Постанова

від 26.06.2014 по справі 812/2784/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2784/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Чиркіна С.М.

при секретарі: Білоконь Д.І.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області до Державного підприємства побутового обслуговування населення «Будинок одягу» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.07.2004 по 20.12.2004 в сумі 451,95 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

18 квітня 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області до Державного підприємства побутового обслуговування населення «Будинок одягу» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.07.2004 по 20.12.2004 в сумі 451,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.09.1992 Державне підприємство побутового обслуговування населення «Будинок одягу» зареєстровано виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області.

В УПФУ в м.Алчевську зареєстровано як платник страхових внесків з 21.09.1992, що підтверджується копією картки страхувальника.

Звертає увагу, що в порушення п.1 ст.19; п.2 та п.6 ст.20 Закону №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачем не сплачено страхові внески, нараховані за період з 20.07.2004 по 20.12.2004, що підтверджується карткою особового рахунку платника, наданими звітами страхувальника за червень, липень, листопад 2004 року.

Статтею 4 ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400 встановлено ставку збору у розмірі 32% від об'єкта оподаткування та 1-2% з суми загального оподаткованого доходу, з якого утримуються внески застрахованих осіб.

Відповідачем надано звіт до УПФУ в м.Алчевську з нарахуванням встановленого фіксованого розміру страхових внесків за червень, липень, листопад 2004 року на загальну суму 242,40 грн. Згідно акту перевірки № 133 від 30.06.2004 підприємству здійснено донарахування страхових внесків на суму 209,55 грн.

Згідно розрахунку заборгованості по внескам на обов'язкове держане пенсійне страхування сума боргу підприємством не сплачувалась.

Загальна сума несплаченої заборгованості до Пенсійного фонду на 28.03.2014 року, що виникла за період з 20.07.2004 по 20.12.2004 склала 451,95 грн. ( 242,40+209,55).

Відповідно до ч.3 ст.106 ЗУ №1058 та п.8.2 Інструкції № 21-1 УПФУ в м.Алчевську відповідачеві була направлена вимога про сплату боргу №Ю-353/2 від 16.02.2005 на загальну суму боргу 163,20 грн., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та вимогу про сплату боргу №353у від 09.12.2004 на суму 288,75 грн., що підтверджується підписом посадової особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Відповідач суму боргу, що зазначена у вимозі, не оскаржив у встановленому законом порядку та у повному обсязі не сплатив.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що виникла за період з 20.07.2004 по 20.12.2004 в сумі 451,95 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника та зазначив про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Поштове відправлення з повісткою про виклик в судове засідання повернулося на адресу суду з відміткою пошти « за закінченням терміну зберігання».

Поштове відправлення було направлено відповідачу за адресою, яка зазначена у свідоцтві про державну реєстрацію.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів, які містять достатньо даних про права та обов'язки сторін.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно -правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню "адміністративної справи ".

Відповідач - Державне підприємство побутового обслуговування населення «Будинок одягу», і.к.13410981, перебуває на обліку як платник внесків в УПФУ м.Алчевську (а.с.5,8,9,10).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464 - VI, яким внесено зміни до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 (далі - Закон України№1058).

Згідно пункту 7 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного ЗУ стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що спірною є заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.07.2004 по 20.12.2004 року до спірних правовідносин застосовуються норми ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чинні на момент їх виникнення.

Відповідно до ч.3 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення ЗУ № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 6 ст. 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітнім періодом є календарний місяць.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Пунктом 3 ч.12 цієї статті визначено, що у разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями,крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Закону № 1058 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Відповідачем були подані до позивача розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень 2004 року на суму 39,60 грн.( а.с.14-15), за липень 2004 року на суму 39,60 грн. ( а.с.16-17), за листопад 2004 року на суму 163,20 грн. ( а.с.18-19).

Згідно акту перевірки № 133 від 30.06.2004 підприємству здійснено донарахування страхових внесків на суму 209,55 грн. ( а.с.13).

Загальна сума заборгованості зі сплати страхових внесків, яка рахується за відповідачем, становить 451,95 грн.

З ч.3 ст.106 ЗУ №1058 вбачається, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Позивачем на адресу відповідача були направлені вимога про сплату боргу №Ю-353У від 09.12.2004 на суму 288,75 грн.( а.с.20) та №353/2 від 16.02.2005 на суму 163,20 грн.(а.с.21).

Зазначену у вимогах суму заборгованості зі сплати страхових внесків відповідачем не сплачено та вимоги у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржені.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області до Державного підприємства побутового обслуговування населення «Будинок одягу» про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.07.2004 по 20.12.2004 в сумі 451,95 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства побутового обслуговування населення «Будинок одягу» ( і.к.13410981) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Алчевську Луганської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 20.07.2004 по 20.12.2004 в сумі 451,95 грн. ( чотириста п'ятдесят одна гривня 95 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 01 липня 2014 року.

Суддя С.М. Чиркін