Постанова

від 24.06.2014 по справі 821/540/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/540/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Алєксєєва В.О.

суддів - Бітова А.І.,

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Скалозуб Л.П.

з участю: представника товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" - Денисюка Віктора Григоровича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" до Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" звернулось до суду з адміністративним позовом до Каховської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000282200 від 10 лютого 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 171 944 грн. за порушення п.п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198 ПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що висновки податкової інспекції про безтоварність (нікчемність) господарських операцій з придбання товарів у ТОВ "Альянс Сістемс", ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" та ТОВ "Діомед Інвест" є неправомірними, оскільки правочини підтверджені первинними документами, а товар використаний у власній господарській діяльності.

Відповідачем позов не визнано, оскільки позивачем лише задокументовано придбання товарів у ТОВ "Альянс Сістемс", ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" та ТОВ "Діомед Інвест", що підтверджується актами про неможливість проведення зустрічних звірок даних платників, а тому такі правочини не мають будь-яких юридичних наслідків для позивача.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

В апеляційній скарзі ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Вирішуючи справу, судом першої інстанції встановлено, що Каховською ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ "Альянс Сістемс" за період з 01 червня 2012 року по 30 червня 2012 року, та з 01 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2012 року, ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" за період з 01 січня 2012 року по 31 січня 2012 року, та з 01 квітня 2012 року по 30 квітня 2012 року, ТОВ "Діомед Інвест" за період з 01 лютого 2013 року по 28 лютого 2013 року, про що складено акт перевірки №25/22-2/32989699 від 27 січня 2014 року.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" порушило п.44.1 п.44.3 п.44.5 п.44.6 ст. 44, п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 138 102 грн., у т.ч. по періодах: лютий 2012 на суму 9 709 грн., квітень 2012 на суму 24 275 грн., червень 2012 на суму 29 515 грн., жовтень 2012 на суму 32 557 грн., листопад 2012 на суму 9 469 грн., лютий 2013 на суму 32 030 грн.

На підставі акта перевірки Каховською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення - рішення від 10 лютого 2014 року №0000282200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 137 555 грн. та застосований штраф в сумі 34 398 грн.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом правомірно зменшено позивачу податковий кредит та відповідно донараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки позивачем не доведено реальність отримання товару від ТОВ "Альянс Сістемс", ТОВ "КМІС-Торгмаш МК" та ТОВ "Діомед Інвест".

Судова колегія не погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому колегія суддів акцентує до увагу на тому, що правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання товару, робіт, послуг, діюче законодавство висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати фактичне отримання товару або результати робіт, послуг.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За умови реального здійснення платником податку господарських операцій з придбання товару, що призвели до об'єктивної зміни складу його активів, здійснення таких операцій у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вказаних вище норм законів при формуванні податкового кредиту останній не може бути позбавлений такого права.

Основним видом діяльності підприємства у перевіряємий період є вирощування зернових та технічних культур.

З матеріалів справи вбачається, що 27 червня 2012 року ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" було укладено договір №27/06/12 з ТОВ "Альянс Сістемс" купівлі-продажу шин для КАМАЗ в кількості 61 шт. на загальну суму 118 950 грн. та договір №01/10/12 купівлі-продажу запасних частин на загальну суму 300 000 грн., факт виконання яких підтверджено накладними, податковими накладними та платіжними дорученнями (а.с.83-98).

Також, ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" були укладені договори купівлі-продажу шин №9 від 27 квітня 2012 року та №5 від 30 січня 2012 року з ТОВ "КМІС-Торгмаш МК", виконання якого підтверджено наданими позивачем видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями (а.с.93-110).

Згідно з договором №25 від 25 лютого 2013 року, який був укладений між ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" та ТОВ "Діомед Інвест" сторони домовились про продаж запасних частин для КАМАЗ, факт поставки підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, квитанціями до прибуткових касових ордерів (20 шт.), як підтвердження сплати вартості шин готівковими грошовими коштами (а.с.111-124).

Наведені документи містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт надання послуг, у зв'язку з чим висновки суду першої інстанції щодо відсутності доказів, які розкривають зміст та обсяг господарських операцій є помилковими.

Разом з цим, ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" були надані договори оренди транспортних засобів (автомобілі марки КАМАЗ), картки на відпуск запчастин зі складу та акти списання, що підтверджує факт використання підприємством придбаних запчастин та шин у власній господарській діяльності (а.с.33-82, 138-161).

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що на момент укладення позивачем договорів з вказаними контрагентами та отримання податкових накладних, останні були в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали діючі свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Доводи податкового органу щодо нікчемності вчинених позивачем господарських зобов'язань є необґрунтованими, оскільки для цього необхідно встановити наявність у платника податку при вчинення таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави і суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання податкового органу та вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно відсутності доказів перевезення товарів, оскільки за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання платником податків товару та його використання у власній господарській діяльності, як у розглядуваній ситуації, ненадання такого документа як товарно-транспортна накладна не може бути єдиною беззаперечною підставою для висновку про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з огляду на те, що відповідною транспортною документацією має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання товару.

Посилання податкового органу на акти ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 29 травня 2012 року №318/22-03/37740366 (за квітень 2012 року) та від 03 липня 2012 року №440/22-317/37740366 (за січень 2012 року) про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "КМІС-Торгмаш МК", акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Альянс Сістемс" від 24 травня 2012 року №318/22-317/37740366 та акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12 квітня 2013 року №1344/22.3/38290911 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Діомед Інвест" колегія суддів вважає безпідставними, оскільки висновки актів жодним чином не доводять факт порушення позивачем приписів податкового законодавства при отриманні товарів у вказаних контрагентів, оскільки можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з податку на додану вартість по операціям з таким контрагентом.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не спростовані надані ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" докази, а саме первинні документи, що містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, обставин щодо надання послуг, формально поклавши в основу постанови про відмову в задоволенні позову обставини, на які посилався податковий орган в акті перевірки, щодо відсутності у підприємств-контрагентів адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань, що є загальним посиланням без конкретних обґрунтувань і само собою не свідчить про не вчинення таким контрагентом господарських операцій, адже підприємство не позбавлено права і можливостей залучати матеріально-технічні ресурси для здійснення господарської діяльності.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про недотримання апелянтом необхідних умов реалізації права на формування податкового кредиту та про наявність у податкового органу підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є помилковими.

На підставі вищевикладеного колегія суддів, керуючись п.3, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.3, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року скасувати, прийняти нову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Агроконтинент" до Каховської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000282200 від 10 лютого 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 171 944 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: