кошти від продажу автомобіля Volkswagen Caddy 1,9 TDI, ДНЗ НОМЕР_1, 2005 року випуску в сумі 60 000,00 грн.; автомобіль PEUGEOT Boxer 2.5D, ДНЗ НОМЕР_2, 1999 року випуску вартістю 43 320.0 грн. Загальна вартість майна становить 1 722 867,00 грн.

Визнати за нею право власності на: 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, загальної площею 74,83 кв.м, вартість частки 248 150,00 грн.; 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальної площею 145,49 кв.м, вартість частки 352086,00 грн.; 1/4 частки нежитлової будівлі АДРЕСА_3, загальної площею 91,6 кв.м, вартість частки 175 875,00 грн. З метою відшкодування різниці у вартості поділеного спільного майна стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 85 322,50 грн. Сума складається з 30000,00 грн., що становить 1/2 частину від вартості автомобіля Volkswagen Caddy 1,9 TDI; 25 000,00 грн., що становить 1/2 вартості внеску до статутного капіталу ТОВ КОМПАНІЯ «ТФТ»; 8 662,50 грн., що становить 1/2 вартості внеску ОСОБА_3 до статутного капіталу ТОВ«Дженоа»; 1/2 частину від вартості автомобіля PEUGEOT Boxer 2.5D, ДНЗ НОМЕР_3 в сумі 21 660,00 грн.

За ОСОБА_3 визнати право власності на: 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, загальної площею 74,83 кв.м, вартість частки 248 150,00 грн.; 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальної площею 145,49 кв.м, вартість частки становить 352 086,00 грн.; 1/4 частки нежитлової будівлі АДРЕСА_3, загальної площею 91,6 кв.м, вартість частки становить 175 875,00 грн.; автомобіль PEUGEOT Boxer 2.5D, ДНЗ НОМЕР_3.

Покласти на ОСОБА_3 зобов'язання зі сплати заборгованості за кредитним договором №11308948000 від 03 березня 2008 року, укладеного з ПАТ «УкрСиббанк» у розмірі 413 918,26 грн.

ОСОБА_3 звернувся до ОСОБА_4 із зустрічним позовом про поділ спільного майна подружжя, у якому після неодноразового уточнення просив суд визнати їх спільною сумісною власністю квартиру АДРЕСА_2, вартістю 496 300,00 грн.; квартиру АДРЕСА_1 вартістю 704 172,00 грн.; автомобіль Peugeot Boxer 2.5 D, д/н НОМЕР_1 вартістю 43 320,00 грн.; кошти від відчуження автомобіля Volkswagen Caddy1,9 TDI вартістю 60 000,00 грн.

Визнати спільними сумісними зобов'язаннями сторін зобов'язання зі сплати заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту від 03 березня 2008 року №11308948000 (11308948001) станом на 01 жовтня 2012 року: строковий основний борг - 324 638,53 грн.; строкові відсотки - 4 861,10 грн.; прострочений основний борг - 74 698,44 грн.; прострочені відсотки - 9 720,19 грн. на загальну суму 413 918,26 грн. згідно довідки ПАТ «УкрСиббанк» від 05 березня 2013 року N9 12-21/4357.

Спільно нажите майно поділити наступним чином: залишити у власності ОСОБА_4:

- квартиру АДРЕСА_2 вартістю 496 300,00 грн.

Залишити у власності ОСОБА_3:

- квартиру АДРЕСА_1 вартістю

- 704 172,00 грн.;

- автомобіль Peugeot Boxer 2.5 D, д/н НОМЕР_1 вартістю 43 320,00 грн., відшкодувавши ОСОБА_4 1/2 його вартості;

- 1/2 коштів від відчуження автомобіля Volkswagen Caddy 1,9 TDI 30 000,00 грн.

Спільні сумісні зобов'язання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поділити між ними наступним чином: сплату заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту від 03 березня 2008 року № 11308948000 (11308948001) станом на 01 жовтня 2012 року: строковий основний борг - 324 638,53 грн.; строкові відсотки - 4 861,10 грн.; прострочений основний борг - 74 698,44 грн.; прострочені відсотки - 9 720,19 грн. на загальну суму 413 918,26 грн. покласти на ОСОБА_3, врахувавши половину заборгованості ОСОБА_4 у розмірі 206 959,13 грн. при поділі спільного майна та спільних зобов'язань.

З метою відшкодування різниці у вартості поділеного спільного майна та поділених спільних зобов'язань стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 52720,87 грн.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 23 квітня 2014 року позов ОСОБА_4 та зустрічний позов ОСОБА_3 задоволені частково.

Розірваний шлюб між ОСОБА_4та ОСОБА_3, зареєстрований 30 червня1983 року в Палаці одруження м.Ленінград (м. Санкт - Петербург Російська Федерація), актовий запис № 6107.

Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 майно загальною вартістю 1 722 867 грн. 00 коп. а саме:

- квартира АДРЕСА_1, загальної площею 145,49 квадратних метра, вартістю 704 172 грн. 00 коп.;

- квартира АДРЕСА_2, загальної площею 74,83 квадратних метра, вартістю 496300 грн. 00 коп.;

- 1/2 частки нежитлової будівлі АДРЕСА_3, загальної площею 91,6 квадратних метра, вартістю 1/2 нерухомості складає 351 750 грн. 00 коп.;

- майновий внесок до ТОВ Компанія "ТФТ" зареєстроване 01 березня 2005 року за адресою: АДРЕСА_3. Внесок складає 50 000,00 грн., тобто 100% від статутного капіталу товариства;

- майновий внесок до ТОВ"Дженоа", яке зареєстроване 28 серпня 2008 року за адресою: м.Суми, вул. Горького, 4. Внесок складає 17 325,00 гривен, тобто 33% від статутного капіталу товариства;

- кошти від продажу автомобіля Volkswagen Caddy 1,9 TDI, ДНЗ НОМЕР_1, 2005 року випуску в сумі 60 000 грн. 00 коп.;

- автомобіль PEUGEOT Boxer 2.5D, ДНЗ НОМЕР_3, 1999 року випуску вартістю 43 320 грн. 00 коп.

Поділене майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 наступним чином:

ОСОБА_4 виділене майно на загальну суму 776 111 грн. 00 коп., з визнанням за нею право власності на:

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, загальної площею 74,83 кв. м, вартість частки 248 150 грн. 00 коп., залишивши квартиру у спільній частковій власності;

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальної площею 145,49 квадратних метра вартість частки 352 086 грн. 00 коп., залишивши квартиру у спільній частковій власності;

- 1/4 частки нежитлової будівлі АДРЕСА_3, загальною площею 91,6 квадратних метра вартість частки 175 875 грн. 00 коп., залишивши у спільній частковій власності;

ОСОБА_3 виділено майно на загальну суму 861433 грн. 50 коп., з визнанням за ним право власності на:

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_2, загальної площею 74,83 кв.м, вартість частки 248 150 грн. 00 коп., залишивши квартиру у спільній частковій власності;

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальної площею 145,49 кв.м, вартість частки 352 086 грн. 00 коп., залишивши квартиру у спільній частковій власності;

- 1/4 частки нежитлової будівлі АДРЕСА_3, загальною площею 91,6 квадратних метра вартість частки 175 875 грн. 00 коп., залишивши у спільній частковій власності;

- автомобіль PEUGEOT Boxer 2.5D, ДНЗ НОМЕР_3 1999 року випуску, вартістю 43 320 грн. 00 коп.;

- майновий внесок до ТОВ Компанія "ТФТ", зареєстроване 01 березня 2005 року за адресою: АДРЕСА_3. Внесок складає 50 000,00 гривен, тобто 100% від статутного капіталу товариства;

- майновий внесок до ТОВ"Дженоа", яке зареєстроване 28 серпня 2008 року за адресою: м. Суми, вул.Горького, 4. Внесок складає 17 325,00 гривен, тобто 33% від статутного капіталу товариства;

- кошти від продажу автомобіля Volkswagen Caddy 1,9 TDI. ДНЗ НОМЕР_1, 2005 року випуску в сумі 60 000 грн. 00 коп.

З метою відшкодування різниці у вартості поділеного спільного майна стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 85 322 грн. 50 коп., а саме:

- 25 000 грн. 00 коп., що становить 1/2 вартості внеску до статутного капіталу ТОВ Компанія "ТФТ";

- 8 662 грн. 50 коп., що становить 1/2 вартості внеску до статутного капіталу ТОВ "Дженоа";

- 1/2 частину від вартості автомобіля PEUGEOT Boxer 2.5D, ДНЗ НОМЕР_3 в сумі 21 660 грн. 00 коп.

- 30 000 грн. 00 коп., що становить 1/2 частину від вартості автомобіля Volkswagen Caddy 1,9 TDI, ДНЗ НОМЕР_1, 2005 року випуску;

Визнано спільним зобов'язанням ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по сплаті заборгованості за кредитним договором №11308948000 від 03 березня 2008 року, укладеного ОСОБА_3 з ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 413 918 грн. 26 коп. станом на 01 жовтня 2012 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити рішення місцевого суду в частині поділу спільного майна подружжя та визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_3 майно на загальну вартість 1 303 792 грн. 00 коп., а саме:

- квартиру за адресою: АДРЕСА_1, загальної площею 145,49 кв.м, вартістю 704 172 грн. 00 коп.;

- квартиру за адресою: АДРЕСА_2, загальної площею 74,83 кв.м, вартістю 496 300 грн. 00 коп.;

- кошти від продажу автомобіля Volkswagen Caddy 1,9 TDI, ДНЗ НОМЕР_1, 2005 року випуску в сумі 60 000 грн. 00 коп.;

- автомобіль PEUGEOT Boxer 2.5D, ДНЗ НОМЕР_2, 1999 року випуску вартістю 43320 грн. 00 коп.

Поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 наступним чином:

ОСОБА_4 виділити майно на загальну суму 496 300грн. 00 коп., залишивши за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2, загальної площею 74,83 кв.м, вартістю 496 300 грн. 00 коп.;

ОСОБА_3 виділити майно на загальну суму 747 492 грн. 00 коп., залишивши за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальної площею 145,49 кв.м та автомобіль PEUGEOT Boxer 2.5D, ДНЗ НОМЕР_2, 1999 року випуску вартістю 43320 грн. 00 коп.;

Визнати спільним зобов'язанням ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по сплаті заборгованості за кредитним договором №11308948000 від 03 березня 2008 року, укладеного ОСОБА_3 з ПАТ"УкрСиббанк" на суму 413 918 грн. 26 коп. станом на 01 жовтня 2012 року, сплату яких покласти на ОСОБА_3, які врахувати у вартість майна, що підлягає поділу.

З метою відшкодування різниці у вартості поділеного спільного майна та спільних зобов'язань стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 кошти в сумі 52729 грн. 87 коп., що включає:

- 1/2 частину від вартості автомобіля PEUGEOT Boxer 2.5D, ДНЗ НОМЕР_2 в сумі 21 660 грн. 00 коп.

- 1/2 частину від вартості автомобіля Volkswagen Caddy 1,9 TDI, ДНЗ НОМЕР_2, 2005 року випуску в сумі 30 000 грн. 00 коп.;

- різницю у вартості квартир в сумі 207 872 грн. 00 коп.

- покладені на ОСОБА_3 спільні зобов'язання в сумі 206 959,13 грн. врахувати при визначенні різниці у вартості поділеного майна.

В задоволенні первісного позову ОСОБА_4 відмовити.

При цьому зазначає, що при визнанні спільною сумісною власністю внесків до статутних фондів товариств з обмеженою відповідальністю суд посилається на Рішення Конституційного суду України від 19 вересня 2012 року у справі N 1-8/2012 та визнає спільною власністю подружжя вклад до статутних фондів товариств з обмеженою відповідальністю, хоча у вказаному рішенні йдеться про статутний капітал приватного підприємства, тобто, підприємства з іншою організаційно-правовою формою.В той же час, суд не враховує, що в частині визнання вкладу до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю спільною сумісною власністю подружжя існує чітке роз'яснення Верховного суду України, а саме: п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 21 грудня 2007, № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" передбачено, що Статтею 12 Закону України від 19 вересня 1991 р. N 1576-ХІІ "Про господарські товариства" встановлено, що власником майна, переданого йому засновниками і учасниками, є саме товариство. Вклад до статутного фонду господарського товариства не є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.Не застосовує суд до спірних відносин і постанову Верховного суду України від 02 жовтня 2013року у справі № 6-79цс13 в частині віднесення майна приватного підприємця до спільної сумісної за відсутності у справі доказів вкладення у придбання та створення цього майна спільних коштів.

Майно фізичної особи - підприємця, яке ним придбане й використовується в його підприємницькій діяльності з метою одержання прибутку, слід розглядати як його особисту приватну власність відповідно до ст. 57 СК України, а не як об'єкт спільної сумісної власності подружжя, який підпадає під регулювання статей 60, 61 зазначеного Кодексу (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 жовтня 2013 р. у справі N 6-79цс13).

Вважає, що у справі відсутні докази придбання нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 91,6 кв.м за спільні сумісні кошти подружжя, а тому вказане майно є особистою приватною власністю ОСОБА_3 та поділу не підлягає.

Зазначає, що навіть в заяві про надання дозволу на укладення іпотечного договору щодо вказаного нежитлового приміщення ОСОБА_4 сама зазначила, що воно є приватною власністю ОСОБА_3О.(том 1 а.с.92). В той же час, суд першої інстанції у рішенні, як на підставу віднесення нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_3 до спільного майна подружня, вказує лише на факт придбання його під час шлюбу.

Жодним чином в оскаржуваному рішенні суд не мотивував визнання за ОСОБА_4 та за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину квартир.

За час перебування у шлюбі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було придбано дві квартири, при цьому, за взаємною згодою між ними, щодо квартири АДРЕСА_2 отримано свідоцтво про право власності на ОСОБА_4, а щодо квартири АДРЕСА_1 отримано свідоцтво про право власності на ОСОБА_3 Тобто, кожний із позивачів за взаємною домовленістю отримав та має окреме житло. А тому, спірні квартири можуть бути реально поділені між позивачами у спосіб визначений ОСОБА_3 у зустрічній позовній заяві, а саме, залишенням кожному із позивачів зареєстрованих за ними квартир та стягненням з ОСОБА_3 різниці у їх вартості, оскільки між сторонами існують неприязні стосунки, то спільне користування спірними квартирами є об'єктивно неможливим та порушує право кожного із власників, призведене до виникнення інших спорів щодо користування частками у спірних квартирах та не вирішує заявлених позовів з позиції завдань цивільного судочинства, передбачених ст.1 ЦПК України.

Крім того, у зв'язку з неможливістю переукладення кредитного договору без згоди банку, забезпеченням вказаного кредиту особистим майном ОСОБА_3, просив покласти обов'язок по сплаті цих зобов'язань на ОСОБА_3 та врахувати сплачену ним суму при поділі спільного майна.

Рішення суду в частині розірвання шлюбу сторонами не оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_3, його представника ОСОБА_8, які апеляційну скаргу підтримують з мотивів у ній викладених, пояснення ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_9, які проти скарги заперечують, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - зміні.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами, місцевий суд, з урахуванням положень ч.1 ст.60 та ч.1 ст.70 СК України, виходив з того, що майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить кожному з них на праві спільної сумісної власності і в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними. Виникнення режиму спільної сумісної власності подружжя на все придбане за час шлюбу майно презюмується, доки інший з подружжя не довів іншого, тобто діє презумпція спільного майна подружжя. Прийнявши до уваги доведеність у справі факту продажу ОСОБА_3 транспортного засобу Volkswagen Caddy 1,9 TDI. ДНЗ НОМЕР_1, 2005 року випуску вартістю 60000 грн. 00 коп. без згоди ОСОБА_4 та в той період, коли сімейні відносини сторін фактично припинились, суд дійшов до висновку провести розподіл зазначеного майна як спільного майна подружжя з урахуванням того, що в даний час воно відсутнє, то з ОСОБА_3 необхідно стягнути половину його вартості на користь ОСОБА_4

1/2 частки нежитлової будівлі АДРЕСА_3 (магазину) на час придбання була об'єктом спільної сумісної власності у зв'язку з будівництвом за кошти подружжя зароблені під час шлюбу, а тому 1/2 частина будинку АДРЕСА_3 є спільною сумісною власністю подружжя. Той факт, що ОСОБА_3 був фізичною особою-підприємцем, приміщення придбавалося, як він стверджує, для зайняття ним підприємницькою діяльністю, правового значення не має, оскільки закон не забороняє подружжю використовувати належне їм майно для зайняття одним із них підприємницькою діяльністю з метою одержання доходів сімейного бюджету і правовий режим майна це не змінює.

Майно у вигляді майнового внеску до ТОВ Компанія "ТФТ" та до ТОВ "Дженоа" належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а не є майном ОСОБА_3, як фізичної особи-підприємця.

Оскільки кошти одержані за кредитним договором були використані в інтересах сім'ї, тому суд дійшов до висновку, що обов'язок повернення кредитних коштів повинні нести обидві сторони.

Вищезазначені висновки суду є такими, що відповідають зібраним у справі доказам та грунтуються на Законі. Водночас, колегія судді не може погодитись із способом розподілу майна між подружжям.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 30 червня 1983 року сторони зареєстрували шлюб в Палаці одруження м. Ленінград (м. Санкт - Петербург Російська Федерація), актовий запис № 6107 (т. 1 а.с. 11). Спільне життя між сторонами не склалося через відсутність взаєморозуміння та виниклих неприязних відносин. Спільне господарство не ведеться, проживають окремо. ОСОБА_3 згоден на розірвання шлюбу.

За час перебування в шлюбі ОСОБА_4 так і ОСОБА_3 було придбане майно:

- квартира АДРЕСА_1, загальної площею 145,49 кв.м, вартістю 704 172 грн. 00 коп. (висновок про вартість квартири виконаний ТОВ «Оціночна фірма «Юніт»), право власності зареєстроване на ОСОБА_3 09 листопада 2010 року (т. 1 а.с. 6-9, 57);

- квартира АДРЕСА_2, загальної площею 74,83 кв.м, вартістю 496 300 грн. 00 коп., (висновок про вартість квартири виконаний ТОВ «Оціночна фірма «Юніт»), право власності зареєстроване на ОСОБА_4 15 листопада 2010 року (т. 1 а.с. 5, 251-257);

- 1/2 частки нежитлової будівлі АДРЕСА_3, загальної площею 91,6 кв.м, вартість 1/2 нерухомості складає 351 750 грн. 00 коп. придбана у 2002 році та зареєстрована на ОСОБА_3 (т. 1 а.с.102 127-129);

- за рахунок спільного майна ОСОБА_3 зроблений майновий внесок до ТОВ Компанія "ТФТ" , зареєстроване 01 березня 2005 року за адресою: АДРЕСА_3, внесок складає 50 000,00 грн., тобто 100% від статутного капіталу товариства (т. 1 а.с. 62, 63, 99-101, 179-181);

- за рахунок спільного майна ОСОБА_3 зроблений майновий внесок до ТОВ "Дженоа", яке зареєстроване 28 серпня 2008 року за адресою: АДРЕСА_3, внесок складає 17 325,00 грн., тобто 33% від статутного капіталу товариства (т. 1 а.с. 182, 183, 248-250);

- автомобіль Volkswagen Caddy 1,9 TDI, ДНЗ НОМЕР_1, 2005 року випуску в сумі 60000 грн. 00 коп.;

- автомобіль PEUGEOT Boxer 2.5D, ДНЗ НОМЕР_3, 1999 року випуску вартістю, згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 26 вересня 2013 року 43 320 грн. 00 коп. (т. 1 а.с.172, 222-224).

03 березня 2008 року ОСОБА_3 уклав з ПАТ «УкрСиббанк» (АТ «УкрСиббанк») кредитний договір №11308948000. Зобов'язання за договором ОСОБА_3 станом на 01 жовтня 2012 року становили 413 918,26 грн.(т. 1 а.с. 50, т. 2 а.с. 42-59).

Згідно зі ст. 22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

Згідно з ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до положень ч.1 ст.60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку.

За статтею 57 Сімейного Кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

За положеннями ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно вимог ч. 2 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

З роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вбачається наступне :

пункт 23 - вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати;

пункт 24 - до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (ч. 4 ст. 65 СК);

пункт 30 - рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду про те, що заявлене до розподілу майно є спільно нажитим майном подружжя. Не погоджуючись з тим, що 1/2 частина нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 було придбане за спільні кошти, наполягаючи на тому, що це майно придбавалось за особисті кошти ОСОБА_3 і належить виключно йому на праві власності, він належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених обставин не надав, зокрема, матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження придбання зазначеного приміщення за особисті кошти ОСОБА_3

ОСОБА_3не спростував презумпцію спільності майна подружжя, яка закріплена в ч. 2 ст. 60 СК України, що є його обов'язком.

Позивачка ОСОБА_4 наполягає на тому, що вона не знала про використання відповідачем спільно нажитого майна шляхом його внесення у статутний капітал двох товариств -ТОВ «ТФТ» та ТОВ «Дженоа», згоди на такі дії він у неї не запитував.

ОСОБА_3 на запитання суду про те, чи знала його дружина про внесення ним за рахунок спільних коштів вкладу до статутного капіталу ТОВ «ТФТ» та ТОВ «Дженоа» відповів, що йому про це невідомо. Тобто, ним навіть в усній формі не спростовано те, що розпорядження спільно нажитим майном було здійснено без згоди дружини. За викладених обставин колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення на користь ОСОБА_4 1/2 частини вартості внеску у ТОВ «ТФТ» і ТОВ «Дженоа».

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 ЦПК України загальними засадами цивільного законодавства, зокрема є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, не завдаючи при цьому шкоди правам інших осіб і не порушуючи їхніх інтересів

Відповідно до вимог ч.ч.2 та 4 ст.71 СК України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

У суді апеляційної інстанції сторони виявили бажання провести розподіл квартир наступним чином: ОСОБА_4 виділити, з визнанням за нею права власності, квартиру АДРЕСА_2, загальної площею 74,83 кв.м, вартістю 496 300 грн. 00 коп., у якій вона зареєстрована і якою вона фактично користується. ОСОБА_3 виділити квартиру АДРЕСА_1, загальної площею 145,49 кв.м, вартістю 704 172 грн. 00 коп., з визнанням за ним права власності на цю квартиру, зі сплатою компенсації перевищення частки на користь ОСОБА_4

Колегія суддів вважає за можливе провести реальний розподіл квартир між сторонами саме у такий спосіб, оскільки вони фактично користуються кожний окремою квартирою, між ними існують неприязні стосунки, спільне користування спірними квартирами об'єктивно є неможливим, призведе до виникнення нових спорів щодо користування частками у квартирах, розподіл квартир шляхом виділення кожному із подружжя окремої квартири відповідає завданням цивільного судочинства, передбачених ст. 1 ЦПК України.

За ч. 3 ст. 61 СК України, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, інше майно, у тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Отже, за загальним правилом майно, придбане подружжям у кредит, є спільною власністю чоловіка та дружини.

Згідно ч. 4 ст. 65 СК України та роз'яснень, викладених у в п. п. 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року N 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" при поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Колегія суддів знаходить вірним висновок суду першої інстанції, з урахуванням вимог чинного законодавства, про визнання спільним зобов'язання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по сплаті заборгованості за кредитним договором №11308948000 від 03 березня 2008 року, укладеного ОСОБА_3 з ПАТ "УкрСиббанк" у розмірі 413 918 грн. 26 коп. станом на 01 жовтня 2012 року та вважає, що відсутні підстави для врахування половини заборгованості за кредитом при сплаті компенсації за перевищення вартості часток. Між Банком і ОСОБА_3 існують договірні правовідносини, кредит не погашений, кошти не сплачені. За результатами виконання зобов'язань за кредитним договором спори, що будуть виникати між подружжям, можуть бути предметом розгляду в іншому судовому процесі.

За викладених обставин рішення суду в оскаржуваній частині підлягає зміні в частині розподілу спільно нажитого майна.

Згідно ст. 88 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги, на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню з ОСОБА_4 понесені судові витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у половинному розмірі - у сумі 1827 грн.

У відповідності до ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.

Згідно з ч. 1,2 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.1,2,3,4, ч.2, ч.3, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Змінити рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 23 квітня 2014 року в частині вимог про розподіл спільно нажитого майна подружжя та в цій частині викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

Поділити майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 наступним чином:

ОСОБА_4 виділити майно на загальну суму 672175 грн., з визнанням за нею право власності на:

- квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 74,83 кв. м, вартістю 496300 грн.;

- 1/4 частини нежитлової будівлі вартістю 175 875 грн. 00 коп., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 91,6 квадратних метра, залишивши її у спільній частковій власності;

ОСОБА_3 виділити майно на загальну суму 1050692 грн. з визнанням за ним права власності на:

- квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 145,49 кв.м, вартістю 704 172 грн.;

- 1/4 частини нежитлової будівлі вартістю 175 875 грн. 00 коп., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 91,6 квадратних метра, залишивши її у спільній частковій власності;

- автомобіль PEUGEOT Boxer 2.5D, ДНЗ НОМЕР_3 1999 року випуску, вартістю 43 320 грн. 00 коп.;

- майновий внесок у розмірі 50 000,00 гривен до ТОВ Компанія "ТФТ", яке зареєстроване за адресою: м. Суми, вул. Горького, 4;

- майновий внесок до ТОВ"Дженоа"у розмірі 17 325,00 гривен, яке зареєстроване за адресою: м. Суми, вул.Горького, 4.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 різницю вартості часток поділеного спільно нажитого майна у розмірі 189 258 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати за апеляційне оскарження рішення суду у розмірі 1827 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: